Справа № 2-107/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м    У к р а ї н и

м. Донецьк                                                                                                           20 січня 2010 р.

              Петровський районний суд м. Донецька в складі: головуючий – суддя Бабаков В.П., при секретарі Дівів*євій Я.О., за участю позивача, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовної заявою

ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу,  -

В с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу з відповідачкою.

Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони втратили почуття взаємної поваги та кохання, розірвали свої стосунки та не бажають їх поновлення.

В судовому засіданні позивач підтвердив свій позов, суду пояснив, що  зареєстрував шлюб  з відповідачкою 24 квітня 1971 року. Від шлюбу сторони   неповнолітніх дітей не мають. Але сімейні відносини не склались, позивач втратив почуття поваги та кохання до дружини, що призвело до припинення з нею шлюбних стосунків, не бажає їх поновлення, тому просить суд шлюб розірвати, судові витрати покласти на нього.

В судове засідання відповідачка не з’явилась, про явку до суду була повідомлена належним чином. Суд у відповідності до ст. 225 ЦПК України, ухвалив про заочний розгляд справи.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно копії свідоцтва про одруження, 24 квітня 1971 року, сторони зареєстрували шлюб  у  Київському рай бюро РАГСу м. Донецька, актовий запис № 183.

Від  шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають.

Згідно ст. 112 СК України, суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини – інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення  про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.  

В  судовому засіданні встановлено, що сторони припинили шлюбні стосунки, не мають наміру поновити сімейні відносини, між ними склалися такі стосунки, при яких подальше спільне життя неможливе.

Наданий судом строк для примирення сторін та відновлення шлюбних відносин нічого не дав, тому суд вважає, що примирення між ними неможливе.

При цьому суд також приймає до уваги, що спору відносно  майна між сторонами немає.

Державне мито при реєстрації розірвання шлюбу в органі РАГСу суд вважає за необхідне покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 112 СК України, ст. ст. 169, 175, 214 - 215 ЦПК України (2004 р.), суд

                                             В и р і ш и в :

Позов  ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу -  задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1  та  ОСОБА_2, зареєстрований  24 квітня 1971 року у Київському рай бюро РАГСу м. Донецька, актовий запис № 183  - розірвати.

При реєстрації розірвання шлюбу в органі РАГСу стягнути з ОСОБА_1 державне мито в розмірі 17 грн. на користь держави,  звільнивши від його  сплати  ОСОБА_2.

Заочне рішення може бути переглянуто судом по письмовій заяві відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано на протязі 10 днів з дня отримання його копії.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано через місцевий суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через місцевий суд до судової палати по розгляду цивільних справ Апеляційного суду Донецької області.

Суддя                                                                                          В.П. Бабаков