Справа  № 2-325/2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2010  року             Індустріальний  районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого  судді   -      Слюсар Л.П.

                 при секретарі             -      Карпенко І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  м. Дніпропетровська цивільну  справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про розірвання шлюбу суд , -

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2009 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що 15 серпня 1992 року вона  зареєструвала шлюб з відповідачем. Від шлюбу є донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В обґрунтування своїх позовних вимог в позовній заяві  так і ході судового засідання позивачка посилалася на те, що  з червня 2009 року  між нею та відповідачем припинені шлюбні відносини і ведення спільного господарства.  Причиною розпаду сім’ї  - відсутність спільних поглядів на сімейне життя. Повне непорозуміння один до одного,  що  спричинило  втрату кохання та поваги. Відповідач самоусунувся від виконання сімейних обов’язків, питання сім’ї перестали його цікавити, виникали сварки та скандали, що почало негативно позначитися на їхні сімейні взаємовідношення. Примирення не можливе. Вказала що вони проживають разом, але ведуть окремий бюджет. Після розірвання шлюбу донька буде проживати з позивачкою.  На її утримання  відповідач надає допомогу в добровільному порядку. Спір про розділ майна буде вирішено окремо. Просила шлюб розірвати.  

Відповідач в судове засідання з’явився. Позовні вимоги визнав. Просив шлюб розірвати  в зв’язку з фактичним припиненням  шлюбних відносин.

 Суд  вислухавши пояснення сторін,  дослідивши докази по справі, вважає, що позов підлягає задоволенню.

 Так, в судовому засіданні встановлено, що між сторонами 15 серпня 1992 року в  відділі  реєстрації актів громадянського стану м. Павлоград Дніпропетровської області, актовий запис № 573, був зареєстрований шлюб. Від спільного життя є донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.  Судом встановлено, що сторони з  червня 2009 року проживають разом, але спільне господарство не ведеться,  примирення не можливе. Майновий спір буде вирішений окремо. Спір про місце проживання дитини відсутній.  

Причиною розпаду сім’ї є  різні  погляди на життя, побутові питання, питання виховання дитини, що послужило  підставою до того, що між сторонами були втрачені почуття любові та поваги, що і призвело у підсумку до остаточного розпаду сім’ї.  

Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін.

 При постановлені рішення, суд враховує те, що сторони наполягають на розірванні шлюбу, сімейно-шлюбні відносини припинені, а тому приходить до висновку про те, що сім’я сторін розпалася остаточно та відновлена бути не може

Тому суд вважає за необхідне позов задовольнити та розірвати шлюб, судові витрати віднести за рахунок відповідача.

Приймаючи до уваги вищевикладене та керуючись ст.ст. 104, 110 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 3,7,10, 11, 15, 57,88, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_2 ( дошлюбне прізвище  Ковалева) ОСОБА_4, зареєстрований  15 серпня 1992 року в  відділі  реєстрації актів громадянського стану м. Павлоград Дніпропетровської області, актовий запис № 573, які мають неповнолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2   - розірвати.

Стягнути  при видачі  свідоцтва про  розірвання шлюбу в органах РАЦС в прибуток держави  з   ОСОБА_2  державне мито в розмірі 17 грн. 00 коп.,   ОСОБА_1  від сплати державного мита  звільнити.

 Рішення може  бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд, шляхом подачі у 10-ти денний строк, з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги,  або без подання заяви про апеляційне оскарження, шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10-ти днів з дня проголошення рішення.

              Суддя:                                                                                        Л.П. Слюсар