ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" листопада 2018 р.                                                                 Справа № 924/647/18

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В. при секретарі судового засідання Виноградов Б.С., розглянувши матеріали справи

за позовом Заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі

1) Кабінету Міністрів України, м. Київ

2) Міністерства аграрної політики та продовольства України, м. Київ

до 1) Копистинської сільської ради, Хмельницький район, с. Копистин

2) Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивачів - державну акціонерну компанію "Хліб України", м. Київ

про: 1) визнання незаконним та скасування рішення Копистинської сільської ради №3 від 04.05.2012р. "Про оформлення права власності на приміщення цілісного майнового комплексу за ПАТ "Державною продовольчо-зерновою корпорацією України" "Богданівецький комбінат хлібопродуктів";

2) визнання недійсним та скасування свідоцтва серії САЕ №295478 від 08.05.2012 про право власності на нерухоме майно, що розташоване по вул. Привокзальна, будинок 1, с. Богданівці, Хмельницького району, Хмельницької області, видане публічному акціонерному товариству "Державна продовольчо-зернова корпорація України";

3) визнання за державою Україна в особі Кабінету Міністрів України права власності на нерухоме майно - цілісний майновий комплекс загальною площею 50883,6 м2, а саме: адмінбудинок - загальна площа 1009,0 кв.м., будинок для приїзжих - 114,1 кв.м., авто вагова - 195,8 кв.м, трансформаторна - 47,4 кв.м, хлів з протирадіаційним укриттям - 76,5 кв.м, ремонтно-механічний цех - 908,0 кв.м, тероремонта майстерня - 2303,6 кв.м, склади - 2433,3 кв.м, комбікормова лабораторія з переходом - 1071,6 кв.м, склад готової продукції млин заводу - 2791,3 кв.м, вагові - 838,5 кв.м, елеватор- 16878,0 кв.м, склад - 1071,0 кв.м, млин завод - 4456,0 кв.м, комбікормовий завод - 7470,1 кв.м, котельня - 1326,7 кв.м, склад сировини, цех попередн. змішув. - 4070,3 кв.м, пожежне депо - 166,0 кв.м, склад зерновий - 1264,3 кв.м, депо - 220,6 кв.м, гараж і майстерня - 1191,8 кв.м, вагова - 107,5 кв.м, вагова - 105,7 кв.м, сушарка №3 - 41,6 кв.м, сушарка - 148,5 кв.м, автоприйомка - 274,2 кв.м, трансформаторна - 62,6 кв.м, прохідна №2 - 6,1 кв.м, вагова - 9,0 кв.м, трансформаторна - 49,8 кв.м, пожежні водойми - 7,8 кв.м, трансформаторна - 166,9 кв.м, що розташований по вул. Привокзальній, 1 в с Богданівці, Хмельницького району, Хмельницької області.

Представники сторін:

від прокуратури: ОСОБА_1 за службовим посвідченням від 21.08.2017р.;

від позивача - КМУ: ОСОБА_2 за довіреністю від 02.01.2018р.;

від позивача - Міністерства аграрної політики та продовольства України: не з'явився;

від відповідача - Копистинської сільської ради: не з'явився;

від відповідача - ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України": ОСОБА_3 за довіреністю №65 від 19.02.2018р.;

від третьої особи: не з'явився;

Рішення виноситься 05.11.2018р., оскільки в судовому засіданні 04.10.2018р. та 22.10.2018р. оголошувалась перерва.

У судовому засіданні, згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: заступник прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства аграрної політики та продовольства України звернувся до господарського суду з позовом, у якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення Копистинської сільської ради №3 від 04.05.2012р. "Про оформлення права власності на приміщення цілісного майнового комплексу за ПАТ "Державною продовольчо-зерновою корпорацією України" "Богданівецький комбінат хлібопродуктів";

- визнати недійсним та скасувати свідоцтва серії САЕ №295478 від 08.05.2012 про право власності на нерухоме майно, що розташоване по вул. Привокзальна, будинок 1, с. Богданівці, Хмельницького району, Хмельницької області, видане публічному акціонерному товариству "Державна продовольчо-зернова корпорація України";

- визнати за державою Україна в особі Кабінету Міністрів України право власності на нерухоме майно - цілісний майновий комплекс загальною площею 50883,6 м2, а саме: адмінбудинок - загальна площа 1009,0 кв.м., будинок для приїзжих - 114,1 кв.м., авто вагова - 195,8 кв.м, трансформаторна - 47,4 кв.м, хлів з протирадіаційним укриттям - 76,5 кв.м, ремонтно-механічний цех - 908,0 кв.м, тероремонта майстерня - 2303,6 кв.м, склади - 2433,3 кв.м, комбікормова лабораторія з переходом - 1071,6 кв.м, склад готової продукції млин заводу - 2791,3 кв.м, вагові - 838,5 кв.м, елеватор- 16878,0 кв.м, склад - 1071,0 кв.м, млин завод - 4456,0 кв.м, комбікормовий завод - 7470,1 кв.м, котельня - 1326,7 кв.м, склад сировини, цех попередн. змішув. - 4070,3 кв.м, пожежне депо - 166,0 кв.м, склад зерновий - 1264,3 кв.м, депо - 220,6 кв.м, гараж і майстерня - 1191,8 кв.м, вагова - 107,5 кв.м, вагова - 105,7 кв.м, сушарка №3 - 41,6 кв.м, сушарка - 148,5 кв.м, автоприйомка - 274,2 кв.м, трансформаторна - 62,6 кв.м, прохідна №2 - 6,1 кв.м, вагова - 9,0 кв.м, трансформаторна - 49,8 кв.м, пожежні водойми - 7,8 кв.м, трансформаторна - 166,9 кв.м, що розташований по вул. Привокзальній, 1 в с Богданівці, Хмельницького району, Хмельницької області.

В обґрунтування позову посилається на те, що оспорюване рішення Копистинської сільської ради №3 від 04.05.2012р. прийнято із перевищенням повноважень, за відсутності рішення власника про зміну правового статусу державного майна та суперечить вимогам чинного законодавства.

Також прокурор просить суд визнати поважними причини пропуску позовної давності, зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 22.08.1996 №1000 "Про утворення Державної акціонерної компанії "Хліб України" Державна акціонерна компанія "Хліб України" (далі - ДАК "Хліб України") утворена з метою забезпечення інтересів держави та населення у процесі реформування системи закупівель і використання зерна державних ресурсів, створення сприятливих умов для інвестування елеваторної, борошномельно-круп'яної і комбікормової промисловості. Постановою КМУ від 12.11.1996 №1375 затверджено статут ДАК "Хліб України", відповідно до пункту 8 якого, майно компанії є власністю держави і закріплюється за компанією на праві повного господарського відання. Згідно з пунктом 2 постанови КМУ від 05.11.1997 №1218 "Про прискорення приватизації хлібоприймальних та хлібозаготівельних підприємств" Міністерство агропромислового комплексу України зобов'язано передати у двомісячний термін до статутного фонду ДАК "Хліб України" державне майно підприємств, зазначених у додатку №3 до цієї постанови, перетворивши їх у дочірні підприємства компанії. У переліку хлібоприймальних і зернопереробних підприємств, державне майно яких передається до статутного фонду ДАК "Хліб України" (додаток №3 до постанови), по Хмельницькій області значиться Богдановецький комбінат хлібопродуктів.

В свою чергу, як зазначив прокурор, дочірнє підприємство ДАК "Хліб України" Богданівецький комбінат хлібопродуктів створено шляхом реорганізації державного підприємства Богдановецький комбінат хлібопродуктів на виконання постанови КМУ від 05.11.1997 №1218. Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" затверджено перелік об'єктів права Державної власності, що не підлягають приватизації (Додаток 1), до якого увійшов Богданівецький комбінат хлібопродуктів. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 №764 "Про заходи з утворення Державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" створено державне підприємство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" з віднесенням його до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства.

Відповідно до п. 5 даної постанови статутний капітал ДП "Державна продовольчо-зернова корпорація України" формується шляхом передачі до нього цілісних майнових комплексів дочірніх підприємств ДАК "Хліб України", що ліквідується, у тому числі і шляхом передачі цілісного майнового комплексу дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Богданівецький комбінат хлібопродуктів", до складу якого входить цілісний майновий комплекс загальною площею 50883,6 кв.м, що розташований за адресою: вул. Привокзальна, будинок 1, с.Богданівці, Хмельницького району, Хмельницької області.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2011 №593 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 №764 "Про заходи з утворення державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" погоджено пропозицію Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо перетворення державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" у державне публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України", повноваження з управління корпоративними правами якого здійснює зазначене Міністерство. Установлено, що 100 % акцій державного публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", які випускаються на величину його статутного капіталу, залишаються у державній власності до прийняття окремого рішення Кабінетом Міністрів України; державне публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" не може вчиняти дії стосовно майна, переданого до його статутного капіталу, наслідком яких може бути відчуження майна, у тому числі передача його до статутного капіталу інших господарських організацій, передача у заставу тощо. Також, постановлено Міністерству аграрної політики та продовольства України здійснити в установленому порядку заходи, пов'язані з перетворенням державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України". У подальшому, 07.07.2011р. Міністерством аграрної політики та продовольства України прийнято наказ №325, яким реорганізовано державне підприємство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" шляхом його перетворення у публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України". Згідно з цим наказом, статутний капітал товариства формується на базі майна державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (п. 4 Наказу).

Прокурор зауважив, що за п. 1.3 листа Міністерства юстиції України від 11.01.2007 №19-32/2 "Роз'яснення порядку реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна залежно від форм власності" вказано, що власником майна, переданого до статутного фонду державного акціонерного товариства, є держава в особі Кабінету Міністрів України (чи іншого органу виконавчої влади, який виступив засновником такого товариства), майно якої передано до статутного фонду державного акціонерного товариства.

Таким чином, на думку прокурора, державне майно, передане до статутного фонду державних акціонерних товариств, залишається у державній власності і відчуження його можливе тільки органами приватизації через визначені законом приватизаційні процедури. Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 07.07.1999, затверджено перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, згідно з додатком 1, до якого увійшов Богдановецький комбінат хлібопродуктів. У Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані, вказаний об'єкт відсутній (додаток 2 Закону).

Прокурор вважає, що ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", як суб'єкт господарювання, який належить до державного сектора економіки, здійснює свою діяльність на основі права господарського відання, а спірне майно, до виключення його з переліку, що не підлягає приватизації та завершення процедури приватизації в установленому законодавством порядку, залишається об'єктом права державної власності. Згідно з прийнятим рішенням Копистинської сільської ради №3 від 04.05.2012 "Про оформлення права власності на приміщення цілісного майнового комплексу за ПАТ "Державною продовольчо-зерновою корпорацією України" "Богданівецький комбінат хлібопродуктів" визнано право приватної власності на цілісний майновий комплекс загальною площею 50883,6 м за публічним акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України" та доручено Хмельницькому бюро технічної інвентаризаці оформити свідоцтво про право власності і провести державну реєстрацію вищевказаного об'єкту нерухомого майна. На підставі вищевказаного рішення Копистинською сільською радою оформлено свідоцтво серії САЕ №295478 від 08.05.2012 про право власності ПАТ "Державної продовольчо-зернової корпорації України" на нерухоме майно - на цілісний майновий комплекс загальною площею 50883,6 кв.м, що розташований за адресою: вул. Привокзальна, будинок 1, с.Богданівці, Хмельницького району, Хмельницької області. Дане рішення та свідоцтво про право власності видані за відсутності документів, що підтверджують зміну форми власності зазначеного майнового комплексу з державної на приватну.

Прокурор звертає увагу суду на те, що документи, які підтверджують зміну форми власності вказаних будівель з державної на приватну форми власності відсутні. Отже, Копистинська сільська рада повинна була у відповідності до положень п. 4 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відмовити ПАТ "ДПЗКУ" в оформленні та видачі свідоцтв про право приватної власності на нерухоме майно. Незаконне оформлення права приватної власності на об'єкти нерухомого майна за ПАТ "ДПЗКУ" та вибуття цих об'єктів з державної власності порушує інтереси держави у сфері реалізації прав власника об'єкта державної власності, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням ним. Зазначений об'єкт має стратегічне значення для забезпечення продовольчої безпеки в області, повноти функціонування аграрного сектору, розвитку сільських територій, належної діяльності сільськогосподарських підприємств, фермерських господарств. Вказані обставини є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред'явлення цього позову.

Також прокурор зазначає, що за постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 №764 "Про заходи з утворення державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" Міністерство аграрної політики та продовольства України здійснює повноваження з управління корпоративними правами держави щодо ДАК "Хліб України". Отже, власником спірного нерухомого майна є держава в особі Кабінету Міністрів України, а органом, уповноваженим на управління корпоративними правами ДАК "Хліб України", є Міністерство аграрної політики та продовольства України, у зв'язку з чим спірне майно підлягає поверненню у власність держави в особі Кабінету Міністрів України. Таким чином, позовна вимога про визнання за державою Україна в особі Кабінету Міністрів України права власності на майновий комплекс загальною площею 50883,6 кв.м, що розташований за адресою: вул. Привокзальна, будинок 1, с.Богданівці, Хмельницького району, Хмельницької області є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

У поясненнях від 07.09.2018р. прокурор зауважив, що рішення Копистинською сільською радою прийнято із перевищенням повноважень, за відсутності рішення власника про зміну правового статусу державного майна та суперечить вимогам чинного законодавства. Державне майно, передане до статутного фонду державних акціонерних товариств, залишається у державній власності і відчуження його можливе тільки органами приватизації через визначені законом приватизаційні процедури. Внесення майна державного підприємства, яке відповідно до закону не підлягає приватизації, як вклад до статутного (складеного) капіталу забороняється, відповідно, юридичній особі не може належати це майно на праві приватної власності, якщо інше прямо не передбачено законом. Спірне майно надавалося ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" для здійснення статутної діяльності, а не у власність, до завершення процедури приватизації в установленому законодавством порядку це майно залишається об'єктом права державної власності. Спірне майно яке є державною власністю, надавалось ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" для здійснення статутної діяльності, а не у власність і в силу вимог ч. 3 ст. 86 та ч.ч. 2, 3, 4 ст. 145 ГК України, Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" не могло бути відчужене чи корпоратизоване без попереднього виключення цього майна із законодавчого переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації. Оспорюванні рішення Копистинської сільської ради №3 від 04.05.2012 про визнання за ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" право приватної власності на цілісний майновий комплекс загальною площею 50883,6 м.кв. і свідоцтво від 08.05.2012 про право власності видані за відсутності документів, що підтверджують зміну форми власності зазначеного майнового комплексу з державної на приватну. Повторно просить суд визнати поважними причини пропуску позовної давності та відновити пропущений строк, задовольнити позовні вимоги.

Відповідач-2 (ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України") у відзиві на позов від 13.08.2018р. просив суд відмовити в позові з огляду на таке.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 року №764 "Про заходи з утворення державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" створено Державне підприємство "Державна продовольчо-зернова корпорація України", пунктом 5 якої визначено, що статутний капітал підприємства формується шляхом передачі до нього цілісних майнових комплексів дочірніх підприємств компанії ДАК "Хліб України", що ліквідуються. На виконання вищезазначеної постанови, згідно відповідних ОСОБА_2 приймання-передачі до статутного капіталу Державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" передані цілісні майнові комплекси дочірніх підприємств компанії ДАК "Хліб України" в т.ч. і дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Богданівецький комбінат хлібопродуктів". Враховуючи викладене, державою, в особі Кабінету Міністрів України, вищезазначеною постановою не приймалося рішення, ані про приватизацію, ані про корпоратизацію дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Богданівецький комбінат хлібопродуктів". Держава прийняла рішення про його ліквідацію і розпорядилася його майном на свій розсуд, передавши це майно до статутного капіталу державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України".

Відповідач-2 у відзиві також зазначає, що в переліку об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації зазначаються підприємства (юридичні особи), а не майно. Тобто, статутний капітал ПАТ "ДПЗКУ" сформовано не на базі майна дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Хліб України" "Богданівецький комбінат хлібопродуктів", а на базі майна державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", яке не входило в перелік об'єктів, що не підлягають приватизації. Спірне нерухоме майно було передано ПАТ "ДПЗКУ" за актом приймання передачі від 18.11.2018 саме державним підприємством "Державна продовольчо-зернова корпорація України", а не дочірнім підприємством державної акціонерної компанії- "Хліб України" "Богданівецький комбінат хлібопродуктів". Державне підприємство "Державна продовольчо-зернова корпорація України", на базі майна якого сформований статутний капітал ПАТ "ДПЗКУ" відсутнє в переліках, затверджених Законом України "Про перелік об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації". Отже, формування статутного капіталу ПАТ "ДПЗКУ" здійснено за рахунок майна ДП "ДПЗКУ" у повній відповідності до вимог чинного законодавства України.

Відповідач-2 вважає, що Кабінет Міністрів України: прийняв рішення про перетворення державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" у акціонерне товариство публічного типу; визначив джерело формування статутного капіталу ПАТ "ДПЗКУ" на базі майна державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (яке не входить до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації); встановив, що у державній власності залишаються виключно акції Товариства, що випускаються на величину його статутного капіталу; уповноважив Міністерство аграрної політики та продовольства України на управління корпоративними правами Товариства, що належать державі, та здійснення усіх необхідних заходів з перетворення державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", зокрема формування статутного капіталу Товариства.

Відповідач-2 зазначає, що до статутного капіталу ПАТ "ДПЗКУ" було передано спірне нерухоме майно. Тобто, держава в особі Кабінету Міністрів України здійснила обмін одного об'єкта права державної власності на інший, а саме передавши до статутного капіталу ПАТ "ДПЗКУ" об'єкти, перелік яких визначено в постанові Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 року №764, набула в обмін право власності на 100 % акцій товариства, а ПАТ "ДПЗКУ", відповідно, набула право власності на передане їй майно. Рішення про приватизацію може бути прийнято державою лише по відношенню до акцій Товариства, які є її власністю, та жодним чином не буде стосуватися майна, переданого до статутного капіталу Товариства.

13.08.2018р. представником відповідача-2 (ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України") подано заяву про застосування строків позовної давності.

Також представником відповідача-2 (ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України") подано додаткові пояснення від 05.10.2018р., у яких зазначено, що Державною аудиторською службою України листом від 26.02.2018 №07-14/115 повідомлено ПАТ "ДПЗКУ", що Звіт про результати ревізії у системі Міністерства аграрної політики та продовольства за 2010-2012 та І квартал 2013 року Державною аудиторською службою України листом від 31.10.2013р. №02-12/1314 була надіслана Кабінету Міністрів України, також зазначено, що даний лист міститься в матеріалах справи. Отже, після отримання листа Державної аудиторської служби України від 31.10.2013 №02-12/1314 Кабінет Міністрів України був проінформований та мав об'єктивну можливість знати про нібито порушення свого майнового права - оформленням ПАТ "ДПЗКУ" права власності на ЦМК "Богданівецький КХП". На виконання доручення Прем'єр міністра України від 10.04.2014р. №13021/0/1-14 проведено перевірку окремих питань фінансово-господарської діяльності (фінансово-майновий стан, залишки товарно - матеріальних цінностей) ПАТ "ДПЗКУ", за результатами якої складено довідку №07-21/74 від 21.07.2014р. В зазначеній довідці вказано: перевіркою наявності документів, які посвідчують право власності на нерухоме майно, яке увійшло до статутного капіталу ПАТ "ДПЗКУ" встановлено, що згідно зі свідоцтвами про право власності на нерухоме майно, які видані місцевими органами виконавчої влади за місцем його фактичного розташування, та витягом з реєстру права на нерухоме майно про реєстрацію права власності власником майна за місцем розташування 34-х філій корпорації є ПАТ "ДПЗКУ" (форма власності - приватна). Далі в зазначеній довідці перелічено десять філій, стосовно яких ведеться робота щодо отримання свідоцтва про право власності. В переліку зазначених філій не зазначено філію ПАТ "ДПЗКУ" "Богданівецький КХП". Відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 17.11.2011р. №634 створено 44 філії ПАТ "ДПЗКУ", у тому числі філію ПАТ "ДПЗКУ" "Богданівецький КХП". Враховуючи вищезазначене, а також інформацію, яка зазначена в довідці, вбачається, що філія ПАТ "ДПЗКУ" "Богданівецький КХП" входить до переліку 34-х філій, власником майна яких відповідно до правовстановлюючих документів є ПАТ "ДПЗКУ", зазначена довідка відповідно до супровідного листа Державної фінансової інспекції була надіслана Кабінету Міністрів України 21.07.2014р., та отримана Позивачем-1 22.07.2014р. а Позивачем-2 - 30.07.2014, відповідно до штампу вхідної кореспонденції. Відповідач-2 вважає, що Кабінет Міністрів України з 22.07.2014р., Міністерство аграрної політики та продовольства України з 30.07.2014 були обізнані про порушення своїх прав, якщо вони їх такими вважали.

Також відповідач-2 зазначає, що за Постановою Кабінету Міністрів України №857 від 13.08.2012 Про "Питання надання у 2012 році державних гарантій для фінансування проектів у сфері сільського господарства" та Гарантійної угоди від 27.12.2012, укладеної між КМУ та ОСОБА_4 банком Китаю, Державою схвалено залучення ПАТ "ДПЗКУ" від ОСОБА_4 банку Китаю кредиту в сумі 24 000 000 000 грн під державні гарантії для фінансування проектів у сфері сільського господарства в рамках виконання вимог Меморандуму про взаєморозуміння щодо співпраці в реалізації пріоритетних проектів у галузі сільського господарства. При цьому Кабінет Міністрів України, гарантувавши належне та своєчасне виконання умов кредитного договору, був обізнаний, що позичальник - ПАТ "ДПЗКУ" має всі повноваження і юридичні права на володіння своїм майном і активами.

Окремо відповідач-2 зауважив, що у Довідці Міністерства аграрної політики та продовольства України про проведення перевірки окремих питань діяльності ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" за 1 півріччя 2012 року №24/321 від 17.09.2012 зазначено, що станом на 20 серпня 2012 року виготовили технічні паспорти та отримали свідоцтва про право власності на нерухоме майно, власником якого є Товариство, в тому числі філія Товариства "Богданівецький КХП". Міністерством аграрної політики та продовольства України не надано доказів того, що отримавши зазначену довідку, як орган уповноважений управляти корпоративними правами ПАТ "ДПЗКУ", останнє не могло дізнатися про порушення свого майнового права, якщо воно його таким вважало.

Також вважає, що прокурор звернувся до суду із вказаним позовом протиправно та перебрав на себе функції Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України. Зауважив, що абз.3 ч.3 ст.23 ЗУ "Про прокуратуру", прокурором не надано до позовної заяви належних документів, передбачених ЗУ "Про прокуратуру", що свідчить про відсутність законних підстав для представництва прокурором інтересів Позивачів у справі.

Відповідач-2 у додаткових поясненнях від 05.10.2018р. звернув увагу суду на те, що скасування права власності на вказане в позові майно може призвести до ускладнення попередніх партнерських домовленостей, оскільки кредитор ОСОБА_4 банк Китаю матиме підстави відкликати кредитні кошти, залучені ПАТ "ДПЗКУ", що також може призвести до відкриття державної гарантії Уряду та спричинення дострокового фінансового навантаження на Державу.

Представник позивача-1 (Кабінету Міністрів України) в судовому засіданні наполягає на задоволенні позовних вимог.

Представник позивача-2 (Міністерства аграрної політики та продовольства України) в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.

Прокурор в судовому засіданні наполягає на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача-1 (Копистинської сільської ради) в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.

Представник відповідача-2 (ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України") в судовому засіданні просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог та задовольнити заяву про застосування строків позовної давності.

Ухвали суду по даній справі від 27.07.2018р., від 15.08.2018р., від 06.09.2018р., від 04.10.2018р., від 22.10.2018р. надіслані на адресу позивача (Міністерство аграрної політики та продовольства України), відповідача (Копистинська сільська рада) та третьої особи (державна акціонерна компанія "Хліб України"), тобто на адреси, зазначені у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань згідно Витягу з ЄДР та повернуті до суду.

Згідно ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов’язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв’язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Положеннями ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження. З наведеного, відповідач є таким, що належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, проте, відзиву на позов не подав та причин неявки та неподання відзиву не повідомив.

Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач (Копистинська сільська рада) не скористався своїм правом на подання відзиву, враховуючи розумність строків розгляду судового спору, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст.165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.1996 №1000 з метою забезпечення інтересів держави та населення у процесі реформування системи закупівель і використання зерна державних ресурсів, створення сприятливих умов для інвестування елеваторної, борошномельно-круп'яної і комбікормової промисловості утворена Державна акціонерна компанія "Хліб України" Державна акціонерна компанія "Хліб України"

У додатку до Постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.1996 №1000 вказано перелік підприємств і організацій, що підлягають перетворенню у відкриті акціонерні товариства, не менше 51 відсотка акцій яких залишається у загальнодержавній власності і передається до статутного фонду Державної акціонерної компанії "Хліб України". У переліку зазначено по Хмельницькій області - Богдановецький комбінат хлібопродуктів.

Відповідно до пункту 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.11.1996 №1375, якою затверджено статут ДАК "Хліб України", майно компанії є власністю держави і закріплюється за компанією на праві повного господарського відання.

Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1997 №1218 "Про прискорення приватизації хлібоприймальних та хлібозаготівельних підприємств" Міністерство агропромислового комплексу України зобов'язано передати у двомісячний термін до статутного фонду ДАК "Хліб України" державне майно підприємств, зазначених у додатку №3 до цієї постанови, перетворивши їх у дочірні підприємства компанії. У переліку хлібоприймальних і зернопереробних підприємств, державне майно яких передається до статутного фонду ДАК "Хліб України" (додаток №3 до постанови), по Хмельницькій області значиться Богдановецький комбінат хлібопродуктів.

Постановою Верховної Ради України №88/95ВР від 03.03.1995 було затверджено перелік об'єктів, які не підлягають приватизації, до якого включено (953088) Богданівецький комбінат хлібопродуктів - 281440, ст. Богданівці Хмельницького р-ну. Названа постанова втратила чинність на підставі Закону України від 07.07.1999р. "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", яким було затверджено перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, серед яких вказано (00953088) Богдановецький комбінат хлібопродуктів - 281440, Хмельницький район, смт Богданівці.

За пунктом 1.3 листа Міністерства юстиції України від 11.01.2007 №19-32/2 "Роз'яснення порядку реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна залежно від форм власності" власником майна, переданого до статутного фонду державного акціонерного товариства, є держава в особі Кабінету Міністрів України (чи іншого органу виконавчої влади, який виступив засновником такого товариства), майно якої передано до статутного фонду державного акціонерного товариства.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010р. №764 "Про заходи з утворення державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" створено державне підприємство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" з віднесенням його до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Відповідно до п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010р. №764 статутний капітал підприємства формується шляхом передачі до нього цілісних майнових комплексів дочірніх підприємств Державної акціонерної компанії "Хліб України", що ліквідуються, в тому числі і шляхом передачі цілісного майнового комплексу дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Богданівецький комбінат хлібопродуктів".

За актом приймання-передачі цілісного майнового комплексу №31 від 20.01.2011р. комісією з ліквідації дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Богданівецький КХП" передано державному підприємству "Державна продовольчо-зернова корпорація України" цілісний майновий комплекс: оборотні активи ринковою вартістю (без ПДВ) 2227152,63 грн. та необоротні активи ринковою вартістю (без ПДВ) 67650483,83 грн. Разом - 69877636,46 грн.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2011 №593 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 №764 "Про заходи з утворення державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" погоджено пропозицію Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо перетворення державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" у державне публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України", повноваження з управління корпоративними правами якого здійснює зазначене Міністерство. Установлено, що 100 % акцій державного публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", які випускаються на величину його статутного капіталу, залишаються у державній власності до прийняття окремого рішення Кабінетом Міністрів України; державне публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" не може вчиняти дії стосовно майна, переданого до його статутного капіталу, наслідком яких може бути відчуження майна, у тому числі передача його до статутного капіталу інших господарських організацій, передача у заставу тощо. Також, постановлено Міністерству аграрної політики та продовольства України здійснити в установленому порядку заходи, пов'язані з перетворенням державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України".

07.07.2011р. Міністерством аграрної політики та продовольства України прийнято наказ №325, яким реорганізовано державне підприємство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" шляхом його перетворення у публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України".

Згідно з п. 4 Наказу №325 статутний капітал товариства формується на базі майна державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України".

За п. п. 1.4, 1.6 Статуту ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", затвердженого наказом Мінагрополітики України від 17.11.2011 №634, засновником товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України. Повноваження з управління корпоративними правами Товариства відповідно до постанови Кабінету міністрів України №593 від 06.06.2011р. "Про внесення зміни до постанови Кабінету міністрів України від 11.08.2010р. №764" здійснює Міністерство аграрної політики та продовольства України. Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків ДП "Державна продовольчо-зернова корпорація України".

Відповідно до п.п. 5.1, 6.6 статуту статутний капітал товариства становить 867 717 000 грн. та формується за рахунок вартості майна, переданого йому засновником. До прийняття окремого рішення Кабінету Міністрів України 100% акцій товариства, які випускаються на величину його статутного капіталу, є власністю держави.

18.11.2011р. державним підприємством "Державна продовольчо-зернова корпорація України" передало, а Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" прийняло майновий комплекс державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" відповідно з додатками, про що складено відповідний акт від 18.11.2011р., затверджений Міністерством аграрної політики та продовольства України. У матеріалах справи наявний витяг з додатку №2 до акту – витяг з переліку необоротних активів (у тому числі й нерухомого майна), що передаються як вклад (внесок) до статутного капіталу публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" - Богданівецького КХП.

У матеріалах справи наявний лист заяву філії ПАТ "Державної продовольчо-зернової корпорації України" "Богданівецький комбінат хлібопродуктів" від 27.04.2012р., адресований Копистинській сільській раді, про прийняття рішення про надання дозволу на оформлення права приватної власності та видачі Публічному акціонерному товариству "Державна продовольчо-зернова корпорація України" свідоцтва про право приватної власності на цілісний майновий комплекс до складу якого входять будівлі і споруди філії ПАТ "Державної продовольчо-зернової корпорації України" "Богданівецький комбінат хлібопродуктів" по вул.Привокзальній, 1 в с.Богданівці Хмельницького району, Хмельницької області.

Копистинською сільською радою 04.05.2012р. розглянуто заяву ПАТ "Державної продовольчо-зернової корпорації України" "Богданівецький комбінат хлібопродуктів" про оформлення права власності на цілісний майновий комплекс загальною площею 50883,6 м2, що розташований по вул.Привокзальній, 1 в с.Богданівці Хмельницького району, Хмельницької області, керуючись Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", п.8.1. "Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно" затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 р. за №157/6445, сесія сільської ради

Рішенням Копистинської сільської ради №3 від 04.05.2012р. вирішено оформити право власності на цілісний майновий комплекс загальною площею 50883,6 м2, а саме: адмінбудинок - загальна площа 1009,0 кв.м, будинок для приїзжих 114,1 кв.м, автовагова -195,8 кв.м., трансформаторна - 47,4 кв.м, хлів з протирадіаційним укриттям - 76,5 кв.м, ремонтно-механічний цех- 908,0 кв.м, тароремонтна майстерня -2303, 6 кв.м., склади - 2433,3 кв.м, комбікормова лабораторія з переходом - 1071,6 кв.м. склад готової продукції млинзаводу- 2791,3 кв.м, вагові - -838,5 кв.м, елеватор - 16878,0 кв.м, склад -1071,0 кв.м., млинзавод- 4456,0 кв.м., комбікормовий завод - 7470,1 кв.м., котельня -1326,7 кв.м, склад сировини, цех попередн.змішув. - 4070,3 кв.м, пожежне депо - 166.0 кв.м., склад зерновий - 1264, 3 кв.м, депо - 220,6 кв.м., гараж і майстерня -1191,8 кв.м., вагова - 107,5 кв.м,вагова - 105,7 кв.м., сушарка №3 -41,6 кв.м.,сушарка-148,5 кв.м., автоприйомка -274,2 кв.м., трансформаторна - 62.6 кв.м,прохідна №2- 6,1 кв.м.,вагова - 9,0 кв.м., трансформаторна - 49,8 кв.м,пожежні водоєми - 7,8 кв.м., трансформаторна -166,9 кв.м., що розташований по вул.Привокзальній, 1 в с. Богданівці, Хмельницького району, Хмельницької області за ПАТ "Державною продовольчо-зерновою корпорацією України" "Богданівецький комбінат хлібопродуктів". Також вирішено Хмельницькому бюро технічної інвентаризації оформити свідоцтво про право власності і провести державну реєстрацію вказаного в п.1 об’єкту нерухомого майна. Сільській раді посвідчити оформленні Хмельницьким бюро технічної інвентаризації свідоцтва про право власності.

Також у матеріалах справи наявний протокол тринадцятої сесії сільської ради шостого скликання Копистинської сільської ради №3 від 04.05.2012р., у якому зазначається про проект рішення про оформлення права власності на приміщення цілісного майнового комплексу, а саме: адмінбудинок -1009,0 кв.м, будинок для приїзжих 114,1 кв.м, автовагова - 195,8 кв.м., трансформаторна - 47,4 кв.м, хлів з протирадіаційним укриттям - 76,5 кв.м, ремонтно-механічний цех- 908,0 кв.м, тароремонтна майстерня - 2303,6 кв.м., склади - 2433,3 кв.м, комбікормова лабораторія з переходом -1071,6 кв.м. склад готової продукції млинзаводу- 2791,3 кв.м, вагові - -838,5 кв.м, елеватор -16878,0 кв.м, склад -107.1,0 кв.м., млинзавод - 4456,0 кв.м., комбікормовий завод - 7470,1 кв.м., котельня -1326,7 кв.м, склад сировини, цех попередн.змішув. - 4070,3 кв.м, пожежне депо -166.0 кв.м., склад зерновий - 1264, 3 кв.м, депо - 220,6 кв.м„ гараж і майстерня -1191.8 кв.м., вагова -107,5 кв.м,вагова - 105,7 кв.м., сушарка №3 -41,6 кв.м.,сушарка - 148,5 кв.м., авто прийомка - 274,2 кв.м., трансформаторна - 62.6 кв.м,прохідна №2- 6,1 кв.м.,вагова -9,0 кв.м., трансформаторна - 49,8 кв.м,пожежні водоєми - 7,8 кв.м., трансформаторна -166,9 кв.м., с.Богданівці Хмельницького району, Хмельницької області за ПАТ "Державною продовольчо-зерновою корпорацією України" " Богданівецький комбінат хлібопродуктів"

08.05.2012р. видано свідоцтво серії САЕ №295478 про право приватної власності на цілісний майновий комплекс загальною площею 50883,6 кв.м, що розташований за адресою: вул. Привокзальна, будинок 1, с.Богданівці, Хмельницького району, Хмельницької області, видане публічному акціонерному товариству "Державна продовольчо-зернова корпорація України".

На підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України №501 від 10.08.2012р. "Про проведення перевірки окремих питань діяльності ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України" складено Довідку №24/321 від 17.09.2012р. про проведення перевірки окремих питань діяльності ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" за 1 півріччя 2012 року. В довідці описано, зокрема, структуру товариства, вказано структурні підрозділи, філії та їх повноваження, статутні документи, перелічені види діяльності товариства. В довідці зазначено, що станом на 20.08.2012р. деякі філії, в т.ч. і Богданівецький КХП, виготовили технічні паспорти та отримали свідоцтва про право власності на нерухоме майно, власником якого є товариство.

Також у матеріалах справи наявний датований 29.11.2013р. звіт про результати ревізій у системі Міністерства аграрної політики та продовольства України за 2010-2012 роки та І квартал 2013 року.

Заступник Міністра аграрної політики та продовольства України доручив керівникам структурних підрозділів, які координують діяльність державних підприємств надати в строк до 12.06.2013р до Управління державного майна (ОСОБА_5М.) в електронному вигляді загальну інформацію щодо об’єктів державної власності, за формою, що додається в електронному форматі. Контактна особа - ОСОБА_6.

Мінагрополітики з метою належної підготовки інформації по державним установам та підприємствам, які належать до сфери управління Мінагрополітики, звернулось до ПАТ "ДПЗКУ" з листом від 07.06.2013р за №37-11-5-13/11197 в якому просило в термін до 10 години 12.06.2013 року подати до Управління державного майна (ОСОБА_5М.) в електронному вигляді загальну інформацію щодо об’єктів державної власності, за формою, що додається в електронному форматі. Контактна особа -ОСОБА_6.

ПАТ "ДПЗКУ" у відповідь на дане звернення, підготувало Мінагрополітики лист від 13.06.2013р. за №130-2-116/1-9/2156 в якому вказало: "Згідно постанови КМУ від 06.06.2011р. №593 "Про внесення змін до постанови КМУ від 11.08.2010р №764" ДП "ДПЗКУ" перетворено у ПАТ "ДПЗКУ" та установлено, що 100 відсотків акцій товариства є державною власністю. Випуск акцій товариства зареєстровано, що підтверджено видачею Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку свідоцтва про реєстрацію від 06.12.2011р №529/1/11. За договором про обслуговування емісії цінних паперів, укладений з ПАТ "Національний депозитарій", здійснено кодифікацію акцій товариства, відкрито рахунок у цінних паперах та депоновано глобальний сертифікат товариства до сховища Депозитарію. Цінні папери товариства (акції) у кількості 8677170 штук загальною вартістю 867717000,00грн зараховано на рахунок товариства в Депозитарії. Враховуючи вищевикладене, єдиним об’єктом державної власності, управління яким здійснює Мінагрополітки, є акції товариства (зведений обліковий реєстр власників цінних паперів додається)".

На виконання доручення Прем’єр міністра України від 10.04.2014р. №13021/0/1-14 проведено перевірку окремих питань фінансово-господарської діяльності (фінансово-майновий стан, залишки товарно-матеріальних цінностей) ПАТ "ДПЗКУ, за результатами якої складено довідку №07-21/74 від 21.07.2014р.

В загальній довідці №07-21/74 від 21.07.2014р. Держфініспекції України №07-21/74 від 21.07.2014р. зазначено (с. 38 довідки, перший абзац): перевіркою наявності документів, які посвідчують право власності на нерухоме майно, яке увійшло до статутного капіталу ПАТ "ДПЗКУ" встановлено, що згідно зі свідоцтвами про право власності на нерухоме майно, які видані місцевими органами виконавчої влади за місцем його фактичного розташування, та витягом з реєстру права на нерухоме майно про реєстрацію права власності власником майна за місцем розташування 34-х філій корпорації є ПАТ "ДПЗКУ". Далі в означені довідці перелічено десять філій корпорації стосовно яких, корпорацією ведеться робота щодо отримання свідоцтва про право власності. В переліку означених філій гне зазначено філію ПАТ "ДПЗКУ" Білокриницький КХП.

У листі Державної фінансової інспекції України від 21.07.2014р. зазначено, що Державна фінансова інспекція України на доповнення до листів від 06.04.2014р. №07-12/455 від 29.05.2014р. №07-12/688 надає інформацію про результати перевірок окремих питань фінансово-господарської діяльності Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", Державної спеціалізованої бюджетної установи "Аграрний фонд" та Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд", проведений на виконання доручення Прем'єр-міністра України від 10.04.2014р. №13021/0/1-14. Також у листі зазначено про надсилання загальних довідок перевірок ДП "ДПЗКУ", ДСБУ "Аграрний" фонд" і ПАТ "Аграрний фонд" та повідомлено, що за потреби додатки до цих довідок (54 томи) та довідки перевірок, які складені на регіональному рівні будуть направлені Кабінету Міністрів України додатково. Додаток: на 117 арк. Лист отриманий та зареєстрований Секретаріатом Кабінету Міністрів України 22.07.2014р.

Також у матеріалах справи наявна загальна довідка Державної фінансової інспекції України №07/14/922 від 21.07.2014р.

У листі Державної аудиторської служби України від 26.02.2018р., адресованому ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", зазначено, що аналітично-статистичний збірник, в якому міститься запитувана товариством інформація (щодо інформації за результатами ревізій фінансово-господарської діяльності у системі Міністерства аграрної політики та продовольства України), листом від 31.10.2013р. №02-12/1314 в порядку інформування була надіслана до Кабінету Міністрів України, до Мінагрополітики зазначений збірник не надсилався. До листа додано копію витягу з Аналітично-статистичного збірника в частині результатів ревізій у системі Мінагрополітики.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №124243256 від 17.05.2018р., 08.05.2012р. до нього внесено запис про право приватної власності на нерухоме майно загальною площею 50883,6 м2 по вул. Привокзальна, будинок 1, с. Богданівці, Хмельницького району, Хмельницької області за Публічним акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України", підстава виникнення права власності - свідоцтво про право власності від 05.04.2012р. САЕ №295478.

У листі Міністерства аграрної політики та продовольства України, зареєстрованого Прокуратурою Хмельницької області 21.06.2018р. за вх. №05-13625вх18 (у відповідь на лист Прокуратури Хмельницької області від 22.05.2018р.), зазначено, що про оформлення права приватної власності Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на цілісний майновий комплекс Богданівецький комбінат хлібопродуктів стало відомо з моменту надходження листа прокуратури.

В листі Секретаріату Кабінету Міністрів України №9018/0/2-18 від 01.06.2018р., зареєстрованого Прокуратурою Хмельницької області 04.06.2018р. за вх. №05-12411вх18, зазначено, що на запит від 21.05.2018 р. №05-785вих-18 що про реєстрацію за ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" права власності на майновий комплекс Богданівецького комбінату хлібопродуктів (вул. Привокзальна 1, с. Богданівні Хмельницького району Хмельницької області), який раніше належав дочірньому підприємству ДАК '"Хліб України" "Богданівецький комбінат хлібопродуктів", Секретаріату Кабінету Міністрів стало відомо із запиту прокуратури Хмельницької області.

Предметом судового розгляду у даній справі є вимоги прокурора в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, м. Київ та Міністерства аграрної політики та продовольства України, м. Київ до Копистинської сільської ради, Хмельницький район, с. Копистин та до Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", м. Київ за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивачів - державну акціонерну компанію "Хліб України", м. Київ про: 1) визнання незаконним та скасування рішення Копистинської сільської ради №3 від 04.05.2012р. "Про оформлення права власності на приміщення цілісного майнового комплексу за ПАТ "Державною продовольчо-зерновою корпорацією України" "Богданівецький комбінат хлібопродуктів"; 2) визнання недійсним та скасування свідоцтва серії САЕ №295478 від 08.05.2012 про право власності на нерухоме майно, що розташоване по вул. Привокзальна, будинок 1, с. Богданівці, Хмельницького району, Хмельницької області, видане публічному акціонерному товариству "Державна продовольчо-зернова корпорація України"; 3) визнання за державою Україна в особі Кабінету Міністрів України права власності на нерухоме майно - цілісний майновий комплекс загальною площею 50883,6 м2.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне:

Відповідно до ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В ст. 316 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього (ст. ст. 328, 330 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 393 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Як уже зазначалося вище, предметом дослідження у даній справі є встановлення наявності чи відсутності підстав для оформлення за відповідачем-2 права власності на нерухоме майно, розташоване по вул. Привокзальна, будинок 1, с. Богданівці, Хмельницького району, Хмельницької області.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 115, ч.2 ст. 325 Цивільного кодексу України господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Майно, передане господарському товариству у власність засновниками і учасниками як внески, є власністю господарського товариства. Забороняється використовувати для формування статутного (складеного) капіталу товариства бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу, векселі, майно державних (комунальних) підприємств, яке відповідно до закону (рішення органу місцевого самоврядування) не підлягає приватизації, та майно, що перебуває в оперативному управлінні бюджетних установ, якщо інше не передбачено законом (ст. ст. 85, 86 Господарського кодексу України).

З наведеного випливає, що внесення майна державного підприємства, яке відповідно до закону не підлягає приватизації, як вклад до статутного (складеного) капіталу забороняється, а відтак юридичній особі не може належати таке майно на праві приватної власності, якщо інше прямо не передбачено законом.

Згідно з п. 4 ст. 5 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" зміна державної форми власності може відбуватися виключно шляхом приватизації.

Зміна правового режиму майна суб'єкта господарювання здійснюється за рішенням власника (власників) майна у спосіб, передбачений цим Кодексом та прийнятими відповідно до нього іншими законами, крім випадків, якщо така зміна забороняється законом. Правовий режим майна суб'єкта господарювання, заснованого на державній (комунальній) власності, може бути змінений шляхом приватизації майна державного (комунального) підприємства відповідно до закону або шляхом здачі цілісного майнового комплексу підприємства чи майнового комплексу його структурного підрозділу в оренду (ст. 145 Господарського кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач-2 є правонаступником всіх прав та обов'язків Державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", за яким спірне нерухоме майно було закріплене на праві господарського відання. Окрім того, Богдановецький комбінат хлібопродуктів було включено до Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації відповідно до додатку 1 Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації". В переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані, вказане нерухоме майно відсутнє.

Згідно із ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до положень ст.115 Цивільного кодексу України та ст.85 Господарського кодексу України, господарське товариство є власником, зокрема, майна, переданого йому учасниками товариства у власність, як вклад до статутного (складеного) капіталу. При цьому вкладом до статутного капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 325 Цивільного кодексу України фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Згідно п. 1.4 Статуту ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" засновником товариства є держава, в особі Кабінету Міністрів України. Повноваження з управління корпоративними правами товариства відповідно до постанови КМУ від 06.06.2011 №593 "Про внесення зміни до постанови КМУ від 11.08.2010 №764 здійснює Міністерство аграрної політики та продовольства України.

У відповідності до ст.1 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Як вже зазначалось, за п.1.6 Статуту ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" товариство є правонаступником всіх прав і обов'язків Державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України".

При цьому, при внесенні змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 №764 у постанові №593 від 06.06.2011 також встановлено, що Державне публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" не може вчиняти дії стосовно майна, переданого до його статутного капіталу, наслідком яких може бути відчуження майна, у тому числі передача його до статутного капіталу інших господарських організацій, передача в заставу тощо, тоді як право власності відповідно до норм ст.ст. 316, 317 ЦК України передбачає розпорядження майном за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Зміна правового режиму майна суб'єкта господарювання здійснюється за рішенням власника (власників) майна у спосіб, передбачений цим Кодексом та прийнятими відповідно до нього іншими законами, крім випадків, якщо така зміна забороняється законом (ч.2 ст. 145 ГК України).

Частиною 3 статті 145 Господарського кодексу України передбачено, що правовий режим майна суб'єкта господарювання, заснованого на державній (комунальній) власності, може бути змінений шляхом приватизації майна державного (комунального) підприємства відповідно до закону.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що держава в особі Кабінету Міністрів України здійснила заходи щодо зміни організаційно-правової форми ДП "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" і визначила розмір статутного капіталу останнього. При цьому, спірне майно було надано ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" не у приватну власність, а для здійснення статутної діяльності і це майно залишається об'єктом права державної власності.

Тобто, спірне майно надавалося ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" для здійснення статутної діяльності, а не у власність, і до виключення з відповідного законодавчого переліку не може вибути з державної власності законнним шляхом.

Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом в постанові від 28.03.2018р. по справі №925/792/17.

Судом враховується, що Кабінетом Міністрів України не приймалось рішення про зміну правового режиму спірного майна, у зв'язку з чим зміна форми власності з державної на приватну не відбулась. У даному випадку, фактична зміна статусу спірного майна з державної на приватну власність суперечить постанові Кабінету Міністрів України від 06.06.2011 №593, яка чітко передбачає відсутність у ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" права розпорядження щодо майна переданого засновником (державою) до його статутного капіталу в якості внеску, а тому, на думку суду, враховуючи наявність постанови КМУ №593, відповідач 1 не мав права приймати оскаржуване рішення, на підставі якого відповідачу 2 було видане оскаржуване свідоцтво про право власності, що не передбачає будь-яких обмежень прав останнього на спірне майно.

Крім того, як вже зазначалось, відповідно до положень Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" Богдановецький комбінат хлібопродуктів входить до Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації (додаток 1 Закону), а в переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані, вказаний об'єкт відсутній.

Чинне законодавство України про приватизацію та корпоратизацію, як і Закон України "Про акціонерні товариства", не передбачають, що заборона щодо внесення майна державного підприємства, яке відповідно до закону не підлягає приватизації, як вклад до статутного (складеного) капіталу товариства не розповсюджується на випадки перетворення державних унітарних комерційних підприємств в акціонерні товариства, 100 відсотків акцій яких належить державі.

Отже, спірне майно не виключене з переліку майна, що не підлягає приватизації, заборона на внесення спірного майна до статутного (складеного) капіталу товариства прямо випливає із закону, тому суд приходить до висновку, що спірне майно надавалося ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" для здійснення статутної діяльності, а не у власність, і до завершення процедури приватизації в установленому законодавством порядку це майно залишається об'єктом права державної власності.

В той же час, приймаючи оскаржуване рішення Копистинська сільська рада не з'ясувала належності права власності на спірне майно та безпідставно надало дозвіл на оформлення свідоцтва на право власності на спірний майновий комплекс за ПАТ "ДПЗК України".

Відповідно до ч.1 ст.316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст.319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Наведене узгоджується з положеннями статті 41 Конституції України, яка є основним Законом України (ст.321 Цивільного кодексу України).

Статтями 15 та 386 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Згідно ч.ч.2, 4 ст.182 Цивільного кодексу України порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Частиною 1 статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" передбачено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно здійснюється на підставі документів, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно.

У відповідності до п.8.1 "Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно", затвердженого наказом МЮУ №7/5 від 07.02.2002 (чинного станом на травень 2012 року) оформлення права власності на нерухоме майно проводиться з видачею свідоцтва про право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно органами місцевого самоврядування, зокрема, юридичним особам у разі внесення до статутного фонду (статутного або складеного капіталу) об'єктів нерухомого майна їх засновниками (учасниками).

Згідно із п.п. 8.2, 8.3 "Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно" до заяви про оформлення права власності на нерухоме майно додаються матеріали технічної інвентаризації об'єкта нерухомого майна, а також інші документи, визначені Положенням. Підготовку документів для видачі свідоцтва про право власності за дорученням органів місцевого самоврядування та інших органів відповідно до законодавства можуть проводити БТІ.

В пункті 4 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Як вбачається з матеріалів справи, документи, які підтверджують зміну форми власності вказаних будівель з державної на приватну відсутні, тому Копистинська сільська рада повинна була відмовити ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в оформленні права приватної власності на спірне нерухоме майно відповідно до приписів п.4 ч.1 ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом в постанові від 28.03.2018р. по справі №925/792/17.

Належних та допустимих доказів, які б свідчили про протилежне, учасниками справи суду не надано.

З огляду на викладене, Копистинська сільська рада не мала законних підстав для прийняття оспорюваного рішення №3 від 04.05.2012р. "Про оформлення права власності на приміщення цілісного майнового комплексу за ПАТ "Державною продовольчо-зерновою корпорацією України" "Богданівецький комбінат хлібопродуктів".

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Враховуючи вищевикладене та оскільки рішення №3 від 04.05.2012р. "Про оформлення права власності на приміщення цілісного майнового комплексу за ПАТ "Державною продовольчо-зерновою корпорацією України" "Богданівецький комбінат хлібопродуктів" прийняте з порушенням вимог чинного законодавства України, з перевищенням наданої йому компетенції та порушує інтереси держави, вказане рішення підлягає визнанню незаконним та скасуванню, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Як вже зазначалось, за Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №124243256 від 17.05.2018р., 08.05.2012р. до нього внесено запис про право приватної власності на спірне нерухоме майно по вул. Привокзальна, будинок 1, с. Богданівці, Хмельницького району, Хмельницької області за Публічним акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України", підстава виникнення права власності - свідоцтво про право власності від 05.04.2012р. САЕ №295478.

Законодавець у ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч.2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом, зокрема такий спосіб як відновлення становища, яке існувало до порушення.

Вимога про визнання незаконним та скасування рішення Копистинської сільської ради №3 від 04.05.2012р. "Про оформлення права власності на приміщення цілісного майнового комплексу за ПАТ "Державною продовольчо-зерновою корпорацією України" "Богданівецький комбінат хлібопродуктів" заявлена у комплексному поєднанні з вимогою про визнання недійсним свідоцтва про право власності на спірне нерухоме майно, яке видане на підставі оскаржуваного рішення. При цьому, свідоцтво про право власності є правовстановлюючим документом, на підставі якого здійснюється державна реєстрація права власності (ст.27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"), а тому позов про визнання недійсним свідоцтва про право власності може бути предметом розгляду в господарських судах як окремий спосіб захисту спрямований на поновлення порушених прав у судовому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 30.09.2015р. по справі №911/3396/14 та від 30.09.2015р. у справі №911/3396/14.

Судом враховується, що оспорюване рішення №3 від 04.05.2012р було прийнято Копистинською сільською радою з перевищенням повноважень за відсутності рішення власника (держави Україна) про зміну правового статусу державного майна, відтак, і оспорюване свідоцтво видано Товариству на підставі незаконного рішення.

Аналогічна правова позиція щодо скасування свідоцтва органу місцевого самоврядування викладена у постанові Верховного Суду від 17.05.2018р. по справі №925/875/17.

Отже, враховуючи встановлену судом невідповідність чинному законодавству рішення Копистинської сільської ради №3 від 04.05.2012р. "Про оформлення права власності на приміщення цілісного майнового комплексу за ПАТ "Державною продовольчо-зерновою корпорацією України" "Богданівецький комбінат хлібопродуктів", на підставі якого ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" видано свідоцтво серії САЕ №295478 від 05.04.2012р. на право приватної власності на майновий комплекс, позовна вимога про визнання недійсним цього свідоцтва є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.2 Цивільного кодексу України держава Україна є учасником цивільних відносин та відповідно до приписів ст.15 цього Кодексу має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" неправомірно набуло право власності на спірний комплекс будівель та споруд та не визнає право держави Україна як власника цього майна.

У відповідності до Закону України "Про управління об'єктами державної власності" та Закону України "Про Кабінет Міністрів України" повноваження щодо управління державним майном здійснює Кабінет Міністрів України.

Отже, власником спірного нерухомого майна є держава Україна в особі Кабінету Міністрів України.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги про визнання за державою Україна в особі Кабінету Міністрів України права власності на нерухоме майно - цілісний майновий комплекс загальною площею 50883,6 м2, а саме: адмінбудинок - загальна площа 1009,0 кв.м., будинок для приїзжих - 114,1 кв.м., авто вагова - 195,8 кв.м, трансформаторна - 47,4 кв.м, хлів з протирадіаційним укриттям - 76,5 кв.м, ремонтно-механічний цех - 908,0 кв.м, тероремонта майстерня - 2303,6 кв.м, склади - 2433,3 кв.м, комбікормова лабораторія з переходом - 1071,6 кв.м, склад готової продукції млин заводу - 2791,3 кв.м, вагові - 838,5 кв.м, елеватор- 16878,0 кв.м, склад - 1071,0 кв.м, млин завод - 4456,0 кв.м, комбікормовий завод - 7470,1 кв.м, котельня - 1326,7 кв.м, склад сировини, цех попередн. змішув. - 4070,3 кв.м, пожежне депо - 166,0 кв.м, склад зерновий - 1264,3 кв.м, депо - 220,6 кв.м, гараж і майстерня - 1191,8 кв.м, вагова - 107,5 кв.м, вагова - 105,7 кв.м, сушарка №3 - 41,6 кв.м, сушарка - 148,5 кв.м, автоприйомка - 274,2 кв.м, трансформаторна - 62,6 кв.м, прохідна №2 - 6,1 кв.м, вагова - 9,0 кв.м, трансформаторна - 49,8 кв.м, пожежні водойми - 7,8 кв.м, трансформаторна - 166,9 кв.м, що розташований по вул. Привокзальній, 1 в с Богданівці, Хмельницького району, Хмельницької області є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судом враховується, що частиною 2 статті 2 Цивільного кодексу України передбачено, що одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка згідно зі статтями 167, 170 ЦК України набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Одним із зазначених органів є прокуратура, на яку покладено функції представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

За змістом положень ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Прокурором визначено в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовано необхідність їх захисту і вірно вказані Кабінет Міністрів України та Міністерство аграрної політики та промисловості України як органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

За ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов’язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об’єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора України або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

З врахуванням того, що Кабінет Міністрів України листом від 18.07.2018р. повідомлявся про встановлення підстав та намір здійснювати представництво в суді, а в підготовчому судовому засіданні та в судовому засіданні при розгляді справи по суті представництво інтересів Кабінету Міністрів України здійснювалось уповноваженим представником за довіреністю від 02.01.2018р. ОСОБА_2, який наполягав на обґрунтованості позовної заяви, поданої прокуратурою в інтересах держави, а також з огляду на наявність порушень інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та обґрунтованість позовних вимог, посилання відповідача-2 на відсутність повноважень прокуратури на представництво в суді інтересів Кабінету Міністрів України судом до уваги не приймаються.

Щодо поданої ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" заяви про застосування строку позовної давності, судом враховується таке.

Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції", яка набрала чинності для України 11.09.1997, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції), наголошує, що "позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу" (п. 570 рішення від 20.09.2011 за заявою №14902/04 у справі ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"; п. 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Строк, у межах якого пред'являється позов як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу) ЦК визначено як позовна давність.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України), перебіг якої, відповідно до ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України, починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, як у випадку пред'явлення позову самою особою, право якої порушено, так і в разі пред'явлення позову в інтересах зазначеної особи іншою уповноваженою на це особою відлік позовної давності обчислюється однаково - з моменту, коли особа довідалася або мала об'єктиву можливість довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

При цьому, оскільки вимоги прокурора є похідними від вимог органів державної влади, права та інтереси яких він захищає, то і перебіг строку позовної давності розпочинається з моменту, коли про порушення прав та інтересів держави дізнався саме відповідний орган державної влади, а не прокурор.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України у справах №3-932гс17 від 18 жовтня 2017р., №3-869гс17 від 16 серпня 2017р., №3-455гс17 від 7 червня 2017р.

Визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і правильність обчислення позовної давності, і захист порушеного права.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 27.05.2014р. у справі №5011-32/13806-2012.

Згідно з положеннями ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа не тільки довідалася, а й могла довідатися про порушення свого права. За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти. При цьому, за змістом вказаної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти (постанова Верховного Суду України від 21.05.2014р. №6-7цс14).

Як вказано прокурором у позовній заяві та вбачається із матеріалів справи, прокурору стало відомо про наявні порушення інтересів держави та необхідність їх захисту в травні 2018 року за результатами вивчення законності вибуття цілісного майнового комплексу Богданівецького комбінату хлібопродуктів з власності держави та опрацювання інформації різних органів державної влади, установ та організацій, а саме: Кабінету Міністрів України (лист №9018/0/2-18 від 01.06.2018р.), Міністерства аграрної політики та продовольства України (лист №37-27-15/15670 від 15.06.2018р.), що є об'єктивними обставинами, пов'язаними зі складнощами своєчасного виявлення порушень законодавства у сфері державної власності та інтересів держави.

В свою чергу, Кабінету Міністрів України про вказані обставини стало відомо лише із запиту прокуратури Хмельницької області від 21.05.2018р., про що зазначено в листі Секретаріату Кабінету Міністрів України №9018/0/2-18 від 01.06.2018р., Міністерству аграрної політики та продовольства України стало відомо про оформлення права приватної власності ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на цілісний майновий комплекс Богданівецький комбінат хлібопродуктів з моменту надходження листа прокуратури від 22.05.2018р.

Судом встановлено, що позивачі у справі - Кабінет Міністрів України та Міністерство аграрної політики та продовольства України не приймали участі у прийнятті спірного рішення виконавчого комітету та оформленні спірного свідоцтва про право приватної власності, свою волю з цих питань не висловлювали, про вказані порушення щодо державного майна цим державним органам раніше не було відомо.

При цьому відповідачами не доведено, що спірне рішення і свідоцтво були оприлюднені та прокуратура чи позивачі повинні були про них дізнатися, а також що позивачі, як державні органи, могли знати про порушення прав та інтересів держави Україна.

Матеріалами справи не підтверджується обставин, що позивачі могли дізнатись про порушене право власності - про прийняття оскаржуваного рішення та видачу свідоцтва до отримання ними звернення прокуратури в листах, які надійшли на адресу позивача-1 та позивача-2 21.05.2018р. та 22.05.2018р. відповідно, а відповідачами не доведено оприлюднення оскаржуваного рішення та наявність у нього ознак публічної загальнодоступної інформації, зважаючи на те, що в розумінні частини 1 статті 21 ЦК це рішення є суто правовим актом індивідуальної дії, спрямованим на регулювання прав і обов'язків конкретного суб'єкта господарювання - ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України".

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.10.2018р. по справі №916/916/16.

Щодо наявного в матеріалах справи листа відповідача-2 від 13.06.2013р за №130-2-116/1-9/2156, адресованого Міністерству аграрної політики та продовольства України, судом приймається до уваги таке.

Заступник Міністра аграрної політики та продовольства України доручив керівникам структурних підрозділів, які координують діяльність державних підприємств надати в строк до 12.06.2013р до Управління державного майна (ОСОБА_5М.) в електронному вигляді загальну інформацію щодо об’єктів державної власності, за формою, що додається в електронному форматі.

В свою чергу, на виконання зазначеного доручення, Мінагрополітики з метою належної підготовки інформації по державним установам та підприємствам, які належать до сфери управління Мінагрополітики, звернулось до ПАТ "ДПЗКУ" з листом від 07.06.2013р за №37-11-5-13/11197 в якому просило в термін до 10 години 12.06.2013 року подати до Управління державного майна (ОСОБА_5М.) в електронному вигляді загальну інформацію щодо об’єктів державної власності, за формою, що додається в електронному форматі.  

ПАТ "ДПЗКУ" у відповідь на дане звернення, підготувало Мінагрополітики лист від 13.06.2013р. за №130-2-116/1-9/2156 в якому вказало: "Згідно постанови КМУ від 06.06.2011р. №593 "Про внесення змін до постанови КМУ від 11.08.2010р. №764" ДП "ДПЗКУ" перетворено у ПАТ "ДПЗКУ" та установлено, що 100 відсотків акцій товариства є державною власністю. Випуск акцій товариства зареєстровано, що підтверджено видачею Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку свідоцтва про реєстрацію від 06.12.2011р. №529/1/11. За договором про обслуговування емісії цінних паперів, укладений з ПАТ "Національний депозитарій", здійснено кодифікацію акцій товариства, відкрито рахунок у цінних паперах та депоновано глобальний сертифікат товариства до сховища Депозитарію. Цінні папери товариства (акції) у кількості 8677170 штук загальною вартістю 867717000,00 грн. зараховано на рахунок товариства в Депозитарії. Враховуючи вищевикладене, єдиним об’єктом державної власності, управління яким здійснює Мінагрополітки, є акції товариства (зведений обліковий реєстр власників цінних паперів додається)".

Отже, зазначений лист містить інформацію лише щодо акцій товариства як єдиного об'єкта державної власності, управління яким здійснює Мінагрополітики. Жодних відомостей стосовно зміни форми власності майна з державної на приватну, щодо прийняття оспорюваного рішення, видачі 08.05.2012р. відповідачу-2 свідоцтва на право приватної власності на нерухоме майно, лист відповідача-2 від 13.06.2013р. не містить.

При цьому, Мінагрополітики у зверненні від 07.06.2013р. запитувало у ПАТ "ДПЗКУ" загальну інформацію щодо об’єктів державної власності, за формою, що додається в електронному форматі. Водночас, самої форми матеріали справи не містять, а в листі відповідача-2 від 13.06.2013р. за №130-2-116/1-9/2156 лише зазначено, що додатком до нього є зведений обліковий реєстр власників цінних паперів.

З огляду на наведене, із змісту листа ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" №130-2-116/1-9/2156 Мінагрополітики не могло дізнатися про факт і зміст порушень.

Крім того, відповідно до п.2 Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2008р., розрахунковим документом, що підтверджує надання послуг поштового зв’язку є касовий чек, розрахункова квитанція тощо. Відповідачем не надано доказів надсилання Міністерству аграрної політики та продовольства України поштою або вручення листа від 13.06.2013р. №130-2-116/1-9/2156, як не надано будь-яких інших доказів, з яких би вбачалось отримання позивачами листів та повідомлень, у яких би повідомлялось про прийняття оскаржуваного рішення.

Будь-яких документів та/або інформації, з яких Міністерству аграрної політики та продовольства України стало відомо про прийняття оскаржуваного рішення та видачу свідоцтва на право власності на нерухоме майно надано не було. В свою чергу на Міністерство аграрної політики не покладено обов'язок контролювати діяльність органів місцевого самоврядування та перевіряти їх рішення на предмет дотримання вимогам законодавства, таким чином, воно не знало і не могло знати про порушення вимог закону до моменту отримання інформації від органів прокуратури про виявлення останніх.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.02.2018р. по справі №920/1077/16.

Щодо посилань відповідача-2 на звіт про результати ревізій у системі Міністерства аграрної політики та продовольства України за 2013 рік від 29.11.2013р. та на довідку про проведення перевірки окремих питань діяльності ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" за 1 півріччя 2012 року, судом враховується таке.

На підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України №501 від 10.08.2012р. "Про проведення перевірки окремих питань діяльності ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" було складено відповідну Довідку №24/321 від 17.09.2012р. про проведення перевірки окремих питань діяльності ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України за 1 півріччя 2012 року. В зазначеній довідці, зокрема, описана структура товариства, вказані структурні підрозділи, філії та їх повноваження, статутні документи, перелічені види діяльності товариства. Також вказано про те, що станом на 20.08.2012р. деякі філії, в т.ч. і Богданівецький КХП, виготовили технічні паспорти та отримали свідоцтва про право власності на нерухоме майно, власником якого є товариство.

Суд зауважує, що в наданій довідці не вказано ні на підставі яких документів були отримані свідоцтва про право власності на нерухоме майно, ні їх ідентифікуючі дані (номер, дата, серія). Разом з тим, у довідці йде мова про те, що свідоцтва про право власності до перевірки не надані.

У звіті про результати ревізій у системі Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.11.2013р. не зазначається про факт прийняття спірного рішення яким було фактично визнано та переоформлено право власності на майновий комплекс, що розташований по вул. Привокзальній, 1 в с Богданівці, Хмельницького району, Хмельницької області.

Таким чином, доводи відповідача-2 в зазначеній частині судом відхиляються.

Навіть у випадку обізнаності в подальшому Мінагрополітики України про прийняття оспорюваного рішення та видачу оспорюваного свідоцтва, судом враховується, що за змістом статей     4,     5 Закону України "Про управління об'єктами державної власності"     та     статті 2 Закону України "Про Кабінет Міністрів України"     повноваження щодо управління     об'єктами державної власності     здійснює інший позивач - КМУ, доказів обізнаності якого з порушенням права власності держави Україна внаслідок прийняття органом місцевого самоврядування оспорюваного рішення ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" не надало.

Правова позиція щодо аналогічних правовідносин наведена в постанові Верховного Суду від 17.05.2018р. по справі №925/875/17.

Щодо посилань відповідача-2 на лист Державної аудиторської служби України від 26.02.2018р., у якому зазначається про направлення Кабінету Міністрів України листом від 31.10.2013р. №02-12/1314 аналітично-статистичного збірника, судом враховується, що лист від 31.10.2013р. №02-12/1314 матеріали справи не містять, доказів направлення позивачу-1, а також отримання ним листа від 31.10.2013р. №02-12/1314 також суду не подано.

З врахуванням викладеного, посилання відповідача-2 на зазначені листи судом до уваги не приймаються.

З приводу посилань відповідача-2 на лист Державної фінансової інспекції України від 21.07.2014р., судом враховується, що у вказаному листі зазначено про направлення позивачу-1 інформації про результати перевірок окремих питань фінансово-господарської діяльності ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" та про надсилання загальних довідок перевірок ДП "ДПЗКУ", ДСБУ "Аграрний" фонд" і ПАТ "Аграрний фонд". При цьому, у листі не конкретизується кількість таких довідок, їх зміст. Додатки на 113 аркушах, про які зазначено у листі від 21.07.2014р., матеріали справи не містять. Також не вказана інформація, з якої можна було б встановити, що позивачу-1 направлялася у складі додатків саме загальна довідка Державної фінансової інспекції України №07/14/922 від 21.07.2014р., а не будь-які інші довідки. Факт датування листа Державної фінансової інспекції України від 21.07.2014р. та загальної довідки №07/14/922 від 21.07.2014р. однією й тією ж датою не може бути доказом того, що загальна довідка №07/14/922 була направлена вищенаведеним листом з огляду на те, що вказаним листом направлялися відразу декілька загальних довідок без їх конкретизації. А тому встановити направлення Кабінету Міністрів України загальної довідки №07/14/922 від 21.07.2014р. без доказів такого направлення не вбачається можливим.

У листі Державної фінансової інспекції України від 21.07.2014р., зазначено про те, що за потреби додатки до цих довідок та довідки перевірок, які складені на регіональному рівні будуть направлені Кабінету Міністрів України додатково. Проте, матеріали справи не містять доказів надсилання позивачу-1 та отримання ним також додатків, або інших доказів, які б свідчили про поінформованість Кабінету Міністрів України щодо прийняття рішення Копистинської сільської ради №3 від 04.05.2012р. "Про оформлення права власності на приміщення цілісного майнового комплексу за ПАТ "Державною продовольчо-зерновою корпорацією України" "Богданівецький комбінат хлібопродуктів".

В контексті вищезазначеного, судом враховується, що Секретаріат Кабінет Міністрів України у листі №9018/0/2-18 від 01.06.2018р. зазначав, що йому не було відомо про реєстрацію за ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" права власності на майновий комплекс Богданівецького комбінату хлібопродуктів до запиту прокуратури Хмельницької області.

Крім того, до повноважень позивачів не віднесено здійснення моніторингу ні державних реєстрів прав, ні офіційних стендів органів місцевого самоврядування, в тому числі щодо прийнятих рішень, а процедура проведення державної реєстрації прав за новим власником не передбачала повідомлення попереднього власника про внесені зміни та проведені реєстраційні дії.

ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" не доведено належними та допустимими доказами як факт повідомлення позивачів про спірне рішення та оформлення товариством права приватної власності на майно, так і факт того, що про наявність таких обставин останні могли дізнатися, в тому числі, із наданих товариством листів.

Відповідачами також не доведено належними та допустимими доказами, що названі державні органи могли дізнатися про порушення прав та інтересів держави Україна раніше травня 2018р.

Враховуючи, що з даним позовом прокурор звернувся до господарського суду 24.07.2018р., суд дійшов висновку, що ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" не доведено пропуск строку позовної давності, у зв'язку з чим, підстави для задоволення заяви про застосування позовної давності відсутні.

Таким чином, передбачений ст.257 Цивільного кодексу України трирічний строк позовної давності для звернення до господарського суду з даним позовом не було пропущено.

З огляду на викладене, клопотання прокурора про визнання поважними причини пропуску позовної давності та відновлення пропущеного строку судом до уваги не приймається.

Доводи ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" стосовно того, що держава в особі Кабінету Міністрів України здійснила обмін одного об'єкта права державної власності на інший, та набула в обмін право власності на 100 % акцій товариства, а ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", відповідно, набуло право власності на передане їй майно, не може бути взято до уваги, оскільки спірне майно надавалося ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" для здійснення статутної діяльності, а не у власність, і до виключення з відповідного законодавчого переліку не може вибути з державної власності законним шляхом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.05.2018р. по справі №915/1021/16.

Доводи відповідача-2 щодо того, що скасування права власності на вказане в позові майно може призвести до ускладнення попередніх партнерських домовленостей з ОСОБА_4 банком Китаю, який матиме підстави відкликати кредитні кошти, залучені ПАТ "ДПЗКУ", що може призвести до відкриття державної гарантії Уряду та спричинення дострокового фінансового навантаження на Державу судом до уваги не приймаються, оскільки являються припущеннями відповідача-2 та не стосуються предмету спору.

Інші доводи, наведені відповідачем-2 у відзиві, поясненнях та заяві про застосування позовної давності судом до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказів, які б спростовували вище встановлені та зазначені судом обставини, учасниками справи не надано.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідачів в рівних частинах з врахуванням того, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідачів.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Копистинської сільської ради №3 від 04.05.2012р. "Про оформлення права власності на приміщення цілісного майнового комплексу за ПАТ "Державною продовольчо-зерновою корпорацією України" "Богданівецький комбінат хлібопродуктів".

Визнати недійсним та скасувати свідоцтво серії САЕ №295478 від 08.05.2012 про право власності на нерухоме майно, що розташоване по вул. Привокзальна, будинок 1, с. Богданівці, Хмельницького району, Хмельницької області, видане публічному акціонерному товариству "Державна продовольчо-зернова корпорація України".

Визнати за державою Україна в особі Кабінету Міністрів України право власності на нерухоме майно - цілісний майновий комплекс загальною площею 50883,6 м2, а саме: адмінбудинок - загальна площа 1009,0 кв.м., будинок для приїзжих - 114,1 кв.м., авто вагова - 195,8 кв.м, трансформаторна - 47,4 кв.м, хлів з протирадіаційним укриттям - 76,5 кв.м, ремонтно-механічний цех - 908,0 кв.м, тероремонта майстерня - 2303,6 кв.м, склади - 2433,3 кв.м, комбікормова лабораторія з переходом - 1071,6 кв.м, склад готової продукції млин заводу - 2791,3 кв.м, вагові - 838,5 кв.м, елеватор- 16878,0 кв.м, склад - 1071,0 кв.м, млин завод - 4456,0 кв.м, комбікормовий завод - 7470,1 кв.м, котельня - 1326,7 кв.м, склад сировини, цех попередн. змішув. - 4070,3 кв.м, пожежне депо - 166,0 кв.м, склад зерновий - 1264,3 кв.м, депо - 220,6 кв.м, гараж і майстерня - 1191,8 кв.м, вагова - 107,5 кв.м, вагова - 105,7 кв.м, сушарка №3 - 41,6 кв.м, сушарка - 148,5 кв.м, автоприйомка - 274,2 кв.м, трансформаторна - 62,6 кв.м, прохідна №2 - 6,1 кв.м, вагова - 9,0 кв.м, трансформаторна - 49,8 кв.м, пожежні водойми - 7,8 кв.м, трансформаторна - 166,9 кв.м, що розташований по вул. Привокзальній, 1 в с Богданівці, Хмельницького району, Хмельницької області.

Стягнути з Копистинської сільської ради (Хмельницька обл., Хмельницький район, село Копистин, вул. Леніна, будинок 89, код 04403700) на користь прокуратури Хмельницької області (м. Хмельницький, пров. Військоматський, буд. 3, код 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, рахунок 35218028002814, код класифікації видатків бюджету 2800) 308350,00 грн. (триста вісім тисяч триста п’ятдесят гривень 00 коп.) сплаченого судового збору.

Видати наказ.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (вул. Саксаганського, буд.1, м. Київ, код 37243279)     на користь прокуратури Хмельницької області (м. Хмельницький, пров. Військоматський, буд. 3, код 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, рахунок 35218028002814, код класифікації видатків бюджету 2800) 308350,00 грн. (триста вісім тисяч триста п’ятдесят гривень 00 коп.) сплаченого судового збору.

Видати наказ.

Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п’ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Повний текст складено 14.11.2018р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1, 2 ст. 256 ГПК України).

Суддя                                                                                          В.В. Димбовський

Віддруковано 7 примірників:

1 - до справи,

2 - позивачу 1 (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2),

3 - позивачу 2 (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24),

4 - відповідачу 1 (31345, Хмельницький район, с. Копистин, вул. Леніна, буд. 89)

5 - відповідачу 2 (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1),

6 - прокуратурі Хмельницької області (29000, м. Хмельницький, пров. Військоматський,3),

7 - третій особі (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1).

Всім рекомендованим з повідомленням.