Справа № 310/11534/13-ц

2/310/2476/18

РІШЕННЯ

Іменем України

19 листопада 2018 року                                                                м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд

                                                                         Запорізької області

   в складі: головуючого - судді Крамаренка А.І.

                  при секретарі   – Корнієнко Н.І.

  розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні  суду  цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2013 року ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором від 12 березня 2008 року № 070/0308/45-006 у розмірі 771 555,98 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 12 березня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» (далі - ВАТ «Сведбанк»), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Сведбанк» (далі - ПАТ «Сведбанк»), та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 070/0308/45-006, за яким банк надав відповідачу кредит у сумі 51 200 доларів США зі сплатою 12,5 % річних за користування кредитом та кінцевою датою повернення 12 березня 2038 року.

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 12 березня 2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 0705/0308/45-006-Р-1, відповідно до якого останній узяв на себе солідарну відповідальність із позичальником за виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором.

28 листопада 2012 року між ПАТ «Сведбанк», який є правонаступником Акціонерного комерційного банку «ТАС-Комерцбанк» (далі - АКБ «ТАС-Комерцбанк»), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» (далі - ТОВ ФК «Вектор Плюс») укладено договір факторингу, згідно з яким банк відступив свої права вимоги заборгованості за кредитними договорами, у тому числі щодо відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2

Того ж дня між ТОВ ФК «Вектор Плюс» і ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір факторингу, згідно з яким банк відступив останньому свої права вимоги заборгованості за кредитними договорами, у тому числі щодо відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2

Унаслідок укладення вказаних договорів відбулася заміна кредитора, а ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло статусу нового кредитора за договором від 12 березня 2008 року № 0705/0308/45-006, укладеним між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1

У зв'язку з порушенням позичальником умов кредитного договору виникла заборгованість, яка станом на 12 липня 2013 року склалась: із заборгованості за кредитом - 37 169,08 доларів США, що за курсом Національного банку України (далі - НБУ) становило 297 092,46 грн.; заборгованості за відсотками за користування кредитом - 22 284,39 доларів США, що за курсом НБУ становило 178 119,13 грн.; пеня - 37 075,49 доларів США, що за курсом НБУ становило 296 344,39 грн., а всього - 771 555,98 грн.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив стягнути солідарно з відповідачів на свою користь борг за кредитним договором у розмірі 771 555, 98 грн.

У грудні 2013 року ОСОБА_2 подав зустрічний позов до ТОВ «Кредитні ініціативи» про визнання договору поруки припиненим.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 11 лютого 2015 року позов ТОВ «Кредитні ініціативи» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість за кредитним договором від 12 березня 2008 року № 0705/0308/45-006 у розмірі 524 495,67грн., з яких: 37 169,08 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 297 092,46 грн. - заборгованість за кредитом; 22 284,39 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 178 119,13 грн. - заборгованість за відсотками та пеня у розмірі 49 284,08 грн. Зустрічний позов ОСОБА_1І задоволено. Визнано припиненим договір поруки від 12 березня 2008 року № 0705/0308/45-006-P-l, укладений між ним і ВАТ «Сведбанк».

Рішення суду в частині визнання договору поруки припиненим набрало законної сили та вже не є предметом розгляду цієї справи.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 11 лютого 2015 року в частині стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості неодноразово переглядалося у вищих інстанціях.

Постановою ОСОБА_3 Верховного Суду від 04.07.2018 року рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 11 лютого 2015 року та ухвала Апеляційного суду Запорізької області від 14 вересня 2016 року в частині позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором були скасовані та справа в цій частині направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, сповіщений належним чином,в матеріалах справи наявна заява позивача про розгляд справи за відсутністю представника.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, просив відмовити у позові, застосувавши до спірних правовідносин строки позовної давності та наслідки спливу строків позовної давності та врахувати при вирішенні спору приписи, які викладені в постанові ОСОБА_3 Верховного Суду від 04.07.2018 року.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову ТОВ «Кредитні ініціативи» необхідно відмовити в повному обсязі, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12 березня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» (далі - ВАТ «Сведбанк»), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Сведбанк» (далі - ПАТ «Сведбанк»), та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 070/0308/45-006, за яким банк надав відповідачу кредит у сумі 51 200 доларів США зі сплатою 12,5 % річних за користування кредитом та кінцевою датою повернення 12 березня 2038 року.

