Справа № 2- 239/10

                                                            РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

05  січня   2010 року          Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі:        головуючого  судді:      Слюсар Л.П.

                     при секретарі :           Кудряшовій Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпропетровська цивільну справу   за позовною заявою   ОСОБА_1  до ОСОБА_2, третя особа Шоста дніпропетровська державна нотаріальна контора  про визнання права власності на  ј  частину квартири в порядку спадкування за законом,  -                                                              

ВСТАНОВИВ:

В серпні  2009 року позивач  звернувся до суду з позовом    до  відповідача  ОСОБА_2, третя особа Шоста дніпропетровська державна нотаріальна контора  про визнання права власності на  ј  частину квартири в порядку спадкування за законом.  В обґрунтування своїх позовних  вимог  в позовній заяві і в ході судового розгляду посилаючись на те, що  він є сином  ОСОБА_3 і ОСОБА_4.   Його батьки проживали в ІНФОРМАЦІЯ_1.  15 червня 1998 року  його батьки та ОСОБА_2, яка є  онукою його батьків, донька померлої сестри  та її донька ОСОБА_5, приватизували вказану квартиру. 08 вересня 2006 року ОСОБА_3 помер. Після смерті батька  відкрилася спадщина, котра складається з ј частини квартири АДРЕСА_1.  Після його смерті до нотаріальної контори  з заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався, спадкова справа не заводилась. На день смерті батька разом з ним була зареєстрована та проживала   його дружина – ОСОБА_4, яка фактично прийняла спадщину. 08 квітня 2008  року померла його матір   ОСОБА_4.   Після її смерті  відкрилася спадщин, котра складається з ј частини квартири  АДРЕСА_1, належній їй на підставі свідоцтва про право власності на житло та ј  частина квартири  належній їй в порядку спадкування за законом  після смерті чоловіка ОСОБА_3. В зазначений  законом термін він звернувся до нотаріальної контори з заявою  про прийняття спадщини, проте для видачі  свідоцтва про право на  спадщину з нього затребували  документи на квартиру -  Свідоцтво про право власності на житло та технічний паспорт на квартиру.  Всі оригінали вказаних документів  його матір перед смертю передала йому, проте відповідач  після смерті матері заявила, що оригінали Свідоцтва  про право власності на житло та технічний паспорт на квартиру загублено і отримала дублікати документів та зареєструвала їх в КП «ДМБТІ». Оригінали  документів внаслідок  цього втратили свою силу. Він звернувся до ОСОБА_2 з прохання надати йому вказані документи для оформлення спадщини за законом, проте вона в категоричній формі  відмовила, заявивши, що вся квартира належить їй, а він не має ніякого відношення до її квартири.  Сама вона також звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини так як є спадкоємцем першої черги   по праву представлення, проте  до цього часу  не отримала свідоцтва про право на спадщину за законом. Просив  визнати за ним ОСОБА_1, право власності  на належні ОСОБА_4 ј частину квартири №20 розташованої в будинку №48 по пр. ім. Газети Правда в м. Дніпропетровську в порядку спадкування за законом першої черги спадкоємців після смерті, ОСОБА_4, померлої 08.04.2008 року.

      Відповідачка  та її представник  в попередньому судовому засіданні  надали заперечення на позов, в якому вказали, що не заперечують право позивача на отримання спадщини в розмірі ј частини квартири та готові до урегулювання спірного питання  шляхом та у спосіб, передбачений цивільним законодавством.  В судове засідання  призначені на  19 жовтня 2009 року, 30 листопада 2009 року та 05 січня 2010 року відповідачка та її представник не з’явилися.   Про час і місце слухання справи повідомлялись належним чином.

Представник третьої особи Шостої дніпропетровської державної нотаріальної контори у судове засідання не з’явився. Про час і місце слухання справи повідомлялись належним чином.  

 Суд, вислухавши пояснення позивача,  вивчивши матеріали справи,  вважає , що  позовні вимоги  не підлягають   задоволенню  з наступних підстав.

  Судом встановлено, що    відповідно  до дублікату  Свідоцтва про право власності на житло  від 15 червня 1998 року  виданого  Управлінням житлового господарства Дніпропетровської міської ради, на підставі розпорядження  за №3/1655-98  квартира АДРЕСА_2 на праві  спільної сумісної власності  ОСОБА_4, ОСОБА_3,  ОСОБА_2, ОСОБА_5 (а.с. 26).   ОСОБА_3  помер 08 вересня 2006 року ( а.с.7).  

Відповідно до листа Шостої дніпропетровської державної нотаріальної контори  від 22.12.2009 року №1693   спадкова справа після смерті ОСОБА_3, померлого 08.09.2006 року не заводилася, свідоцтво про право на спадщину не видавалося.

Згідно довідки КЖЕП №26, ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_2 по день своєї смерті  був зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3.      На день його смерті 08.09.2006 року  спільно з ним була прописана його дружина  ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_4, проживали вдвох.  

ОСОБА_4 померла 08 квітня 2008 року ( а.с.8).  

Відповідно до спадкової справи за № 574/08  заведеної 29.05.2008 року після смерті ОСОБА_4, яка померла 08.04.2008 року  заяви про прийняття спадщини після її смерті  подали   ОСОБА_5 ОСОБА_6  ОСОБА_7   та ОСОБА_1.  

Як вказав  в судовому засіданні позивач, оскільки його племінниця, відповідачка по справі  отримала дублікати документів та зареєструвала їх в КП «ДМБТІ» то йому  відмовлено  в видачі  свідоцтво на право на спадщину за законом.

 Відповідно до листа Шостої дніпропетровської нотаріальної контори  від 03.02.2009  року   №46   ОСОБА_1   видати свідоцтво  про право на спадщину за законом  після смерті  ОСОБА_4, померлої 08  квітня  2008 року на частину квартири в м. Дніпропетровську, пр.. ім. Г. Правди,48 кв.20 неможливо  в зв’язку з тим, що у нього відсутній правовстановлюючий документ, який підтверджує право  власності спадкоємця на спадкове майно. Рекомендовано звернутися до  суду (а.с.15).  

  Відповідно до п.23 Постанови  Пленуму Верховного  Суду України « Про практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7,   свідоцтво  про право на спадщину видається за письмовою  заявою спадкоємців, які  прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину  судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови  нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.  

Як вбачається із вищевикладеного позивачу не відмовлено в видачі  свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері, а  вказано на відсутність правовстановлюючого документу, то суд вважає що можливе позасудове вирішення спору, а також є  всі умови для одержання позивачем  в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину за законом в разі надання  правовстановлюючого документу на спадкове майно, який є у відповідачки , тому суд не вбачає законних підстав для задоволення  позовної заяви.

 Керуючись:  Постановою  Пленуму Верховного  Суду України « Про практику у справах про спадкування», від 30.05.2008 року №7 ,  ст. ст.  1218,1266, 1268,1269,1270 ЦК України,  ст. 3,7, 11,15,  60, 212 -215 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

     У задоволенні позовних вимог    ОСОБА_1  -  відмовити.

       Рішення може  бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд, шляхом подачі у 10-ти денний строк, з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, або без подання заяви про апеляційне оскарження, шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10-ти днів з дня проголошення рішення.

                  Суддя                                                                    Л.П. Слюсар