22-ц/804/399/18

263/8997/18

Категорія 27 Головуючий у 1-й інстанції Томілін О.М.

Суддя-доповідач Мироненко І.П.

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

08 листопада 2018 року Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Мироненко І.П.

суддів: Биліни Т.І., Мальцевої Є.Є.

секретаря Сидельнікової А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області, постановлену 28 серпня 2018 року у м.Маріуполь, у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а:

У липні 2018 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, просив стягнути суму заборгованості за кредитним договором б/н від 21 лютого 2008 року у розмірі 107606,66 грн., що утворилась станом на 30 квітня 2018 року і складається з 3621,97 грн. - заборгованість за кредитом, 94423,59 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 4198,88 грн. - заборгованість за пенею та комісією, 250 грн. - штраф (фіксована частина), 5112,22 грн. - штраф (процентна складова).

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 28 серпня 2018 року позовну заяву ПАТ КБ «Приватбанк» повернуто позивачу.

Визнаючи неподаною та повертаючи позовну заяву ПАТ КБ «Приватбанк» на підставі ч.3 ст.185 ЦПК України, суд виходив з того, що останнім не в повному обсязі були виконанні вимоги, викладені в ухвалі суду від 20 липня 2018 року щодо усунення недоліків.

В апеляційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на порушення норм процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить ухвалу Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 28 серпня 2018 року скасувати, передати справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Скарга мотивована тим, що у суду не було процесуальних підстав залишати позовну заяву без руху, а в подальшому повертати її позивачу, оскільки питання наявності відповідних доказів, оцінки обґрунтованості позову, вирішується на наступних етапах судового розгляду. Щодо довіреності на представництво інтересів позивача у суді, то вона підписана особою яка виконувала обов'язки голови правління АТ КБ «ПриватБанк» Пахачук Г.Д. і діяла на підставі статуту та відповідних протоколів засідання наглядової ради банку. Копія довіреності посвідчена належним чином.

Неявка відповідача ОСОБА_2, яка повідомлена про час та місце розгляду справи належним чином, не перешкоджає апеляційному розгляду (ч.2 ст.372 ЦПК України).

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника позивача Шишелову  Н.В., яка підтримала доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст.367 ЦПК України наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Позовна заява може бути визнана неподаною і повернута, у разі, якщо вона подана без додержання вимог, передбачених ст.175 ЦПК України та не оплачена судовим збором, а позивач на вимогу суду і у встановлений законом строк, не усунув недоліків позовної заяви, або не сплатив необхідних судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 20 липня 2018 року позовну заяву АТ КБ «ПриватБанк» залишено без руху, з посиланням на те, що вона не відповідала вимогам ст.ст.175 та 177 ЦПК України, а саме, позов не містить обґрунтований розрахунок сум, що стягуються, з наведених складових кредитної заборгованості не зрозуміло з якого періоду вона виникла по кожному з платежів, яким чином і за який період її обчислено на момент подання позовної заяви. Сума пені зазначена в розрахунку в графі «Сума комісії та пені (накопичувальним підсумком)» неконкретизована. Якщо ця сума включає і пеню, і комісію, необхідно розмежувати суми окремо, вказавши за які саме послуги та який період їх нараховано, навести розрахунок. В позовній заяві не зазначено коли саме відповідачу була видана кредитна карта, чи відбувався перевипуск кредитної картки, докази її отримання, за яким тарифним планом та чи були зміни, на яку суму встановлювався ліміт, строк дії картки. Не обґрунтовано підвищення процентної ставки майже вдвічі від первісної, не надано доказів повідомлення позичальника про одностороннє підвищення процентної ставки за кредитом.

Позивачу запропоновано викласти всі вищевказані обставини належним чином та зазначити (надати) докази на підтвердження таких.

Окрім того, додані до позову письмові докази необхідно засвідчити належним чином (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року №55). Представнику позивача Гаренко Н.В. надати до суду оригінал або належним чином посвідчену копію довіреності на представництво інтересів банку з правом підпису позовної заяви і посвідчення документів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч.1 ст. 2 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.3 ст. 12 ЦПК України).

Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом (ч.2 ст. 13 ЦПК України).

Стаття 175 ЦПК України передбачає перелік вимог, яким повинна відповідати позовна заява (заява), а саме: вона повинна містити ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; ціну позову щодо вимог майнового характеру, чіткий виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, з зазначенням доказів, що підтверджують кожну обставину, а також повинні додаватися документи, що підтверджують сплату судового збору.

Відповідно до положень ст.177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що до неї додаються, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

При цьому кількісний та якісний склад документів, відповідно до принципу диспозитивності, позивач визначає самостійно. Виключенням з цього правила є лише пряме зазначення закону, щодо обов'язковості надання певних документів.

Іншого законодавець не встановив, а тому вимоги суду про надання на стадії пред'явлення позову документів, прямо не передбачених законом та ще й певної якості, які, як на його думку, повинні були б бути у справі, не можна вважати законними.

Позовна заява АТ КБ «ПриватБанк» містила усі необхідні відомості про права та обов'язки сторін й вимоги про здійснення судом певних дій із зазначенням способу судового захисту її інтересів. Зокрема, позивач сформулював та зазначив підстави виникнення, порушення його прав, а також обставини, якими обґрунтовує свої вимоги.

Тобто, позивач довів своє право на звернення до суду із таким цивільним позовом, а спосіб захисту свого цивільного права чи інтересу позивач визначає самостійно.

Не зазначення доказів та неподання таких доказів - це дії, які є різними за характером, змістом та наслідками. Так, не зазначення доказів у позовній заяві є підставою для залишення заяви без руху. Відсутність певних документів, наявність яких суд вважав би за необхідне, або неналежна їх якість, можуть бути підставою для відмови у позові або не сприйнятті їх як доказу при правовій оцінці.

Щодо відсутності права у представника Гаренко Н.В. на звернення до суду та підписання позовної заяви, то даний висновок суду є безпідставним з огляду на наступне.

Частиною 3 ст.62 ЦПК України визначено, що довіреність від юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Зі Статуту АТ КБ «ПриватБанк» вбачається, що згідно з рішенням Єдиного акціонера Банку 21 травня 2018 року № 519 було змінено тип банку з публічного на приватне акціонерне товариство та змінено найменування банку на Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк». АТ КБ «ПриватБанк» є правонаступником всіх прав та зобов'язань ПАТ КБ «ПриватБанк». Єдиним акціонером Банку є держава в особі Міністерства фінансів України (а.с. 58).

15 червня 2018 року затверджено новий статут товариства, відповідно до якого АТ КБ «ПриватБанк» є правонаступником ПАТ КБ «ПриватБанк».

Таким чином, відбулася реорганізація ПАТ КБ «ПриватБанк» в АТ КБ «ПриватБанк» шляхом перетворення банку, що передбачає зміну організаційно-правової форми товариства та найменування банку, без припинення банку як юридичної особи.

Позовна заява банка підписана представником позивача Гаренко Н.В. та до неї додано копію довіреності №9437-К-Н-О від 03 листопада 2017 року, яка була видана виконуючим обов'язки Голови Правління ПАТ КБ «ПриватБанк» Пахачук Г.Д., діючої на підставі Статуту (нова редакція) (затверджено наказом Міністерства фінансів України (рішенням єдиного акціонера) від 03 квітня 2017 року № 409, погоджено Національним банком України 19 квітня 2017 року) і Протоколів № 25 та № 26 засідання Наглядової Ради ПАТ КБ «ПриватБанк» від 20 липня 2017 року. Довіреність, видана на ім'я останньої, є чинною строком до 31 грудня 2019 року.

Відповідно до вказаної довіреності Гаренко Н.В., як представнику, надані права представляти інтереси банку з наданням прав, передбачених законом для позивача, зокрема подавати, підписувати, пред'являти необхідні документи, посвідчувати своїм підписом копії документів, у тому числі копії цієї довіреності, та виконувати інші необхідні дії, пов'язані з цією довіреністю.

Зміна керівника юридичної особи або зміна назви юридичної особи не є підставами для припинення виданої довіреності, оскільки представництво за довіреністю припиняється відповідно до положень ст.248 ЦК України.

На час звернення до суду з позовною заявою довіреність видана Гаренко Н.В. не скасована та не визнана недійсною.

Довіреність була підписана в.о. Голови правління банку Пахачук Г.Д. із прикладенням печатки банку, а її копія вже була засвідчена представником банку Гаренко Н.В. із прикладенням печатки, в межах наданих останній відповідних повноважень (а.с.18 зв.).

Отже, у представника Гаренко Н.В. були повноваження на звернення до суду з позовом від імені та в інтересах АТ КБ «Приватбанк» та посвідчення копій документів долучених до нього.

Відповідно до ч.4 ст. 95 ЦПК України копії документів, додані до позову, засвідчені належним чином, із зазначенням назви посади, ініціалів, прізвища особи, яка засвідчує документ, її особистого підпису та дати засвідчення копії, як це передбачено п.5.27 ДСТУ 4163-2003 (затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року №55).

Суд першої інстанції зазначених обставин не врахував та дійшов передчасного висновку про наявність підстав, передбачених ст.185 ЦПК України, для визнання позовної заяви неподаною та повернення її позивачу.

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права доступу до суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.

Згідно ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (п.4 ч.1).

Враховуючи, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням вимог закону, остання підлягає скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, у зв'язку з чим апеляційна скарга представника позивача підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 379 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 28 серпня 2018 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 12 листопада 2018 року.

Головуючий І.П. Мироненко

Судді: Т.І. Биліни

Є.Є. Мальцева