Постанова

Іменем України

07 листопада 2018 року

м. Київ

справа № 756/3452/18

провадження № 61-43980св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М., Курило В. П. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянув у порядку письмового провадження без виклику сторін касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 08 серпня 2018 року у складі суді КуліковоїС. В.,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до

ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 04 липня 2018 року позовні вимоги задоволено.

Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 23 грудня

1995 року відділом реєстрації актів громадського стану Подільського району міста Києва, актовий запис № 773 розірвано.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 640,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку, шляхом подання 07 серпня

2018 року апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 08 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 04 липня 2018 року у даній справі повернуто без розгляду особі, яка подала апеляційну скаргу.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що скарга подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції, однак, виходячи зі змісту підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, її слід було подавати за правилами, що діяли до набрання чинності редакції ЦПК України від 15 грудня 2017 року, тобто через суд першої інстанції, оскільки не створено і не функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

06 вересня 2018 року ОСОБА_2 через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 08 серпня 2018 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, мотивуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що подаючи апеляційну скаргу,

ОСОБА_2 керувався положенням статті 355 ЦПК України, тому, повернувши апеляційну скаргу, апеляційний суд позбавив його права на захист.

При цьому заявник посилається на постанову Об?єднаної Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року за наслідками розгляду цивільної справи № 514/134/17

Касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до статті 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Згідно з підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повертаючи без розгляду апеляційну скаргу особі, що її подала, суд апеляційної інстанції послався на підпункт 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України та вважав, що апеляційну скаргу, слід подавати виключно через суд першої інстанції, який ухвали оскаржуване судове рішення, у тому порядку, який встановлений Законом.

Проте з таким висновком суду апеляційної інстанції погодитися не можна.

Відсутність на даний час Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи жодним чином не створює перешкоди учасникам провадження та апеляційному суду в поданні та прийнятті апеляційних скарг у паперовій формі безпосередньо до апеляційних судів.

Відповідно до статті 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права та застосовує засади судочинства, серед яких забезпечення права на апеляційний перегляд справи, розумні строки розгляду справи судом. Також згідно з частинами 2, 3 статті 2 ЦПК України, суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: верховенство права, пропорційність, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Застосування принципу пропорційності при здійсненні судочинства вимагає такого тлумачення підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, що б гарантувало особі право на безпосереднє звернення із апеляційною скаргою до апеляційного суду, яке визначене статтею 355 ЦПК України, оскільки держава не вправі обмежувати права особи без певної мети для захисту якогось суспільного інтересу.

Тому висновок апеляційного суду заснований на помилковому тлумаченні підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України. Таким чином, при поверненні апеляційної скарги без розгляду, суд апеляційної інстанції виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції щодо застосування вказаної норми права, викладеному у постанові Верховного Суду у складі Об’єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року у справі № 61-12112сво18.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена ухвала постановлена без додержання норм процесуального права. Судові процедури повинні бути справедливими, ніхто безпідставно не може бути позбавлений права на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає обґрунтованими та достатніми доводи касаційної скарги для скасування ухвали апеляційного суду, з передачею справи до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 400, 402, 406, 409, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 08 серпня 2018 року скасувати, справу передати до Київського апеляційного суду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

В. М. Коротун

В. П. Курило