КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 760/13432/15 Головуючий 1 інстанція -Демидовська А.І.

Провадження № 22-ц/824/813/2018 Доповідач 2 інстанція - Кулішенко Ю.М.

П О С Т А Н О В А

іменем України

07 листопада 2018 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді: Кулішенка Ю.М.,

суддів: Ігнатченко Н.В., Олійника В.І.

за участю секретаря: Зубленка Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 11 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2015 року позивачка звернулася до суду із вказаним позовом. Свої вимоги мотивувала тим, що 22 грудня 2007 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві було зареєстровано шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилася донька - ОСОБА_5, що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві 13 березня 2008 року, актовий запис №716. Відповідач ухиляється від покладеного на нього обов'язку, відповідно до ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України, утримувати свою дитину.

Просила, стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 3000 (три тисячі гривень) грн.. 00 коп., починаючи стягнення від дня подачі позову і до досягнення дитиною повноліття.

Заочним рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 16 червня 2016 року позов задоволено. Постановлено стягувати щомісячно з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошові сумі в розмірі 3000 грн. 00 коп. починаючи з 17 липня 2015 року до повноліття дитини. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу та просив суд рішення скасувати та ухвалити нове з урахуванням його матеріального становища, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування скарги зазначає, що суд першої інстанції не повідомив його у встановленому порядку про розгляд справи, що позбавило його права надати суду докази, якими він заперечував проти позову. Зазначає, що судом фактично не встановлено матеріальне становище платника аліментів.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції згідно, ст. 357 ЦПК України, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав:

Згідно з ч.3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів чинних на час вчинення окремих процесуальних дій , розгляду і вирішення справи.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Наведеним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає.

Задовольняючи позов ОСОБА_4 про стягнення аліментів, суд першої інстанції виходив із того, що на підставі ст. 180 СК України відповідач зобов'язаний утримувати неповнолітню дитину до досягнення нею повноліття. З нього мають бути стягнуті аліменти на утримання дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 3000 грн.. При визначенні розміру аліментів суд першої інстанції зважав на вік дитини, необхідність її матеріального утримання, розмір прожиткового мінімуму.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками так як вони є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Встановлено, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 22 грудня 2007 року було зареєстровано шлюб. ( а.с. 5). Під час перебування у шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилась донька ОСОБА_5 ( а.с. 4). Дитина проживає разом із позивачем і перебуває на її утримані.

Наведені обставини стверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ст. ст. 180, 181 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Виходячи із загальних засад справедливості цивільного судочинства та необхідності захисту інтересів неповнолітньої дитини, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що розмір аліментів в сумі 3000 грн., визначений судом першої інстанції, є достатнім, обґрунтованим, справедливим і зменшенню не підлягає.

В судовому засіданні ОСОБА_3 підтвердив, що має додатковий заробіток, який отримує в натурі, працюючи як водолаз і може фінансово підтримувати свою доньку.

Вибір же способу стягнення аліментів, згідно ст.. 180 СК належить винятково їх стягувачу.

Колегія суддів враховує, що відповідач є працездатним, на утриманні інших осіб не має, доказів наявності будь-яких причин неможливості сплачувати аліменти у вказаному розмірі ним не надано.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення суду.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 11 червня 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених ч. 3 ст. 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий:

Судді: