Справа № 2а – 1299/ 2009р.

П О С Т А Н О В А

Іменем   України

21 грудня 2009 року         Франківський районний суд м.Львова

в складі: головуючого- судді         Козюренка Р.С.

при секретарі-                 Мартикляс І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ДАІ ГУМВС України у Житомирській області про визнання недійсною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення ,  суд –

в с т а н о в и в :

позивач – ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 України у Житомирській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення Серія АМ №010257 від 27 липня 2009 року відносно  ОСОБА_4, якою накладено штраф за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КпАП України (перевищення швидкості дорожнього руху) у розмірі 260 гривень. Свої вимоги мотивує тим, що таке рішення відповідача є неправомірним, а притягнення до адміністративної відповідальності - безпідставним, а тому просить таку постанову скасувати.

Позивач в судове засідання не з’явилася, подала заяву про слухання справи у її відсутності, позов підтримала повністю, просить такий задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання, будучи належним чином повідомленим про час та місце слухання справи, не з’явився. Враховуючи наведене, суд на підставі ст. 128 КАС України вирішує справу по наявних у ній матеріалах, достатніх для постановлення рішення.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з’ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

У оскаржуваній постанові вказано, що позивач рухався на автомобілі марки «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_1 зі швидкістю 85 км/год. при обмеженні максимальної швидкості руху 60 км/год., чим перевищив швидкість руху на 25 км/ год.

В силу змісту ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відтак, процедура накладення стягнення на позивача передбачала дотримання вимог ст. 254 КпАП України, а саме обов’язкове складання протоколу, заслуховування та відображення у такому документі пояснень правопорушника тощо. За таких умов оскаржувана постанова винесена передчасно на підставі формальної оцінки отриманої інформації про правопорушення.

Згідно змісту ч.1 ст.14-1 КУпАП до адміністративної відповідальності притягаються власники (співвласники) транспортних засобів за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису.

Як вбачається з змісту оскаржуваної постанови про накладення штрафу на позивача, швидкість її транспортного засобу вимірювалася технічним приладом «Візир».

Прилад «Візир» не належить до пристроїв, котрі діють автоматично, тобто без участі людини, і відображає швидкість транспортного засобу за умови керування ним відповідальним працівником дорожньої автоінспекції.

У відповідності до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З наведених міркувань та керуючись ст. ст. 6, 11-12, 60, 71, 86, 158-163, 167 КАС України,                  ст. ст. 288, 289, 293 КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в :

позов задовольнити.

Визнати недійсною та скасувати Постанову АМ №010257 по справі про адміністративне правопорушення від 27.07.2009 року щодо ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст.122 КпАП України.

На постанову суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Cуддя                                     Р.С. Козюренко