Судове рішення #7522453

              

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ


"19" січня 2010 р.Справа № 6/194/09


Колегія   суддів   Одеського   апеляційного   господарського  суду   у   складі:

Головуючого                                                                                    Єрмілова Г.А.

Суддів :                                                                                                    Воронюка О.Л.

                                                                                                  Лашина В.В.

при секретарі                                                                                           Толок В.В.

за участю представників сторін:

від позивача (ТОВ "Автосервіс") -  Розіна А.Ю. , довіреність  № б/н,  від 14.07.09;  

від відповідача (голова зборів засновників ТОВ "Автопром") -  ОСОБА_3, довіреність  № б/н,  від 18.01.10;  

від відповідача (ТОВ "Автопром") -  Тарасенко Є.В., довіреність  № б/н,  від 30.09.09;  

від відповідача (директора ТОВ "Фірма Троянда") -  Медведєва О.В., довідка  № 19/11-4972,  від 12.06.07;  

від відповідача (директора ТОВ "Автопром") -  Медведєва О.В., довідка  № 05/3-11/180,  від 12.06.07;  

Представники КП "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації" та прокуратури Миколаївської області в судове засідання не з'явились. Про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ „Автосервіс”

на рішення господарського суду Миколаївської області від "26" листопада 2009 р.

по справі №6/194/09

за позовом  ТОВ „Автосервіс”

до  1) ТОВ „Автопром”

     2) ТОВ „Фірма-Троянда”

за участю ІІІ особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів –КП „Миколаївське міське бюро технічної інвентаризації”

за участю прокуратури Миколаївської області

про визнання права власності

Відповідно до ст.44ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.

ВСТАНОВИЛА:

          У червні 2009 року ТОВ „Автосервіс” звернулося до суду із позовом про припинення  права власності ТОВ “Автопром” на ворота №2 та частину замощення І, площею 342 кв. м. за адресою: м. Миколаїв, вул. Кірова, 242/5, про припинення  права власності ТОВ “Фірма “Троянда” на замощення І площею 490 кв. м. за адресою: м. Миколаїв, вул. Кірова, 242/3 та про визнання за ТОВ “Автосервіс” права власності на споруди: замощення І площею 1259 кв. м. та ворота №2, які розташовані за адресою м. Миколаїв, вул. Кірова, 242/1.

           Рішенням господарського суду Миколаївської області від 26.11.2009р. (суддя Ткаченко О.В.) в задоволенні позовних вимог про припинення права власності ТОВ “Автопром"  на ворота №2 та частину замощення І площею 342 кв.м. за адресою  м. Миколаїв, вул. Кірова, 242/5, та визнання за ТОВ “Автосервіс” права власності на замощення І площею 1259 кв. м., ворота №2 -  відмовлено. Провадження по справі в частині позовних вимог про припинення  права власності ТОВ “Фірма Троянда” на замощення 1 площею 490 кв. м. та визнання за ТОВ „Автосервіс” права власності на це замощення -  припинено.

          Рішення суду мотивовано тим, що право власності ТОВ "Автопром" на спірну частину замощення І підтверджено Актом приймання –передачі основних засобів від 06.07.2004р., Актом обстеження майна від 28.11.05р., підписаним представниками позивача, відповідачів та КП  „Миколаївське міське бюро технічної інвентаризації”, а також Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно. Отже , вимоги позивача про припинення права власності ТОВ “Автопром” на частину замощення І площею 342 кв.м. суд вважав необґрунтованими і недоведеними.  

          Господарський суд зазначив також про те, що ворота №2 були побудовані ТОВ "Автопром" за власні кошти, вони є власністю відповідача, що підтверджується  свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, а тому вимоги про припинення права власності ТОВ “Автопром” на ворота №2 та визнання цього права за ТОВ “Автосервіс” є такими, що не можуть бути задоволеними, відповідно до приписів  ст.321,346,392 ЦК України.

