Р І Ш Е Н Н Я

И М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

                                                           Справа № 2-1087/09

28 грудня 2009 року Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої: судді Янжули С.А.

при секретарі: Лиман Н.П.

з участю представника позивачки ОСОБА_1, відповідачки ОСОБА_2, представника відповідачки ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Першотравенську цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа Перша Павлоградська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про визнання заповіту недійсним,

          ВСТАНОВИВ :

22.06.2009 року позивачка ОСОБА_4 звернулася до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2, третя особа Перша Павлоградська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про визнання заповіту недійсним.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що 10 травня 1994 року громадянка ОСОБА_5 склала заповіт на її користь, яким заповіла їй все своє майно, а також квартиру АДРЕСА_1, заповіт було посвідчено державним нотаріусом Першотравенської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 та зареєстровано в реєстрі за №1447. Окрім цього заповіту, 03 липня 2006 року громадянка ОСОБА_5 склала заповіт на її користь, яким заповіла їй будинок №30 по вул. Першотравнева, с. Миколаївка, Петропавлівського району, Дніпропетровської області, заповіт було посвідчено секретарем виконкому Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області ОСОБА_7 та зареєстровано в реєстрі за №108. Заповіти відповідали волі ОСОБА_5, це дійсно було її бажанням, ОСОБА_5 була їй рідною тіткою по лінії батька ОСОБА_8 Окрім них, близьких родичів у ОСОБА_5 не було.  Вони весь час близько та часто спілкувалися, зустрічалися, надавали один – одному допомогу, опікувалися один одним.

22 січня 2009 року ОСОБА_5 померла. Причиною смерті були тяжкі захворювання, якими вона страждала тривалий час. З часом вона звернулася до Першої Павлоградської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за заповітом, але їй стало відомо, що ОСОБА_5 за два місяці до своєї смерті склала другий заповіт на користь сторонньої людини ОСОБА_9. Вважає заповіт ОСОБА_5 на користь відповідачки недійсним з наступних підстав:

На час здійснення правочину ОСОБА_5 тривалий час страждала на серйозні неврологічні захворювання – інсульт (гостре порушення мозкового кровообігу по ішемічному типу в лівому каратидному басейні з глибоким правостороннім геміпарезом на фоні атеросклерозу МАТ, симптоматичною артеріальною гіпертензією, ІБС, кардиосклероз атероскліричний, порушення прохідності по типу блокади передньої ножки пучка ОСОБА_8, СН 1, ф.кл.2, що визвало правосторонній параліч тіла, нерозбірливу мову, запаморочення, провали в пам’яті та інше. Захворювання ОСОБА_5 фактично зробили її безпорадною людиною і фізично і розумово.

Таким чином, заповідач ОСОБА_5 робила розпорядження на користь відповідача у тяжкому хворобливому стані, викликаному тяжким захворюванням, який позбавив її можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Розпорядження ОСОБА_5 на користь відповідачки не відповідало її волі, не було свідомим.

Просить суд визнати заповіт ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 недійсним, стягнути з відповідачки на її користь судові витрати.

28.12.2009 року позивачка надала суду уточнену позовну заяву, в якій просить визнати заповіт ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 від 28.10.2008 року недійсним, визнати заповіти ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 від 10.05.1994 року та від 03.07.2006 року дійсними, стягнути з відповідачки на її користь судові витрати.

Представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, пояснила суду, що з серпня 2008 року ОСОБА_5 почала хворіти, вона приїздила до неї один раз на рік, її дідусь – рідний брат померлої, раз на рік, на місяць. Вони постійно спілкувалися через листування, по телефону.

Відповідачка в судовому засіданні позов не визнала, пояснила суду, що вона почала шукати квартиру сину, який одружився. Їм порадили цю бабусю ОСОБА_5, у якої була  однокімнатна квартира в м. Першотравенську, вул. Карла Маркса, 2/11 та в с. Миколаївка два будиночки в одному дворі, в одному мешкали вона з сестрою – інвалідом другої групи, а в іншому – бабуся ОСОБА_5 Вона їх прийняла в квітні 2003 року. ОСОБА_5 взимку мешкала в м. Першотравенську, а влітку - в с. Миколаївка. Коли мешкала в місті, то відповідачка відвідувала її кожного тижня у вихідні. Свого сина вона прописала в селі, бо він працює на шахті та отримує вугілля, яким отоплювали взимку будинки, в тому числі і ОСОБА_5 Вони допомагали їй перевозити консервацію, картоплю у місто. Городом користувалися разом. ОСОБА_5 ділила городину сама, кому і скільки, як вважала за потрібне. В травні 2008 року на поминальний день ОСОБА_5 стало погано, в лікарню вона не захотіла, залишилася в місті Першотравенську у неї в квартирі, коли стало краще, вона попросилася в село, вони її відвезли. В серпні 2008 року ОСОБА_5 стало гірше, її поклали в неврологічне відділення ЦМЛ м. Першотравенська, пролікували, вона не могла сама ходити, вони її водили по двору, що можуть підтвердити сусіди. Родичі до неї їздили дуже рідко, брат взагалі приїздив весь час в нетверезому стані о 22-23 годині. ОСОБА_5 сказала, що вона нікому не потрібна, сама побажала оформити заповіт на неї, сказала, щоб вона її і похоронила. Вона запропонувала ОСОБА_5 поїхати до нотаріуса в с.м.т. Петропавлівку. Коли приїхали, вона пішла до нотаріуса, сказала, що бабуся хоче скласти заповіт. Нотаріус сказала, щоб бабуся не ходила, вона вийде до неї. Вони привозили з собою свідків. З родичами ОСОБА_5 вони дружать більше 15 років. Онучка бабусі приїздила один раз на рік, її брат один – два рази на рік, племінницю ОСОБА_7 вона вперше побачила в судовому засіданні. Вони ніякої матеріальної допомоги не надавали. Пенсія у ОСОБА_5 складала 520 грн. Вона отримувала її пенсію на підставі довіреності, платила за комунальні послуги. Хоронила вона ОСОБА_5 за свої гроші, ще при житті вона дала при братові їй 1000 грн., а братові 2000 грн. на похорон. На похорон витратили, близько 3500 грн. На похороні була позивачка, її представник, ОСОБА_8 – рідний брат і його дружина, ніякої матеріальної допомоги вони не надавали.    

Представник відповідачки в судовому засіданні її заперечення підтримав.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що вони з бабою ОСОБА_5 спілкувалися, так як проживали у сусідніх будинках. В жовтні 2008 року вона була в с. Миколаївка, бачила, як ОСОБА_2 допомагала їй по господарству.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що він возив бабусю та свідків в смт. Петропавлівка, про це попросила його ОСОБА_2. Бабуся вела себе адекватно, спілкувалася з ним. Нотаріус вийшла до бабусі, спитала у неї про її волевиявлення, склали заповіт на ОСОБА_2: хату, квартиру, нотаріус сказала, щоб три свідка розписалися. В машині вони розмовляли, ОСОБА_5 говорила, що пам’ятає, як він її возив раніше, але розмовляла погано. Ніякого відношення до бабусі він не має. На той час ОСОБА_5 знаходилася в с. Миколаївка.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що її брали свідком підписувати заповіт, бабуся поїхала з ними. Нотаріус вийшла, спитала у бабусі чи згідна вона, щоб все було ОСОБА_2 і взяла її за плече. З ними нотаріус розмовляла в машині.  

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні дала пояснення аналогічні поясненням свідка ОСОБА_12

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснила, що вона жила по сусідству з бабусею ОСОБА_5 в м. Першотравенськ. ОСОБА_5 ходила до неї кожного вечора дивитися телевізор, вона любила політику. ОСОБА_5 взимку мешкала в м. Першотравенськ, влітку в с. Миколаївка. Вона знає ОСОБА_2, як бабину квартирантку.  Баба казала, що рідних дітей вона не має, ОСОБА_2 – рідна, говорила, як помре, все залише тому, хто її поховає. Бабуся розповідала, що в неї є племінниця, яка навчається, що вона висилає гроші, але вона їх не бачила, що один раз приїздив її брат. Вона особисто не бачила ні онуку, ні племінницю. В лікарню бабусю возили ОСОБА_2 і її чоловік. Вона провідувала бабу в лікарні, носила передачі, також ходили ОСОБА_2 з чоловіком, більше нікого не було. Про ОСОБА_2 вона нічого поганого сказати не може, вона доглядала бабу, як рідну матір. Родичі не приїздили і не допомагали, а баба допомагала, казала, що висилає 1000 грн. з пенсії племінниці, щоб та закінчила навчання, але вона цього ні разу не бачила. ОСОБА_5 вона бачила останній раз в лікарні, більше не бачила.

Свідок ОСОБА_15 пояснила суду, що ОСОБА_5 проживала в їхньому домі по сусідству. В неї був чоловік, який помер 15 років тому. ОСОБА_2 приїздила до ОСОБА_5, відвозили в село, привозили в місто, відвозили в лікарню, допомагала бабі. За 40-45 років їхнього сусідського життя родичів ОСОБА_5 вона не бачила, тільки один чи два рази приїздив її брат.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснив, що у нього вікно виходить в двір ОСОБА_5 Він бачив, що ОСОБА_2 її доглядала, прала пелюшки, баба жила з ОСОБА_2 і її сестрою.  Родичів бабусі бачив на похороні, була онука. Коли ОСОБА_5 захворіла, вона все розуміла. Він пропонував їй їхати в м. Кривий Ріг, але вона не хотіла, казала, що її догодує ОСОБА_2, а в м. Кривий Ріг вона нікому не потрібна. ОСОБА_17 ОСОБА_5 він бачив два чи три рази, він був на похороні.

Свідок ОСОБА_18 суду пояснила, що вона побачила представника позивачки перший раз на похороні, а позивачку перший раз у судовому засіданні. Вона живе через дорогу від будинку ОСОБА_5 Вона казала, що вітають чужі люди, а свої забувають привітати навіть з днем народження, хоч би листівку прислали. Гриша двічі приїздив за час її хвороби у вересні і в грудні 2008 року. Вона з чоловіком говорили йому, що бабуся одна, а ви її покинули на чужу людину. Коли баба захворіла – інсульт, ОСОБА_2 її возила у лікарню, возили до Слободи, намагалися як можна спасти. ОСОБА_2 її доглядала, брала безкоштовні відпустки, щоб доглядати бабу, вона її і поховала. Племінниці на похороні не було, була онука.

Свідок ОСОБА_19 пояснила суду, що вона працює фельдшером в медпункті с. Миколаївка. В серпні 2008 року в амбулаторію прийшла ОСОБА_2, попросила, щоб вона подивилася бабусю. Вона поїхала з ними до них додому подивитися ОСОБА_5 Вони пояснили їй, що ОСОБА_5 лежала в Першотравенській ЦМЛ, її виписали паралізовану на праву сторону, коли вона бабу про щось запитувала та кивала головою. Вона призначила їй курс лікування. ОСОБА_5 розуміла її питання, була в свідомості, але не розмовляла. Потім, через деякий час, її ще два рази викликали 14-17 листопада 2008 року та в грудні 2008 року. У ОСОБА_5 були пухлі ноги, боліло серце. Баба була свідомою, на її запитання кивала головою, але була все більш в тяжкому стані.

Свідок ОСОБА_20 пояснив суду, що він мешкає по сусідству з ОСОБА_5 з 2001 року, вона його двоюрідна сестра. ОСОБА_2 та її сестра були у ОСОБА_5 на квартирі. Вони її доглядали. ОСОБА_5 жила, завдячуючи їм. Вони обробляли город, ОСОБА_2 святкувала ОСОБА_5 день народження, він був у неї на дні народження з дружиною, сином ОСОБА_21, який купував їй подарунок. ОСОБА_5 ображалася, що до неї ніхто не приїздить. Вона розповідала, що до неї приїздив рідний брат, якого в м. Павлограді побили та забрали документи. Вона їздила в м. Павлоград по документи з викупом. ОСОБА_2 брала на роботі відпустку за свій рахунок, щоб доглядати ОСОБА_5, остання говорила йому, що ОСОБА_2 все для неї робить, годує її так, що вона ніколи такого не їла, від себе відриває. А він їй сказав, що вона жадна, все на себе жаліє. ОСОБА_17 приїздив один раз, вони з жінкою ходили до них. ОСОБА_22, як йому не соромно, що вони не їздять, залишили бабу саму. Вона віками до них не поїхала б. ОСОБА_2 разом з ОСОБА_5 купували птицю, держали в сараях на протязі 5-7 років, ОСОБА_2 була наймичкою у ОСОБА_5. ОСОБА_5 була одна, її рідна сестра ОСОБА_19 померла 1964 році, залишився рідний брат ОСОБА_22, який нічим не допомагав. Йому за «германські» гроші вона купила пляшку «горобини на коньяку», він, що попросить робив, вона купувала йому за роботу пляшку пива. На смерть у баби було все наготовлене старе, але ОСОБА_2 все їй нове купила. Коли ОСОБА_5 померла, її поховала ОСОБА_2 Родичі баби приїхали в 2:00 години ночі, брат ОСОБА_22 пред’являв йому претензії, що він її ховає, тому, що він копав яму. Коли ОСОБА_5 померла приїхали лікар та фельдшер. Голова сільської ради викликав його в сільраду, там була представник позивачки, яку він ніколи раніше не бачив, і брат померлої. Він у сільській раді сказав, що заповіту на нього немає.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що в 2004 році ОСОБА_2 попросилася на квартиру в с. Миколаївка до його рідної сестри ОСОБА_5, вели господарство, вправлялися на городі. У ОСОБА_2 була хвора сестра, ОСОБА_5 її доглядала, бо ОСОБА_2 була на роботі. В серпні 2008 року Маркова захворіла, він приїхав до неї, а вона сказала, щоб він ніяких розписок нікому не підписував. ОСОБА_17 просив її квартиру. ОСОБА_5 лежала три тижні в лікарні, у неї закупорки судин головного мозку, інфаркт. Він приїхав 05 жовтня 2008 року, провідав її. 15 жовтня 2008 року подзвонила ОСОБА_2, сказала, що баба зійшла з глузду. Він приїхав, провідав її, вона хвора, дожидає смерті. Йому дали путівку в госпіталь, він поїхав, потім відпросився у лікаря і поїхав провідати сестру 25-26 грудня 2008 року, вона лежала хвора. Він поїхав добув у госпіталі. 22.01.2009 року подзвонила ОСОБА_2 і сказала, що ОСОБА_5 померла, похорон 23.01.2009 року. Він сказав, чого 23 – го і чого в кафе помини, якщо вдома все є, є консервація. Він сказав, що ховати не 23 січня і не в кафе поминати, а нехай, ще полежить вдома, щоб вони віддали ключі, але ніхто не віддав. Він визвав міліцію. ОСОБА_5 лежала мертва, який міг бути заповіт, які люди могли підписати за чуже майно. Його донька має групу інвалідності, лежить вдома хвора. ОСОБА_5 нічого не треба було. Його донька з онукою жили у ОСОБА_5 в 1989-1991 роках. Він приїздив два рази на місяць, пропонував декілька разів забрати її в м. Кривий Ріг, але лікарі сказали, що її везти не можна, їй потрібен спокій. За ОСОБА_5 ніхто не доглядав, вона лежала собі тихенько одна хвора з жовтня 2008 року по січень 2009 року, ніхто нічого їй не давав. Він приїхав ховати сестру з грошима, хоча у неї були свої гроші 10-ки тисяч грн. десь заховані, в її квартирі вже рік мешкали квартиранти, в її будинку була ОСОБА_12 – сестра ОСОБА_2.

Свідок ОСОБА_23 в судове засідання не з’явилася, надала суду заяву про розгляд справи в її відсутність та пояснення, згідно яких, 28.10.2008 року до неї звернулася ОСОБА_5 з метою посвідчення заповіту. Заповідач знаходилася в автомобілі, вона погодилася вийти до неї, так як за станом здоров’я їй важко було пересуватися, підійматися по сходах. Спочатку вона сходила до неї і виявила її намір та дієздатність, вона сказала, що хоче заповісти все майно ОСОБА_24 При цьому було виявлено, що ОСОБА_5 в зв’язку з хворобою (погано працювала рука) не може написати напис, який складається з цілого речення: «Заповіт прочитано мною вголос та підписаний особисто», а також, що вона не може вголос прочитати текст заповіту в зв’язку з слабкістю зору. На її прохання заповіт записаний нею нотаріусом зі слів заповідача за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Для посвідчення заповіту були запрошені ОСОБА_13, яка підписала на прохання ОСОБА_5 заповіт та свідки ОСОБА_11 і ОСОБА_12, які вголос прочитали заповіт. Після цього заповіт був посвідчений нею. Ніяких сумнівів, щодо волевиявлення заповідача в неї не виникало.                    

Вислухавши представників сторін, відповідачку, свідків, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, 10 травня 1994 року склала заповіт, яким заповіла все своє майно, а саме квартиру АДРЕСА_2 ОСОБА_4. Даний заповіт посвідчений державним нотаріусом Першотравенської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області ОСОБА_6 03 липня 2006 року ОСОБА_5 склала ще один заповіт, яким заповіла належний їй житловий будинок №30 по вул. Першотравнева, с. Миколаївка, Петропавлівського району, Дніпропетровської області ОСОБА_4 Даний заповіт посвідчений секретарем виконкому Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області ОСОБА_7

За своє життя ОСОБА_5 тяжко хворіла, підтвердженням є наявний в матеріалах справи Епікриз №3399, згідно якого ОСОБА_5 з 04.08.2008 року по 26.08.2008 року знаходилася на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні Першотравенської ЦМЛ з діагнозом: гостре порушення мозкового кровообігу (інсульт), та показання свідків. Згідно запису даного Епікризу про неврологічний статус хворої, вона була адекватна, в свідомості, орієнтована. Поясненнями свідка ОСОБА_19 підтверджується, що під час відвідування хворої ОСОБА_5 остання була свідома, на запитання лікаря кивала головою.

В зв’язку з своїм захворюванням ОСОБА_5 потребувала стороннього догляду. Відповідачка ОСОБА_2 доглядала за хворою ОСОБА_5, готувала їжу, прала одяг, сплачувала комунальні платежі. Зі слів свідків ОСОБА_14, ОСОБА_20, ОСОБА_18 з родичів ОСОБА_5 приїздив кілька разів на рік тільки її рідний брат ОСОБА_8, але ніякої допомоги їй не надавав. Поясненнями свідків підтверджується, що позивачку жодного разу ніхто не бачив, а представник позивачки перший раз з’явилася тільки на похорон ОСОБА_5 ОСОБА_5 повністю знаходилася на піклуванні у ОСОБА_2, яка відвозила та забирала її з лікарні, провідувала її, за проханням ОСОБА_5 відвозила її в с. Миколаївка, забирала звідти, що підтвердилося в судовому засіданні. Також поясненнями свідків встановлено, що ОСОБА_5 бажала заповісти все своє майно ОСОБА_2

28 жовтня 2008 року ОСОБА_5 склала заповіт, яким заповіла все своє майно, а саме: квартиру АДРЕСА_3, будинок №30 по вул. Першотравнева, с. Миколаївка, Петропавлівського району, Дніпропетровської області ОСОБА_2, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією спадкової справи №38 до майна померлої 22.01.2009 року ОСОБА_5 До приватного нотаріуса Петропавлівського районного нотаріального округу ОСОБА_23 для складання заповіту їздили відповідачка з чоловіком, особисто ОСОБА_5 та троє свідків: ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_12, які в судовому засіданні підтвердили, що ОСОБА_5А під час посвідчення заповіту знаходилася в свідомості, була адекватною, також цей факт підтверджується поясненнями приватного нотаріуса ОСОБА_23

22 січня 2009 року ОСОБА_5 померла в с. Миколаївка, Петропавлівського району, Дніпропетровської області. Похованням ОСОБА_5 займалася відповідачка ОСОБА_2, яка за власні кошти оплатила всі витрати по похованню та поминах, що також підтвердилося в судовому засіданні.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на належне їй майно, а саме: квартиру АДРЕСА_3, будинок №30 по вул. Першотравнева, с. Миколаївка, Петропавлівського району, Дніпропетровської області. Спадкоємцем за заповітом є ОСОБА_2

Копією свідоцтва про смерть І-КИ № 261011 від 22.01.2009 року підтверджується, що ОСОБА_5 померла 22 січня 2009 року в с. Миколаївка, Петропавлівського району, Дніпропетровської області.

Копією заповіту від 10.05.1994 року, посвідченого державним нотаріусом Першотравенської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області ОСОБА_6, підтверджується, що ОСОБА_5 заповіла все своє майно, а саме: квартиру АДРЕСА_2 - ОСОБА_4

Копією заповіту від 03.07.2006 року, посвідченого секретарем виконкому Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області ОСОБА_7, підтверджується, що ОСОБА_5 заповіла належний їй житловий будинок №30 по вул. Першотравнева, с. Миколаївка, Петропавлівського району, Дніпропетровської області - ОСОБА_4

Копією довідки Першотравенської ЦМЛ від 04.03.2009 року підтверджується, що ОСОБА_5 знаходилася в тяжкому стані, в серпні та в грудні 2008 року, в січні 2009 року викликали лікаря.

Копією Епікризу №3399 ОСОБА_5 підтверджується, що хвора ОСОБА_5 знаходилася на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні Першотравенської ЦМЛ з 04.08.2008 року по 26.08.2008 року.

Копією Спадкової справи №38 заява №72 до майна померлої 22.01.2009 року ОСОБА_5 підтверджується, що заяви про прийняття спадщини за заповітом подали ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_8

У відповідність ч.1 ст.1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Згідно ст.1254 ЦК України заповідач має право у будь – який час скасувати заповіт. Заповідач має право у будь – який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним  

Ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

У відповідність ч.3 ст.1268 ЦК України – спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідачка від спадщини не відмовлялася, заповіт, складений ОСОБА_5 на її користь від 28.10.2008 року був останнім волевиявленням померлої, яка під час його складання та підписання усвідомлювала свої дії, тиску з боку відповідачки або ще кого - небудь на неї не було, що підтвердилося в судовому засіданні, тому підстави для задоволення позову ОСОБА_4 відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 208, 209, 212-215 ЦПК України, ч.1 ст.1235, ст.ст.1254, 1268, 1270 ЦК України, - суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про визнання заповіту ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 від 28 жовтня 2008 року, визнання заповітів ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 від 10 травня 1994 року та від 03 липня 2006 року дійсними відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду в апеляційний суд Дніпропетровської області може бути подано через Першотравенський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Першотравенський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                    С.А.Янжула