12.11.2018 Справа № 756/14241/16-ц

Справа ун. № 756/14241/16-ц

пр.№2/756/487/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2018 року Оболонський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді Луценко О.М.,

при секретарі - Румянцевій Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання недійсними додаткової угоди №2 від 07 червня 2013 року, додаткової угоди №3 від 07 червня 2013 року та додаткової угоди №4 від 28 листопада 2013 року до генерального договору про надання кредитних послуг №BL4408 від 21 травня 2008 року, -

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання недійсними додаткової угоди №2 від 07 червня 2013 року, додаткової угоди №3 від 07 червня 2013 року та додаткової угоди №4 від 28 листопада 2013 року до генерального договору про надання кредитних послуг №BL4408 від 21 травня 2008 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 21.05.2008року між ВАТ « Універсал Банк» правонаступником якого є ПАТ « Універсал Банк» та позивачем було укладено генеральний договір про надання кредитних послуг № ВL4408 і додаткову угоду BL4408/BL4408-KL+ до генерального договору про надання кредитних послуг № ВL4408. Індивідуальною угодою обумовлено надання кредитних послуг в рамках ліміту за кредитною лінією в сумі 70 000 доларів США від 14% річних, з кінцевим терміном повернення до 01.05.2028року.

02.09.2011р. між сторонами укладено додаткову угоду №1 до генерального договору від 21.05.2008р., відповідно до умов якої сторони підтвердили, що станом на 02.09.2011р. фактична заборгованість відповідача в рамках кредитної лінії становить 57 177,87 доларів США. Умовами угоди зазначено, що відсоткова ставка за користування кредитом з 26.08.2008р.по 01.09.2011р. в розмірі 15,25%, з 02.09.2011р. по 31.08.2012р. в розмірі 8,5% та з 01.09.2012р.- 16,25% річних. За користування кредитними коштами понад строк, встановлено підвищену відсоткову ставку з 02.09.2011р.по 31.08.2012р. в розмірі 17% та з 01.09.2012р. в розмірі 32,50% річних.

07.06.2013р. між сторонами укладено додаткову угоду №2 до генерального договору від 21.05.2008р., відповідно до умов договору фактична заборгованість відповідача станом на 07.06.2013року становить 59 477,58 доларів США, а плата за кредит з 07.06.2013 по 30.11.2013р. відсоткова ставка становить 3,70% річних, з 01.12.2013р.-16,77% річних.

07.06.2013р. між сторонами укладено додаткову угоду №3 до генерального договору відповідно до умов якої плата за користування кредитом не може перевищувати 16,77% річних, а за користування понад строк 33,54% річних.

28.11.2013р. між сторонами укладено додаткову угоду №4 до генерального договору відповідно до якої встановлено 01.12.2013р. по 31.05.2014р. базову відсоткову ставку за користування кредитом в розмірі 5% річних, а з 01.06.2014р.-17% річних. Підвищена відсоткова ставка з 01.07.2014р. встановлюється в розмірі 34% річних.

Додаткові угоди від 07.06.2013р. та 28.11.2013р. має бути визнано недійсним, оскільки не відповідає вимогам чинного законодавства та був укладений із використанням нечесної підприємницької практики. Зазначені додаткові угоди є недійсним в силу вимог ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України. Крім того, на правовідносини, що виникли між сторонами розповсюджуються норми Закону України «Про захист прав споживачів». Під час укладення додаткових договорів позивач не був попереджений про зміну зобов'язання тавалютні ризики, що призвело до неможливості прийняти позивачем вірного рішення щодо вибору валюти кредиту. Враховуючи те, що додаткові договори є недійсними.

До судового засідання позивач надав клопотання про розгляд справи без його участі, оскільки позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача досудового засідання надав заяву про розгляд справи без участі представника, проти наданого позову заперечив, посилаючись на його необгрунтованість.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, прийшов до висновку про відмову у задоволені позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст. 627 ЦК України)

Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Підтвердженням досягнення згоди з усіх істотних умов договору є підписи представника Банку та безпосередньо позичальника .

Судом встановлено, що 21.05.2008року між ВАТ « Універсал Банк» правонаступником якого є ПАТ « Універсал Банк» та позивачем було укладено генеральний договір про надання кредитних послуг № ВL4408 і додаткову угоду BL4408/BL4408-KL+ до генерального договору про надання кредитних послуг № ВL4408. Індивідуальною угодою обумовлено надання кредитних послуг в рамках ліміту за кредитною лінією в сумі 70 000 доларів США від 14% річних, з кінцевим терміном повернення до 01.05.2028року.

02.09.2011р. між сторонами укладено додаткову угоду №1 до генерального договору від 21.05.2008р., відповідно до умов якої сторони підтвердили, що станом на 02.09.2011р. фактична заборгованість відповідача в рамках кредитної лінії становить 57 177,87 доларів США. Умовами угоди зазначено, що відсоткова ставка за користування кредитом з 26.08.2008р.по 01.09.2011р. в розмірі 15,25%, з 02.09.2011р. по 31.08.2012р. в розмірі 8,5% та з 01.09.2012р.- 16,25% річних. За користування кредитними коштами понад строк, встановлено підвищену відсоткову ставку з 02.09.2011р.по 31.08.2012р. в розмірі 17% та з 01.09.2012р. в розмірі 32,50% річних.

07.06.2013р. між сторонами укладено додаткову угоду №2 до генерального договору від 21.05.2008р., відповідно до умов договору фактична заборгованість відповідача станом на 07.06.2013року становить 59 477,58 доларів США, а плата за кредит з 07.06.2013 по 30.11.2013р. відсоткова ставка становить 3,70% річних, з 01.12.2013р.-16,77% річних.

07.06.2013р. між сторонами укладено додаткову угоду №3 до генерального договору відповідно до умов якої плата за користування кредитом не може перевищувати 16,77% річних, а за користування понад строк 33,54% річних.

28.11.2013р. між сторонами укладено додаткову угоду №4 до генерального договору відповідно до якої встановлено 01.12.2013р. по 31.05.2014р. базову відсоткову ставку за користування кредитом в розмірі 5% річних, а з 01.06.2014р.-17% річних. Підвищена відсоткова ставка з 01.07.2014р. встановлюється в розмірі 34% річних.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19.03.2015р. стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ « Універсал Банк» заборгованість по генеральному договору про надання кредитних коштів № BL4408/BL4408-KL+ від 21.05.2008р., додаткових угодах №1 від 02.09.2011р.,№2 від 07.06.2013р., №3 від 07.06.2013р., та №4 від 28.11.2013р. в розмірі 62 625,28 доларів США, що еквівалентно 811 125,01грн. та судовий збір в розмірі 3 654грн.

Рішенням Апеляційного суду Тернопільської області від 17.11.2015р., рішенням Тернопідьського міськрайонного суду змінено зменшено суму стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ « Універсал Банк» з суми 62 625,28 доларів США, що еквівалентно 811 125,01грн. на суму 62 581,95 доларів США, що еквівалентно 810 564,41грн. В решті позовних вимог рішення без змін.

Згідно з вимогамист. 82 ЦПК України Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, на виконання ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» та «Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитуванню та сукупну вартість кредиту» затверджених Постановою правління Національного банку України від 10.05.2007 року № 168 банком було ознайомлено позивача з умовами кредитування та особливостями кредитування.

На момент укладення додаткових угод позивач розумів, всі їх умови, про що свідчить його власноручний підпис на додаткових угодах, що додаються, та кожній сторінці додаткових угод, копія яких наявна в матеріалах справи.

Судом, під час розгляду справи, як зі змісту додаткових угод так і зібраних та досліджених письмових доказів не виявлено порушення вимог Закону України «Про захист прав споживачів», , підстав для визнання додаткових угод не дійсним не встановлено.

Крім того, відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, тобто позивач не був позбавлений права, при відсутності згоди або сумніву щодо певних умов кредитного договору, звернутись за наданням кредиту до іншої кредитної установи (іншого банку).

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про захист прав споживачів», ст. ст. 203-204, 548, 627, 1056 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 263 та 264 Цивільного процесуального кодексу України

В И Р І Ш И В

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання недійсними додаткової угоди №2 від 07 червня 2013 року, додаткової угоди №3 від 07 червня 2013 року та додаткової угоди №4 від 28 листопада 2013 року до генерального договору про надання кредитних послуг №BL4408 від 21 травня 2008 року - відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Київського Апеляційного суду, через Оболонський районний суд м. Києва протягом 30 днів, з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів після отримання копії рішення стороною, яка не була присутня при його оголошені.

Суддя: О.М.Луценко