П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е  М     У К Р А Ї Н И

                                    Справа № 2-а-150/10

12 січня 2010 року. Першотравенський міський суд Дніпропетровської області

у складі:  

головуючої: судді Янжули С.А.

при секретарі: Лиман Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Першотравенську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Першотравенськ Дніпропетровської області про визнання бездіяльності відповідача відносно відмови у підвищенні пенсії дітям війни та зобов’язання вчинення перерахунку пенсії,

ВСТАНОВИВ:

11 грудня 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Першотравенськ Дніпропетровської області про  визнання бездіяльності відповідача відносно виплати їй підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком неправомірною, зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити їй підвищення до пенсії у відповідності до ст.6 Закону України № 2195-1У від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни» за період  2006-2008 роки в сумі 3891,90 грн. Просить суд слухати справу у її відсутність, про результати розгляду справи повідомити письмово на її адресу.

Представник відповідача у справі Управління Пенсійного фонду України в місті Першотравенськ Дніпропетровської області позов не визнала, надала суду заперечення, згідно яких вважає вимоги позивачки безпідставними, оскільки відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Дію статті 6 цього Закону було зупинено на 2006 рік, згідно п.17 ст.77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» №3235 від 20.12.2005 року, та на 2007 рік, згідно Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік».

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дію статті 6 відновлено у зв’язку з виключенням пункту 17 ст.77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», та встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Статтею 111  Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році виплата підвищення до пенсії провадиться лише особам, які є інвалідами, у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Позивачка має 2 групу інвалідності з 20.11.2007 року, тому підвищення до пенсії як дитині війни отримує з 20.11.2007 року.

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції цього Закону до 01.01.2008 року було передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, але в самому Законі України «Про соціальний захист дітей війни» не визначено величини мінімальної пенсії за віком для здійснення розрахунку відповідного підвищення особам, які мають статус «Діти війни».

Визначення терміну мінімальний розмір пенсії за віком, надано лише в статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», але цей термін застосовується лише для визначення розмірів пенсій, які призначені тільки за цим Законом.

Відповідно до п.2 Постанови КМУ від 03 січня 2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів» розрахунок підвищень, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» під час призначення та порахунку пенсій, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» провадиться, виходячи з розміру 19 грн. 91 коп.

Згідно постанови КМУ від 15 квітня 2003 року № 544 «Про підвищення розмірів трудових пенсій» мінімальний розмір пенсії, передбачений для обчислення трудових пенсій за віком, встановлюється у сумі 50 гривень. Крім того, пунктом 1 зазначеної постанови визначено, що збільшення мінімального розміру пенсій, передбачених п.1 не застосовується для визначення розмірів підвищень та інших доплат до пенсій.

Статтею 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Згідно статті 9 Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком, пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання, пенсія у зв’язку з втратою годувальника. Позивачка не відноситься до даної категорії, тому посилання на ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» є неправомірним, а оскільки законодавчо станом на 09.07.2007 року та 28.12.2007 року не встановлено розмір з якого обчислюється величина мінімальної пенсії за віком для даної категорії громадян, то неможливо визначити розмір підвищення дітям війни.

 У зв’язку з наявністю декількох визначених нормативними актами розмірів мінімальної пенсії за віком для певних категорій осіб, серед яких відсутня така категорія, як «діти війни», суд не повинен самостійно визначати який саме розмір необхідно брати за основу у даному випадку, оскільки це має бути визначено на законодавчому рівні.

На законодавчому рівні розмір мінімальної пенсії для обчислення підвищення «дітям війни» протягом 2007 року не був визначений, зміни внесені тільки з 01 січня 2008 року.

Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01 січня 2008 року внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема в статтю 6 зазначеного вище Закону, відповідно до якої дітям війни /крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»/ до пенсії або щомісячного довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто у розмірі 10% від прожиткового мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» складає з 1 січня - 470грн, з 1 квітня - 481грн, з 1 липня - 482грн, з 01 жовтня – 498грн, а саме:

з 01 січня 2008 року - 10% від 470 грн. =  47грн. х 3 місяці = 141 грн.;

з 01 квітня 2008 року - 10% від 481 грн. = 48,10 грн. х 3 місяці = 144,30 грн.;

з 01 липня 2008 року - 10% від 482 грн. = 48,20 грн. х 3 місяці = 144,60 грн.;

з 01 жовтня 2008 року - 10% від 498 грн. = 49,80 грн. х 3 місяці = 149,40 грн.

Загальна сума надбавки за 2008 рік становить 579,30 грн., що і отримав пенсіонер.

Крім того вказують на те, що згідно ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету.

Пенсійний фонд України за рахунок коштів державного бюджету України у 2007 та 2008 роках реалізував програми КПКВ 3508100 за 2007 рік та КПКВ 3513020 за 2008 рік «Дотація Пенсійному фонду України на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами» в розмірі виділених дотацій за 2007 рік на суму 23 503 353,0 тис. грн., із яких виплата підвищень до пенсії дітям війни з врахуванням п.12 ст.71 та 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» - 445 641,4 тис грн.; за 2008 рік дотація на вказані цілі за всіма прогарами - 40 256 618,5 тис. грн., із них дітям війни з врахуванням п.41 розділу 11 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» - 3 646 361,5 тис. грн.

