Справа  № 2-158/10    

УХВАЛА

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

              21 січня  2010 року                 Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

в складі:                                             головуючого судді:      Слюсар Л.П.,

                                                           при секретарі:         Карпенко І.Ю.;

                              за участю адвоката: ОСОБА_1

розглянувши  в відкритому судовому засіданні в залі суду   м. Дніпропетровська цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 комітету Індустріальної районної у м. Дніпропетровську ради, треті особи: Житлово-комунальне підприємство «Північне», Відділ у справах  громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Індустріального РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, ОСОБА_4,  ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_5 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, Відділ опіки та піклування Індустріальної районної в м. Дніпропетровську ради про визнання права користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовною заявою  до відповідача  ОСОБА_3 комітету Індустріальної районної у м. Дніпропетровську ради, треті особи: Житлово-комунальне підприємство «Північне», Відділ у справах  громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Індустріального РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, про визнання права користування житловим приміщенням.

Ухвалою суду від 28.08.2009 року в якості третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги були залучені ОСОБА_4,  ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_5 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10.

 Ухвалою суду від 06.10.2009 року в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги було залучено Відділ опіки та піклування Індустріальної районної в м. Дніпропетровську ради.

В судовому засіданні адвокатом третьої особи заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки в  судові засідання призначені на 14.12.2009 року та 29.01.2010 року позивачка не з’явилася, будучи  належним чином повідомлена про час і місце судового засідання,  відповідно до ч.3 ст. 76 ЦПК України,  причина  неявки суду не повідомлена, заява про розгляд справи за  відсутністю не подана.

Представник відповідача та третьої особи Відділу опіки та піклування Індустріальної районної в м. Дніпропетровську ради просили задовольнити клопотання.

Таким чином, в силу ч.2 ст.77 ЦПК України, суд визнає, що позивачка повторно не з’явилася до суду без поважних причин.

Відповідно до вимог ч.3 ст.169, п.3 ч.1 ст. 207 ЦПК України  суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлена  позивачка повторно не з’явилася в судове засідання без поважних причин або повторно не повідомила про причини неявки, якщо від неї не надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за можливим залишити позовні вимоги ОСОБА_2 -  без  розгляду.

         Керуючись  ч.3 ст.169,  п.3  ч.1, ч.2 ст. 207 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 комітету Індустріальної районної у м. Дніпропетровську ради, треті особи: Житлово-комунальне підприємство «Північне», Відділ у справах  громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Індустріального РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, ОСОБА_4,  ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_5 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, Відділ опіки та піклування Індустріальної районної в м. Дніпропетровську ради про визнання права користування житловим приміщенням – залишити без розгляду.

Роз’яснити позивачці її право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

 Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд, шляхом подачі у 5-ти денний строк заяви про апеляційне оскарження  і подання після цього протягом 10 днів апеляційної скарги,  або без подання заяви про апеляційне оскарження, шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 5-ти днів.

         Суддя:                                                                                               Л.П. Слюсар