14.11.18

22-ц/812/193/18

Справа №487/3489/18

Провадження №22-ц/812/193/18 Головуючий суду першої інстанції - Біцюк А.В.

Категорія 57 Доповідач апеляційного суду - Локтіонова О.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2018 року м.Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого - Локтіонової О.В.,

суддів: Колосовського С.Ю., Ямкової О.О.,

із секретарем судового засідання - Цуркан І.І.,

за участі:

позивача - ОСОБА_3,

представника відповідача - Козлова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Заводського районного суду м.Миколаєва від 20 вересня 2018 року, повний текст якого складено 26 вересня 2018 року, ухвалене під головуванням судді Біцюка А.В. в приміщенні суду в м.Миколаєві, за позовом ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» (далі - ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ») про захист прав споживача,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зазначеним позовом, який обґрунтовував наступним.

Позивач вказував, що є споживачем послуги з теплопостачання, яку надає ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ».

У жовтні 2017 року він звернувся до відповідача з вимогою не надавати йому до квартири теплову енергію більше за встановлений соціальний норматив теплової енергії, оскільки більше йому для обігріва квартири не потрібно.

Відповідач відмовив йому у вказаному та поставляв теплову енергію у такому обсязі, що позивач повинен був відкривати кватирку на вікні, бо було занадто тепло.

Посилаючись на те, що ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» порушила його права споживача, надавши йому кількість послуги, яку він не замовляв, позивач на підставі ст.ст.10, 19, 21, 22 Закону України «Про захист прав споживачів» просив: 1) визнати протиправною нараховану ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» плату за постачання теплової енергії за грудень 2017 року у розмірі 498,24 грн., за січень 2018 року - 695,49 грн., за лютий 2018 року - 634,27 грн., за березень 2018 року - 605,32 грн.; 2) встановити плату за послугу постачання теплової енергії позивачу за вказані місяці в розмірі 470,16 грн. на місяць, що становить соціальний норматив користування тепловою енергією.

Заперечуючи проти задоволення позову, ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» подало відзив, у якому вказувало, що послуги з теплопостачання здійснюються відповідно до Правил, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630, якими визначено, що в разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач сплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалювальній площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу). Системи опалення житлового фонду м.Миколаєва за своєю конструкцією не дозволяють корегування температурного режиму у житлі кожного споживача. У разі надання споживачу, який отримує субсидію, теплової енергії у розмірі більшому за соціальний норматив, він повинен оплатити різницю між наданою послугою та субсидією. Нарахування, здійснені позивачу за надану теплову енергію, є обґрунтованими.

Рішенням Заводського районного суду м.Миколаєва від 20 вересня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

В обґрунтування своєї скарги ОСОБА_3 зазначав, що у відповідача є можливість надавати теплову енергію до його квартири у розмірі соціальної норми. Надаючи її у більшому розмірі, відповідач зловживав своїм становищем і збував теплову енергію на свій розсуд без згоди мешканців будинку. Крім того, відповідач не довів, що соціальної норми недостатньо для забезпечення мінімальної необхідної температури у приміщенні.

З матеріалів справи вбачається, що у ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» на ім'я ОСОБА_3 відкрито особовий рахунок НОМЕР_1 для оплати послуги з теплопостачання квартири АДРЕСА_1, опалювальна площа якої складає 30,20 кв.м (а.с.4).

За інформацією Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради від 24.05.2018 р. для призначення субсидії на опалювальний період 2017-2018 років ОСОБА_3 на теплову енергію була розрахована сума оплати за теплопостачання у розмірі 470,16 грн., виходячи з соціального нормативу користування - 0,0431 Гкал на 1 кв.м опалювальної площі на місяць в опалювальний період та роз'яснено про обов'язок щомісяця сплачувати вартість фактично спожитої послуги з урахуванням розміру призначеної субсидії (а.с.2).

12 жовтня 2017 року ОСОБА_3 звернувся до ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» з заявою, в якій просив подавати до його квартири теплову енергію в об'ємі, який відповідає нормативу, визначеному Департаментом праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради для призначення субсидії (а.с.3).

За розрахунком ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» за послуги з теплопостачання з грудня 2017 року по березень 2018 року ОСОБА_3 надавалися послуги з теплопостачання у обсязі більшому ніж соціальний норматив користування, у зв'язку з чим позивачу було нараховано у грудні 2017 року плату за надання послуги з теплопостачання у розмірі 498,24 грн., у січні 2018 року - 695,49 грн., у лютому 2018 року - 634,27 грн., у березні 2018 року - 605,32 грн. Позивач сплачував за послугу частково, у зв'язку з чим наявний борг станом на 16 травня 2018 року складає 640,51 грн. (а.с.4).

Відповідно до п.3 постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування» від 06.08.2014 р. №409 для централізованого та індивідуального опалення (теплопостачання) установлений соціальний норматив, в межах якого держава надає громадянам пільги або субсидії на оплату житлово-комунальних послуг у разі використання теплової енергії для централізованого опалення (теплопостачання) абонентами, житлові будинки яких обладнані будинковими та/або квартирними приладами обліку,- 0,0431 Гкал на 1кв. метр опалювальної площі на місяць в опалювальний період.

