Номер провадження: 22-ц/785/4102/18

Номер справи місцевого суду: 520/1740/15-ц

Головуючий у першій інстанції Прохоров П. А.

Доповідач Заїкін А. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2018 року м. Одеса

Справа № 520/1740/15-ц

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді - Заїкіна А.П.,

- суддів: - Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,

за участю секретаря - Драганової Ю.С.,

учасники справи:

- позивач - ОСОБА_4,

- відповідач - ОСОБА_5,

- третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватне підприємство «Інвест Прогрес»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватне підприємство «Інвест Прогрес», про поділ майна подружжя,за апеляційною скаргою ОСОБА_6, представника ОСОБА_5, на рішення Київського районного суду м. Одеси, ухвалене у складі судді Прохорова П.А. 23 червня 2015 року,

встановив:

У лютому 2015 р. ОСОБА_4 звернувся до суду із вищезазначеним уточненим у травні місяці позовом, в якому остаточно просить: 1) визнати за ним в порядку поділу спільного майна подружжя право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1; 2) визнати за ним в порядку поділу спільного майна подружжя право вимоги передачі майнового права на квартиру з будівельним АДРЕСА_4 громадсько-житлово-готельного комплексу «АДРЕСА_5, на підставі договору № 3Б/ЧП-1-145 від 23.11.2007 р. між ОСОБА_5 та приватним підприємством «Інвест-Прогрес» про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна, за яким внесено - 354 786,09 грн. коштів колишнього подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_5; 3) визнати його пайовиком за договором №3Б/ЧП-1-145 від 23.11.2007 р. між ОСОБА_5 та приватним підприємством «Інвест-Прогрес» про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна, замість ОСОБА_5, з усіма правами та обов'язками пайовика, передбаченими цим договором; 4) виділити ОСОБА_5 в порядку поділу спільного майна подружжя право вимоги передачі майнового права на квартиру з будівельним № АДРЕСА_6 за договором про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна № Г2/ЧП-401 від 07.02.2008 р., за яким внесено - 364 871 грн. коштів колишнього подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

ОСОБА_4 обґрунтовує свої вимоги тим, що з 23.06.2000 р. по 15.07.2010 р. сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, під час якого ними було придбано квартиру АДРЕСА_2, право власності на яку оформлено на відповідачку.

У період шлюбу 23.11.2007 р. між ОСОБА_5 та приватним підприємством «Інвест-Прогрес» (далі - ПП «Інвест-Прогрес») було укладено договір про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна, предметом якого є - майнові права на квартиру АДРЕСА_6

07.02.2008 р. між ОСОБА_5 та ПП «Інвест-Прогрес» укладено договір про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна, предметом якого є - майнові права на квартиру АДРЕСА_6

На час звернення до суду будівництво вищезазначених квартир не завершено. Будинки не введено в експлуатацію, але майнові права на них є спільною сумісною власністю подружжя та підлягають поділу (Т.1, а. с. 1 - 3, 90 - 95, 188 - 189) .

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 23.06.2015 р. позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_3 в порядку поділу спільного майна подружжя.

Визнано за ОСОБА_4 в порядку поділу спільного майна подружжя право вимоги передачі майнового права на квартиру АДРЕСА_4 на підставі договору, укладеного 23.11.2007 р. між ОСОБА_5 та ПП «Інвест-Прогрес» про пайову участь у будівництві.

Визнано ОСОБА_4 пайовиком за договором від 23.11.2007 р. замість ОСОБА_5.

У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що квартира АДРЕСА_3 є спільною сумісною власністю подружжя, а тому за відсутності підстав для відступу від засад рівності часток та пропуску строку позовної давності необхідно визнати за ОСОБА_4 право власності на ? частину зазначеної квартири.

Договори на пайову участь у будівництві об'єктів нерухомого майна укладено у період шлюбу, а тому подружжю належить спільне право вимоги майнових прав на зазначені квартири. Майнові права підлягають поділу у порядку, передбаченому нормами СК України.

Відмовляючи у задоволенні позову в іншій частині позовних вимог, суд першої інстанції виходиі із того, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту (Т. 1, а. с. 136 - 143).

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 11.02.2016 р. апеляційну скаргу ОСОБА_6, представника ОСОБА_5, задоволено частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 23.06.2015 р. в частині поділу нерухомого майна змінено, в частині поділу майнових прав скасовано.

Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_5 в частині поділу нерухомого майна подружжя задоволено.

Визнано об'єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_1, набуту за договором купівлі-продажу, укладеним між ОСОБА_7 та ОСОБА_5, посвідченим 08.06.2006 р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Брандіс А.Б., зареєстрованого в реєстрі за № 3989.

Поділено майно подружжя.

Визнано за ОСОБА_4 в порядку поділу майна подружжя право приватної власності на ? частку квартири АДРЕСА_7.

Визнано за ОСОБА_5 в порядку поділу майна подружжя право приватної власності на ? частку квартири АДРЕСА_7Припинено внаслідок поділу майна право спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_8

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5, за участю третьої особи - ПП «Інвест Прогрес», про визнання за ОСОБА_4 в порядку поділу спільного майна подружжя право вимоги передачі майнових прав на квартиру будівельний № АДРЕСА_8, набутих за договором №3Б/ЧП-1-145 про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна, укладеним 23.11.2007 р. між приватним підприємством «Інвест-Прогрес» та ОСОБА_5; про визнання ОСОБА_4 пайовиком замість ОСОБА_5 за укладеним 23.11.2007 р. між приватним підприємством «Інвест-Прогрес» та ОСОБА_5 договором №3Б/ЧП-1-145 про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна; про виділення ОСОБА_5 в порядку поділу спільного майна подружжя права вимоги передачі майнових прав на квартиру будівельний АДРЕСА_9, набутих за договором №Г2/ЧП-401 про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна, укладеним 07.02.2008 р. між приватним підприємством «Інвест-Прогрес» та ОСОБА_5, відмовлено.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що місцевий суд дійшов правильного висновку про поділ квартири, проте резолютивна частина судового рішення не містить висновку про визнання зазначеної квартири об'єктом спільної сумісної власності, визнання за кожним з подружжя права власності на ? частину квартири та висновку про припинення права спільної сумісної власності на квартиру. Також судом першої інстанції не зазначено загальної та житлової площі квартири, технічної характеристики об'єкта, що є обов'язковим для реєстрації права власності.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині поділу майнових прав, апеляційний суд виходив із того, що об'єктом права спільної сумісної власності не може бути право вимоги, оскільки таке право виникає із зобов'язальних правовідносин, а тому позовні вимоги в цій частині не регулюються нормами СК України. Крім того, сторони не позбавлені можливості поділити спільне майно після введення будинків у експлуатацію та набуття права власності на новостворене нерухоме майно (Т. 1, а. с. 205 - 213).

Постановою Верховного Суду від 14.02.2018 р. касаційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково.

Рішення апеляційного суду Одеської області від 11.02.2016 р. в частині відмови ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог про поділ майнових прав подружжя скасовано та направлено справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду касаційної інстанції мотивовано тим, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя є як предмети матеріального світу, так і майнові права та обов'язки. До складу майна, що підлягає поділу, входить загальне майно, наявне у подружжя на час розгляду справи, а також те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.

Апеляційний суд на зазначені вимоги закону уваги не звернув, не надав належної правової оцінки положенням договорів про пайову участь у будівництві об'єктів нерухомого майна, які за своїм змістом є договорами купівлі-продажу майнових прав, не взяв до уваги, що грошові кошти за пай відповідно до спірних договорів були сплачені у повному обсязі у період перебування сторін у шлюбі, що не заперечується сторонами, та дійшов передчасного висновку про те, що при поділі майнових прав, які належать подружжю на праві спільної сумісної власності, не застосовуються положення СК України (Т. 2, а. с. 39 - 43).

Виходячи з вищевказаного, колегією суддів законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині поділу між сторонами квартири АДРЕСА_10 при новому апеляційному розгляді не перевіряється.

