Справа № 2-а-160/2009 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2009 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Ніколаєвої І. К.
при секретарі Карпенко С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка справу за адміністративним позовом
ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації про визнання відмови неправомірною та про стягнення коштів на утримання дітей до 3 років
ВСТАНОВИВ:
До суду звернулась ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації з адміністративним позовом про визнання відмови неправомірною та про стягнення коштів на утримання дітей до 3 років, в якому просить суд визнати відмову Управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської РДА від виплати на її користь допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у відповідності до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» неправомірною та стягнути не донараховану суму допомоги по догляду за дитиною до досягання нею трирічного віку.
В обґрунтування заявленого позову позивачка зазначила, що у відповідності до положень Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» вона перебуває на обліку відповідача, доглядає за сином ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 і знаходиться у відпустці по догляду за дітьми до 3 років. Відповідачем як органом, що призначає та здійснює виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, було призначено їй одноразову допомогу при народженні дитини та щомісячні виплати.
За період з 01.04.2007 року по 01.07.2009 року, по розрахункам позивачки, відповідач повинен був їй провести щомісячні виплати на підставі ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», ст. 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» , ст. 58 Закону України «Про державний бюджет 2008 року» та ст. 54 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік» на сина ОСОБА_2 - у сумі 14590 гривень, а на доньку ОСОБА_3 за період з 01.01.2007 року по 01.07.2008 року – 7210,00 гривень, тобто загалом на двох дітей: 21800,00 гривень, між тим як вона фактично за вказаний період отримала лише 5069,76 гривень. При її зверненні до відповідача з проханням зробити перерахунок вона отримала відмову і тому змушена звернутися до суду за захистом порушеного права.
На підставі ст.ст. 21, 22, 24, 46, 55 Конституції України, ст. 159 - 163 КАС України, ст. 13 – 15 Закону України «Про допомогу сім’ям з дітьми» Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та 22.05.2007 року, позивачка просить задовольнити її позов, визнати відмову відповідача, щодо перерахування виплат неправомірною та стягнути з відповідача на її користь 16730,24 гривень.
Позивач в судовому засіданні позов підтримала, просить його задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилася, надала суду заперечення проти позову в якому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, а справу розглянути без її участі. В письмовому запереченні відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог через те, що на його думку, позивачка пропустила річний строк звернення до суду з адміністративним позовом, передбачений ст. 99 КАС України.
Суд вислухавши позивача, вивчивши матеріали справи, заперечення відповідача, дослідивши в судовому засіданні наявні докази, в тому числі свідоцтво про народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, свідоцтво про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, довідку про виплати № 27/823, яка підтверджує суму виплат отриманих позивачкою за вказаний період, вважає за необхідне позов задовольнити частково з оглядом на наступні обставини.
Судом встановлено, що між сторонами існують публічно правові відносини, тому що позивачка дійсно перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Петропавлівської райдержадміністрації Дніпропетровської області. Відповідачем була призначена позивачу одноразова допомога при народженні дітей, призначені та сплачуються до цього часу щомісячні виплати, тобто правовідносини між сторонами тривають до цього часу і позивачка оспорює виплати, які проводить відповідач на даний час.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач надала суду письмову заяву в якій просить поновити строк позовної давності, що пропущений нею з поважної причини, так як вона проживає одна і на її утриманні знаходиться двоє малолітніх дітей, які потребують постійного догляду, в зв’язку з чим вона не мала можливості своєчасно звернутися до суду, а тому суд дійшов висновку, що причина пропуску строку звернення до суду є поважною і вважає за необхідне його поновити.
Відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом. Позовні заяви приймаються до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду.
Суд встановив, що позивачка отримала щомісячні виплати по догляду за 2-ма дітьми до досягнення ними трирічного віку в наступних розмірах:
у 2007 році на сина ОСОБА_2:
за квітень, травень, червень, липень – по 129,03 гривень;
за серпень – 132,64 гривень;
за вересень – 134,45 гривень;
за жовтень –136,13 гривень;
за листопад – 140,05 гривень;
за грудень – 144,10 гривень.
Всього за 2007 рік - 1203,49 гривень.
У 2008 році позивачка щомісячно з січня по квітень отримувала на сина ОСОБА_2 по 144,10 гривень, за травень 2008 року на двох дітей – 144,10 гривень, за червень 2008 року – 209,10 гривень, з липня 2008 року по червень 2009 року включно на двох дітей позивачка отримували - по 274,10 гривень, що підтверджується довідкою відповідача № 27/823.
Позивачка не погоджується з даними виплатами і вважає, що їй відповідач повинен проводити виплати на сина ОСОБА_2 в наступному розмірі:
з 01.04. по 01.10.2007 року - 463,00 гривні х 6 місяців = 2778,00 гривень;
з 01.10. по 01.01.2008 року - 470,00 гривень х 3 місяці = 1410,00 гривень;
з 01.01. по 01.04 .2008 року - 526,00 гривень х 3 місяці = 1578,00 гривень;
з 01.04. по 01.07.2008 року – 538,00 гривень х 3 місяці = 1614,00 гривень;
з 01.07. по 01.10.2008 року – 540,00 гривень х 3 місяці = 1640,00 гривень;
з 01.10 по 01.08.2009 року – 557,00 гривень х 10 місяців = 5570,00 гривень.
Всього за вказаний період – 14590 гривень.
На донку ОСОБА_3 позивач вважає, що їй відповідач повинен проводити виплати на в наступному розмірі:
з 01.07. по 01.10.2008 року – 540,00 гривень х 3 місяці = 1640,00 гривень;
з 01.10 по 01.08.2009 року – 557,00 гривень х 10 місяців = 5570,00 гривень
Всього за вказаний період – 7210 гривень, тобто загалом на двох дітей – 21800,00 гривень.
Позивачка вважає, що відповідач повинен їй повернути різницю недоотриманих виплат в сумі - 16730,24 гривень.
Згідно із ст. 12 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в редакції, яка діяла до набрання законної сили Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік», допомога при народженні дитини надається в сумі, кратній 22.6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово у дев'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта - протягом наступних 12 місяців в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку надається у розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було встановлено наступне:
- абзац 2 частини 2 ст. 56 Закону: допомога при народженні дитини - у розмірі 8500 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні дитини в сумі 3400 гривень решта - протягом наступних 12 місяців рівними частинами у порядку, встановленому КМ України;
- абзац 3 частини 2 ст. 56 Закону: допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України:
- пункт 14 ст. 71 Закону: призупинити дію статті 12, частини першої статті 15 та пункту З розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»
Відповідач проводив виплати відповідно до вищезазначеного порядку та розмірів.
Проте, рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року № 6 – рп /2007 положення абзацу третього частини другої статті 56, та п. 14 ст. 71 «Про державний бюджет України на 2007 рік», втратили чинність, як такі, що визнані неконституційними. Це рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Таким чином, судом встановлено, що при розрахунку розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку слід керуватися ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» з урахуванням вказаного вище рішення Конституційного суду № рп/2007– з 09.07.2007 року.
Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років встановлений з 01 квітня 2007 року у розмірі 463,00 грн., з 01 жовтня 2007 року у розмірі 470,00 грн.
Таким чином недоплачена сума допомоги по догляду за дитиною, (а саме за сином ОСОБА_2, оскільки донька ОСОБА_3 народилася 12.04.2008 року), до досягнення ним трирічного віку за 2007 рік становить:
за липень: 463: 31 х 23 дн. – 129,03 = 214,49 гривень;
за серпень: 463– 132,64 = 330,36 грн.,
за вересень: 463 – 134,45 = 328,55 грн.,
за жовтень: 470 – 136,13 = 333,87 грн.,
за листопад: 470 – 140,05 = 329,95 грн.,
за грудень: 470 – 144,10 = 325,90 грн.,
а всього: 1863,12 гривень.
Тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача недоплачену суму щомісячних виплат на сина ОСОБА_2 у розмірі 1863,12 гривень .
В частині позовних вимог щодо стягнення за період з квітня по 9 липня 2007 року необхідно позивачці відмовити , оскільки дані виплати здійснені на підставі ЗУ «Про державний бюджет на 2007 рік», який діяв на той період часу.
Щодо вимог позивача про доплату на двох дітей за 2008 та 2009 рік , суд виходить з наступного.
Відповідно до положень п. 23 пп. 7 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» №107-VI від 28.12.2007 р. стаття 15 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» була викладена в наступній редакції «допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень».
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 28/2008 (№ 10-рп/2008) положення п.23 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік не визнавалися неконституційними, що свідчить про їх чинність та про правомірність дій відповідача щодо нарахування і виплати позивачу допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку за 2008-2009 роки.
Тому вимоги позивачки про необхідність доплати за період з січня 1008 року по серпень 2009 року є безпідставними.
Щодо судового збору суд враховує, що при зверненні до суду позивачка не сплатила вказаний збір, а просила покласти ці витати на відповідача, і тому суд вважає за необхідне дані витрати віднести на рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст.15 Конституції України, ст. 12, 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» ст. 62 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст.ст. 2, 6, 8, 9, 99, 100, 104, 159, 160, 163 КАС України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської райдержадміністрації Дніпропетровської області про визнання відмови неправомірною та про стягнення коштів на утримання двох дітей до 3 років задовольнити частково .
Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської райдержадміністрації Дніпропетровської області щодо нарахування, призначення та виплати ОСОБА_1 щомісячної державної допомоги по догляду за сином ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення ним трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської райдержадміністрації Дніпропетровської області донарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотриману нею у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у розмірі 1863,12 гривень .
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Судові витрати в сумі 18,63 грн. віднести на рахунок держави.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного Адміністративного суду Дніпропетровської області .
Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення в апеляційний суд Дніпропетровської області через Петропавлівський районний суд.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається в апеляційний суд Дніпропетровської області через Петропавлівський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя