№ 2-343/10

З А О Ч Н Е  Р І Ш Е Н Н Я

 І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

21 січня 2010 року                                                                      м. Київ

            Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

 головуючого - судді                                                              Мазурик О.Ф.,

 секретаря                                                                                 Коруни О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного комерційного банку «ПРАВЕКС-БАНК» до ОСОБА_1 про відшкодування заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

В червні 2009 року позивач – Акціонерний комерційний банк «ПРАВЕКС-БАНК» (далі АКБ «ПРАВЕКС-БАНК» або Банк) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 17.08.2007 року між АКБ «ПРАВЕКС-БАНК» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 505-009/07Ф (надалі Договір), відповідно до якого Банк надав відповідачу кредит у сумі 35 000 доларів США, строком користування з 17 серпня 2007 року по 17  серпня 2017 року зі сплатою 13,99% річних за час фактичного користування кредитом, а відповідач зобов’язався забезпечити своєчасне повернення грошових коштів та сплату нарахованих відсотків.

В зв’язку з невиконанням відповідачем зобов’язань за Договором, станом на 21.05.2009 року у нього виникла заборгованість у сумі 37 533 доларів США.

У судовому засіданні представник позивача підтвердив зазначені в позовні обставини, підтримав позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у сумі 37 533 доларів США та судові витрати.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Про причину неявки суду не повідомив.

У відповідності до ст. 224 ЦПК України суд ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Повно та всебічно з’ясувавши обставини справи і перевіривши їх наявними у справі письмовими доказами, заслухавши представника позивача, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати  роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за  кредитним  договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується  надати  грошові  кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів справи вбачається, що 17.08.2007 року між АКБ «ПРАВЕКС-БАНК» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 505-009/07Ф (а.с. 5-10).

Відповідно до п. 1.1 Договору Банк надає позичальнику кредитну лінію в іноземній валюті для споживчих цілей, а також з ціллю оплати страхових платежів згідно договорів страхового заставного майна, укладення яких відбувається на основі та з урахуванням п. 6.1.11 цього Договору та у відповідності з Графіком погашення боргу.

Кредит надається позичальнику строком з 17 серпня 2007 року по 17 серпня 2017 рік з виплатою 13,99% річних (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 6.1.1 Договору, відповідач зобов’язався забезпечити своєчасне повернення грошових коштів та сплату нарахованих відсотків.

Згідно з п.3. ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Пунктом 1.5. Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14 жовтня 2004 року №  483 визначено, що використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).     Оскільки АКБ «ПРАВЕКС-БАНК» має Ліцензію та Дозвіл на видачу кредитів у іноземній валюті, то платежі з погашення отриманого відповідачем кредиту повинні здійснюватися у валюті кредиту.

Статтею 1049 Цивільного кодексу передбачено, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 192 ЦК України передбачено, що законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. З ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року № 15-93 використання іноземної валюти на території України як засобу платежу можливе лише за наявності ліцензії, виданої Національним банком України.

У свою чергу п. 1.5. Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14 жовтня 2004 року № 483, передбачено якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями), використання іноземної валюти як засобу платежу  -дозволяється без ліцензії.

Стаття 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність» від 7 грудня 2000 року № 2121-111 містить перелік банківських операцій, які дозволяється здійснювати банкам, в тому числі на підставі банківської  ліцензії. До них також належать кредитні операції, зокрема, розміщення залучених коштів (гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент) від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.ЗАТ «ПроКредит Банк» має банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операцій з надання  кредитів в іноземній валюті.

Згідно розрахунку, наданого позивачем, у зв’язку з невиконанням ОСОБА_1 умов Договору, станом на 21.05.2009 року за нею рахується заборгованість у сумі 37 533,00 доларів США, з них: 32 000 доларів США – заборгованість по кредиту; 2390,00 доларів США – пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 2777,00 доларів США – відсотки; 360,00  доларів США – пеня за несвоєчасне погашення відсотків (а.с.17).

 В порушення вимог п.п. 4.1, 6.1.1 Договору, відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання по Договору.

 Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

 Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму. Він не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

           Таким чином, з умов укладеного між позивачем та відповідачем Договору та зі змісту наведених правових норм вбачається, що вимоги позивача заявлені у відповідності з чинним законодавством, а отже є обґрунтованими.  

           За таких підстав, коли встановлено, що з вини відповідача зобов’язання перед позивачем не виконано, відповідач в односторонньому порядку відмовився виконувати взяті на себе зобов‘язання щодо погашення кредиту та відсотків, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.  

           Згідно з ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

 А тому, з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь позивача сплачений судовий збір в сумі 1 700 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи судом у сумі 250 грн. 00 коп.

 На підставі ст.ст. 192, 509, 526, 533, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 47 ЗУ «Про банки  та банківську діяльність», та керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 57, 60, 74, 88, 208, 212 – 215, 218, 224 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного комерційного банку «ПРАВЕКС-БАНК» до ОСОБА_1 про відшкодування заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного комерційного банку «ПРАВЕКС-БАНК» заборгованість у сумі 37 533 (тридцять сім тисяч п’ятсот тридцять три) доларів США 00 центів.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного комерційного банку «ПРАВЕКС-БАНК» сплачений судовий збір у сумі 1 700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом у сумі 250 (двісті п’ятдесят) грн. 00 коп.

Рішення може бути переглянуто Голосіївським районним судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання ним копії рішення.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана позивачем протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційне скарга не була подана у зазначений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя