Справа № 2а-3165/09
ПОСТАНОВА
Іменем України
24 грудня 2009 року Бердянський міськрайонний суд Запорізької області
у складі: головуючого - судді Пустовіт З.П.
при секретарі Гоноболіній О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бердянську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізької області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання протиправним рішення про відмову в доплаті до пенсії відповідно до ст..6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”,
В становив:
Позивач у вересні 2009 року звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Бердянську, в якому просила відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з січня 2006 року по грудень 2008 року, визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м.Бердянську Запорізької області, зобов’язати відповідача здійснити перерахунок її пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, та провести відповідні виплати за 2006 -2007 роки, а за 2008 рік – з підвищенням на 20%, а також зобов’язати відповідача здійснити нарахування і виплату їй щомісячної доплати до основної пенсії з 01.01.2009 року по 15.09.2009 року згідно ст.6 Закону України №2195 –ІV від 18 листопада 2004 року „Про соціальний захист дітей війни” ще на 20% мінімальної пенсії за віком. В позові зазначала, що вона народилася в 1937 році і, відповідно до ст.1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, відноситься до цієї категорії громадян та має право на отримання надбавки до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, починаючі з 01.01.06 року. Дію цього положення Закону щодо підвищення пенсії було призупинено Законами „Про Державний бюджет України на 2006 рік” та „Про Державний бюджет України на 2007 рік” і у 2006-2007 роках така доплата їй не виплачувалася. Проте рішенням Конституційного Суду України № 6 рп/2007 від 09.07.2007 року визнано неконституційними п.12 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”. Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Положення ст.22 Конституції України передбачає заборону на звуження змісту та об’єму прав та свобод при прийнятті нових законів чи внесення змін до діючих законів. Таким чином невиплата йому доплати до основної пенсії, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, є протиправною і такою, що суперечить Конституції України та законам України. З метою відновлення свого права на отримання щомісячної доплати до основної пенсії нею було направлено письмове звернення до відповідача з вимогою здійснити відповідний перерахунок та виплату недоотриманих коштів, на яке вона отримала лист, в якому було відмовлено в нарахуванні і виплаті щомісячної доплати до основної пенсії за ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” . Позивач просить також поновити їй строк звернення до суду, оскільки його законні права були обмежені шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно-правових актів вищої сили, Законів України. Крім цього, про належні доплати як дитині війни їй не було повідомлено, тому про факт порушення своїх прав їй стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у пресі у зв’язку з ухваленням відповідного рішення Конституційного Суду України 09 липня 2007 року - у телевізійних новинах у вересні 2008 року, в газеті „Товариш” від 25.12.2008р.
Ухвалою суду від 30 листопада було замінено неналежного відповідача на належного - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, у зв’язку з тим, що ОСОБА_1 отримує пенсію через управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та працівників силових структур Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
У судове засідання позивач не з’явилася, надіслала письмову заяву разом з позовом, в якій просила розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача до суду не з’явився також, надіслав письмові заперечення проти позову та просив провести розгляд справи за його відсутності. В запереченнях зазначив, що позивач ОСОБА_1 з 01.07.2005 року отримує пенсію в разі втрати годувальника відповідно до ст. 29 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби” як дружина померлого військовослужбовця ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Розмір її пенсії обчислюється, виходячи із заробітку померлого годувальника. ОСОБА_2 не мав статусу „дитина війни”, тому надбавка відповідно до Закону України „Про соціальний статус дітей війни” йому не виплачувалася. ОСОБА_1, отримуючи вказаний вид пенсії, не має права на отримання надбавки дитини війни, просили відмовити у задоволенні позову.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що позивач народилася у 1937 році, є пенсіонером та отримує пенсію в разі втрати годувальника відповідно до ст. 29 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби” як дружина померлого військовослужбовця ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується розрахунком пенсії позивача.
Померлий чоловік позивача не мав статусу дитина війни, оскільки на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) йому виповнилося більше 18 років, як того вимагає ст.1 Закону України „Про соціальний статус дітей війни”.
Згідно із ч. 1 ст.3 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” законодавство України про соціальний захист дітей війни
складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів
України.
Позивачу нараховується пенсія відповідно до ст. 29 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби” як дружині померлого військовослужбовця, а розмір пенсії обчислюється, виходячи із його заробітку.
Оскільки позивач отримує пенсію по втраті годувальника ОСОБА_2, який не належав до категорії „Дитина війни”, а не пенсію за віком, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 8, 9, 11. 17, 99, 100, 128, 159-163 КАС України, ст. 1, 3 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», суд
Постановив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізької області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання протиправним рішення про відмову в доплаті до пенсії відповідно до ст..6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” відмовити повністю.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Бердянський міськрайонний суд.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя З.П.Пустовіт
Повний текст постанови виготовлено 29.12.2009 року