У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2010 року м. Ужгород
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області
в складі : головуючого – судді Мацунича М.В.
суддів : Дроботі В.В., Фазикош Г.В.
при секретарі : Добра М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за апеляційною скаргою Іршавської центральної районної лікарні та Відділу охорони здоров’я Іршавської райдержадміністрації на рішення Іршавського районного суду від 27 листопада 2007 року по справі за заявою ОСОБА_1 до Іршавської центральної районної лікарні та Відділу охорони здоров’я Іршавської райдержадміністрації про виплату середнього заробітку за затримку виконання рішення про поновлення на роботі ,-
в с т а н о в и л а :
У червні 2006 року ОСОБА_1 звернулась в суд з вищезазначеною позовною вимогою. Як на підставу своїх вимог посилалась на те, що рішенням суду від 11.11.2005 року поновлено її на посаду медичної сестри реабілітаційного відділення Іршавської ЦРЛ. Проте дане рішення суду не виконано і перебуває у вимушеному прогулі. Оскільки відповідач відмовляється виконати рішення суду, а тому й просила суд задовольнити позовні вимоги.
Рішенням Іршавського районного суду від 27 листопада 2007 року позов задоволено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Іршавська ЦРЛ та Відділ охорони здоров’я Іршавської райдержадміністрації подали апеляційну скаргу в якій клопочуть перед апеляційною інстанцією про повне скасування згаданого рішення суду як такого, що є незаконним і необґрунтованим. Вважають, що таке постановлено з порушенням норм процесуального права та при неправильнім застосуванні вимог матеріального законодавства. У зв’язку з цим просять апеляційний суд ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В судове засідання апеляційної інстанції сторони, які беруть участь у справі не з’явились, хоч про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області дійшла висновку, що дана скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних мотивів.
Згідно з правилом ст. 213 ЦПК України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. В той же час, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, оскільки не є законним.
Так матеріалами справи стверджено, що позивачка як на підстави своїх вимог посилалась на те, що Іршавська ЦРЛ тривалий час не виконує рішення Іршавського районного суду від 11.11.2005 року про її поновлення на посаду медичної сестри реабілітаційного відділення Іршавської ЦРЛ. А звідси перебуває у вимушеному прогулі.
Встановивши зазначені обставини, суд першої інстанції застосував до даних правовідносин норму права, яка не поширюється на ці вимоги, а саме. Суд послався як на правову норму для задоволення вимог на ст. 235 КЗпП України. Тоді як повинен був застосувати норму ст. 236 КЗпП України.
Згідно ст. 236 КЗпП України у разі затримки виконання рішення суду, цей же суд виносить ухвалу про виплату незаконно звільненому середнього заробітку за час затримки.
ОСОБА_1 поновлена на роботі рішенням Іршавського районного суду від 11.11.2005 року, однак по час розгляду справи зазначене рішення суду не виконано. А звідси, затримка виконання рішення суду має місце на протязі з 11 листопада 2005 року по 21 січня 2010 року, що становить 1050 робочих днів.
Розмір посадового окладу ОСОБА_1 після поновлення на роботі становив би 215,50 грн., що становить 0,5 окладу /а.с. 26 /.
Визначаючи середній заробіток, колегія суддів зазначає наступне, що середньоденна зарплата становить : 215,50 грн. х на 2 місяці = 431 грн., які : на 43 дні ( 21 день у липні 2005 р. + 22 дні у серпні 2005 р.) = 10,02 грн. /середня зарплата за день/.
Та коли 1050 (робочих днів) х на 10,02 грн. (середньоденна зарплата) = 10521 грн. / середній заробіток за затримку виконання рішення суду про поновлення на роботі /.
Посилання апелянтів на те що ОСОБА_1 перешкоджала примусовому виконанню судового рішення та безпідставно не з’являлась до відділу охорони здоров’я Іршавської райдержадміністрації з приводу поновлення на роботі є не переконливими, оскільки апелянти зобов’язані поновити позивачку на роботі, а не уникати виконання такого обов’язку під різним приводом.
За встановлених обставин рішення суду першої інстанції є незаконним, а це у відповідності до вимог п. 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування даного рішення суду та постановлення у справі ухвали, якою задовольнити позовні вимоги .
Виходячи з вищезазначеного та керуючись вимогами статей 10, 60, 212, 309, 314, 316 і 319 ЦПК України, колегія суддів -,
у х в а л и л а :
апеляційну скаргу Іршавської центральної районної лікарні та Відділу охорони здоров’я Іршавської райдержадміністрації – задовольнити частково.
Рішення Іршавського районного суду від 27 листопада 2007 року – скасувати та постановити у справі ухвалу.
Заяву ОСОБА_1, задовольнити .
Стягнути з Відділу охорони здоров’я Іршавської райдержадміністрації на користь ОСОБА_1 10521 ( десять тисяч п’ятсот двадцять одну ) гривню середнього заробітку за затримку виконання рішення про поновлення на роботі .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили .
Головуючий : ______________________
Судді : ______________________
___________________