Справа № 2-1267/2009

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

11 листопада 2009 року Бериславський районний суд Херсонської області

    в складі:    головуючого судді       Радченко С.В.

               при секретарі               Глушковій Л.М.

    за участю представника відповідача  ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бериславі справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про розірвання договору, стягнення матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

    ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про розірвання договору, стягнення матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що з 2006 року він проживав з відповідачкою без реєстрації шлюбу, від сумісного проживання мають на утриманні двох неповнолітніх дітей. В 2008 році він продав свій будинок в с.Н.Берислав, Бериславського району за 3000 доларів США та переїхав жити до співмешканки, яка проживала в квартирі своєї матері в АДРЕСА_1. Згідно домовленості з відповідачкою та її матір”ю, вони повинні зареєструвати квартиру на його ім”я, а він за реєстрацію повинен віддати 1200 доларів США. Він виконав умови усної домовленості та перерахував на особистий рахунок своєї співмешканки гроші через банк „Аваль”, однак в реєстрації йому було відмовлено. Він звернувся із заявою до Бериславського РВ УМВС, де йому рекомендували звернутися до суду. В подальшому у квартирі були змінені замки і він був змушений проживати в своєї матері в с.Томарино, Бериславського району. Внаслідок неправомірних дій відповідачів йому спричинено моральної шкоди розмір якої він оцінює в 5000грн. Просить стягнути на його користь 9612грн. матерілаьної шкоди та 5000грн. моральної шкоди.

У судовому засіданні позивач наполягав на задоволенні позову. Пояснив, що ніяких письмових угод з відповідачами не складав. Між ними була усна домовленість про те, що його пропишуть в квартирі.

Відповідачка ОСОБА_4 у судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що позивач дійсно співмешкав з її донькою ОСОБА_3 Квартира, за яку говорить позивач в м.Бериславі по вул.1 Травня, 195/12 належить їй на праві приватної власності і вона ніколи не давала згоди на вселення в квартиру ОСОБА_2 і, тим більше, на його реєстрацію. Позивач дійсно поклав на рахунок її доньки в банку гроші в сумі 1200 доларів США, однак сам і пропив та прогуляв ці кошти, лише частину з них витратив на потребу сім”ї, з якою жив, тобто на двох дітей. В подальшому він взагалі жив за рахунок грошей, які її донька отримала за народження другої дитини. Ніяких домовленостей з ОСОБА_2 будь-якого характеру у неї не було. Замки в квартирі були змінені після того, як позивач був виселений за допомогою органів внутрішніх справ.

Представник ОСОБА_3 ОСОБА_1 у судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що її довірителька дійсно співмешкала з позивачем, має двох дітей. 1200 доларів США, які позивач поклав на її рахунок в банкі „Аваль” були витрачені самим позивачем на особисті потреби і лише незначна частина була витрачена на потреби сім”ї. В даний момент ОСОБА_3 не може з”явитися до суду, оскільки ОСОБА_2 постійно їй погрожує розправою. Ніяких домовленостей на реєстрацію ОСОБА_2 у квартирі її матері між ними ніколи не було.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, вважає позов не підлягаючим задоволенню.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов”язання виникають з підстав, встановлених статею 11 ЦК. Позивачем не доведено у судовому засіданні, що між ним та відповідачами існували правовідносини, які б дали підстави для виникнення цивільних прав та обов”язків, передбачених ст.11 ЦК України.

Як вбачається з правовстановлюючих документів (а.с.15), квартира АДРЕСА_2, на яку посилається позивач, належить на праві приватної власності ОСОБА_4, тому безпідставними є посилання позивача на існування усних домовленостей з ОСОБА_3, яка не мала права розпорядження майном.

Відповідно до загальних підстав відповідальності за завдану майнову шкоду, що передбачено ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала. У судовому зісіданні не знайшов свого підтвердження факт спричинення майнової шкоди позивачу, внаслідок винних дій відповідачів.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 жили однією сім”єю та мають двох спільних дітей. Суд вважає, що не можна розцінювати як протиправні дії, отримання коштів одним із подружжя від іншого, за взаємною згодою для потреб сім”ї.

Як роз”яснено у п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди”- відповідно до загальних підстав Цивільно-правової відповідальності, обов”язковому з”ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, причинного зв”язку з протиправними діями заподіювача і вини останнього.

Позивачем не доведено у судовому засіданні наявність спричиненої йому моральної шкоди, також суд не вбачає будь-яких протиправних дій і вини відповідачів, направлених на спричинення позивачу такої шкоди.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_2 задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

    У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про розірвання договору, стягнення матеріальної та моральної шкоди – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 96грн.12коп. судового збору.    

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь Територіального управління Державної судової адміністрації України 120грн. на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

    На рішення суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Бериславський районний суд. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                         С.В. Радченко