Копія.                                                       Справа № 2 – 21/ 10

З А О Ч Н Е    Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20 січня 2010 року Глухівський міськрайонний суд Сумської області в складі:  

головуючого судді  Кривцової Г.В.,

при  секретарі  Кабановій Л.О.,

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глухів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спожив Сервіс» про визнання договору споживчого кредитування недійсним , -

В С Т А Н О В И В :

20 жовтня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 27 червня 2007 року між ним та ТОВ «СпоживСервіс» був укладений договір споживчого кредитування, згідно якого позивачу було надано кредит в розмірі 5500 грн. на споживчі цілі. Позивач просить визнати даний договір недійсним відповідно до ч. 1 ст. 215 , ч. 1 ст. 203 ЦК України, вважаючи, що зміст договору суперечить Цивільному кодексу України, так як не містить відповідальності відповідача за порушення умов договору. Крім того, позивач вважає, що при укладенні договору відповідачем порушено вимоги Закону України «Про захист прав споживачів» в тому, що позивачу не було надано у письмовій формі інформацію про наявні форми кредитування. Також позивач вважає, що положення договору є несправедливими, порушують вимоги ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» та порушують права позивача, так як розділ 6 Договору передбачає сплату позивачем за різні порушення пені, штрафів, але не зміни відсоткової ставки.  

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі. Пояснив, що він погашав заборгованість за кредитом до вересня 2008 року, а потім в зв’язку із складним матеріальним становищем перестав погашати заборгованість. Позивач вважає, що умови договору не відповідають нормам Цивільного кодексу, є несправедливими, і тому договір необхідно визнати недійсним.  

Представник відповідача ТОВ «Спожив сервіс» в судове засідання не з’явився, хоча був повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином (а.с.52). Про причини неявки представник відповідача суду не повідомив, але надав письмові заперечення проти позову (а.с.21-22, 26-27).

В запереченні відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими, та зазначає, що сторони є вільними в укладанні договору та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу. Також вказує, що відповідальність кредитодавця встановлена Цивільним кодексом України, а тому вона не є суттєвою умовою кредитного договору. Крім того, відповідач зазначає, що ним дотримані вимоги ЗУ «Про захист прав споживачів», що прямо зазначено у п. 8.6 Договору. Також відповідач зазначає, що при укладенні договору позивачу були роз’яснені всі умови договору, порядок надання та повернення кредиту, сплати відсотків та штрафних санкцій у разі порушення умов договору, з чим позивач погодився і підписав договір.

Оскільки представник відповідача в судове засідання не з’явився і не повідомив про причини неявки, то з урахуванням думки позивача, який не заперечує проти розгляду справи у відсутність відповідача, відповідно до ст. 224 ЦПК України, суд розглядає дану справу у заочному порядку на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, вивчивши письмові  заперечення відповідача, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 27 червня 2007 року між ОСОБА_1 та ТОВ «СпоживСервіс» було укладено договір споживчого кредитування № ФФФ1875500, згідно якого кредитодавець (ТОВ «Спожив сервіс») надає позичальнику (ОСОБА_1Є.) кредит на загальну суму 5500 грн. строк з 27.06.2007р. до 27.06.2009р. на споживчі цілі, зі сплатою відсотків за користування кредитом 36% річних (а.с.6).

Пунктом 2 Договору визначений графік погашення заборгованості, з якого вбачається, що позивач був зобов’язаний сплачувати щомісячно в рахунок погашення кредиту та відсотків по 408 грн. (а.с.6).

В судове засідання позивач ОСОБА_1 надав квитанції про часткове погашення ним кредиту з вересня 2007 року по вересень 2008 року (а.с.47-51), та пояснив, що з вересня 2008 року він перестав сплачувати щомісячні платежі по кредитному договору, так як у нього було складне матеріальне становище, і він вважає, що це є поважною причиною.

Відповідно до п. 4.4.3 Договору, при відсутності коштів для своєчасної сплати щомісячних платежів, позичальник зобов’язаний повідомити про це кредитодавця. В цьому випадку позичальники можуть звернутися до кредитодавця з письмовим клопотанням про відстрочку платежу. Письмове клопотання може бути подане не пізніше ніж за 5 днів до настання дати сплати.

Однак судом встановлено, і це підтверджено самим позивачем в судовому засіданні, що з клопотанням про відстрочку платежу позивач до ТОВ «СпоживСервіс» не звертався.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами 1-3. 5, 6 статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Посилання позивача на та, що Договір суперечить нормам Цивільного Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а саме: не містить відповідальності відповідача за порушення умов договору, та порушує вимоги Закону «Про захист прав споживачів», суд вважає необґрунтованими.

Так, з п. 8.6  Договору вбачається,  що шляхом укладення і підписання позичальниками даного договору вони підтверджують факт письмового повідомлення їх кредитодавцем про умови надання кредиту, а також про всі збори, проценти, тарифи, комісії або інші елементи вартості кредиту за даним договором відповідно до п. 2 ст. 11  Закону «Про захист прав споживачів».

Стосовно відповідальності кредитодавця, то правові наслідки порушення зобов’язання та відповідність за порушення зобов’язання встановлені Главою 51 Цивільного Кодексу України, і відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом , зокрема, ст. 613-616 ЦК України визначають відповідальність кредитора та правові наслідки за порушення ним зобов’язання.  

Відповідно до ст.ст. 638, 1046, 1047 ЦК України, в оспорюваному позивачем договорі споживчого кредитування зазначені всі необхідні істотні умови.

Суд враховує також ст.ст. 627, 628 ЦК України, згідно яких сторони є вільними в укладенні договору, визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, а зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови які є обов’язковими.

Крім того, в судовому засіданні позивач підтвердив, що його волевиявлення при укладенні договору було вільним, при підписанні договору він розумів умови договору.

Також суд приймає до уваги ту обставину, що протягом з червня 2007 року до вересня 2008 року позивач виконував умови договору та сплачував платежі по кредиту та відсоткам, не оспорюючи договір.  

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для визнання договору недійсним.

На підставі ст.ст. 203, 215, 627, 628 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 212-214, 215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

    В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спожив Сервіс» про визнання договору споживчого кредитування недійсним – відмовити.  

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному  порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Сумської області через Глухівський міськрайонний суд протягом десяти днів після його проголошення, після чого може бути подано апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення до Глухівського міськрайонного суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення та закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо такі заяви не було подано.

Рішення суду у повному обсязі складено 22 січня 2010 року.

СУДДЯ: (підпис).

Копія вірна.

Суддя Глухівського міськрайонного суду                       Г.В. Кривцова