Під час нового апеляційного розгляду справи з'ясовано, що ОСОБА_6, представник ОСОБА_5,в апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції змінити. Визнати за ОСОБА_5 в порядку поділу майна подружжя право вимоги передачі майнових прав на квартиру будівельний АДРЕСА_11 та визнати ОСОБА_5 пайовиком за договором №3Б/ЧП-1-145 від 23.11.2007 р. про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна.

Визнати за ОСОБА_4 в порядку поділу майна подружжя право вимоги передачі майнових прав на квартиру будівельний АДРЕСА_12 та визнати ОСОБА_4 пайовиком за договором №Г2/ЧП-401 від 07.02.2008 р. про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення ухвалено судом першої інстанції при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права та неправильному застосуванні норм матеріального права.

Апелянт вказує, що суд порушив принцип рівності часток майна подружжя, фактично позбавив ОСОБА_5 права на пайову участь у будівництві нерухомого майна за договором №3Б/ЧП-1-145 від 23.11.2007 р.. У зв'язку з тим, що двоє дітей проживають з нею, розмір аліментів, які сплачує ОСОБА_4, є недостатнім для забезпечення нормального фізичного, духовного розвитку та лікування дітей, необхідно відступити від рівності часток подружжя та збільшити частку ОСОБА_5.

Представник апелянта у судовому засіданні підтримав викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги.

ОСОБА_4 у запереченнях на апеляційну скаргу, які надійшли до суду під час першого апеляційного розгляду справи, просить рішення суду першої інстанції залишити без задоволення. Рішення суду першої інстанції залишити без змін. Посилається на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Вказує, що відсутні підстави для відступлення від принципу рівності часток подружжя. Розмір аліментів, які він сплачує на користь відповідачки, значно перевищує встановлений законодавством їх мінімальний розмір. Він не чинить їй перешкод у користуванні квартирою. Поділ майнових прав по кожній квартирі між сторонами є неможливим. Суд правильно поділив майнові права на окремі квартири, оскільки договорами про пайову участь у будівництві не передбачено спільне виконання обов'язків кількома пайщиками, як не передбачено підписання актів приймання-передачі частини паю. Не передбачено цими договорами і можливість здійснення права вимоги щодо частини квартири. Визнання за ним права на майнові права на одну із спірних квартир надасть йому можливість в майбутньому разом з новою родиною отримати самостійну квартиру. Крім того, суд виділив відповідачу майнові права на квартиру більшої вартості. Таким чином, жодні права відповідачки не порушено. Крім того, у відповідачки у власності є двокімнатна квартира, отримана нею на підставі договору дарування.

Разом з тим, представник ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Приватне підприємство «Інвест Прогрес» у судове засідання представника не направило. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлялося належним чином. Причини неявки представника не повідомило. Пояснень на апеляційну скаргу, заяв та клопотань не надало.

Згідно із ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін у як найскорішому вирішені спору, думку учасників справи, які прийняли участь у судовому засіданні, про можливість розгляду справи, колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності її інших учасників.

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Враховуючи висновки, вкладені у вищевказаній постанові Верховного Суду, при новому апеляційному розгляді справи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині поділу між подружжям квартири АДРЕСА_3 не переглядається.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення учасників справи, які прийняли участь у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України, чинних на час ухвалення рішення судом першої інстанції, передбачено, що рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України, чинного на час апеляційного перегляду, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене не підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції в частині поділу майнових прав вищезазначеним вимогам законодавства у повній мірі не відповідає.

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції, на підставі наявних у справі, наданих сторонами і досліджених судом доказів, вірно встановив вищевказані обставини по справі, дійшов правильного вищезазначеного висновку про необхідність поділу між подружжям майнових прав на дві квартири, які будуються. Ці висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, вимогам норм матеріального (ст. 190 ЦК України, ст. ст. 60, 61, 65, 70 СК України) та процесуального (ст. ст. 11, 60, 61, 179, 213 ЦПК України, які були чинними на час ухвалення рішення судом першої інстанції, ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України) права.

Між сторонами виникли правовідносини щодо поділу майна, яке є об'єктом спільної сумісної власності подружжя.

За правилами, передбаченими ст. ст. 60, 61, 65, 70 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

У разі поділу майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Таким чином, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то цивільні права та обов'язки за цим договором виникають в обох із подружжя.

Статтею 190 ЦК України передбачено, що майном як особливим об'єктом вважаються окремі речі, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Майнові права є неспоживною річчю та визнаються речовими правами.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя є як предмети матеріального світу, так і майнові права та обов'язки. До складу майна, що підлягає поділу, входить загальне майно, наявне у подружжя на час розгляду справи, а також те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.

Оскільки беззаперечно встановлено, що майнові права на квартиру з будівельним НОМЕР_1, що розташована на 14-му поверсі в секції № 1 (А) жилого будинку № 1 багатофункціонального громадсько-житлово-готельного комплексу «АДРЕСА_13, та на квартиру з будівельним № АДРЕСА_6 набуті відповідачкою, за відповідними договорами про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна, у період шлюбу, вірним є висновок суду про необхідність поділу майнових прав між подружжям.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо неможливості виділення відповідачці в порядку поділу майнових права, як спільного майна подружжя, майнових прав на окрему квартиру, вказану в договорі про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна.

У результаті визнання за одним з подружжя, в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя, права власності на частку цього майна, правовий статус спільного сумісного майна подружжя припиняється. У кожного з подружжя виникає право приватної власності на відповідну частку в колишньому майні подружжя незалежно від того, що відповідачка не заявляла вимог про це. Таким чином, колегія суддів вважає можливим у порядку поділу спільного сумісного майна подружжя

виділити відповідачці майнові права на квартиру з будівельним НОМЕР_1, розрахунковою площею - 77,59 кв. м., що розташована на чотирнадцятому поверсі секції № 1(А) у будинку № 1 багатофункціонального громадсько-житлово-готельного комплексу «АДРЕСА_5.

Доводи апелянта про те, що вона фактично позбавлена права на пайову участь у будівництві нерухомого майна за договором є обґрунтованими.

Таким чином, апеляційна скарга є обґрунтованою, підлягає задоволенню. При цьому колегія суддів також приймає до уваги, що у судовому засіданні представник позивача не заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 3, 4 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги змінює судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом порушено норми процесуального права, неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині поділу майнових прав, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6, представника ОСОБА_5,- задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 23 червня 2015 року в частині поділу майнових прав- змінити.

Визнати за ОСОБА_4 в порядку поділу спільного майна подружжя право вимоги передачі майнового права на квартиру з будівельним № АДРЕСА_14 на підставі договору Г2/ЧП-401 від 07 лютого 2008 року між ОСОБА_5 та приватним підприємством «Інвест Прогрес» про пайову участь у будівництві нерухомого майна.

Визнати ОСОБА_4 пайовиком на квартиру за договором Г2/ЧП-401 від 07 лютого 2008 року між ОСОБА_5 та приватним підприємством «Інвест Прогрес» про пайову участь у будівництві нерухомого майна.

Визнати за ОСОБА_5 в порядку поділу спільного майна подружжя право вимоги передачі майнового права на квартиру з будівельним НОМЕР_1, розрахунковою площею - 77,59 кв. м., що розташована на чотирнадцятому поверсі секції № 1(А) у будинку № 1 багатофункціонального громадсько-житлово-готельного комплексу «АДРЕСА_5, на підставі договору 3Б/ЧП-1-145 від 23 листопада 2007 року між ОСОБА_5 та приватним підприємством «Інвест Прогрес» про пайову участь у будівництві нерухомого майна.

Визнати ОСОБА_5 пайовиком за договором 3Б/ЧП-1-145 від 23 листопада 2007 року, укладеного між ОСОБА_5 та приватним підприємством «Прогрес Інвест» про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 05 листопада 2018 року.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: С. О. Погорєлова

О. М. Таварткіладзе