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 12 березня 2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 укладено договір поруки № 0705/0308/45-006-Р-1, відповідно до якого останній узяв на себе солідарну відповідальність із позичальником за виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором.

28 листопада 2012 року між ПАТ «Сведбанк», який є правонаступником Акціонерного комерційного банку «ТАС-Комерцбанк» (далі - АКБ «ТАС-Комерцбанк»), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» (далі - ТОВ ФК «Вектор Плюс») укладено договір факторингу, згідно з яким банк відступив свої права вимоги заборгованості за кредитними договорами, у тому числі щодо відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2

Того ж дня між ТОВ ФК «Вектор Плюс» і ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір факторингу, згідно з яким ТОВ ФК «Вектор Плюс» відступив позивачу свої права вимоги заборгованості за кредитними договорами, у тому числі щодо відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2

Унаслідок укладення вказаних договорів відбулася заміна кредитора, а ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло статусу нового кредитора за договором від 12 березня 2008 року № 0705/0308/45-006, укладеним між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1

Згідно до умов кредитного договору, грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 51 200 доларів США були видані на строк до 12.03.2038 року.

Відповідно до п.9.1. кредитного договору, у випадку невиконання Позичальником будь-яких своїх зобов'язань за цим ОСОБА_4 та/або умов договору іпотеки, зазначеного в п.2.1. цього ОСОБА_4, та/або у випадку порушення Позичальником строків платежів, встановлених п.3.1., 3.3 цього ОСОБА_4, Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування ним, а Позичальник зобов'язаний виконати зазначені зобов'язання в порядку, передбаченому п.9.2., 9.3. цього ОСОБА_4.

Відповідно до п. 9.3. кредитного договору, у випадку невиконання Позичальником зазначеної у п.9.2. цього ОСОБА_4 письмової вимоги Банку про дострокове повернення кредиту, сплату процентів за користування ним у строк, визначений в п. 9.2 ОСОБА_4 має право звернути стягнення на Предмет іпотеки будь-яким способом за власним вибором банку, у тому числі на підставі виконавчого напису нотаріусу, відповідно до вимог чинного законодавства України та умов договору іпотеки чи скористатися іншими видами забезпечення виконання зобов'язань за ним ОСОБА_4 та/або пред'явивши позов у відношенні Позичальника та задовольнити свої вимоги, що випливають із цього ОСОБА_4, з будь-якого майна Позичальника.

Листом від 26.01.2009 року за № 04/149, ОСОБА_4 на підставі вищевказаних пунктів кредитного договору направив відповідачу повідомлення, що строк виконання зобов’язання за цим кредитом настає в повному обсязі на тридцятий день з дня направлення повідомлення (а.с. 12, том 3).

Отже, з 27.02.2009 року, Банком, в односторонньому порядку, були змінені умови договору та зобов’язання щодо строку його дії.

Згідно до ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Відповідно до ст. 652 ЦК України,  у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Відповідно до ст. 653 ЦК України,  у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання  тощо. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. 

Тому, оскільки законодавством не передбачено нарахування відсотків за користуванням кредитом, поза строком його дії, стягнення з відповідача 22 284,39 дол. США (178 119,13 грн.), як відсотків за користування кредитом є незаконним.

Крім цього, після зміни умов зобов’язання 12.01.2010 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Як результат, рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 27.09.2010 року по цивільній справі № 2-1953/2010 були задоволені позовні вимоги ПАТ «Сведбанк» та було звернуто стягнення на квартиру № 2, розташовану в будинку № 9 по вул.. 12 Грудня в м. Бердянську, загальною площею 49,5 кв.м., яка належить на праві власності ОСОБА_1 у спосіб реалізації предмета іпотеки – шляхом проведення прилюдних торгів. За рахунок коштів, отриманих від реалізації квартири задовольнити вимоги ПАТ «Сведбанк» в сумі заборгованості за кредитом 58 314,71 доларів США (464 709,94 грн.) та пені за прострочення сплати заборгованості 6 520,88 грн. (а.с. 74-75, том 1).

Предметом розгляду вищевказаної справи був договір іпотеки № 0705/0308/45-006 – Z-1 та кредитний договір від 12.03.2008 року № 0705/0308/45-006, за яким право вимоги у подальшому, за договором факторингу від 28.11.2012 року було відступлено позивачу по справі.

Таким чином, було ухвалене судове рішення про дострокове стягнення всієї заборгованості за кредитним договором, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

При цьому, у відділі державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області знаходилось виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-1953 від 11.01.2011 р. про звернення стягнення на квартиру №2 розташовану в будинку №9 по вул.12 Грудня в м. Бердянську загальною площею 49,5 кв.м, яка належить на праві власності ОСОБА_1 у спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів (а.с.77, том 1).

Згідно протоколу проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, що є предметом іпотеки та належить ОСОБА_1 від 18.04.2012 р ціна продажу нерухомого майна складає 197 216, 25 грн. З якої 5916,49 грн. - сплата винагороди спеціалізованій організації, 191 299,76 грн. - сплачено покупцем на депозитний рахунок відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області.

Державним виконавцем на користь ПАТ «Сведбанк» перераховано 171 969,05 грн стягнуто виконавчого збору 17 196,91 грн., стягнуто витрат на проведення та організацію виконавчих дій 2133,80 грн. (з яких 1933,80 грн. - вартість робіт експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо проведення оцінки майна) (а.с. 76, том 1).

23.05.2012 року, постановою державного виконавця, виконавчий лист № 2-1953/10 про звернення стягнення на квартиру №2, розташовану в будинку №9 по вул.12 Грудня в м. Бердянську загальною площею 49,5 кв.м, яка належить на праві власності ОСОБА_1 у спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів, за рахунок коштів,отриманих від реалізації квартири, задовольнити вимоги ПАТ "Сведбанк" в сумі заборгованості за кредитом 464709,94 грн.,та пені за прострочення сплати заборгованості 6520,88 грн., був повернутий стягувачу, оскільки коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення (а.с. 78, том 1).

Тобто ПАТ «Сведбанк» ще до укладення договору факторингу від 28.11.2012 року, згідно до п.9.1, 9.2., 9.3 кредитного договору змінило строк виконання зобов’язання (ч. 1 ст. 653 ЦК України) та вважало його таким що настав, звернулося до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки та отримало часткове погашення заборгованості за кредитом, шляхом продажу предмета іпотеки.

Отже, рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки було виконано.

Таким чином, з ухваленням 27 вересня 2010 року Бердянським міськрайонним судом Запорізької області рішення про задоволення вимог кредитора - ПАТ "Сведбанк", яким заборгованість по тілу кредиту та решти обов'язкових платежів було стягнуто в повному обсязі, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки припинились правовідносини сторін, що ґрунтуються на кредитному договорі, зокрема, сплата чергових платежів, сплата та нарахування відсотків, штрафних санкцій, разом із тим виникло грошове зобов'язання із повернення кредитних коштів в повному обсязі та нарахованих на цей час відсотків, невиконання якого тягне відповідальність, встановлену ст.625 ЦК України.

А тому, відповідно до ухвали Верховного Суду від 04.04.2018 року та постанови ОСОБА_3 плати Верховного Суду від 04.07.2018 року у цій справі, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 22 284,39 доларів США (178 119 грн. 13 коп.), починаючи з 27.02.2009 року як відсотків за користування кредитом задоволенню не підлягають (а.с. 45, а.с. 83-85 том 3).

Окрім цього, у постанові ОСОБА_3 плати Верховного Суду від 04.07.2018 року, скасовуючи попередні рішення, Верховний Суд вказав, що суди залишили поза увагою заяву ОСОБА_1 про застосування позовної давності (т. 1, а. с. 72, 73, 73 зворот), унаслідок чого не перевірили її дотримання позивачем за заявленим 05 жовтня 2013 року позовом, з урахуванням частини третьої статті 264 ЦК України та її переривання, у тому числі шляхом пред'явлення позову ПАТ «Сведбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки (справа № 2-1953/2010р.).

