УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-41 2010 року
Категорія ч.1ст.121 КК України –С. Т. Головуючий у 1-й інстанції Дігтяр М.І.
Доповідач: Ландар О.В.
ОКРЕМА УХВАЛА
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого судді Ландар О. В.,
суддів Гонтар А. А., Захожай О. І.,
при секретарі Козин Н.В.
за участю прокурора Акулової С. М.,
потерпілого ОСОБА_1,
його представника ОСОБА_2
засудженого ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
розглянула 26 січня 2010 року у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві матеріали кримінальної справи за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції і потерпілого ОСОБА_1 на вирок Зіньківського районного суду Полтавської області від 19 жовтня 2009 року, -
В с т а н о в и л а :
Вироком Зіньківського районного суду від 19 жовтня 2009 року , який частково скасований судовою колегією у кримінальних справах апеляційного суду Полтавської області з постановленням нового вироку від 26 січня 2010 року, ОСОБА_3 засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України на 1 рік 6 місяців обмеження волі реально.
За вироком суду він визнаний винним в умисному заподіянні в стані алкогольного спяніння потерпілому ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесних ушкоджень що потягли тривалий розлад здоровя у виді закритого перелому правої ключиці, перелому спинки носа обширних гематом тіла та саден.
Як вбачається із матеріалів кримінальної справи, зокрема даних, що містяться у висновках судово-медичних експертиз, після отримання таких травм, потерпілий ОСОБА_1 пребував на стаціонарному лікуванні у різних медичних закладах м.Полтави.
Відповідно до ст.93-1 КПК України кошти, витрачені закладом охорони здоров’я на стаціонарне лікування особи потерпілої від злочину, за винятком випадку заподіяння такої шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або в стані сильного душевного хвилювання, що раптом виникло внаслідок протизаконного насильства чи тяжкої образи з боку потерпілого, підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила злочин, у розмірі фактичних витрат.
Перевіркою матеріалів кримінальної справи в апеляційній інстанції встановлено, що в порушення вимог ст.93-1 КПК України орган досудового слідства не з’ясував яку кількість койко-днів потерпілий знаходився на стаціонарному лікуванні та які кошти були витрачені на це закладами охорони здоров’я.
Не зреагував на ці порушення кримінально-процесуального закону і прокурор, що здійснював нагляд за дотриманням законів органами дізнання та досудового слідства, який затвердив обвинувальний висновок і, не заявивши цивільний позов, направив справу до суду.
Суд, в свою чергу, як на стадії попереднього так і судового розгляду, також випустив із виду питання про відшкодування державних коштів, та не реагував на ці порушення.
Такі факти невиконання вимог закону про відшкодування з засуджених витрат понесених закладом охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілих не можуть залишатися без реагування.
На підставі викладеного, керуючись ст.380 КПК України, колегія суддів апеляційного суду ,-
УХВАЛИЛА:
На виявлені факти порушення закону – ст.93-1 КПК України при розслідуванні і розгляді судом першої інстанції кримінальної справи щодо ОСОБА_3 довести до відому прокурора Зіньківського району і голови Зіньківського районного суду для вжиття невідкладних заходів до усунення порушень закону та недопущення подібних недоліків в майбутньому.
Про результати розгляду окремої ухвали та вжиті заходи повідомити апеляційний суд в місячний термін.
СУДДІ:
Ландар О.В. Гонтар А.А. Захожай О.І.