Ухвала

12 листопада 2018 року

місто Київ

справа № 614/834/17

провадження № 61-46617ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. дослідив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Борівського районного суду Харківської області від 26 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 23 квітня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 23 жовтня 2018 року із застосуванням засобів поштового зв'язку звернувся з касаційною скаргою на зазначені судові рішення.

Касаційну скаргу подано без додержання вимог процесуального закону, чинного на момент звернення зі скаргою.

І. Відповідно до частини першої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.

Суд виходить з того, що підстави пропуску строків можуть бути визнані поважними, зокрема у тому випадку, якщо таке недотримання строків касаційного оскарження зумовлене діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції, а так само наявністю інших об'єктивних перешкод, що безумовно перешкоджали скаржникові своєчасному зверненню з такою скаргою.

Заявник у касаційній скарзі зазначає, що копію постанови Апеляційного суду Харківської області від 23 квітня 2018 року отримав 29 вересня 2018 року через суд першої інстанції, про що є відмітка про його вручення.

Наведені ОСОБА_1 доводи про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження не дають достатніх підстав для визнання їх поважними, оскільки відповідно до змісту оскаржуваної постанови Апеляційного суду Харківської області від 23 квітня 2018 року із апеляційної скаргою до суду звертався саме ОСОБА_1, однак заявником не зазначено обставин, за яких він протягом шести місяців не вживав заходів, щоб дізнатися про результати розгляду справи апеляційним судом. Посилання заявника на те, що він отримав рішення апеляційної інстанції лише 29 вересня 2018 року через суд першої інстанції не підтверджує факт неотримання заявником копії постанови апеляційного суду до 29 вересня 2018 року та невиконання судом апеляційної інстанції вимог статей 268, 272 ЦПК України.

З урахуванням положення частини третьої статті 393 ЦПК України Верховний Суд роз'яснює заявнику право звернутись до суду із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення.

ІІ. Заявником у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України

«Про судовий збір» від 08 липня 2011 року. З 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до зазначеного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Згідно із статтею 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України.

Сума судового збору за подання позовної заяви за вимоги немайнового характеру у цій справі становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» станом на 01 січня 2017 року, тобто 1 600, 00 грн.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції станом на час подання касаційної скарги) за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

При пред'явленні позову заявлено вимоги про визнання розписок від 22 грудня 2010 року та від 29 листопада 2013 року недійсними.

Враховуючи викладене, заявник за подання касаційної скарги має сплатити 2 560, 00 грн судового збору.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі/ Печерський район/22030102, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: 31219207026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207.

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору в повному обсязі необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Подана касаційна скарга не підлягає прийняттю Верховним Судом у складі Касаційного цивільного суду до розгляду, оскільки заявником у порушення вимог пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

ІІІ. Також, у порушення вимог пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України заявник не зазначив свій реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта.

ІV. Окрім наведеного заявником у порушення вимог пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до скарги не додано її копію разом із додатками відповідно до кількості учасників по справі.

Згідно із частиною третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Борівського районного суду Харківської області від 26 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 23 квітня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним залишити без руху.

Надати для усунення зазначених недоліків строк до 12 грудня 2018 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. О. Погрібний