Справа  № 2-298/10

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

12  січня  2010 року                     Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська      

у складі: головуючого   судді Слюсар Л. П.

    при секретарі             Карпенко І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовною заявою  ОСОБА_1  до ТОВ «Платьожка»   щодо зміни дати звільнення, про стягнення компенсації  за невикористану чергову відпустку та середнього заробітку за час вимушеного прогулу ,

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача ТОВ «Платьожка»   щодо зміни дати звільнення, про стягнення компенсації  за невикористану чергову відпустку та середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

23.12.2009 року  через канцелярію суду надійшла заява про затвердження мирової

угоди.

У судовому засіданні сторони зробили спільну заяву і надали суду укладену та підписану мирову угоду з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок. За умовами мирової угоди:

1. Відповідач визнає заборгованість перед позивачем з компенсації за невикористану відпустку в розмірі 269 грн. 36 коп. та погоджується виплатити моральну шкоду в розмірі 1080 грн. 64 коп. Усього заборгованість   відповідача перед   позивачем  яку визнає Відповідач  та погоджується сплатити в повному обсязі становить 1350 грн. 00 коп.

2.  Відповідач визнає позовні вимоги позивача, які пред’явлені до нього  згідно позовної заяви, що стосуються стягнення  середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зміни дати звільнення.

3.  Відповідач гарантує, а Позивач  підтверджує, що заборгованість з компенсації  за невикористану  чергову відпустку  в розмірі 269 грн. 36 коп. та моральна шкода в розмірі 1080 грн. 64 коп. виплачена Позивачу в день укладання  цієї мирової угоди.

4. Позивач заявляє, що ним отримано компенсація за невикористану чергову відпустку в розмірі 269 грн. 36 коп. та моральна шкода в розмірі 1080 грн. 64 коп. Усього Позивачем отримано  від  Відповідача  грошову суму в розмірі 1350 грн. 00 коп.

5. Позивач заявляє, що з моменту підписання цієї мирової угоди не  матиме жодних майнових та немайнових претензій до Відповідача, у  тому числі з приводу свого звільнення, проведення Відповідачем  розрахунку з Позивачем відповідно статті 47 Кодексу Законів про  працю України  від 10.12.1971 року,  виплата якої є предметом цієї ОСОБА_2, стягнення з Відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зміни дати звільнення та іншого.

6. Позивач та Відповідач заявляють, що ні в процесі укладання цієї ОСОБА_2 угоди, ні в процесі  виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, в тому числі й держави.

7.  ОСОБА_3 угода складена при повному розумінні всіма Сторонами її умов та термінології українською мовою   у трьох автентичних примірниках, які мають однакову юридичну  силу по одному для кожної із всіх Сторін та один примірник для Індустріального районного суду м. Дніпропетровська.

Зазначена мирова угода приєднана до справи. Сторонам роз’яснені наслідки такого рішення та закриття провадження у справі, що передбачені ст. 206 ЦПК України.

 Враховуючи, що мирова угода, укладена сторонами, не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, вчинена в інтересах обох сторін, суд у відповідності до ст. 175, п. 4 ч. 1 ст. 205 ЦПК України ухвалою закриває провадження у справі.  

Керуючись:   п. 4 ч. 1 ст.  205 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Визнати мирову угоду, укладену  ОСОБА_1   та Товариством з обмеженою відповідальністю „ ПЛАТЬОЖКА”, за якою:

1. Відповідач визнає заборгованість перед позивачем з компенсації за невикористану відпустку в розмірі 269 грн. 36 коп. ( Двісті  шістдесят дев’ять гривень 36 коп. ) та погоджується виплатити моральну шкоду в розмірі 1080 грн. 64 коп. ( Одна тисяча вісімдесят гривень 64 коп.).  Усього заборгованість   відповідача перед   позивачем  яку визнає Відповідач  та погоджується сплатити в повному обсязі становить 1350 грн. 00 коп. ( Одна тисяча  триста п’ятдесят гривень 00 коп.)

2.  Відповідач визнає позовні вимоги позивача, які пред’явлені до нього  згідно позовної заяви, що стосуються стягнення  середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зміни дати звільнення.

3.  Відповідач гарантує, а Позивач  підтверджує, що заборгованість з компенсації  за невикористану  чергову відпустку  в розмірі 269 грн. 36 коп. ( Двісті  шістдесят дев’ять гривень 36 коп. ) та моральна шкода в розмірі 1080 грн. 64 коп. ( Одна тисяча вісімдесят гривень 64 коп.)   виплачена Позивачу   в день укладання  цієї мирової угоди.

4. Позивач    заявляє, що ним отримано компенсація за невикористану чергову відпустку в розмірі 269 грн. 36 коп. та моральна шкода в розмірі 1080 грн. 64 коп. Усього Позивачем отримано  від  Відповідача  грошову суму в розмірі 1350 грн. 00 коп. ( Одна тисяча  триста п’ятдесят гривень 00 коп.)

5. Позивач заявляє, що з моменту підписання цієї мирової угоди не  матиме жодних майнових та немайнових претензій до Відповідача, у  тому числі з приводу свого звільнення, проведення Відповідачем  розрахунку з Позивачем відповідно статті 47 Кодексу Законів про  працю України  від 10.12.1971 року,  виплата якої є предметом цієї ОСОБА_2, стягнення з Відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зміни дати звільнення та іншого.

6. Позивач та Відповідач заявляють, що ні в процесі укладання цієї ОСОБА_2 угоди, ні в процесі  виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, в тому числі й держави.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1  до ТОВ «Платьожка»   щодо зміни дати звільнення, про стягнення компенсації  за невикористану чергову відпустку та середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

            Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд , шляхом подачі у 5-ти денний строк заяви про апеляційне оскарження  і подання після цього протягом 10 днів апеляційної скарги,  або без подання заяви про апеляційне оскарження, шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 5-ти днів.

            Суддя                                                                                         Л.П. Слюсар