Головуючий у 1 інстанції - Білосевич Г.С. категорія – ч.2 ст. 187 КК
Доповідач – Подковський О.А. справа № 11- 298
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 листопада 2009 року
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області у складі:
головуючого – Коваленка Є.П. ;
суддів - Подковського О.А., Максимовича Ю.А. ;
з участю прокурора –Зозулі І.І. ;
засудженого – ОСОБА_1;
захисника – ОСОБА_2;
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Тернополі кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 на вирок Кременецького районного суду від 7 вересня 2009 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Кременець, житель АДРЕСА_1 українець, громадянин України, з середньою освітою, не працюючий, судимий:
1) вироком Кременецького районного суду від 17 жовтня 1986 року ч.2 ст. 206 КК України (в редакції 1960 р.) на 3 роки 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 17 квітня 1990 р. у зв’язку з відбуттям строку покарання;
2) вироком Шумського районного суду від 26 серпня 1991 року за ч.2 ст.206, ч.1 ст. 196 – 1, 42 КК України (в редакції 1960 р.) на 3 роки позбавлення волі. Звільнений умовно-достроково 22 квітня 1993р. на невідбутий строк 5 місяців 8 днів;
3) вироком Кременецького районного суду від 25 квітня 1996 р. за ч.1 ст. 142 КК України (в редакції 1960 р.) на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений 2 вересня 1998 р. після відбуття строку покарання;
4) вироком Кременецького районного суду від 4 лютого 2000 р. за ч.2 ст. 206 КК України на 2 роки позбавлення волі. Звільнений 11 жовтня 2001 р. після відбуття строку покарання;
5) вироком Кременецького районного суду від 10 червня 2003 р. за ч. 1 ст. 122 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 26 червня 2003 р. після відбуття строку покарання,
засуджений за ч.2 ст. 187 КК України на 8 років позбавлення волі.
Згідно вироку суду, 3 січня 2005 року біля 24 год. ОСОБА_1,будучи раніше судимим за розбійний напад ,перебуваючи в приміщенні сауни, що знаходиться в м. Кременець по вул. 107 Кременецької дивізії, грав в азартні ігри з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6
Побачивши, що ОСОБА_5 позичив в ОСОБА_4 200 доларів США , засуджений вирішив здійснити розбійний напад з метою заволодіння грішми ОСОБА_4 Реалізовуючи свій злочинний намір , ОСОБА_1 4 січня 2005 р. біля 00.10 год., почувши, що ОСОБА_4 по телефону сказав своїй дружині, що вже їде до дому, вийшов через інші двері з приміщення сауни на вулицю, взявши, з метою скоєння розбійного нападу на потерпілого, дерев’яний держак від лопати, яким були підперті двері сауни . Коли ОСОБА_4 вийшов з приміщення сауни і підійшов до свого автомобіля, ОСОБА_1 підійшов до нього ззаду, наніс кілька ударів дерев’яним держаком по голові, від чого той впав на землю. Засуджений почав обшукувати кишені його одягу , при цьому запитуючи про гроші і наносячи удари по обличчю, спричинивши ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я. Такі злочинні дії ОСОБА_1 продовжувались на протязі кількох хвилин і були припинені ОСОБА_7, яка, вийшовши на вулицю, почала кричати. Засуджений не знайшовши грошей, з місця скоєння злочину скрився.
В апеляціях: засуджений ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2 просять вирок суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування. На їх думку, показання потерпілого, дані в судовому засіданні не відповідають дійсності, тому що під час опитування безпосередньо після пригоди, останній нічого про вимагання у нього грошей не повідомляв. Ніхто із свідків, які бачили побиття ОСОБА_4 не вказували, що це зробив саме засуджений. Працівниками міліції не перевірялась версія, що до скоєння нападу на потерпілого причетні інші особи . Висновок дактилоскопічної експертизи є недостовірним, через відмінність папілярних візерунків пальців ОСОБА_1 з відбитками тих, які виявлені не держаку лопати, котрий був виявленим під час огляду місця події. Крім того не досліджено питання про перебування ОСОБА_1 під вартою в республіці ОСОБА_8, та зарахування строку перебування під вартою в строк покарання останнього. На думку адвоката та засудженого, для встановлення істини по справі у ній необхідно провести додаткові слідчі дії.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який вважає , що вирок слід залишити без змін, засудженого та його захисника, які підтримали свою апеляцію, колегія судів вважає, що апеляції до задоволення не підлягають із врахуванням наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у нападі з метою заволодіння майном ОСОБА_4, що поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу (розбої), що скоєний особою, яка раніше вчиняла розбій, відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на зібраних у справі й детально досліджених в судовому засіданні доказах в їх сукупності та взаємозв’язку.