          Провадження у справі, в частині вимог ТОВ "Автосервіс" про припинення права власності ТОВ “Фірма “Троянда” на замощення площею 490 кв. м.  та визнання права власності на це замощення  за ТОВ “Автосервіс” припинено на підставі п.1 ст.80 ГПК України, оскільки власником зазначеного спірного майна на момент розгляду справи в суді першої інстанції була фізична особа (громадянка ОСОБА_1), що не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності. Відтак, спір у цій частині, згідно ст.12 ГПК України, господарським судам непідвідомчий.    

          Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем пропущений строк позовної давності для звернення до суду за захистом свого порушеного права.  

           Не погоджуючись з рішенням суду, ТОВ „Автосервіс” подало апеляційну скаргу, де просить його скасувати, а позов задовольнити, посилаючись на те, що судом першої інстанції, в порушення приписів ст. 43 ГПК України, не було здійснено повного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, що призвело до прийняття незаконного та необгрунтованного рішення.

          Так, в апеляційній скарзі зазначається, що:

       - під час виділу з ТОВ «Автосервіс»у власність ТОВ «Автопром»було передано споруду «дорогі внутрішні»(які згодом були перейменовані у замощення І) у кількості 3169 кв.м., у ТОВ «Автосервіс» у власності лишилось 1259кв.м. зазначеної споруди, а ТОВ «Автопром»взагалі не отримувало частини споруди «дорогі внутрішні». Однак через арифметичні помилки та описки, які були допущені при складанні роздільного балансу та в подальшому перенесені до актів прийому-передачі майна від ТОВ «Автосервіс»до ТОВ «Автопром»та ТОВ «Фірма Троянда», на теперішній час ТОВ «Автопром»володіє та користується частиною замощення І більшою, ніж йому передавалась, а ТОВ «Фірма Троянда»- частиною замощення І, яка взагалі до підприємства не переходила. Проте, суд не дав цим обставинами належної оцінки;

-  місцевий господарський суд залишив поза увагою доводи позивача про те, що акти прийому-передачі спірного майна від 06.07.04р., якими суд обгрунтовував своє рішення, є підробленими, та безпідставно не розглянув клопотання позивача про призначення експертизи з цього приводу та про направлення матеріалів справи до прокуратури Миколаївської області для вирішення питання про порушення кримінальної справи в порядку ст.97 КПК України;

- позивачем не був пропущений встановлений ст.257 ЦК України строк позовної давності, оскільки ТОВ "Автосервіс" дізналось про порушення своїх прав лише 14.10.08р.

          У відзиві на апеляційну скаргу заступник прокурора Миколаївської області просить залишити апеляційну скаргу ТОВ "Автосервіс" без задоволення, а оскаржене рішення –без змін.

          В судовому засіданні апеляційної інстанції представники відповідачів зазначили, що також проти доводів апеляційної скарги заперечують, та просили залишити її без задоволення, а рішення суду від 26.11.09р. - без змін.

          Представники прокуратури Миколаївської області та КП „Миколаївське міське бюро технічної інвентаризації”  в судове засідання не з'явились, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином, що підтверджується відмітками на повідомленнях про вручення поштового відправлення. Про причини неявки в судове засідання зазначені особи суд не повідомили. За таких обставин, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу ТОВ "Автосервіс" за відсутності представників прокуратури та ІІІ особи .     

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Миколаївської області, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ТОВ "Автосервіс не підлягає задоволенню з огляду на таке.

          Як вбачається з матеріалів справи, 12.05.2003р. відбулися збори учасників товариства ТОВ "Автосервіс", на яких було вирішено провести реорганізацію ТОВ "Автосервіс" шляхом виділення трьох юридичних осіб -  ТОВ “Автопром”, ТОВ “Фірма “Троянда” та ТОВ "Миколаїв-Автодом", та наділити їх статутним фондом і відповідними активами, згідно роздільного балансу станом на 01.01.03р.

          Так, згідно з роздільним балансом, ТОВ „Автопром” при виділені ТОВ "Автосервіс" отримало частину споруди „дороги внутрішні” на суму 44581,48 грн., у ТОВ „Автосервіс” залишилось споруди на суму 17714,18 грн.  

Актом приймання - передачі основних засобів від 06.07.04р. визначено розмір площі, що було передано ТОВ “Автосервіс” та прийнято ТОВ “Автопром”. Згідно зазначеного акту позивач передав ТОВ "Автопром"  3511кв.м. замощення І (доріг внутрішніх) балансовою вартістю 44 600грн.

          05.07.04р. представником  КП „Миколаївське міське бюро технічної інвентаризації” Щербаковою О.В. за участю уповноважених осіб ТОВ "Автосервіс", ТОВ "Автопром" та ТОВ „Фірма-Троянда”, було проведено обстеження майна, належного позивачу та відповідачам. Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради №1501 від 27.08.04р., прийнятим на підставі цього акту, були затверджені ідеальні частки в праві спільної часткової власності кожного з новоутворених підприємств, а саме: ТОВ “Автосервіс” - 30/100; ТОВ “Автопром” - 55/100; ТОВ “Троянда” - 15/100.  

          З акту від 05.07.04р. також вбачається, що під час здійснення розрахунку ідеальних часток, частина замощення І увійшла до складу ідеальних часток як позивача, так і відповідачів.

          В матеріалах справи міститься також зведений розрахунок ідеальних часток в праві спільної власності домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, складений та підписаний головним бухгалтером ТОВ «Автосервіс», з якого вбачається, що  ТОВ "Автопром" належить 35 11кв.м. замощення І (доріг внутрішніх), ТОВ "Фірма Троянда" -490 кв.м., а ТОВ "Автосервіс" -  418 кв.м. замощення.

          28.11.05р. представником КП „Миколаївське міське бюро технічної інвентаризації” проводилася повторна інвентаризація належної позивачеві та відповідачам нерухомості. За результатами проведення цих дій складено акт, в якому зазначено про належність ТОВ “Автопром” та ТОВ «Фірма Троянда»частини замощення №1. Вказаний акт був підписаний повноважними представниками сторін без зауважень.

          Відповідно до п.п.1,3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-числового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

          Судова колегія розцінює акт приймання-передачі основних засобів від 06.07.04р., акти обстеження майна від 06.07.04р. та від 28.11.05р. як правочини, у яких сторони зафіксували своє волевиявлення щодо саме такого розподілу майна ТОВ "Автосервіс" при здійсненні реорганізаційних заходів. Будь-яких доводів щодо їх недійсності позивачем заявлено не було.  

          Крім того, на теперішній час право власності ТОВ "Автопром" на частину замощення І площею саме 3511кв.м. підтверджено  Свідоцтвом про право власності (серія ЯЯЯ 911022 від 27.04.06р.), а також витягами з Реєстру  прав власності на нерухоме майно №18454747 ивід 10.04.08р. та №22679593 від 10.05.09р.

          В позовній заяві ТОВ “Автосервіс” просить суд припинити право власності відповідача на нерухоме майно, яке належить ТОВ "Автопром" на праві власності, та право якого підтверджено свідоцтвом про право власності та витягами з відповідного Реєстру.

Між тим, згідно із ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні . Особа може бути позбавлена права власності лише у випадках та у порядку встановленому законом.

          Перелік підстав припинення права власності наведений у ст. 346 ЦК України. Зокрема, такими підставами можуть бути 1) відчуження власником свого майна; 2) відмови власника від права власності; 3) припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; 4) знищення майна; 5) викупу пам'яток історії та культури; 6) викупу земельної ділянки у зв'язку із суспільною необхідністю; 7) викупу нерухомого майна у зв'язку з викупом з метою суспільної необхідності земельної ділянки, на якій воно розміщене; 8) звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника; 9) реквізиції; 10) конфіскації; 11) припинення юридичної особи чи смерті власника. Право власності може бути припинене в інших випадках, встановлених законом

          ТОВ "Автосервіс" в позовній заяві не обгрунтувало у визначений законом спосіб, які саме існують підстави для припинення права власності ТОВ "Автопром" на частину замощення І площею. Відтак, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про те, що такі вимоги позивача є недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню .  

          Крім того,  у відповідності із ст. 392 ЦК України, із позовом про визнання права власності до суду, може звернутись тільки власник у тих випадках, коли його право власності не визнається або оспорюється іншою особою, а також у випадку втрати документів.

          Враховуючи, що позивач не є власником майна - частини замощення І площею 1259кв.м., судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ТОВ "Автосревіс" в частині визнання права власності на об’єкт нерухомого майна, що належить іншій особі, задоволені бути не можуть.

          При цьому судова колегія критично ставиться до тверджень позивача про те, що ТОВ "Автопром" при виділі з ТОВ "Автосервіс" отримало іншу площу замощення І - 3169кв.м., а не 3511кв.м. (зазначена площа вирахувана позивачем виходячи з балансової вартості споруди "дороги внутрішні" у роздільному балансі станом на 01.01.03р. ), оскільки вони спростовуються зазначеними вище матеріалами справи, які свідчать про те, що ТОВ "Автосервіс" протягом тривалого часу знало, що у володінні та користуванні ТОВ "Автопром" знаходиться 3511кв.м. замощення І, та проти цього не заперечувало.

          Лист  КП „Миколаївське міське бюро технічної інвентаризації” №486 від 14.10.08р., в якому йдеться про те, що під час виготовлення технічної документації були допущені арифметичні помилки, що суттєво змінили розмір ідеальних часток, належних позивачу та відповідачам, не може прийматися судовою колегія до уваги у якості беззаперечного доказу того, що ТОВ "Автопром" незаконно набуло право власності на частину замощення І площею 342кв.м., оскільки він не відповідає принципу належності та допустимості доказів, встановленому ст.34 ГПК України. Крім того, зазначене суперечить відомостям, що містяться в Акті приймання - передачі основних засобів від 06.07.04р.

          Твердження ж представника позивача про те, що вказаний акт був сфальсифікований відповідачем, судовою колегією відхиляються як такі, що не підтверджені належними доказами.   

          Посилання представника ТОВ "Австосервіс" в судовому засіданні апеляційної інстанції на те, що "дороги внутрішні" та "замощення І" є взагалі різними об'єктами сприймаються судовою колегією як спроба ввести суд в оману, оскільки з матеріалів справи вбачається, що при проведенні представником  КП „Миколаївське міське бюро технічної інвентаризації” обстеження майна 05.07.04р., "дороги внутрішні" були перейменовані у "замощення І". Інші документи, як-то Акт приймання - передачі основних засобів від 06.07.04р.,  зведений розрахунок ідеальних часток в праві спільної власності також свідчать про те, що мова йде про одні й ті ж споруди, які перейшли від ТОВ "Автосервіс" до ТОВ "Автопром".        

          Судова колегія відхиляє твердження позивача про те, що ТОВ «Фірма Троянда»безпідставно володіє та користується частиною замощення І площею 490кв.м., чим порушує права ТОВ «Автосервіс», як власника цього майна, оскільки зазначені твердження не відповідають дійсності. Так, з матеріалів справи вбачається, що на момент звернення ТОВ «Автосервіс»з позовом до господарського суду, і до теперішнього часу, власником спірної частини замощення І є фізична особа –громадянка ОСОБА_1 Зазначене підтверджується договором купівлі-продажу від 06.11.07р., укладеним поміж ТОВ «Фірма Троянда»та зазначеною особою, а також Свідоцтвом про право власності ОСОБА_1 на нерухоме майно (серія САС №528890 від 29.04.09р.).

          Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що спір стосовно вказаного майна господарському суду непідвідомчий та має вирішуватись в загальному суді, а провадження у даній справі в частині припинення  права власності ТОВ “Фірма Троянда” на замощення І площею 490 кв. м. та визнання за ТОВ „Автосервіс” права власності на це замощення, підлягає припиненню на підставі ч.1 ст.80 ГПК України.  