Згідно з п.п.6, 12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. №630 послуги повинні відповідати: з централізованого постачання холодної та гарячої води - вимогам щодо якості і тиску води, температури гарячої води, а також розрахунковим нормам витрати води у точці розбору; з централізованого опалення - нормативній температурі повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу) за умови їх утеплення споживачами та вжиття власником (балансоутримувачем) будинку та/або виконавцем заходів до утеплення місць загального користування будинку; з централізованого водовідведення - нормативам з відведення стічних вод за умови підтримання відповідного стану приміщень будинку та прибудинкової території.

У разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку та/або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування будинку.

У разі нездійснення таких заходів споживач не сплачує за опалення місць загального користування будинку.

У разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії у багатоквартирному будинку, де окремі або всі квартири обладнані квартирними засобами обліку теплової енергії, споживачі, які не мають таких засобів обліку та які не передали виконавцю показання квартирних засобів обліку теплової енергії, оплачують таку послугу за показаннями будинкового засобу обліку теплової енергії пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири, не враховуючи витрати теплової енергії виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат тепла за показаннями усіх квартирних засобів обліку.

Плата за послуги нараховується згідно з показаннями будинкового засобу обліку теплової енергії, а у разі його відсутності (несправності) за нормативами (нормами) споживання.

Порядок проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2010 р. №151, передбачає, що температура повітря в житлових приміщеннях (за умови утеплення) повинна становити 18 град.С (у наріжних кімнатах - 20 град.С).

Температура в подавальному трубопроводі водяної теплової мережі відповідно до затвердженого для цієї мережі температурного графіка задається за усередненою температурою зовнішнього повітря за проміжок часу 12-24 год, який визначається диспетчером теплових мереж залежно від довжини мереж, кліматичних умов та інших факторів (п.6.2.2 Правил технічної експлуатації теплових установок та мереж).

Статті 24, 25 Закону України «Про теплопостачання» передбачають, що споживач теплової енергії має право на отримання обсягів теплової енергії згідно з параметрами відповідно до договорів та стандартів.

Теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов'язані забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів.

Згідно з положеннями ст.ст.10, 19, 21 Закону України «Про захист прав споживачів», на які позивач посилається як на підставу задоволення своїх позовних вимог, якщо під час виконання робіт (надання послуг) виникає необхідність у додаткових роботах (послугах), що не були передбачені умовами договору, виконавець зобов'язаний одержати від споживача дозвіл на виконання таких робіт (надання послуг). Будь-які додаткові роботи (послуги), виконані (надані) виконавцем без згоди споживача, не створюють для споживача будь-яких зобов'язань щодо їх оплати.

Як агресивна забороняється така форма підприємницької практики як вимога оплати продукції, поставленої продавцем (виконавцем), якщо споживач не давав прямої та недвозначної згоди на її придбання.

Права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення.

Проаналізувавши викладене, колегія суддів вважає, що висновок районного суду про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_3 є правильним.

Відповідно до ст.ст.76, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем не було доведено проведення відповідачем додаткових робіт без його згоди. ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» тільки надавало йому послугу з теплопостачання в межах своєї компетенції.

Посилання позивача на те, що він не давав згоди на отримання від відповідача послуги за межами соціального нормативу, а тому вимога оплати такої послуги є агресивною, виходячи з вимог Закону України «Про захист прав споживачів» є безпідставними.

Відповідачем наголошено, що надання позивачу послуги з теплопостачання у більшому розмірі ніж соціальний норматив обґрунтовується дотриманням норм законодавства щодо нормативної температури повітря у житловому приміщенні.

Позивачем належними доказами не було доведено, що надання послуги у розмірі соціального нормативу не порушить норм про обов'язковість дотримання нормативної температури повітря у житловому приміщенні.

Твердження його про те, що це повинен довести відповідач, є безпідставними, оскільки позивач повинен довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Посилання позивача на те, що діями відповідача було порушено його свободу волевиявлення на отримання кількості послуги, також є таким, що не доведено належними доказами.

Вищевикладені норми законодавства передбачають, що теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов'язані забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів, а споживач теплової енергії має право на отримання обсягів теплової енергії згідно з параметрами відповідно до договорів та стандартів.

Стандартами отримання послуги з теплопостачання є дотримання у житловому приміщенні нормативної температури повітря не менше ніж 18 град.С (у наріжних кімнатах - 20 град.С).

Оскільки позивачем не було представлено суду належних доказів про можливість подання до його квартири окремо від інших мешканців будинку послуги з теплопостачання у обсязі соціального нормативу з дотриманням в ній та квартирах інших мешканців стандартів мінімальної температури, районний суд правомірно відмовив позивачу у задоволенні позову.

За такого колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду, оскільки воно є законним та обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення Заводського районного суду м.Миколаєва від 20 вересня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий О.В. Локтіонова

Судді С.Ю. Колосовський

О.О. Ямкова

Повний текст постанови складено 14 листопада 2018 року.