Справа 2-598/10

УХВАЛА

 15  січня 2010  року   суддя Індустріального районного суду  м Дніпропетровська ОСОБА_1 розглянувши позовну  заяву   Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк   « Надра» до   ОСОБА_2 про стягнення  основного боргу за кредитним договором, відсотків  та пені за користування кредитом , -

ВСТАНОВИЛА:

   Позивач  ВАТ КБ « Надра»  звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська  із позовною   заявою  до відповідача ОСОБА_2 про стягнення  основного боргу за кредитним договором, відсотків  та пені за користування кредитом  .  

Згідно ст. 109 ЦПК України    позови до фізичної особи пред’являються в суд за місцем її проживання.

Позови до юридичних  осіб пред’являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

В поданій  заяві зазначено місце проживання  відповідача:   м. Дніпропетровськ, вул.  Лісозахисна, б. 1 кв.5 , що не відноситься по територіальності до Індустріального району м. Дніпропетровська .

Відповідно до ст.115 ЦПК України , якщо  суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається і для подання до належного суду.  

Враховуючи вищевикладене, вважаю, зазначена позовна заява даному суду не підсудна і підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст.ст. 109, 115  ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИЛА  :  

    Позовну заяву   Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк   « Надра» до   ОСОБА_2 про стягнення  основного боргу за кредитним договором, відсотків  та пені за користування кредитом,  повернути позивачу, роз’яснивши йому , що для вирішення спору йому  необхідно звернутися до суду по місцю проживання відповідача.  

 Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд , шляхом подачі у 5-ти денний строк заяви про апеляційне оскарження  і подання після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, або без подання заяви про апеляційне оскарження, шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 5-ти днів.

          Суддя:                                                                                                     Л.П.Слюсар