Також 07.11.2018 року через канцелярію суду надійшла заява адвоката ОСОБА_5 – представника відповідача ОСОБА_1 про застосування до спірних правовідносин строків позовної давності.

Так, рішення  Європейського суду з прав людини від 20.09.2011 у справі “ВАТ “Нафтова компанія “Юкос” проти Росії” у відповідності до ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” має бути застосовано при розгляді справ як джерело права. У вказаному рішенні Європейський суд з прав людини зазначив: позовна давність – це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення; боржник має певні матеріально-правові права, які безпосередньо пов’язані з позовною давністю; будь-який суд національної юрисдикції, вирішуючи питання про пропуск кредитором позовної давності, фактично вирішує питання не тільки про право кредитора на звернення до суду за захистом свого порушеного права, але й про право боржника бути звільненим від переслідування або притягнення до суду.

Відповідно до правової позиції ВСУ, яка викладена в постанові від 02.11.2016 року по справі № 6-1174цс16, якщо сторони кредитних правовідносин врегулювали в договорі питання дострокового повернення коштів, тобто зміни строку виконання основного зобов’язання, та визначили умови такого повернення коштів, усі наступні платежі, передбачені графіком сплати щомісячних платежів, не мають правового значення, і позичальник повинен звернутися до суду з позовом за захистом свого порушеного права протягом трьох років саме від цієї дати.

Аналогічна правова позиція викладена і у постанові ВСУ від 2 грудня 2015 року у справі № 6-249цс15 та постанові ВСУ від 16.11.2016 року по справі № 6-900цс16.

Такий же висновок випливає і з постанови ОСОБА_3 плати Верховного Суду від 04.07.2018 року у цій справі.

Як вже було вказано, оскільки строк виконання зобов’язання настав і Банком на власний розсуд в односторонньому порядку був змінений строк повернення кредиту листом від 26.01.2009 року за № 04/149, то право вимоги у Банка щодо повернення кредиту в повному обсязі настало саме з 27.02.2009 року, а позов був пред’явлений до суду 09 жовтня 2013 року (а.с. 2, том 1).

Отже, з 27.02.2009 року строк виконання зобов’язання настав, умови договору були змінені, а у Банка виникло право вимоги за кредитним та іпотечним договором і тому саме з цієї дати, почався перебіг строків позовної давності за цими правовідносинами і кредитор повинен був звернутися до суду з позовом до позичальника до 27.02.2012 року.

Але, оскільки ПАТ «Сведбанк» 12.01.2010 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки (справа № 2-1953/2010р.), то позовна давність за цими правовідносинами була перервана на підставі ч. 2 ст. 264 ЦК України.

У такому разі, після переривання перебіг позовної давності починається заново (ч.4 ст. 264 ЦК України).

Отже, з 12.01.2010 року почався новий трирічний відлік строків позовної давності, який сплив 13.01.2013 року.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто всі дії попереднього кредитора (Банка) так само обов’язкові для і для нового кредитора (позивача).

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Заяв, клопотань про поновлення строків позовної давності до суду позивач не подавав.

Твердження позивача, які викладені в поясненнях (а.с. 34, том 3) щодо подання позову у межах трирічного строку позовної давності після його переривання не знайшли свого підтвердження, оскільки позивачем помилково зазначено, що строк позовної давності перервався 08.10.2010 року набранням чинності рішення суду від 27.09.2010 року про звернення стягнення на предмет іпотеки. Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається саме у разі пред'явлення особою позову до боржника, то новий перебіг строку позовної давності рахується з часу пред’явлення позову, а не з часу набрання рішенням суду законної сили.

Згідно до ст. 262 ЦК України заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Тому, оскільки позивач, як правонаступник ПАТ «Сведбанк» звернувся до суду 09.10.2013 року, а строк позовної давності сплив 13.01.2013 року, то суд приходить до висновку про відмову у позові з цих підстав в решті позову.

Керуючись ст. ст. 10-13, 76-80, 259, 263-268 ЦПК України,  суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено    до Запорізького апеляційного суду   шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя                А. І. Крамаренко