Дата документу 07.11.2018 Справа № 554/7910/18

Провадження № 1-кс/554/10719/2018

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2018 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави Чуванова А.М., при секретарі Садошенко М.П., за участю слідчого Кіяшко Т.М., прокурора Буряк А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП в Полтавській області Кіяшко Т.М. про арешт майна у кримінальному провадженні №12018170000000480 від 10.09.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні №12018170000000480 від 10.09.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

В клопотанні слідчий просить накласти арешт на зернову культуру-кукурудзу, яка, як сільськогосподарська культура, частково засіяна (не зібрана) з площі орієнтовним розміром 40 га, яка входить до загальної площі земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, загальною площею 103, 7000 га, що розміщується за межами населених пунктів на території Хейлівщинської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області, середня врожайність якої станом на 09.10.2018 була встановлена 101,5 центнерів з гектара, що в перерахунку на вагу буде становити 406,00 центнерів, вартістю 1 875 720 гривень з позбавленням права розпорядження та користування. Надати дозвіл на збір та реалізацію речового доказу у кримінальному провадженні № 12018170000000480, а саме сільськогосподарської культури - кукурудзи, яка росте на площі орієнтовним розміром 40 га, яка входить до загальної площі земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, загальною площею 103, 7000 га, що розміщується за межами населених пунктів на території Хейлівщинської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області.

Підставами для арешту майна слідчий вказує, що у провадженні СУ ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018170000000480 від 10.09.2018 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України щодо самовільного захоплення земельних ділянок СГД та фізичними особами, їх розорення та засіяння сільськогосподарськими культурами (соняшником, соєю, кукурудзою) на територіях Гребінківського, Пирятинського, Кобеляцького, Лохвицького, Миргородського, Чорнухівського районів Полтавської області та які по праву власності належать державі в особі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, чим державним інтересам було спричинено істотної матеріальної шкоди.

Співробітниками ВСП ГУНП в Полтавській області були встановлені факти порушення земельного законодавства, що виразилося у самовільному захопленні земельних ділянок СГД та фізичними особами, їх розорення та засіяння сільськогосподарськими культурами (соняшником, соєю, кукурудзою) на територіях: Гребінківського району (Наталівська сільська рада) земельними ділянками з кадастровими номерами: НОМЕР_2, площею 95,1819 га; НОМЕР_3, площею 50,2703 га; НОМЕР_4, площею 41,8036 га; НОМЕР_5, площею 17,6347 га; НОМЕР_6, площею 38,1004 га; Гребінківського району (Почаївська сільська рада) земельною ділянкою з кадастровим номером: НОМЕР_7, площею 32,3088 га. Гребінківського району (Григорівська сільська рада) земельної ділянкою з кадастровим номером: НОМЕР_8, площею 120,0186 га. Пирятинського району (Грабарівська сільська рада), земельними ділянками з кадастровими номерами: НОМЕР_9, площею 34,1278 га; НОМЕР_10, площею 42,4518 га. Кобеляцького району (Підгорянська сільська рада), земельною ділянкою з кадастровим номером: НОМЕР_11, площею 62,4828 га. Лохвицького району (Бодаквянська сільська рада), земельними ділянками з кадастровими номерами: НОМЕР_12, площею 53,5477 га; НОМЕР_13, площею 75,4922 га; НОМЕР_14, площею 53,7053 га; -НОМЕР_15, площею 24,0447 га. Миргородського району (Шахворостівська сільська рада), земельними ділянками з кадастровими номерами: НОМЕР_16, площею 41,9100 га, НОМЕР_17, площею 19,7400 га; НОМЕР_18, площею 3,5490 га. Чорнухівського району (Хейлівщинська сільська рада), земельною ділянкою з кадастровим номером: НОМЕР_1, площею 103,700 га Чорнухівського району (Хейлівщинська сільська рада), земельною ділянкою з кадастровим номером: НОМЕР_19, площею 24,6745 га та які по праву власності належить державі в особі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, чим державним інтересам було спричинено матеріальної шкоди.

Державним інспектором у сфері державного контролю за використаннямта охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охоронуземель Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області - провіднимспеціалістом відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування управління з контролю за використанням та охороною земель ОСОБА_3 при перевірці дотримання вимог земельного законодавства під час використанняземель державної власності сільськогосподарського призначення державної власності, право на які виставлено на аукціон (конкур) на території Хейлівщинської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області кадастровий номер: НОМЕР_1, площею 103,7000 га, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Хейлівщинської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області було встановлено, що станом на проведення перевірки вказана земельна ділянка засіяна сільськогосподарською культурою-кукурудзою.

