Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.11.2018 Справа №607/21104/18

               м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

       головуючого - судді                Вийванко О.М.

               при секретарі с/з                ОСОБА_1

               за участю

               представника позивача                ОСОБА_2

               представника відповідача                ОСОБА_3        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_5 патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд із позовом до відповідача ОСОБА_5 патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ № 649296 від 07 жовтня 2018 року.

Посилаючись на те, що підставою зупинки, як повідомив інспектор поліції було те, що водій не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті. В постанові було вказано, що він на об»їзній міста Тернополя по вулиці Микулинецькій, 106А порушив вимогу п. 9.2Б Правил дорожнього руху, порушення попереджувальних сигналів при зміні напрямку руху. Зазначені обставини не відповідають фактичним подіям які відбувались 07.10.2018 року в момент зупинки його транспортного засобу. Перш за все 07.10.2018 року він на даній ділянці дороги їхав із села ОСОБА_6 в місто Тернопіль. Обігнавши автобус, він перестроївся правіше до обочини включивши правий поворот. Підтвердженням цього служить відеозапис з реєстратора службового автомобіля патрульної поліції. Із зазначеною постановою не згідний оскільки вона винесена із порушенням діючого законодавства, оскільки вимог Правил дорожнього руху він не порушував та здійснив обгін транспортного засобу відповідно до вимог п. 3.25 Правил дорожнього руху включивши правий поворот після обгону транспортного засобу. Тому вважає, що дана постанова підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні надала відзив на позов в якому позовні вимоги заперечує, мотивуючи тим, що позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності та просить в задоволені позовних вимог відмовити, на доказ вчинення адміністративного правопорушення додано диск DVD-R з фрагментами відеозаписів з нагрудного відео реєстратора поліцейського.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесенні постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ № 649296 від 07 жовтня 2018 року, позивач 07 жовтня 2018 року о 17 год. 25 хв., керуючи автомобілем НОМЕР_1, не подав сигнал повороту при перестроюванні, чим порушив вимоги п. 9.2 (б) ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП України. Відповідно до п. 9.2 (б) ПДР України водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: перед перестроюванням, поворотом або розворотом. Згідно визначень п.1.10 ПДР України маневруванням визнається початок руху, перестроювання транспортного засобу в русі з однієї смуги на іншу, поворот праворуч чи ліворуч, розворот, з'їзд з проїзної частини, рух заднім ходом - тобто елементи процесу руху транспортного засобу, які пов'язані з підвищеною небезпекою для інших учасників дорожнього руху. Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах відеотехніку. Крім того, згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються у тому числі показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки. Відтак відео фіксація, що велася поліцейськими, містить візуальну інформацію, що може мати значення для належного вирішення справи, отже є доказом у даній справі. Відповідач не погоджується з позицією позивача щодо винесення щодо винесення оскаржуваної постанови, а тому просить відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши стислий виклад позиції позивача та заперечення відповідача суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про  адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ № 649296, громадянин ОСОБА_4, 07 жовтня 2018 року о 17 год. 25 хв. керуючи автомобілем марки «Ford Galaxy», номерний знак НОМЕР_2 в м. Тернополі по вулиці Микулинецька, 106А, водій керуючи транспортним засобом не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив п. 9.2 (б) ПДР України – порушення попереджувальних сигналів при зміні напрямку руху та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн.

На підставі ст. 14 ЗУ «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно ч. 2 ст. 41 ЗУ «Про дорожній рух» порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки регулюються Правилами дорожнього руху.

Відповідно до п. 9.2(б) Правил дорожнього руху України водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Згідно із ч. 2  ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз’їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв’язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Відповідно до  ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

За змістом пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, діяння, які є адміністративними правопорушеннями.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними – якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.        

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України N 1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за N 1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями ;an=982807">121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127,статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.

Суд зазначає, що зміст постанови про адміністративну відповідальність має відповідати вимогам, передбаченим статтями 280, 283 КУпАП.

У ній зокрема необхідно зазначити технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.

У постанові серії ЕАВ № 649296 не міститься посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснений відеозапис адміністративного правопорушення, що суперечить вимогам статті 283 КУпАП.

У судовому засіданні з’ясовано, що  позивач рухався по вулиці Микулинецькій в м. Тернополі в крайній правій смузі руху, наздогнавши автомобіль, який їхав попереду нього, він включивши сигнал світлового покажчика повороту відповідного напрямку та здійснив обгін, після чого перестроївся правіше до обочини включивши сигнал світлового покажчика повороту відповідного напрямку.

Як вбачається з компакт-диску, доданого відповідачем до відзиву, суд не може стверджувати у діях позивача ознак складу адміністративного правопорушення та не може остаточно прийти до висновку, що ним не порушено Правил дорожнього руху, оскільки на відео чітко проглядається транспортний засіб із номерним знаком ВО 2822 ВН, однак через погодні умови, а саме відблиск сонця не вбачається включав чи не включав позивач сигнал покажчика повороту відповідного напрямку.

Відповідно до п. 10.1. Правил дорожнього руху України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Пунктом 2.3 ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

       У зв’язку з тим, що на проїзній частині чітко не видно чи порушував Правила дорожнього руху позивач, суд вважає, що позивач не міг нехтувати вимогами пункту 9.2 (б) Правил дорожнього руху України.

Крім того, позивач не завдавав жодних перешкод іншим видам транспорту, тому даний маневр не повинен вважатись порушенням правил дорожнього руху.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи відсутність достатніх та належних доказів на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку, що прийняте рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, прийнятим без повного та всебічного з'ясування усіх обставин справи, а тому підлягає скасуванню за відсутністю складу ознак адміністративного правопорушення.

На підставі ст. 55 Конституції України, ст. 9, 22, 121, 251, 258, 289, 293 КУпАП, та керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

       Адміністративний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліціїпро скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимісерії ЕАВ № 649296 від 07 жовтня 2018 року – задовольнити.

       Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі по справі серії ЕАВ № 649296 від 07 жовтня 2018 року про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень – скасувати за відсутністю складу ознак адміністративного правопорушення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Позивач: ОСОБА_4, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1.

       Відповідач: ОСОБА_5 патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: вул. Котляревського, 24, м. Тернопіль.

Рішення суду складено та підписано 15 листопада 2018 року.

Головуючий суддяОСОБА_7