Відповідно до статті 73 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду використовуються на виплату пенсій, передбачених цим Законом; надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; фінансування адміністративних витрат, пов’язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; оплату послуг з виплати та доставки пенсій; формування резерву коштів Пенсійного фонду. Забороняється використовувати кошти Пенсійного фонду для оплати договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат та на цілі не передбачені цим Законом.

У відповідність п.4 ст.85 Конституції України затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього належить до повноважень Верховної Ради України.

Крім того, прийняття законів також належить до повноважень Верховної Ради України.

Станом на 01.01.2010 року зміни до статті 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та до статті 41 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» Верховною Радою України не вносилися, тому управління Пенсійного фонду України в м. Першотравенську не є належним відповідачем за всіма заявленими вимогами.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень  та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, тому виплата підвищення до пенсії «дітям війни», яка здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету протягом 2007, 2008 років здійснювалася в межах асигнувань, передбачених на відповідний рік.

Крім того, позивачкою пропущено строк звернення до суду, передбачений ст.99 КАС України в частині стягнення за період 2006-2008 роки, оскільки з моменту винесення 09 липня 2007 року рішення Конституційним Судом України № 6-рп/2007 про визнання неконституційними положення пункту 12 ст.71 та ст.111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та рішення Конституційним Судом України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року про визнання неконституційними п.41 розділу 11 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», ніщо не позбавляло права позивачці звернутися до суду в річний строк з винесення вищезазначених рішень суду або з дня коли позивачка дізналася про порушення своїх прав.

Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України пропущення встановленого строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову. Управління Пенсійного фонду України у місті Першотравенську наполягає на застосуванні ст.ст.99,100 КАС України.

З врахуванням зазначеного просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі,   провести розгляд справи у її відсутність в письмовому провадженні.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню зі слідуючих підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачка знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Першотравенську і отримує пенсію за віком. Відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», має статус дитини війни, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією пенсійного посвідчення та відповідною відміткою в ньому, що не заперечується та визнано відповідачем.

Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-1У дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Аналізуючи питання, пов’язані із застосуванням окремих норм законодавства, щодо визначення розміру нарахування та виплати підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, дітям війни у 2006, 2007, 2008 роках, суд виходить з наступного:

Конституційний Суд України в Рішенні від 03 жовтня 1997 року № 4-зп (справа про набуття чинності Конституцією України) зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження, щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є і те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Пунктом 17 статті 77 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік”, з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом, було зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Однак, Законом України від 19 січня 2006 року № 3367-IV “Про внесення змін до Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” пункт 17 статті 77 виключено та статтею 110 (викладеною цим Законом у новій редакції) установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6 – у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням із Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

ОСОБА_2 був опублікований 22 березня 2006 року і набрав чинності
2 квітня 2006 року.

Тобто, з 2 квітня 2006 року, стаття 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” знову почала діяти. Але підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як визначив законодавець, могло здійснюватись лише за певних умов, зокрема: поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Кабінетом Міністрів України протягом 2006 року рішення на виконання вимог статті 110 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” не приймалися.

З огляду на те, що встановлені законодавством умови підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, дітям війни у 2006 році не настали, підстави для задоволення позову за 2006 рік відсутні.

Законом України від 19 грудня 2006 року № 489-V “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, зокрема пунктом 12 статті 71, було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” та статтею 111 установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Однак Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, щодо зупинення дії на 2007 рік статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” .

Таким чином, з 1 січня по 9 липня 2007 року до спірних правовідносин застосуванню підлягали приписи статті 111 Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-V “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, як такі, що прийняті пізніше в часі, у зв’язку з чим мали пріоритет порівняно зі спеціальною нормою – статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, тобто з часу прийняття цього рішення відновлено право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VI “ Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесено зміни до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: “Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, таке підвищення провадиться за їх вибором, згідно з одним із законів”. Зазначені зміни набрали чинності з 1 січня 2008 року.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни, щодо розміру пенсії дітям війни, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Таким чином, із 1 січня по 22 травня 2008 року, застосуванню до спірних правовідносин підлягали приписи Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

Ураховуючи положення Конституції України, щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у редакції цього Закону від 18 листопада 2004року № 2195-IV, поновили свою дію з 22 травня 2008 року.

Отже, з цієї дати особи зі статусом дітей війни мають право на підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії.

Обговорюючи питання про те, що вихідним критерієм обчислення цих виплат є мінімальна заробітна плата, суд виходить за наступного:

Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-1У дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

ОСОБА_2 свідчить про те, що основні положення щодо реалізації, зокрема, конституційного права громадян, які мають статус дітей війни на соціальний захист, визначені Законом № 2195-1У. Вихідним критерієм обчислення цього підвищення є мінімальна заробітна плата.

Вирішуючи питання щодо застосування законодавства для визначення розміру цих виплат, суд виходить за наступного:

Відповідно до вимог частини третьої статті 46 Конституції України пенсії інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

У розумінні частини першої статті 1 Закону України "Про прожитковий мінімум" прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Статтею 2 цього Закону визначено, що прожитковий мінімум застосовується, зокрема, для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

При застосуванні частини третьої статті 28 цього Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", судам слід мати на увазі, що наявність такої норми не є підставою для відмови в реалізації громадянами, які мають статус дітей війни, конституційної гарантії та права на отримання підвищення до пенсії, щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної заробітної плати на 1998, 1999 роки встановлювався законами України про встановлення величини вартості межі малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної плати на відповідні роки, на 2000 - 2003 роки - законами України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на відповідні роки, на 2004 - 2008 роки - законами України про державний бюджет на відповідні роки.

Тому посилання відповідача на п.2 Постанови КМУ від 03 січня 2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів» розрахунок підвищень, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» під час призначення та порахунку пенсій, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» провадиться, виходячи з розміру 19 грн. 91 коп., та постанову КМУ від 15 квітня 2003 року № 544 «Про підвищення розмірів трудових пенсій» мінімальний розмір пенсії, передбачені для обчислення трудових пенсій за віком, встановлюється у сумі 50 гривень, суд вважає безпідставними.

У зв'язку з цим слід ураховувати, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами та виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає, що відповідач повинен здійснювати нарахування та виплату підвищення до пенсій дітям війни виходячи з розмірів, встановлених Законом № 2195-1У.

Вирішуючи позовні вимоги позивачки по суті суд приходить до наступного:

Вирішуючи вимоги позивачки за 2006-2007 роки, а також за 2008 рік, суд враховує те, що відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Оскільки відповідач наполягає на застосуванні річного строку для звернення до суду за 2006-2007 роки, а також за 2008 рік, суд вважає, що в задоволенні вимог позивачки за 2006 рік слід відмовити по суті за відсутністю для цього підстав, що зазначено вище, а за період з 09 липня 2007 року до 01 січня 2008 року слід відмовити у зв’язку з пропуском річного строку звернення до суду за захистом своїх прав, так як з моменту набрання чинності рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року – з 09 липня 2007 року позивачка мала річний термін до 09 липня 2008 року чи до 01 січня 2009 року звернутися до суду за захистом своїх прав, але звернулася до суду лише 11 грудня 2009 року, суд вважає, що за період з 22 травня по 11 грудня 2008 року слід відмовити у задоволенні позовних вимог за пропуском річного строку для звернення до суду за захистом своїх прав, тобто в межах річного строку з дня звернення до суду 11 грудня 2009 року, оскільки питання про поновлення строку звернення до суду позивачкою не ставилося та доказів про поважність підстав пропуску строку суду не надано.

З урахуванням наведених обставин суд вважає, що позовні вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню в частині зобов’язання відповідача вчинення дії по нарахуванню та сплаті на користь позивачки підвищення до пенсії в розмірі, передбаченому ст.6 Закону України № 2195-1У за період з 11 по 31 грудня 2008 року, тобто в межах річного строку для звернення до суду за захистом своїх прав, оскільки позивачка звернулася до суду 11 грудня 2009 року, а відповідач наполягає на застосуванні річного строку давності, в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період в межах заявлених позовних вимог з 11 по 31 грудня 2008 року з урахуванням вже сплачених позивачці сум в розмірі 67,47 грн. із такого розрахунку:

Згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність складає: з 01 жовтня 2008 року – 498 грн. Розмір підвищення по пенсії позивачці складає:

- за 21 день грудня 2008 року /з 11 по 31 грудня 2008 року /   101,20 грн.  /30% від 498 грн. = 149,40 грн. : 31 день х 21 день/.

Тоді як позивачці сплачено за вказаний період 33,73 грн. за 21 день грудня 2008 року /49,80 грн. : 31 х 21 день/.

Недоплата за вказаний період становить 67,47 грн. /101,20 грн. належало до виплати – 33,73 грн. фактично виплачено/.

Суд не враховує посилання відповідача на відсутність коштів для забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії позивачці, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов’язань, які встановлені ст.46 Конституції України та ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Крім того, Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 4, 6, 8, 9, 19, 69, 94, 102, 104, 159, 160, 163 КАС України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-1У від 18 листопада 2004 року, - суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Першотравенськ Дніпропетровської області про визнання бездіяльності відповідача відносно відмови у підвищенні пенсії дітям війни та зобов’язання вчинення перерахунку пенсії задовольнити частково.

Визнати відмову Управління Пенсійного Фонду України в м. Першотравенськ Дніпропетровської області у виплаті на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченому статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 від 18 листопада 2004 року, за період з 11 по 31 грудня 2008 року неправомірною.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в місті Першотравенськ Дніпропетровської області нарахувати на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченому статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 від 18 листопада 2004 року, та сплатити на користь ОСОБА_1 недоплачене підвищення до пенсії за період з 11 по 31 грудня 2009 року в сумі 67 (шістдесяти семи) гривень 47 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Першотравенський міський суд протягом десяти днів з моменту її проголошення.

Апеляційна скарга на постанову суду  подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Першотравенський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:                                                                        С.А. Янжула