Зокрема, вони підтверджуються показаннями потерпілого як під час досудового так і судового слідства, який пояснив , що 3 січня 2005 року він приїхав в сауну, що в м. Кременець по вул. 107 Кременецької дивізії, де вже перебували ОСОБА_1 та ще декілька друзів . Приєднавшись до них, потерпілий грав в азартні ігри. На прохання ОСОБА_5 , ОСОБА_4 позичив йому 200 доларів і це бачив ОСОБА_1 . В 24 год. ОСОБА_4 зателефонувала дружина і він, попрощавшись з усіма, пішов до свого автомобіля, який знаходився біля сауни. По дорозі до автомобіля він зупинявся і розмовляв зі своєю дружиною по телефону декілька хвилин. Неподалік від автомобіля, ОСОБА_4 зі спини нанесли два удари по потилиці, попереду себе потерпілий побачив ОСОБА_1 і вдарив його кулаком в обличчя, а сам хотів сідати в свій автомобіль, однак відчув два сильних удари якимось предметом по потилиці, від яких упав на землю обличчям до верху, а над ним схилився ОСОБА_1 , обличчя якого освітлювалось світлом, що падало із вікна сауни. ОСОБА_1 наніс ще кілька ударів ногами по різних частинах його тіла і зігнувшись почав обшукувати його кишені і запитувати де гроші, б’ючи по обличчю. Його він впізнав та заявив нащо він це робить. Однак він наказав віддати гроші. Не знайшовши їх, почувши крик жінки, ОСОБА_1 піднявся і побіг до гаражів - у протилежний бік від приміщення сауни.
Показання потерпілого є послідовними ,такими що повністю узгоджуються з аналогічними показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_11.
Так, будучи допитаним свідок ОСОБА_5 ствердив , що зразу ж вийшов із сауни після того як почув крик на вулиці і там йому Данилюк повідомив , що на нього напав засуджений.
Про відсутність причини його оговорювати підтвердив і сам засуджений в апеляційній інстанції , заявивши що з потерпілим був в хороших відносинах на протязі року, а також і в той день коли трапився злочин.
Механізм розвитку події , описаний потерпілим, повністю підтверджується даними огляду місця події, в ході якого біля прилеглої території до будинку сауни, який розміщений в м. Кременець по вул. 107 Кременецької дивізії, був виявлений автомобіль ВАЗ 2108, державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1, та біля вхідних дверей сауни на землі були виявлені два уламки дерев’яної палиці, на одному з яких, відповідно до висновку криміналістичної експертизи наявний відбиток великого пальця правої руки ОСОБА_1.
Крім того, відповідно до висновку судово-медичної експертизи, у ОСОБА_4 4 січня 2005 року було виявлено закриту черепно-мозкову травму, прояви забою м’яких тканин та садна в лівій тім’яній ділянці голови, садна на чолі зліва, синець в лівій надбрівній ділянці - синці на повіках та крововиливи в білкову оболонку очей, прояви забою м’яких частий перенісся, рани на слизових оболонках губ, синець та піднігтьовий крововилив на 1 пальці та садно на 5 пальці правої кисті. Вказані тілесні ушкодження відносяться до легких та легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров»я, не властиві для падіння з висоти власного росту, спричинені незадовго до поступлення ОСОБА_4 в стаціонар, дією тупих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею та властиві для побиття.
Висновки всіх проведених у справі судових експертиз належно аргументовані з наукової точки зору , відповідають фактичним обставинам справи та іншим зібраним доказам , а тому колегія немає підстав сумніватися в їх достовірності.
Тому твердження захисту про неякісну дактилоскопічну експертизу є безпідставним.
Виходячи з вищанаведеного, на думку колегії, суд першої інстанції вірно критично оцінив показання засудженого про те, що він не вчиняв злочину, та визнав їх такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за скоєне. Твердження захисту про те, що злочин скоїли інші особи органами слідства та судом перевірялися та не знайшли свого підтвердження. Вони спростовуються вищенаведеними доказами по справі.
Твердження захисту про те, що інші особи нанесли удар в голову засудженого спростовуються поясненнями потерпілого з цього приводу.
У вині у скоєнні розбійного нападу саме ОСОБА_1 , а не когось іншого колегію також переконала обстановка , яка відбувалася під час злочину та після нього : ОСОБА_1 вийшов із сауни через інший вихід після того як її покинув потерпілий, скоїв на нього розбійний напад , наносячи удари ззаді думаючи , що той його не впізнає , при цьому отримав сам удар в голову . Користуючись темнотою почав обшукувати потерпілого , однак після того як останній його впізнав(звернувся до нього « ОСОБА_12( прізвисько ОСОБА_1 серед злочинців) що ти робиш») та вийшли люди на крик, , залишив свою машину, яка стояла недалеко біля сауни і втік з місця події. Автомашину, боячись що буде затриманий ,доручив забрати іншій особі, а сам зник з м.Кременця , а через деякий час , після того як була порушена кримінальна справа ,виїхав в ОСОБА_8 , де скривався на протязі значного проміжку часу.
На підставі аналізу й оцінки досліджених доказів суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку і визнав доведеним обвинувачення ОСОБА_1 за ч.2 ст.187 КК України, з чим колегія погоджується.
Що стосується призначеного ОСОБА_1 покарання за вчинені злочини, то воно є справедливим, відповідає вимогам ст.65-67 КК України та ніким не оспорюється.
З приводу строку відбуття покарання ОСОБА_1 , колегія вважає , що представлених документів від правоохоронних органів ОСОБА_8 недостатньо для прийняття рішення апеляційною інстанцією про зарахування строків утримання під вартою в ПР , а тому слід запропонувати Кременецькому районному суду в порядку ст.409 КПК України вирішити дане питання .
Виходячи із вищенаведеного , колегія не вбачає підстав для скасування вироку суду та направлення справи на додаткове розслідування.
Керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляції засудженого ОСОБА_1, його захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Вирок Кременецького районного суду від 07 вересня 2009 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін.
Запропонувати Кременецькому районному суду уточнити строк відбуття покарання ОСОБА_12 в порядку ст.409 КПК України.
Головуючий -
Судді –
Копія вірна : суддя О.А.Подковський