          Щодо вимог ТОВ «Автосервіс»про припинення права власності ТОВ “Автопром” на ворота №2 та визнання права власності ТОВ «Автосервіс»на вказаний об'єкт, судова колегія  зазначає наступне.

             В своїй позовній заяві позивач стверджує, що всупереч акту від 05.07.04р., складеному техніком КП „Миколаївське міське бюро технічної інвентаризації” , споруда «ворота №2»замість технічного паспорту на об'єкти нерухомості, які належать ТОВ «Автосервіс», помилково віднесена до технічного паспорту на нерухоме майно, власником якого є ТОВ «Автопром».  

          Між тим, з акту обстеження майна від 28.11.05р. вбачається, що при проведенні повторної інвентаризації належного сторонам майна споруда «ворота №2»викреслена директором ТОВ «Автосервіс»з переліку майна, яке належить позивачеві, з відміткою «Исправленному верить». Зазначені ворота були вписані техніком МБТІ до переліку майна , належного ТОВ “Автопром”.

          В своїх усних та письмових поясненнях представники ТОВ «Автопром»,  зазначали про те, що споруда «ворота №2»на момент розгляду справи фізично не існує, оскільки ще на момент складання роздільного балансу (станом на 01.01.030р.) ворота №2 не мали балансової вартості у зв’язку із повною їх амортизацією, ТОВ “Автосервіс” бажання здійснювати витрати на їх  відновлення не виявляло, а також про те, що в акті від 05.07.04р. ці ворота були віднесені до майна, власником якого є ТОВ «Автосервіс», помилково, що було виправлено 28.11.05р.

          Докази, які б у встановлений законом спосіб спростовували такі доводи відповідача, та підтверджували право власності ТОВ «Автосервіс»на ворота №2, позивач ані місцевому господарському суду, ані суду апеляційної інстанції, не надав.  

Більш того, в матеріалах справи міститься низка документів, як-то договір на виготовлення та установку нових воріт, укладений 20.10.04р.поміж ТОВ «Автопром»та СПД ОСОБА_2., акт виконаних робіт, акт приймання в експлуатацію воріт від 25.02.05р., платіжне доручення №16 від 03.03.05р., яким відповідач сплатив підряднику 6000грн. за виконані роботи, Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 08.05.09р., витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, які свідчать про те, що на теперішній час на місці споруди «ворота №2»знаходяться ворота, збудовані за власні кошти ТОВ «Автопром», і яким присвоєно новий інвентарний номер (ворота №20,2).

          Відповідно до ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене майно набувається особою, що створила майно з моменту завершення створення (будівництва) та державної реєстрації.

          Враховуючи, що спірні ворота є власністю ТОВ «Автопром», яке відповідач набув у встановлений законом спосіб, господарський суд вірно застосував приписи ст.ст. 321, 346,392 ЦК України, та дійшов правильного висновку про відсутність підстав для припинення права власності ТОВ “Автопром” на ворота №2 та визнання цього права за ТОВ “Автосервіс”.

          Відповідно до ст. 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення  або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне  застосування  норм  процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

          Зміст апеляційної скарги фактично повністю повторює доводи позивача, які були предметом дослідження в суді першої інстанції, а доказам, поданим ТОВ "Автосервіс" була надана ретельна та належна оцінка місцевим господарським судом.

          Будь-яких інших доводів щодо незаконності рішення суду першої інстанції та допущення ним порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, позивачем в апеляційній скарзі наведено не було.

          Оскільки мотиви, з яких подано апеляційну скаргу, не заслуговують на увагу,   підстави для  зміни чи скасування рішення господарського суду Миколаївської області від 26.11.09р. - відсутні.

Керуючись ст.ст. 85,103,105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

          Апеляційну скаргу ТОВ "Автосервіс" залишити без задоволення.

          Рішення господарського суду Миколаївської області від 26.11.2009р. по справі №6/194/09 —без змін.

Головуючий суддя          Г.А. Єрмілов

Суддя          О.Л.  Воронюк

           Суддя                                                                                                            В.В. Лашин

          

Постанова підписана______________

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація