ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 жовтня 2018 року 16:08 № 826/16697/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В. при секретарі судового засідання Чуб Н.С.

за участі представників:

від позивача - Куницький В.В.

від позивача - Случ О.В.

від позивача - Сидорченко В.В.

від відповідача - Домницька О.С.

від відповідача - Каменецька О.Є.

від третьої особи АТ «Укртрансгаз» - Никеруй Т.М.

від третьої особи АТ «Укртрансгаз» - Галкін В.Ю.

від третьої особи КП "Васильківтепломережа" - Кашуба Л.Г.

від третьої особи КП "Південно-Західні тепломережі" - Сунінський Г.В.

від третьої особи КП "Броваритепловодоенергія" - Демчук Т.П.

від третьої особи КЖЕП Глевахської селищної ради - Мельник П.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія

"Нафтогаз України"

до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

треті особи КП "Теплоенерго", АТ "Дніпровська теплоелектроцентраль", КП

"Павлограденерго", ПАТ "Одеська ТЕЦ", ТОВ "Бахмут-енергія", КП

"Червоноградтеплокомуненерго", КП "Жовтоводськтепломережа", КПП

"Теплоенергопостач", КП Первомайської міської ради "Тепло", КЖЕП

Глевахської селищної ради, КП "Виробниче управління житлово-комунального

господарства - 1", КП КОР "Переяслав-Хмельницьктепломережа", КП

"Озерне", КП "УЖКГ", КП "Південно-Західні тепломережі", КП

"Одеська ТЕЦ - 2", КП "Дирекція розвитку інфраструктури території", КПТМ

Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненрго", КП

"Лисичанськтепломережа", КП "Васильківтепломережа", КП "Токмак

теплоенергія" Токмацької міської ради, ТОВ "Станіславська теплоенергетична

компанія", КП "Бердичівтеплоенерго", КП "Броваритепловодоенергія",

АТ "Укртрансгаз"

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від

12 вересня 2017 року №0006494106,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі по тексту - позивач, Компанія) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12 вересня 2017 року №0006494106.

Обґрунтовуючи безпідставне збільшення суми грошового зобов'язання згідно із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" посилається на відсутність у березні 2017 року операцій з постачання товару (газу природного) на митній території України, які оподатковуються ПДВ за ставкою 20%, на користь Комунального підприємства (далі - КП) "Теплоенерго" Дніпровської міської ради, ПАТ "Дніпровська теплоелектроцентраль", КП "Павлоградтеплоенерго", ТОВ "Бахмут-Енергія", ХОКП "Дирекція розвитку інфраструктури території", КП "Червоноградтеплокомуненерго", КП "Лисичанськтепломережа", КП "Жовтоводськтепломережа", ТОВ "Станіславська теплоенергетична компанія", КП УЖГ міста Славутич, КП "Бердичівтеплоенерго", КП "Васильківтепломережа", КП "Теплоенергопостач", КП КОР "Переяслав-Хмельницьктепломережа", КП "Одеська ТЕЦ-2", КП "Токмак теплоенергія" Токмацької міської ради, КП теплових мереж "Тернпільтеплокомуненерго", КП "Озерне", Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство Глевахської селищної ради, КП Первомайської міської ради "Тепло", КП "Виробниче управління житлово-комунального господарства-1", КП "Південно-західні тепломережі", КП Броварської міської ради "Броваритеплоенергія", ПАТ "Одеська ТЕЦ". На підтвердження цього доводу ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" вказує, що Компанія не видавала оператору газотранспортної системи номінації (заявки послуги з транспортування газу стосовно обсягів газу, які будуть подані Компанією до газотранспортної системи в точках входу та відібрані в точках виходу) на постачання газу природнього перерахованим вище споживачам в березні 2017 року в обсягах, які згідно з актом про результати документальної позапланової перевірки від 18.08.2017р. № 2817/28-10-41-06/20077720 були враховані контролюючим органом при визначенні об'єкту оподаткування за вказаний звітний податковий період. Згідно з доводами позивача кваліфікація контролюючим органом відпуску газу природного вказаним споживачам із газотранспортної системи за рахунок газу, який є власністю Компанії, за відсутності на це волевиявлення Компанії, як операції з постачання суперечить нормам підпункту 14.1.191 пункту 14.1 ст. 14, підпункту "а" пункту 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі - ПК), частини першої ст. 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК). Як на доказ несанкціонованого відпуску газу природного, який є власністю Компанії, позивач посилається, зокрема на те, що Компанією не підписані акти приймання-передачі щодо обсягів газу природного, відпущеного із газотранспортної (газорозподільної) системи вище вказаним споживачам в березні 2017 року, тоді як згідно з умовами договорів, укладених Компанією з цими споживачами, право власності на газ переходить від постачальника до споживача після підписання такого акту.

Через відсутність актів приймання-передачі газу контролюючий орган безпідставно в порушення норм ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначив податкові зобов'язання на підставі документів, які не є документами, що підтверджують господарські операції між Компанією та вище зазначеними споживачами в березні 2017 року (господарські договори Компанії з вище зазначеними споживачами, акти розподілу природного газу, акти транспортування газу, акти про приймання матеріалів, інформацію споживачів про обсяги використаного газу в березні 2017 року).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2017 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Через канцелярію суду відповідачем подано відзив на позовну заяву. У вказаному відзиві Офіс великих платників податків ДФС проти позову заперечує, вказує, що сума грошового зобов'язання визначена Компанії за результатами документальної позапланової виїзної перевірки з питань, що стали предметом заперечення до акту камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за березень 2017 року від 12.05.2017р. № 998/28-10-41-06/20077720. На підставі отриманої податкової інформації з інформаційних ресурсів ДФС та на запити зустрічних звірок завірених копій первинних документів від споживачів природного газу (договорів, актів розподілу природного газу, актів транспортування газу, актів пріймання-передачі газу, підписаних споживачами), звітів про фактичні обсяги розподілу природного газу, інформації про розподіл фактичних обсягів природного газу (алокацій) з ресурсу ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (Компанія), отриманих від ПАТ «Укртрансгаз», встановлено обставини щодо постачання Компанією на користь КП "Теплоенерго", ПАТ "Дніпровська теплоелектроцентраль", КП "Павлоградтеплоенерго", ТОВ "Бахмут-Енергія", ХОКП "Дирекція розвитку інфраструктури території", КП "Червоноградтеплокомуненерго", КП "Лисичанськтепломережа", КП "Жовтоводськтепломережа", ТОВ "Станіславська теплоенергетична компанія", КП УЖГ міста Славутич, КП "Бердичівтеплоенерго", КП "Васильківтепломережа", КП "Теплоенергопостач", КП КОР "Переяслав-Хмельницьктепломережа", КП "Одеська ТЕЦ-2", КП "Токмак теплоенергія" Токмацької міської ради, КП теплових мереж "Тернпільтеплокомуненерго", КП "Озерне", Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство Глевахської селищної ради, КП Первомайської міської ради "Тепло", КП "Виробниче управління житлово-комунального господарства-1", КП "Південно-західні тепломережі", КП Броварської міської ради "Броваритеплоенергія", ПАТ "Одеська ТЕЦ" природного газу в березні 2017 року. Операції з постачання мали місце як фактично, так і в силу постанови Кабінету Міністрів України " Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період) від 01.10.2015р. № 758 та розпорядження Кабінету Міністрів України "Деякі питання опалювального сезону 2016/2017 року" від 05.10.2016р. № 742-р, якими, зокрема на ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" встановлено обов'язок постачати природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії згідно з договорами про постачання природного газу, укладеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії" від 29.04.2016р. № 357, видати до початку опалювального сезону 2016/17 року номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до таких договорів.

У відповіді на відзив позивач виклав свої заперечення на доводи відповідача щодо правомірності податкового повідомлення-рішення, навів свою оцінку документам, на які посилається відповідач як на підставу збільшення суми податкового зобов'язання Компанії з ПДВ за березень 2017 року. Зокрема позивач вказує на те, що доказом того, що Компанія не здійснювала поставку газу вище перерахованим споживачам в березні 2017 року, є виявлення оператором газотранспортної системи неврегульованого балансу (перевищення фактичного споживання над фактично поставленим газом) з віднесенням останнього на оператора газорозподільної системи та споживача (а.с. 81-98, т. 6).

В свою чергу Офіс великих платників податків ДФС в запереченнях на відповідь на відзив виклав додаткові доводи проти позову та просив відмовити в задоволенні позову повністю (а.с. 38-42, т. 18).

Під час розгляду справи у підготовчому засіданні, через канцелярію суду представником позивача були подані заяви про виклик свідків, а саме: ОСОБА_12, який працює міським головою м. Ірпінь; ОСОБА_13, який працює заступником міського голови м. Бровари; ОСОБА_14, який працює начальником Ірпінської дільниці Києво-Святошинської філії експлуатації газових господарств ПАТ «Київоблгаз»; ОСОБА_15, яка працює контролером в Первомайському відділені (дільниці) ПАТ Миколаївгаз»; начальника Служби обліку та контролю за розрахунками за спожитий газ ПАТ «Одесагаз» ОСОБА_16, з метою з'ясування відомих їм обставин щодо поставки природнього газу контрагентам Національною акціонерною компанією «Нафтагаз України».

У підготовчому засіданні 06 березня 2018 року після заслуховування думки сторін стосовно заяв представника позивача про виклик свідків у судове засідання для допиту, судом було відмовлено у задоволенні вказаних заяв.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 березня 2018 року закрито підготовче засідання та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 10 квітня 2018 року.

Ухвалою від 10 квітня 2017 року до участі у справі як третіх осіб без самостійних вимог щодо предмету спору залучено КП "Теплоенерго", ПАТ "Дніпровська теплоелектроцентраль", КП "Павлоградтеплоенерго", ТОВ "Бахмут-Енергія", ХОКП "Дирекція розвитку інфраструктури території", КП "Червоноградтеплокомуненерго", КП "Лисичанськтепломережа", КП "Жовтоводськтепломережа", ТОВ "Станіславська теплоенергетична компанія", КП УЖГ міста Славутич, КП "Бердичівтеплоенерго", КП "Васильківтепломережа", КП "Теплоенергопостач", КП КОР "Переяслав-Хмельницьктепломережа", КП "Одеська ТЕЦ-2", КП "Токмак теплоенергія" Токмацької міської ради, КП теплових мереж "Тернпільтеплокомуненерго", КП "Озерне", Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство Глевахської селищної ради, КП Первомайської міської ради "Тепло", КП "Виробниче управління житлово-комунального господарства-1", КП "Південно-західні тепломережі", КП Броварської міської ради "Броваритеплоенергія", ПАТ "Одеська ТЕЦ".

Вказані особи направили до суду письмові пояснення щодо позову, в яких підтвердили обставини щодо укладення договорів з ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постачання природного газу, відсутності договірних відносин на поставку газу з іншими, крім Компанія, постачальниками, щодо постачання на їх користь з газорозподільної системи газу в березні 2017 року в обсягах, які співпадають з обсягами, зазначеними в акті про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від 18.08.2017р. № 2817/28-10-41-06/20077720 (т.т.20-24), щодо направлення ними на адресу Компанії актів приймання-передачі газу за березень 2017 року в обсягах фактичного споживання та не підписання Компанією цих актів.

У судовому засіданні 15 травня 2018 року представник третьої особи ПАТ «Дніпровська теплоелектроцентраль» повідомив суд, що відповідно до Статуту новим найменуванням є Акціонерне товариство «Дніпровська теплоелектроцентраль» (скорочено АТ Дніпровська ТЕЦ).

19 червня 2018 року через канцелярію суду від третьої особи Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» надійшла заява, у якій представник вказаної третьої особи повідомив суд про те, що рішенням акціонера №186 Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» було змінено тип акціонерного товариства з Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» на Акціонерне товариство «Укртрансгаз».

26 червня 2018 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшло клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі до розгляду справ №909/373/18, №921/173/18, №906/408/18, №908/955/18, №916/1004/18, №911/1159/18, №904/2732/18, №904/2611/18 та №922/1580/18 за позовами ПАТ «Укратрансгаз»до ПАТ «Івано-Франківськгаз», ПАТ «Тернопільгаз», ПАТ «Житомиргаз», ПАТ «Запоріжгаз», ПАТ Одесагаз», Пат «Київоблгаз», ПАТ «Дніпрогаз», ПАТ Дніпропетровськгаз» та ПАТ «Харківгаз» про стягення заборгованості за надані послуги балансування, до набрання законної сили судовими рішеннями у вказаних справах.

В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що у даній справі позивач доводить свої вимоги тим, що не постачав природний газ споживачам (виробникам теплової енергії), зазначеним контролюючим органом в акті перевірки, вказані споживачі отримували газ з інших джерел, відповідно у позивача відсутні підстави для відображення доходів в податковому обліку. У цих справах ПАТ «Укртрансгаз» доводить позицію про те, що Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» не постачала природний газ для тих виробників теплової енергії та в тих обсягах, що зазначені в акті перевірки.

У судовому засіданні 21 серпня 2018 року відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

Також, у судовому засідання 21 серпня 2018 року замінено Публічне акціонерне товариство «Дніпровська теплоелектроцентраль» на Акціонерне товариство «Дніпровська теплоелектроцентраль», Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» на Акціонерне товариство «Укртрансгаз».

У судовому засіданні 21 серпня 2018 року АТ «Укртансгаз» підтримало клопотання, подане 20 серпня 2018 року через канцелярію суду, про залучення висновку експерта до матеріалів справи. До вказаного клопотання третьою особою надано Висновок від 17 серпня 2018 року №15082001 експерта експертної установи ТОВ «Агенція Судових Експертиз», складеного за результатами проведення судово-економічної експертизи у справі №826/16697/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12 вересня 2017 року №0006494106.

Також, у судовому засіданні 21 серпня 2018 року АТ «Укртансгаз» підтримало клопотання, яке було подано через канцелярію суду, про призначення комплексної технічної експертизи документів та почеркознавчої експертизи, зазначивши в обґрунтування вказаного клопотання, що відповідачем до матеріалів справи долучений доказ, а саме: довідка документальної позапланової виїзної перевірки з питань звірки взаєморозрахунків Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» з Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» за період з 01 березня 2017 року по 31 березня 2017 року» від 15 серпня 2017 року №2762/28-10-41-06/30019801, вказана довідка не відповідає змісту оригіналу довідки від 15 серпня 2017 року №2762/28-10-41-06/30019801 наявної у АТ «Укртансгаз».

Відповідачем, через канцелярію суду було подано заперечення проти призначення комплексної технічної експертизи документів та почеркознавчої експертизи, в яких зазначив, що під час надання відзиву на позовну заяву помилково долучена копія не остаточної редакції Довідки, яка не вручалась АТ «Укртансгаз». При цьому оригінал першого примірника Довідки від 15 серпня 2017 року №2762/28-10-41-06/30019801, який зберігається у відповідача, відповідає другому примірнику вказаної Довідки, який було вручено АТ «Укртансгаз».

У зв'язку викладеним та тим, що відповідачем у судовому засіданні був наданий оригінал Довідки від 15 серпня 2017 року №2762/28-10-41-06/30019801, питання про призначення комплексної технічної експертизи документів та почеркознавчої експертизи було знято з розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 серпня 2018 року задоволено клопотання позивача про повернення надміру сплаченого судового збору в розмірі 348 001,82 грн.

В порядку статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 30 жовтня 2018 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи представників позивача, відповідача та третіх осіб на підтримання позову та заперечення проти позову відповідно до викладених позицій сторін, наведених в заявах по суті справи, дослідивши та оцінивши письмові докази окремо та в сукупності, суд встановив наступне.

На підставі акту від 18.08.2017р. № 2817/28-10-41-06/20077720 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" з питань, що стали предметом заперечень до акту камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за березень 2017 року від 12.05.2017р. № 998/28-10-41-06/20077720, виконуючим обов'язки начальника Офісу великих платників податків ДФС прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.09.2017р. № 0006494106 про збільшення Компанії суми грошового зобов'язання з ПДВ на 60 426 788,00 грн., в тому числі: 48 341 430,00 грн - за податковим зобов'язанням та 12 085 358,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями. Згідно з висновком, викладеним в акті перевірки, Компанія порушила норми підпункту "а" пункту 185.1 ст. 185, пункт 187.1 ст.т187, пункт 198.2 ст. 198 ПК, частину 5 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункт 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016р. № 742-р, в результаті чого занижено ПДВ за березень 2017 року на 48 356 448,35 грн.

Висновок про порушення Компанією норм податкового законодавства пов'язаний з податковим обліком щодо операцій з постачання Компанією природного газу вище переліченим споживачам в березні 2017 року. Згідно з актом перевірки Компанія не задекларувала в податковій декларації з ПДВ за березень 2017 року обсяги продажу газу у вартісному складі операцій на митній території України, що підлягають оподаткуванню за ставкою 20%, та податкові зобов'язання за цими операціями. В розрізі покупців (споживачів) газу за цими операціями зазначені заниження показників податкового обліку мають такий зміст: 1) КП "Теплоенерго" Дніпровської міської ради: обсяг поставки - 17 097,735 тис.м3, вартість - 101 396 407,64 грн., в тому числі ПДВ - 16 899 401,27 грн.; 2) ПАТ "Дніпровська теплоелектроцентраль": обсяг поставки - 4 467,80 тис.м3, вартість - 26 494 990,10 грн., в тому числі ПДВ - 4 415 831,68 грн.; 3) КП "Павлограденерго": обсяг - 3 463,214 тис.м3, вартість - 20 538 244,32 грн., в тому числі ПДВ - 3 423 040,72 грн.; 4)ТОВ "Бахмут-Енергія": обсяг - 2 573,00 тис.м3, вартість - 15 258 910,20 грн., в тому числі ПДВ - 2 543 153,20 грн.; 5) ХОКП "Дирекція розвитку інфраструктури території": обсяг - 2 519,985 тис.м3, вартість - 14 944 519,04 грн., в тому числі ПДВ - 2490 753,17 грн.; 6) КП "Червоноградтеплокомуненерго": обсяг - 2 101,661 тис.м3, вартість - 12 463 690,39 грн., в тому числі ПДВ - 2 077 281,73 грн.; 7) КП "Лисичанськтепломережа": обсяг - 2 185,494 тис.м3, вартість - 12 960 853,62 грн., в тому числі ПДВ - 2 159 935,51 грн.; 8) КП "Жовтоводськтепломережа": обсяг - 1 956,865 тис.м3, вартість - 11 604 992,20 грн., в тому числі ПДВ - 1 934 165,37 грн.; 9) ТОВ "Станіславська теплоенергетична компанія": обсяг - 1908,415 тис.м3, вартість - 11 317 664,34 грн., в тому числі ПДВ - 1 886 277,39 грн.; 10) КП УЖКГ міста Славутич: обсяг - 1 883,475 тис.м3, вартість - 11 169 760,14 грн., в тому числі ПДВ - 1 861 626,69 грн.; 11) КП "Бердичівтеплоенерго": обсяг - 1 863,155 тис.м3, вартість - 11 049 254,41 грн., в тому числі ПДВ - 1 841 542,40 грн.; 12) КП "Васильківтепломережа": обсяг - 1 064,498 тис.м3, вартість - 6 359 839,67 грн., в тому числі ПДВ - 1 059 973,28 грн.; 13) КП "Теплоенергопостач": обсяг - 928,988 тис.м3, вартість - 5 509 270,44 грн., в тому числі ПДВ - 918 211, 74 грн.; 14) КП КОР "Переяславхмельницьктепломережа": обсяг - 660,193 тис.м3, вартість - 3 915 208,57 грн., в тому числі ПДВ - 652 534,76 грн.; 15) КП "Одеська ТЕЦ-2": обсяг - 639,178 тис.м3, вартість - 3 790 581,21 грн., в тому числі ПДВ - 631 763,54 грн.; 16) КП "Токмактеплоенергія": обсяг - 581,733 тис.м3, вартість - 3 538 342,17 грн., в тому числі ПДВ - 589 723,69 грн.; 17) КП "Тернопільпеплокомуненерго": обсяг - 454,192 тис.м3, вартість - 2 693 540,23 грн., в тому числі ПДВ - 448 923,37 грн.; 18) КП "Озерне": обсяг - 324,960 тис.м3, вартість - 1927 142,78 грн., в тому числі ПДВ - 321 190,46 грн.; 19) КЖЕП Глевахської селищної ради: обсяг - 239,239 тис.м3, вартість - 1 418 782,97 грн., в тому числі ПДВ - 236 463,83 грн.; 20) КП Первомайської міської ради "Тепло": обсяг - 216,964 тис.м3, вартість - 1 286 683,31 грн., в тому числі ПДВ - 214 447,22 грн.; 21) КП "Виробниче управління житлово-комунального господарства - 1": обсяг - 184,50 тис.м3, вартість - 1 094 158,80 грн., в тому числі ПДВ - 182 359,80 грн.; 22) КП "Південно-західні тепломережі": обсяг - 106,06 тис.м3, вартість - 1 001 121,55 грн., в тому числі ПДВ - 166 853,59 грн.; 23) КП "Броваритеплоенергія": обсяг - 120,817 тис.м3, вартість - 1 140 415,82 грн., в тому числі ПДВ - 190 069,30 грн.; 24) ПАТ "Одеська ТЕЦ": обсяг - 8 091,915 тис.м3, вартість - 47 952 191,41 грн., в тому числі ПДВ - 7 992 031,90 грн.

З вище зазначених обсягів та вартості поставок Компанії визначено податкові зобов'язання за березень 2017 року в сумі 48 341 430,00 грн. ( з вирахуванням сум кредиторської заборгованості та переплат, які обліковувались в регістрах бухгалтерського обліку Компанії щодо зазначених контрагентів (а.с. 30 - 60, т. 1). Обсяги та вартість поставок контролюючим органом визначено на підставі отриманих під час зустрічних звірок від операторів газотранспортної системи (газотранспортні організації ПАТ "Укртрансгаз") та операторів газорозподільної мережі (організації облгазу) алокацій (звітів) про поділ фактичного обсягу (об'єму) природного газу, відібраного з точки виходу; актів приймання-передачі послуг з розподілу (транспортування ) природного газу, актів приймання-передачі розподіленого природного газу щодо перелічених вище підприємств за березень 2017 року; актів приймання-передачі природного газу за березень 2017 року, складених, підписаних та направлених цими підприємствами на адресу Компанії на підтвердження обсягів та вартості спожитого природного газу за постачальником ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"; реєстрів використання природного газу в березні 2017 року, звітів про витрати палива на виробництво теплової енергії, складених цими підприємствами. Наявність у розпорядженні контролюючого органу цих документів не викликає сумніву: в письмових поясненнях зазначених вище підприємств як третіх осіб у справі підтверджуються як обставини надання ними контролюючому органу документів, так і обставини щодо договірних відносин з Компанією на постачання природного газу у 2016 -2017 роках для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями, релігійними організаціями; обсяги отриманого з газорозподільної мережі та спожитого на вказані цілі природного газу; складання, підписання та направлення на адресу Компанії актів приймання-передачі природного газу щодо обсягів та вартості поставленого газу в березні 2017 року.

Алокації (звіти) про поділ фактичного обсягу (об'єму) природного газу, відібраного з точки виходу; акти приймання-передачі розподіленого природного газу, складені і підписані операторами газорозподільної мережі; акти приймання-передачі послуг з розподілу (транспортування) природного газу, підписані газотранспортними організаціями ПАТ "Укртрансгаз" та третіми особами за березень 2017 року; акти приймання-передачі природного газу за березень 2017 року, складені, підписані та направлені цими підприємствами на адресу Компанії на підтвердження обсягів та вартості спожитого природного газу за постачальником ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"; реєстри використання природного газу в березні 2017 року, звіти про витрати палива на виробництво теплової енергії, складені ними, досліджені в судовому засіданні з приєднанням їх копій до справи.

В судовому процесі учасниками справи визнана обставина, що відпуск природного газу третім особам з газорозподільної мережі був здійснений за відсутності зі сторони Компанії номінацій на обсяги поставки їм газу в березні 2017 року та за відмови Компанії підписати акти приймання-передачі газу щодо такого постачання.

Відповідно до абзацу 57 пункту 5 глави 1 розділу 1 Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 30.09.2015р. № 2493, номінація - це заявка замовника послуг транспортування, надана оператору газотранспортної системи стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідністю) (в редакції до внесення змін постановою НКРЕКП від 27.12.2017 р. № 1437).

Договори на постачання природного газу, зокрема в березні 2017 році між Компанією і третіми особами укладені відповідно до Примірного договору про постачання природного газу виробниками теплової енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2016р. № 357 (зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2016р. №892). Пунктом 14 Примірного договору передбачено, що споживач подає постачальнику до 15 числа місяця, що передує місяцю постачання природного газу, належним чином оформлену заявку на заплановані обсяги використання природного газу на наступний місяць, підписану уповноваженою особою. У разі неподання або несвоєчасного подання заявки споживачем постачальник може користуватися планованими обсягами, зазначеними в пункті 4 цього договору, на відповідний місяць.

Цим же пунктом встановлено, що обсяги постачання підтверджуються постачальником шляхом подання оператору газотранспортної системи номінації на відповідний місяць постачання (розрахунковий період) у встановленому законодавством порядку.

Постачальник протягом трьох днів з моменту підтвердження оператором газотранспортної системи повідомляє споживачу про розмір поданої номінації шляхом надсилання відповідного повідомлення на електронну адресу, надану споживачем.

