Справа №2-1436

2008 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2008 року Сарненський районний суд Рівненської області

головуючий суддя     - ВЕДЯНІНОЇ Т.О.

при секретарі     - МАРТИНЮК І.С.

розглянувши у відкритому судовому засідання в м.Сарни справу за позовом прокурора Сарненського району Рівненської області в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку, скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Сарненського району Рівненської області звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку по вул.  Кошового 9 м.Сарни Рівненської області, укладений 6 липня 2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку по вул.  Кошового 9 м.Сарни на ім'я ОСОБА_2, стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 10000 гривень у відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Прокурор в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав повністю.

ОСОБА_1 вимоги до ОСОБА_2 підтримала повністю, пояснила, що про наявність договору купівлі-продажу дізналась лише після того, як змушена була залишити спірний будинок, належний їй, - через поведінку відповідача. ОСОБА_1 не заперечує, що мала намір розпорядитись будинком №9 по вул.  Кошового м.Сарни на користь ОСОБА_2, але бажала укласти з останнім договір довічного утримання. Нотаріально посвідчений договір ні нотаріус, ні будь-хто інший ОСОБА_1 вголос не зачитував, сама вона із змістом договору не ознайомлювалась через те, що має поганий зір, крім цього, є не грамотною.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 підтримала вимоги, заявлені до ОСОБА_2 в повному обсязі

Відповідач ОСОБА_2 позов прокурора Сарненського району в інтересах ОСОБА_1 не визнав повністю, пояснив, що ОСОБА_1 дійсно мала намір на відчуження будинку на користь відповідача, що і було зроблено, але з метою сплати меншої суми за реєстрацію договору, відповідачем було вирішено оформити цей договір як договір купівлі-продажу. ОСОБА_2 не заперечує, що вказану у договорі суму він ОСОБА_1 не сплачував. Однак, вважає, що підстав для визнання договору недійсним немає, оскільки відповідач доглядав за позивачем належним чином, а земельна ділянка була передана йому правомірно, як власнику будинку, до якого відноситься ця земельна ділянка .

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши інші докази, надані сторонами, суд дійшов до наступного.

Із копії технічного паспорту на житловий будинок №9 по вул.  Кошового м.Сарни вбачається, що вказане будинковолодіння на праві власності належало ОСОБА_1. Право власності зареєстровано Рівненським ОБТІ за реєстровим номером - 6-208-894.

ОСОБА_1 зареєстрована за вказаною вище адресою з 12 травня 1978 року по даний час, що доводиться довідкою від 8 вересня 2008 року, виданої КП «Сарненське будинкоуправління».

ОСОБА_2 набув право власності на будинковолодіння по вул.  Кошового 9 м.Сарни Рівненської області на підставі договору купівлі-продажу , укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 6 липня 2006 року, копія якого наявна в матеріалах справи.

Із вказаного договору вбачається, що ОСОБА_1 передала, а ОСОБА_2 прийняв житловий будинок з господарськими будівлями, за що сплатив 20 тисяч гривень, які ОСОБА_1 прийняла від ОСОБА_2 до підписання цього договору.

Відповідно до ст.ст.203, 215 ЦК України - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, додержання яких є необхідними для чинності правочину, в тому числі, - волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як позивач так і відповідач в суді пояснили, що укладати договір купівлі-продажу спірного будинку вони наміру не мали, грошей відповідач позивачу не сплачував.

Таким чином, зміст укладеного сторонами правочину не відповідав їх внутрішній волі.

Так, ОСОБА_1 наполягала на укладенні договору довічного утримання.

Про те, що саме намір укладення договору довічного утримання мала ОСОБА_1 відносно власного будинку, підтвердили у суді свідки ОСОБА_4. ОСОБА_5, ОСОБА_6

Судом не приймаються до уваги пояснення свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , оскільки ці свідки лише підтвердили факт проживання відповідача у будинку ОСОБА_1, що не заперечується сторонами, інших пояснень по суті позовних вимог свідками дано не було.

Оскільки ОСОБА_1 не мала наміру передати ОСОБА_2 будинок у момент підписання договору, а останній не мав наміру сплачувати вказану у договорі суму, суд вважає, що позовна вимога про визнання договору купівлі-продажу недійсним підлягає до задоволення.

Державний акт на право власності на земельну ділянку , виданий 23 червня 2008 року на мія ОСОБА_2 доводить, що останній набув право власності на земельну ділянку як власник будинку №9 по вул.  Кошового м.Сарни - для обслуговування будинку та господарських будівель.

Оскільки в ході судового слідства встановлена наявність достатніх підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу, внаслідок чого, відповідно до ст.216 ЦК України відповідач має повернути ОСОБА_1 одержаний за цим договором будинок, суд не вбачає достатніх правових підстав для володіння ОСОБА_2 земельною ділянкою по вул.  Кошового 9 м.Сарни , а державний акт на право власності на земельну ділянку №226935, серія ЯЄ підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.1167 ЦК України - моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Внаслідок дій ОСОБА_2 ОСОБА_1 була позбавлена можливості проживати у власному будинку, тривалий час була змушена проживати у сторонніх осіб, не могла самостійно, без втручання сусідів та державних органів відновити свої порушені права, що свідчить про заподіяння їй відповідачем моральної шкоди.

З урахуванням вимог розумності і справедливості , з огляду на вік ОСОБА_1, яка є особою похилого віку, має слабке здоров'я, на яке негативно вплинули події, пов'язані із відчуженням будинку, суд вважає, що 6 тисяч гривень, які має сплатити відповідач є еквівалентним відшкодуванням завданої ОСОБА_1 моральної шкоди.

На підставі наведеного, ст.ст.23, 378, 203, 215, 216, 655 ЦК України, керуючись ст.ст. 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов прокурора Сарненського району Рівненської області задоволити частково.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку №9 по вул.  Кошового м.Сарни Рівненської області, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 6 липня 2006 року.

Державний акт на право власності на земельну ділянку, розташовану по вул.  Кошового 9 м.Сарни Рівненської області від 23 червня 2008 року, серія ЯЄ №226935, виданий на ім'я ОСОБА_2 - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 6 000 (шість тисяч) гривень у відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 8 грн. 50 коп. державного мита - в дохід держави.

Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з моменту подачі заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення.