Справа № 2а-10359/09/2570
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 вересня 2009 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Падій В.В.,
при секретарі Кондратенко О.В.,
з участю представника позивача Пригари А. Б.
відповідача ОСОБА_1.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -
В С Т А Н О В И В:
Відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області звернулось до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі –ФОП ОСОБА_1.) про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 2688,89 грн. та пені в розмірі 90,72 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що у ФОП ОСОБА_1. середньооблікова кількість штатних працівників в 2008 році складала 9 осіб, а тому, відповідно Інструкції щодо заповнення форми звітності № 10-ПІ, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 1 робоче місце. Відповідно поданого відповідачем звіту у ФОП ОСОБА_1. працювала 1 особа, якій встановлена інвалідність і нею було відпрацьовано 1 місяць в 2008 році, що дорівнює середньообліковій кількості штатних працівників –0 осіб, таким чином, невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 1 робоче місце.
В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував та пояснив, що на виконання вимог Закону, незважаючи на укомплектованість протягом 2008 року всіх робочих місць працівниками, було створено робоче місце столяра та була направлена заявка до Куликівського районного центру зайнятості з проханням направити для працевлаштування інваліда за спеціальністю столяр. Але протягом 2008 року Куликівський районний центр зайнятості не зміг направити жодного інваліда для працевлаштування на вакантну посаду. Шляхом особистого пошуку було знайдено інваліда 3 групи ОСОБА_2., створено додаткове робоче місце та прецевлаштовано останнього на посаду охоронника. Від 03 квітня 2009 року Куликівським районним судом було винесено рішення, яке набрало законної сили, в якому встановлено, що норматив робочих місць позивачкою невиконано з поважних причин. Звіт було подано невчасно в зв’язку з тривалим відрядженням.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»(далі – Закону) для підприємств (об’єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік –у кількості одного робочого місця.
Частиною 2 статті 19 Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік визначається відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 року № 1442\11722.
Крім того, відповідно до ч. 3 та ч. 5 ст. 19 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.
Згідно ст. 20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Частинами 9, 10 статті 19 Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів. Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Згідно підпункту 2.1. пункту 2 Інструкції щодо заповнення форми N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 р. N 42 звіт складається роботодавцями щороку і до 1 березня, наступного після звітного періоду, подається або надсилається рекомендованим листом за місцем їх державної реєстрації відділенню Фонду соціального захисту інвалідів.
Згідно звіту від 10 березня 2009 року про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу у відповідача в 2008 році становила 9 осіб та відповідно нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 1 особа, тому відповідно до вищевказаної Інструкції створенню підлягає 1 робоче місце.
В судовому засіданні встановлено, що позивачем проводились заходи щодо працевлаштування інвалідів, шляхом створення робочого місця, що підтверджується звітом наявним в матеріалах справи, також була подана заявка до Киликівського районного центру зайнятості з проханням направити для працевлаштування інваліда за спеціальністю столяр, але центром не було направлено жодного інваліда. Шляхом особистого пошуку було знайдено інваліда 3 групи ОСОБА_2., створено додаткове робоче місце та прецевлаштовано останнього на посаду охоронника, що підтверджується копією трудового договору від 12.11.2009 року між відповідачем та зазначеним інвалідом. Відносно відповідача Куликівським районним судом була винесена постанова від 03 квітня 2009 року, яка набрала законної сили та встановила, що норматив робочих місць позивачкою невиконано з поважних причин, а звіт було подано невчасно в зв’язку з тривалим відрядженням. Отже, відповідачем виконані встановлені законодавством вимоги щодо нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позовних вимог відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Дата виготовлення та підписання постанови в повному обсязі 14 вересня 2009 року.
Суддя: Падій В.В.