Справа № 2-а-226/2009 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2009 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Ніколаєвої І. К.
при секретарі Карпенко С.М.
з участю
представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка справу за адміністративним позовом
ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Петропавлівському районі про стягнення суми підвищення до пенсії
ВСТАНОВИВ:
До суду звернулась ОСОБА_2 з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Петропавлівському районі про стягнення суми підвищення до пенсії.
В обґрунтування заявленого позову позивачка зазначила, що вона має соціальний статус «дитина війни» в зв’язку з чим перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Петропавлівському районі.
Згідно зі статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з першого січня 2006 року їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Всупереч вимогам вказаної статті починаючи з 01.01.2006 року їй така допомога не виплачувалась.
Верховна Рада України Законом України № 3235 IV від 20.12.2005 року «Про державний бюджет України на 2006 рік, ст. 77 та ст. 110 та Законом України № 489 V від 19.12.2006 року «Про державний бюджет України на 2007 рік», ст. 71 п. 12, пунктом 41 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI, призупинила дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік, передбачене пунктом 12 статті 71 Закону України від 19.12.2006 року № 489-V, з урахуванням статті 111 цього закону, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007.
Положення пункту 41 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України, згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008.
Про порушення своїх прав вона дізналася в липні 2009 року.
Так позивач просить суд визнати відмову відповідача від виплати на її користь підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» неправомірною, зобов’язати перерахувати та провести на її користь підвищення до пенсії за 2006-2009 роки відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 6182,10 гривень, зобов’язати в подальшому, при нарахуванні пенсії керуватись ст. ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування».
Позивач в судове засідання надала заяву про розгляд справи в її відсутність, позов підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала в повному обсязі, надала суду заперечення проти позову, просить в задоволенні позову відмовити. В запереченні до позову вказує, що відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», було передбачено підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, однак частиною 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено.
В 2007 році частиною 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» також було зупинено та статтею 111 встановлено, що виплата цього підвищення провадиться лише особам, які є інвалідами, у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення пункту 12 статті 71 та статтю 111 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік " визнано неконституційними.
Проте рішення про відновлення дії статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, чинній до внесення змін до цього Закону, Верховною Радою не приймалося. Внаслідок цього порядок обчислення підвищення до пенсії дітям війни залишився неврегульованим.
Законом України від 28.12.2007 № 107- VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", якою визначено, що дітям війни виплачується підвищення у розмірі надбавки, визначений статтею 14 З У "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а саме 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до статті 58 Закону України від 28.12.2007 № 107-УІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність складав з 1 січня - 470,00 грн., з 1 квітня - 481,00 грн., з 1 липня - 482,00 грн. та з 1 жовтня - 498,00 грн.
Враховуючи викладене, розмір підвищення дітям війни відповідно складав: з 1 січня - 47,00 грн.; з 1 квітня - 48,10 грн.; з 1 липня - 48,20 грн. та з 1 жовтня - 49,80 грн.
У зв'язку з прийняттям Конституційним Судом України Рішення від 22.05.2008 № 10-рп, яким визнано неконституційними, зокрема пункт 2 статті 41 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», у тому числі й щодо пенсійного забезпечення дітей війни, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.05.2008 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою передбачено встановлення з 22.05.2008 гарантій, на рівні, не нижчому, ніж діючі з 01.01.2008 згідно з цим Законом.
Пунктом 8 зазначеної постанови встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення провадиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,10 грн., з 1 липня - 48,20 грн. та з 1 жовтня - 49,80 грн.
Крім того зазначає, що позивач пропустив строк на звернення до суду за захистом свого порушеного права щодо нарахування йому надбавки до пенсії. Відповідно до заперечення та керуючись ст.100 КАС України, відповідач просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Суд вивчивши заяву позивача, вислухавши представника відповідача, вивчивши матеріали справи, заперечення відповідача вважає за необхідне позов задовольнити частково з оглядом на наступні обставини.
Судом встановлено, що між сторонами існують публічно правові відносини, тому що позивачка дійсно відноситься до соціальної категорії - «Дитина війни», перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Петропавлівському районі, що підтверджується пенсійним посвідченням № 112316 виданим 19.05.1995 року.
Відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-IV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком і тому позивач, як дитина війни, має право отримувати державну соціальну підтримку у підвищеному розмірі.
Проте частиною 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено.
В 2007 році частиною 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» також було зупинено та статтею 111 встановлено, що виплата цього підвищення провадиться лише особам, які є інвалідами, у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Згідно із законом України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» від 28 грудня 2007 року № 107-VI текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-IV викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") (3551-12) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік, передбачене пунктом 12 статті 71 Закону України від 19.12.2006 року № 489-V, з урахуванням статті 111 цього закону, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007.
Однак позивач звернулася до суду з позовом лише 12.10.2009 року і просить стягнути суми підвищення до пенсії за період з 2006 року по 2009 рік включно.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом. Позовні заяви приймаються до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду.
Представник відповідача в запереченні вказала, що позивачем пропущено строк звернення суду та наполягає на застосуванні наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду відповідно до приписів ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач в своїй заяві не просить поновити строк звернення до суду, а тому суд дійшов висновку, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення за період з 01.01.2006 року по 12.10.2008 року.
Вимоги позивача в межах річного строку звернення до адміністративного суду про стягнення за період з 12.10.2008 року по 23.12.2009 року, підлягають задоволенню, з наступних підстав:
Положення пункту 41 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України, згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008.
Відповідно до п. 5 зазначеного Рішення, положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення зазначеного Рішення, а саме з 22.05.2008 року, а тому з вказаної дати відновлено право на нарахування підвищення до пенсії.
Нормами Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» від 26 грудня 2008 року № 835- VI зупинення дії статті 6 Закону України № 2195- IV на 2009 рік передбачено не було.
Відповідач зазначає, що підвищення в 2009 році нараховується відповідно до постанови КМ України від 28.05.2008 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою передбачено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня — 48,1 гривні, з 1 липня — 48,2 та з 1 жовтня — 49,8 гривні.
Доводи відповідача про застосування до спірних правовідносин підвищення у розмірах, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» судом відхиляються. Правовий статус дітей війни і основи їх соціального захисту встановлені Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-IV. Державна соціальна гарантія - встановлений цим законом мінімальний розмір державної соціальної допомоги, а також пільги з метою надання соціальної підтримки дітям війни.
Відповідно до п. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином при розрахунку підвищення пенсії, яке передбачено статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", застосуванню підлягає мінімальний розмір пенсії за віком, а не розмір, що установлений постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", на яку міститься посилання в запереченні.
Що стосується позовних вимог в частині зобов’язання відповідача нараховувати позивачу щомісячну соціальну державну допомогу, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захсит дітей війни» та абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнобовязкове державне пенсійне страхування» в подальшому при нарахуванні пенсії, суд зазначає що вони також не підлягають задоволенню так як рішення суду є наслідком правового регулювання чинних відносин, з метою захисту вже порушеного права, відповідно позовні вимоги на майбутнє не можуть бути задоволені судом, оскільки рішення суду не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому, змінювати правове регулювання суспільних відносин.
Суд вважає необхідним відповідно до ст. ст. 88, 92 КАС України, враховуючи майновий стан та вік позивачки, повністю звільнити її від сплати судових витрат, відповідно до п. 34 ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито» відповідач звільнений від сплати судового збору, тож судові витрати слід віднести на рахунок Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік» від 26 грудня 2008 року № 835- VI , ст. ст. 2, 6, 8, 9, 104, 159, 160, 163 КАС України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Петропавлівському районі про стягнення суми підвищення до пенсії задовольнити частково.
Визнати неправомірною відмову управління Пенсійного Фонду України в Петропавлівському районі щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_2 надбавки до пенсії у відповідності зі статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 12.10.2008 року по 23.12.2009 року.
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Петропавлівському районі Дніпропетровської області перерахувати та виплатити підвищення до пенсії ОСОБА_2 за період з 12.10.2008 року по 23.12.2009 року відповідно до статті 6 Закону України № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці яка була виплачена у цей період.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Судові витрати віднести на рахунок Державного бюджету України.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного Адміністративного суду Дніпропетровської області .
Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення в апеляційний суд Дніпропетровської області через Петропавлівський районний суд.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається в апеляційний суд Дніпропетровської області через Петропавлівський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя