Справа № 420/5960/18

УХВАЛА

19 листопада 2018 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, треті особи Северинівська сільська рада, ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», Товариство з обмеженою відповідальністю «Мирис», про скасування торгів від 13.11.2018 року, визнати протиправним та скасувати наказу від 21.09.2018 року №15-6105/13-18-05 "Про проведення земельних торгів у формі аукціону" в частині виставлення на земельні торги лотом № 1911 прав оренди на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1, -

В С Т А Н О В И Л А:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, треті особи Северинівська сільська рада, ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», Товариство з обмеженою відповідальністю «Мирис» , в якому позивач просить визнати скасувати результати торгів від 13.11.2018 року і визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 21.09.2018 року №15-6105/13-18-05 "Про проведення земельних торгів у формі аукціону" в частині виставлення на земельні торги лотом № 1911 прав оренди на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Договір оренди, укладений між Іванівською районною державною адміністрацією та громадянином від 01.10.2018 року передбачає, що земельна ділянка із цільовим призначенням «землі сільськогосподарського призначення» буде використовуватись для сінокосіння та випасання худоби і не суперечить чинному законодавству. Проведення 13.11.2018 року земельних торгів у формі аукціону № 13926 по лоту 1911 (27297) прав оренди на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1, з означеним по матеріалам лоту призначенням як рілля не відповідає дійсності і не може бути застосованим при укладенні договору оренди.

Таким чином проведення земельних торгів 13.11.2018 року суперечить чинним нормам земельного законодавства та положенням законів України про органи місцевого самоврядування та місцеві держані адміністрації і повинні бути скасовані, як незаконно проведені разом з наказом ГУ Держгеокадастру в Одеській області про проведення даних торгів у формі аукціону.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, чи позов подано у строк, установлений законом; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 1 ч.1 ст.170 КАС України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з п. 1, п.2 ч. 1 ст.4 КАС України адміністративна справа-переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому, зокрема, хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 19 КАС України визначено, що юрисдікція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних осіб із суб'єктом владних повноважень оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п.1 ч.1 ст.19 КАС України).

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст.4 КАС України)

Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, який виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій і вирішення якого безпосередньо не віднесено до юрисдикції інших судів.

Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий.

Велика палата Верховного Суду неодноразово у своїх рішеннях зазначала, що сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Під час визначення юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Стаття 15 ЦПК передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Не є публічно-правовим спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб'єктом владних повноважень) як суб'єктом публічного права та суб'єктом приватного права - фізичною особою чи юридичною особою, в якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку - це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права.

Відповідно до ст.80 ЗК України суб'єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Згідно зі ст.2 ЗК України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Статтею 135 ЗК України встановлено, що з земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів.

Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених ч.2 і 3 ст.134 цього Кодексу.

Згідно зі ст138 ЗК України земельні торги за лотом вважаються такими, що відбулися, після укладення договору купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки.

Таким чином, за результатами торгів дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи, оскільки результатом проведення торгів є укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів

Статтею 1 ЦПК України встановлено, що ЦПК України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Відповідно до ст.19 ЦПК України («Справи, що відносяться до юрисдикції загальних судів») суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Предмет позову - певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який одночасно є способом захисту порушеного права, а підставу позову становлять факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Згідно із правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, головною умовою, яка повинна бути встановлена судами, це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів підлягає встановленню наявність порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постановах від 22 лютого 2017 року у справі № 6-2677цс17, від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-1981цс16.

Таким чином, захист прав, що виникають із вказаних земельних правовідносин, здійснюється у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11. 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів. З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.170 КАС України,-

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі за його позовом до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, треті особи Северинівська сільська рада, ДП «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», Товариство з обмеженою відповідальністю «Мирис», про скасування торгів від 13.11.2018 року, визнати протиправним та скасувати наказу від 21.09.2018 року №15-6105/13-18-05 "Про проведення земельних торгів у формі аукціону" в частині виставлення на земельні торги лотом № 1911 прав оренди на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1.

Адміністративний позов з додатками повернути позивачу.

Роз'яснити позивачу, що її позов повинен розглядатися у порядку цивільного судочинства місцевим загальним судом.

Ухвала суду може бути оскаржена у порядку та строки встановлені ст.ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва