Справа № 2-31/2010р.      

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2010 року      Збаразький районний суд Тернопільської області

 в складі:               головуючого суду                   ГУДИМИ І. В.

                      при секретарі                          ЖИЛЯК Н.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Збаражі справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошового утримання на період навчання, -

в с т а н о в и в :

До суду звернувся ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_3 про стягнення грошового утримання на період його навчання щомісячно у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку відповідача до червня 2012 року, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що йому, студенту Тернопільського державного технічного університету ім.Івана Пулюя, його батько – відповідач ОСОБА_3 в добровільному порядку не надає грошового утримання на навчання.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги і просив суд задовольнити позов.

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав, пояснивши при цьому, що він не може надавати грошового утримання сину на період навчання, оскільки перебуває у скрутному матеріальному становищі.  

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши здобуті під час судового засідання докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Так, судом  встановлено наступні факти:

Батьками ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_3 – відповідач по справі, та ОСОБА_4, що стверджується копією свідоцтва про народження (а.с.3).

ОСОБА_2 з 1.09.2008 року по даний час навчається в Тернопільському державному технічному університеті ім.Івана Пулюя і його доходи за період з 01.09.2008 року по 31.10.2009 року становили 5575,6грн. (отримана стипендія). В даний час позивач стипендію не отримує. Дані обставини стверджуються довідкою за №2225 від 29.10.2009 року та довідкою про доходи, виданими Тернопільським державним технічним університетом ім. Івана Пулюя (а.с.37,38), поясненнями позивача.

Батько позивача – відповідач ОСОБА_3 матеріальної допомоги на період навчання сина не надає, що стверджується поясненнями позивача та не заперечується самим відповідачем.

Згідно ст. 199 СК України, якщо повнолітній син продовжує навчання і у зв’язку з цим потребує матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітнього сина у твердій грошовій сумі  і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Таким чином, беручи до уваги те, що вищенаведені встановлені судом обставини свідчать про те, що відповідач в добровільному порядку належного матеріального утримання повнолітньому синові, який навчається, не надає, а також враховуючи матеріальне становище сторін, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, в зв’язку з чим необхідно стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 аліменти на період навчання у розмірі 1/5 частини із усіх видів його заробітку щомісячно, починаючи з 12.08.2009 року до досягнення дитиною 23 (двадцяти трьох) років.             Разом з тим суд не приймає до уваги твердження відповідача ОСОБА_3 про те, що він не взмозі надавати матеріальну допомогу сину через те, що перебуває у скрутному матеріальному становищі, оскільки це спростовується матеріалами справи, зокрема і довідкою за №10/4-5145 від 21.12.2009 року виданою УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області, відповідно до якої за ОСОБА_3 зареєстровані два автомобілі: GREAT WALL SAFE CC6460DY 3, держ.номер НОМЕР_1, 2008 року випуску; ЗАЗ 110248 держ.номер НОМЕР_2, 2005 року випуску (а.с.57).

 Крім цього суд також не приймає до уваги посилання відповідача на те, що позивача має змогу утримувати його мати, оскільки зазначена обставина не є основною і єдиною підставою для звільнення відповідача від обов’язку, передбаченого ст. 199 СК України.  

На підставі наведеного та керуючись  ст. ст. 10, 60, 88, 213 - 215, 218, 292  ЦПК України, ст. ст. 182, 199, 200, 201   СК України, суд , -  

в и р і ш и в :

         Позов задовольнити частково.

         Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 аліменти на період навчання у розмірі 1/5 частини із всіх видів його заробітку, однак не менше 30 відсотків встановленого законом прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 12.08.2009 року щомісячно до досягнення дитиною 23 (двадцяти трьох) років.

         Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави 51 (п'ятдесят одну) гривню судового збору.

         Стягнути з ОСОБА_3 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду даної справи, перерахувавши їх у УДК в Збаразькому районі, р/р 31214259700198, код одержувача 23588094, МФО 838012, призначення платежу: "Оплата витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду  справи  у Збаразькому районному суді Тернопільської області".

         В решті позову відмовити.

    Дане рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Тернопільської області через Збаразький районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження

    Дане рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у вищевказаний двадцятиденний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги вказане рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

                               СУДДЯ                                                          І. В. ГУДИМА