Доводи Компанії, що оскільки нею не подавались номінації на постачання природного газу третім особам на березень 2017 року та не були підписані акти приймання-передачі природного газу з третіми особами за березень 2017 року (тоді як саме з підписанням актів приймання-передачі пункт 13 Примірного договору та відповідні йому за змістом пункти договорів на постачання природного газу з третіми особами встановлюють момент переходу права власності на природний газ від постачальника до споживача), господарські операції з поставки природного газу між нею та третіми особами як і об'єкт оподаткування ПДВ відсутні, суд відхиляє з огляду на наступне.

Згідно з підпунктом "а" пункту 185.1 ст. 185 ПК об'єктом оподаткування є операції платників податків з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, в тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

За визначенням підпункту 14.1.191 пункту 14.1 ст. 14 ПК постачання товарів - будь-яка передача права на розпорядження як власник, в тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товару за рішенням суду.

Постачанням товарів також вважається передача права власності на матеріальні активи за рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування чи відповідно до законодавства (пункт "б" цього підпункту).

Отже, з метою оподаткування операції з постачання не завжди мають ознаку волевиявлення власника матеріального активу на передачу права на розпорядження ним, що обумовлено публічним характером податкових відносин.

Нормами частин першої та шостої ст. 319 ЦК, згідно з положеннями яких власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, а держава не втручається у здійснення власником права власності та на які посилається Компанія, не обмежується здійснення права власності. Так, відповідно до положень норми частини сьомої цієї статті законом може бути встановлено, зокрема обмеження діяльності власника чи її припинення.

Свобода підприємницької діяльності як загальний принцип господарювання в Україні не є безумовною, а реалізується у межах, визначених законом (стаття 6 Господарського кодексу України (ГК)).

Відповідно до ст. 174 ГК господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

Згідно з частинами першою, третьою ст. 178 ГК суб'єкт господарювання, який відповідно до закону та своїх установчих документів зобов'язаний здійснювати виконання робіт, надання послуг або продаж товарів кожному, хто до нього звертається на законних підставах, не має права відмовити у виконанні робіт, наданні послуг, продажу товару за наявності у нього такої можливості або надавати перевагу одному споживачеві перед іншим, крім випадків, передбачених законодавством.

Кабінет Міністрів України може у визначених законом випадках видавати правила, обов'язкові для сторін публічного зобов'язання, в тому числі щодо встановлення або регулювання цін.

Спеціальними нормами, які регулюють відносини між суб'єктами господарювання на ринку природного газу є норми Закону України "Про ринок природного газу". Статтею 11 цього Закону встановлено, що з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб'єктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обов'язки в обсязі та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України після консультацій із Секретаріатом Європейського Співтовариства.

Відповідно до цієї статті постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015р. № 758 (з наступними змінами) затверджено Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період) (далі - Положення від 01.10.2015р.). Введення спеціальних обов'язків обґрунтовано необхідністю забезпечення загальносуспільних інтересів на ринку природного газу, зокрема забезпечення стабільності, належної якості та доступності природного газу, а також підтримання належного рівня безпеки постачання природного газу споживачам, не створюючи загрози першочерговій цілі створення повноцінного ринку природного газу, заснованого на засадах вільної конкуренції, та з дотриманням принципів пропорційності, прозорості та недискримінації.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 Положення на ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", як на господарське товариство, єдиним акціонером якого є держава та яке має укладені договори купівлі-продажу природного газу з іноземними оптовими продавцями, до 1 квітня 2017 року покладено обов'язок придбавати природний газ у ПАТ "Укргазвидобування" для формування ресурсу природного газу для побутових споживачів, релігійних організацій (крім обсягів, що використовуються ними для виробничо-комерційної діяльності) та виробникам теплової енергії в рамках виробництва теплової енергії для релігійних організацій та надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню за цінами та на умовах, визначених пунктами 5-8 цього Положення. Підпунктом 4 цього пункту 3 на Компанію покладено обов'язок постачати природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії за цінами, на умовах та в порядку, що визначені пунктами 15-17 Положення.

Пунктом 15 Положення передбачено, що виробник теплової енергії до 1 квітня 2017 року має право придбати природний газ у НАК "Нафтогаз України" для виробництва теплової енергії та/або надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, релігійним організаціям та установам, що фінансуються за рахунок державного і місцевих бюджетів за умови, що такий виробник, на якого станом на 30 вересня 2015 року поширювалась дія статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", виконав свій обов'язок щодо відкриття рахунків із спеціальним режимом використання.

Постачання природного газу НАК "Нафтогаз України" виробникам теплової енергії здійснюється на підставі договору, що враховує положення примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та з дотриманням принципу недискримінації.

Серед умов, за яких на НАК "Нафтогаз України" покладається обов'язок постачання природного газу зазначеним споживачам, норма пункту 17 Положення встановлює вимоги щодо стану розрахунків виробників теплової енергії з Компанією за поставлений газ.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України "Деякі питання опалювального сезону 2016/17 року" від 05.10.2016р. № 742-р для забезпечення безперебійного постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії для бюджетних установ, релігійних та інших організацій, надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та постачальникам природного газу встановлено обов'язок до початку опалювального сезону 2016/17 року видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені з ними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2016р. № 357 "Про затвердження Примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії" та з дотриманням принципу недискримінації.

Будь-яких умов, від яких залежало б виконання цього обов'язку, зокрема виконання виробниками теплової енергії обов'язку щодо розрахунку за спожитий природний газ не встановлено.

Згідно з висновком Конституційного Суду України в рішенні від 03.10.1997 р. №4-зп у справі № 18/183-97 (справа про надбання чинності Конституцією України) конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована одно-предметними нормативними актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується одно-предметний акт, який діяв у часі раніше.

За наявності договорів про постачання природного газу, укладених з ПАТ НАК "Нафтогаз України" відповідно до Примірного договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2016р. № 357, треті особи реалізували своє право в публічному господарському зобов'язанні за участю Компанії щодо придбання природного газу в березні 2017 року в обсязі, встановленому договором. Враховуючи публічний характер господарського зобов'язання, реалізація права виробниками теплової енергії на придбання природного газу не залежала від дій Компанії щодо волевиявлення на постачання газу. Відсутність таких дій зі сторони Компанії (неподання номінацій, непідписання актів приймання-передачі природного газу) не означають відсутність господарського зобов'язання між Компанією та третіми особами в березні 2017 року.

Доводи Компанії про відсутність спеціального обов'язку щодо постачання природного газу третім особам в березні 2017 року у зв'язку з невиконанням ними вимог пункту 17 Положення щодо розрахунків, а відтак і про відсутність господарського зобов'язання і господарської операції з постачання газу як об'єкту оподаткування ПДВ спростовуються встановленими вище обставинами справи та суперечать наведеним правовим нормам. Так само неспроможним є і довід, що обов'язок щодо подання номінацій, встановлений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.10.2016р, № 742-р, вичерпався в жовтні 2016 року, тобто до початку опалювального сезону 2016/17 року. Зазначеним розпорядженням встановлено тільки термін виконання, зокрема Компанією обов'язку видати номінації на постачання природного газу виробникам теплоенергії, тоді як строк дії самого обов'язку постачання природного газу цим споживачам встановлений пунктом 17 Положення від 01.10.2015р. до 1 квітня 2017 року, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015р. №758.

Встановлення в судовому процесі факту операцій з постачання природного газу від Компанії третім особам в березні 2017 року спростовує довід позивача про неправомірність податкового повідомлення-рішення з огляду на те, що сума грошового зобов'язання контролюючим органом визначена не на підставі даних бухгалтерського обліку Компанії та не на підставі первинних документів, які б посвідчували господарські операції з поставки природного газу третім особам.

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об'єктивно відтворюють господарські операції, що є об'єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов'язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом.

У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов'язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного (частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків, відповідно до встановленого частиною 1 статті 77 КАСУ у обов'язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу), повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов'язку.

Обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін, випливає з офіційного з'ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами частині 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.

З врахуванням частини 1 статті 77 КАСУ суд під час офіційного з'ясування обставин справи встановив, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт відсутності розподілу (поставки) природного газу в адресу зазначених підприємств - виробників теплової енергії, до матеріалів справи не долучено у повному обсязі первинних та інших документів бухгалтерського та податкового обліку на спростування висновків контролюючого органу, що були взяті в основу оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Позивачем до матеріалів адміністративної справи в якості доказів долучено баланс природного газу по НАК «Нафтогаз України» за березень 2017р. (станом на 14.04.17), відповідно до розділу 4 якого для підприємств теплоенергетики (виробників теплової енергії) у березні 2017р. розподілене (поставлено) природного газу у кількості 728 221 551 куб.м., у тому числі для потреб населення - 619 846 001 куб.м.; для потреб релігійних організацій - 257 274 куб.м.; для потреб бюджетних установ і організацій - 103 303 523 куб.м. та для підприємств, організацій, інших суб'єктів господарювання та на власні потреби - 4 814 753 куб.м.

Відповідно до скоригованого балансу природного газу по НАК «Нафтогаз України» за березень 2017р. (станом на 30.06.17) розподіл природного газу для підприємств теплоенергетики (розділ 4) становив - 728 221 192 куб.м., для потреб населення - 619 846 001 куб.м.; для потреб релігійних організацій - 257 274 куб.м.; для потреб бюджетних установ і організацій - 103 303 164 куб.м. та для підприємств, організацій, інших суб'єктів господарювання та на власні потреби - 4 814 753 куб.м. Увесь природний газ, що надійшов до позивача у березні 2017р. згідно з коригованим балансом в кількості 2 234 045 768 куб.м. був розподілений.

Позивачем не надано детальних розшифровок до розділу 4 балансу природного газу (станом на 14.04.17) та скоригованого балансу (станом на 30.06.17) в розрізі окремо ідентифікованих покупців (підприємств теплоенергетики) із зазначенням правових підстав та обсягів розподіленого природного газу у березні 2017р.

Крім цього, до матеріалів справи позивачем не долучено баланс, належного НАК «Нафтогаз України» природного газу із зазначенням залишків газу станом на 01.03.2017 та 31.03.2017рр. (початок та кінець календарного місяця); первинні та інші документи обліку (договори, акти прийому - передачі газу, податкові накладні, витяги з Єдиного реєстру про їх належну реєстрацію, платіжні доручення або банківські виписки на підтвердження отримання грошових коштів за розподілений природний газ тощо) на підтвердження розподілу у березні 2017р. природного газу підприємствам теплоенергетики іншим, ніж зазначені відповідачем в акті перевірки; відсутні відомості щодо наявної кредиторської/дебіторської заборгованості між позивачем та підприємствами - виробниками теплової енергії, фінансові - господарські взаємовідносини між яким підлягають дослідженню у даній справі.

Долучені позивачем до матеріалів справи докази (відповідно до поданого клопотання), на думку суду, не обґрунтовують відсутність розподілу (поставки) природного газу в адресу 24 (двадцяти чотирьох) виробників теплової енергії, перерахованих на стор.7-37 акту перевірки.

Частиною 1 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (частина 2 цієї статті). Згідно з частиною 3 статті 242 Кодексу обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з частиною другою ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інша звітність, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені (частини перша, п'ята ст. 9 цього Закону).

Невиконання платником податків вимог правових норм щодо ведення бухгалтерського обліку та не відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій не є підставою для не відображення цих операцій в податковому обліку, в тому числі за результатами перевірки контролюючим органом. Для встановлення дійсного стану виконання платником податків податкового обов'язку законом контролюючий орган наділений повноваженнями на використання податкової інформації, отриманої з інших джерел, ніж від самого платника податків. Так, згідно з пунктом 73.3 ст. 73 ПК контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік якої та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

З метою отримання податкової інформації, необхідної для проведення перевірок, контролюючі органи мають право здійснити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Під час зустрічної звірки здійснюється співставлення даних, отриманих від платника податків та інших суб'єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювались між ними, для з'ясування повноти їх відображення в обліку платника податків (абзаци перший, другий пункту 73.5 ст. 73 ПК).

Факт переходу матеріального активу позивача (природного газу) до третіх осіб, обсяги та вартість поставки контролюючий орган встановив на підставі документів, отриманих в межах компетенції, в тому числі первинних документів, складених третіми особами для оформлення господарських операцій з Компанією. Достовірність цих документів перевірена судом, так само, як і їх достатність для визначення позивачу податкового зобов'язання.

Суд критично ставиться до доданого позивачем висновку експерта за результатами проведення судово - економічної експертизи від 17.08.2018р. № 15082001 з огляду на таке: відповідно до частини 1 статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством (частина 1 статті 101 Кодексу).

Згідно з частиною 6 статті 104 Кодексу у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Як свідчить висновок експерта (стор.1) судово - економічна експертиза проведена судовим експертом Жуковою О.В на підставі укладеного 16 квітня 2018р. між АТ «Укртрансгаз» (в даній адміністративній справі - третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору згідно з ухвалою суду від 10.04.2018р.) та ТОВ «Агенція Судових Експертиз» (експертна установа).

На стор.1-2 висновку експерта зазначено, що для проведення судово - економічної експертизи АТ «Укртрансгаз» надані відповідні документи, в тому числі: копії договорів на постачання природного газу між НАК «Нафтогаз України» та виробниками теплової енергії з додатковими угодами та інші документи, власником яких є позивач.

В ході розгляду справи, уповноваженим представником позивача не наведено ґрунтовних та вичерпних пояснень та не додано належним чином засвідчених копій доказів (документів та відомостей) на підтвердження наявності правових підстав передачі третій особі (АТ «Укртрансгаз) копій належних позивачу (ПАТ НАК «Нафтогаз України) документів та не повідомлено причин з яких саме третя особа звернулося до експертної установи для проведення судово - економічної експертизи щодо документального підтвердження висновків акту перевірки позивача від 18.08.2017р. № 2817/28-10-41-06/20077720, на підставі якого було винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення, яке не впливає на майновий стан третьої особи та не порушує законних прав, інтересів АТ «Укртрансгаз» як суб'єкта господарювання.

Надавши належну оцінку наданому висновку експерта як доказу в адміністративному процесі, суд зазначає, що висновок від 17.08.2018р. № 15082001 складений на замовлення третьої особи.

Відповідно до частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу (оцінка судом доказів, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні).

При цьому, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (частина 3 стаття 90 Кодексу).

В той же час, позивачем (ПАТ НАК «Нафтогаз України» та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (АТ «Укртрансгаз») в ході розгляду справи не обґрунтовано належність зазначеного доказу для підтвердження власних вимог, як це передбачено частиною 3 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, на думку суду, висновок експерта за результатами проведення судово - економічної експертизи від 17.08.2018р. № 15082001 як доказ не відповідає критеріям належності (стаття 73 Кодексу) та допустимості (стаття 74 Кодексу) та відхилений судом на підставі частини 1 статті 108 Кодексу з мотивів, які викладені вище.

Оцінка зібраних у справі доказів на відповідність їх вимогам процесуального закону щодо належності, допустимості, достовірності, достатності, з врахуванням взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, дає підстави суду визнати позовні вимоги Компанії такими, що не підлягають задоволенню.

Перевіряючи податкове повідомлення-рішення на відповідність вимогам щодо правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, встановлених частиною другою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що воно прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією і законами України; з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надані; обґрунтовано; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод і інтересів особи і цілям, на досягнення яких воно спрямовано; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття цього рішення; своєчасно, тобто в межах розумного строку.

Відмова в позові виключає розподіл судових витрат, понесених позивачем у зв'язку із зверненням з позовною заявою, на його користь, як це передбачено частиною першою ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись вимогами статей 72 - 77, 90, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - відмовити повністю.

Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова

Повний текст рішення виготовлений 08.11.2018.