ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

       У Х В А Л А

                                        ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

29 грудня 2009 року                                                                                         № 22-а-8000/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді                                     Довгополова О.М.,

суддів:                         Попка Я.С., Любашевського В.П.,

при секретарі судового засідання         Троцькому Є.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на  постанову господарського суду Хмельницької області від 13 березня 2008 року у справі за позовом Управління капітального будівництва Хмельницької обласної державної адміністрації до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001022301/0/1474 від 27.02.2004 року в частині визначення штрафних санкцій в розмірі 12160,00 грн. , -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2004 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив, зокрема, визнати протиправним та скасувати прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення № 0001022301/0/1474 від 27.02.2004 року в частині визначення штрафних санкцій в розмірі 12160,00 грн.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Оскаржуваною постановою господарського суду Хмельницької області від 13 березня 2008 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову, відмовивши у позові. В обґрунтування вимог покликається на те, що ним по відношенню до позивача здійснюється функція контролю, а оскільки згідно із ст. 4 ГК України не є предметом регулювання цього Кодексу адміністративні та інші відносини управління за участі суб’єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб’єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб’єкта господарювання, вважає неправильним застосування встановлених ст. 250 ГК України строків застосування адміністративно-господарських санкцій.    

У письмовому запереченні позивач просить залишити скаргу без задоволення, а постанову – без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з наступних підстав.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що за наслідками проведеної відповідачем перевірки складено акт № 480/231/04014170 від 25.02.2004 року, у якому встановлено, що протягом 15.02.2001-11.07.2003 років позивачем реалізовувалися товарно-матеріальні цінності без придбання торгового патента.

На підставі акта перевірки у податковому повідомленні-рішенні № 0001022301/0/1474 від 27.02.2004 року позивачеві визначено штрафні санкції, що оскаржені останнім в частині 12160,00 грн.

Відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність без одержання торгового патента, передбачена ч. 1 ст. 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» та полягає у застосуванні  штрафу у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб’єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням.

Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції у тому, що передбачена ч. 1 ст. 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» санкція у вигляді штрафу є видом адміністративно-господарських санкцій, встановлених ст. 239 ГК України, строки застосування яких передбачені у ст. 250 цього Кодексу, так як застосування такої здійснюється у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, що у даному випадку є здійснення позивачем торгівельної діяльності без одержання торгового патента, обов’язковість одержання якого передбачена Законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

         Таким чином, спростовуються доводи відповідача про неправильне застосування ст. 250 ГК України.

Враховуючи наведене та застосування відповідачем адміністративно-господарських санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням № 0001022301/0/1474 від 27.02.2004 року після закінчення встановлених ст. 250 ГК України строків їх застосування, задоволення позову є обгрунтованим.

При цьому судом першої інстанції правильно враховано, що зазначені порушення позивачем правил здійснення господарської діяльності мали місце до набрання чинності ГК України (01.01.2004 року) та те, що положення ст. 250 цього Кодексу пом'якшують відповідальність позивача за вчинені порушення, у зв’язку з чим правильно застосовано п. 5 Прикінцевих положень ГК України.

         Отже, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою; доводи скарги не спростовують висновків суду, у зв’язку з чим скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись   частиною 3 статті 160, статтями 195, 196, 198, 200, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

                                                  У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому залишити без задоволення, постанову господарського суду Хмельницької області від 13 березня 2008 року у справі № 20/21/9/244-нА – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:                                                                     О.М. Довгополов

Судді:                                                                                Я.С. Попко

                                                                                          В.П. Любашевський

                   Повний текст рішення виготовлено 31.12.2009 року.