Листом Хейлівщинської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області № 02-22/254 було повідомлено, що вищевказану земельну ділянку використовує ПрАТ «Райз-Максимко».

Розпорядженням голови Чорнухинської районної державної адміністрації від 03.11.2011 року № 472 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування (оренди) земельною ділянкою для продажу права оренди на земельну ділянку через аукціон на території Хейлівщинської сільської ради» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування (оренди) земельною ділянкою площею 103,7000 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва для продажу права оренди на земельну ділянку через аукціон на території Хейлівщинської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області.

Між Чорнухинською районною державною адміністрацією та Приватним акціонерним товариством «Райз-Максимко», в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 укладено договір оренди землі від 29.11.2011 року № 17 на строкове платне користування земельною ділянкою загальною площею 103,7 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована на території Хейлівщинської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області строком на 5 (п'ять) років. Договір зареєстрований у Державному реєстрі земель від 18.01.2012 за № 53250004001642.

Згідно даних Державного земельного кадастру дата державної реєстрації речового права (оренди) 18.01.2012 року, строк дії речового права 5 (п'ять) років.

Додатково встановлено, що частина вищевказаної земельної ділянки (площа 37,4000 га) представлена чорноземами сильноредрагованими середньосуглинковими (шифр 53д), що підтверджується графічним матеріалами (картограмма агровиробничих груп та підгруп грунтів 1991 р.). Відповідно до наказу Державного комітету України по земельних ресурсах від 06.10.2003 № 245 « Про затвердження переліку особливо цінних груп грунтів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.10.2003 за № 979/8300, вказані грунти входять до переліку особливо цінних груп грунтів.

На момент перевірки, документи, що посвідчують право користування земельною ділянкою та будь-які розпорядчі документи щодо поновлення договору оренди землі у ПрАТ «Райз-Максимко» в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_4 відсутні.

Враховуючи вищевикладене вбачається, що в ПрАТ «Райз - Максимко» в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 використовує земельну ділянку площею 103,7000 га (рілля) з кадастровим номером НОМЕР_1 без документів, що посвідчують право власності, право користування (оренди), державної реєстрації речового права на земельну ділянку, що є порушенням вимог статті 125 Земельного кодексу України.

Розмір шкоди за самовільне зайняття вищевказаної ділянки, як земель сільськогосподарського призначення становить 166270,93 гривень.

В період часу з 09 годин 40 хвилин до 11 годин 20 хвилин 09.10.2018 було проведено додатковий огляд території земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, що знаходиться за межами населеного пункту в с. Хейлівщина Чорнухинського району Полтавської області із кадастровим номером: НОМЕР_1, загальною площею 103, 7000 га. Натурним обстеженням даної земельної ділянки було встановлено, що частина її, а саме площею близько 60 га має сліди зібраного врожаю сільськогосподарської культури кукурудзи. На іншій частині, орієнтовна площа якої складає близько 40 га маються посіви культури кукурудзи. Засіяна площа земельної ділянки, яка була визначена за допомогою метровки (довжина якої складає 2 метри) має розміри 50м на 300 метрів, міжряддя між рослинами складає 75 см.. Кількість рослин, які ростуть на одному погонному метрі складає 5 штук, кількість рослин на 1 га - 65790 штук. Під час проведеного огляду засіяної земельної ділянки сільськогосподарською культурою для визначення процентного співвідношення 7 качанів, при зважуванні яких була встановлена їх вага-1.856 кг., що в процентному співвідношенні складає 100%. Після облушпування зерна, вага зерна становила-1486 кг, що становить 80.4%, вага качанів без зерна становила 0.364 кг. що становить - 19.6 %. Вага качанів, яка відібрана з 13.158 метрів погонних становить 12.620 кг, що в процентному співвідношенні складає 100%. Вихід зерна в процентному співвідношенні з обмолочених качанів, вага якого склала 10.150 кг. становить 80.4 %. Вага облущених качанів - 2.47 кг., що становить 19.6 %. З огляду на це. відповідно до проведеного огляду та складеного головним спеціалістом управління агропромислового розвитку райдержадміністрації ОСОБА_5 акту обстеження посівів кукурудзи на зерно урожаю 2018 року Чорнухинського району Полтваської області від 09.10.2018 складає 101,5 ц/га.

Відповідно до довідки № 129/01-15 від 09.10.2018 року орієнтовна вартість 1 тонни кукурудзи на зерно станом на 09.10.2018 року становить 4620 гривень.

Таким чином, з земельної ділянки площею в 40 га вага зібраного врожаю буде становити 406 тонн, вартість якого буде становити: 1 875 720 грн.

10.09.2018 року земельна ділянка із кадастровим номером: НОМЕР_1, загальною площею 103, 7000 га, яка розміщується за межами населених пунктів на території Хейлівщинської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області на якій малися посіви кукурудзи була визнана речовим доказом.

У відповідності до вимог ст.ст.168, 237, ч.5 ст.171 КПК України потрібно накласти арешт на зернову культуру-кукурудзу, загальною вагою 406,00 центнерів (406 тонн), середньо ринкова вартість якої складає: 4620 гривень за 1 тонну, що в сукупному підрахунку становить 1 875 720 гривень, з метою унеможливлення втрати слідів злочину та в майбутньому, забезпечення цивільного позову та відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Слідчий та прокурор в судовому засіданні підтримали клопотання, просили його задовольнити.

Володілець майна в судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.

Суд, заслухавши слідчого, прокурора, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим кодексом.

Згідно ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу. Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

З матеріалів клопотання вбачається, що в провадженні СУ ГУНП в Полтавській області знаходиться кримінальне провадження №12018170000000480, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.09.2018 року, за фактом самовільного зайняття земельної ділянки, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

10.09.2018 року земельну ділянку сільськогосподарського призначення кадастровий номер НОМЕР_1, площею 103,7000 га, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Хейлівщинської сільської ради Чорнухинського району Полтавської та врожай кукурудзи, що росте на вказаній земельній ділянці - визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Згідно із ч. 3ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Згідно ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як неодноразово зазначав ЄСПЛ у своїх рішеннях, судам необхідно визначати необхідність втручання в мирне володіння майном, визначення підстав та умов такого втручання й про критерії визначення хиткої межі для дотримання балансу між суспільними і приватними інтересами, щоб не покласти на одну зі сторін непомірного тягаря.

Крім цього, згідно рішення ЄСПЛ від 26.03.2013 року у справі "Рисовський проти України", було зазначено, що "державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (п.71). На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (п.74).

Суд вважає, що слідчим не доведено необхідність застосування арешту на посіви кукурудзи в межах даного кримінального провадження, оскільки витяг із кримінального провадження містить тільки відомості стосовно факту самовільного захоплення земельних ділянок фізичними особами, їх розорення та засіяння сльськогосподарсьою продукцією на територіях Гребінківського, Пирятинського, Лохвицького, Миргородського, Чорнухівського районів Полтавської області, натомість жодних відомостей про те, що такими діями завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику, що б могло свідчити про склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 197-1 КК України, у витязі немає. Відомостей про внесення змін чи доповнень до витягу з кримінального провадження, за яким здійснюється досудове розслідування, до суду не надано.

Також, вартість сільськогосподарської культури - кукурудзи, а так само і її кількість, яка, як зазначено в клопотанні частково засіяна (не зібрана) з площі орієнтовним розміром 40 га, слідчим фактично не встановлена. Вказана обставина позбавляє можливості слідчого суддю при винесенні судового рішення взяти до уваги розумність та співрозмірність обмеження права власності та врахування усіх наслідків арешту майна, як того вимагає ст.173 КПК України.

Тобто, слідчий в своєму клопотанні не визначив розмір та вартість майна, його індивідуальні ознаки (сорт), що не узгоджується з вимогами ст. 171 КПК України, що позбавляє можливості визначити порядок виконання ухвали, проведення конкретних дій, направлених на збереження цілісності і вартості даного майна.

Крім того, однією з підстав накладення арешту слідчий, посилається на необхідність накладення арешту на майно з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, при цьому він не долучив до клопотання цивільний позов, в тому числі відсутнє посилання і в клопотанні про наявність заявленого у кримінальному провадженні цивільного позову, а відтак відсутні підстави для накладення арешту на майно з цією метою.

Щодо вимоги слідчого про надання дозволу на збір та реалізацію врожаю сільськогосподарської культури кукурудзи, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Виключний перелік заходів забезпечення кримінального провадження передбачений статтею 131 КПК України.

Проте, статтею 131 КПК України, не передбачено такого заходу забезпечення кримінального провадження, як надання слідчим суддею дозволу на збір та реалізацію врожаю. Слідчий суддя, вважає неприпустимим звернення слідчого з клопотанням про застосування заходів кримінального провадження, що не передбачені діючим КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП в Полтавській області Кіяшко Т.М. про арешт майна у кримінальному провадженні №12018170000000480 від 10.09.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду на протязі 5 днів з моменту проголошення.

Слідчий суддя: А.М. Чуванова