АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Іменем України

25 лютого 2009 року     м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі  головуючого: Федорової А.Є.,

суддів:   Процик М. В.,  Заїкіна А.П.,

при секретарі Непомнящій О.О.,  розглянувши у судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ЗАТ комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу судді Балтського районного суду Одеської області від 14 серпня 2008 року за заявою ЗАТ комерційний банк «ПриватБанк» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2008 року ЗАТ комерційний банк «ПриватБанк» (далі - Банк) звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором та судових витрат. Заявник зазначав,  що відповідно до укладеного кредитного договору від 30 листопада 2005 року ОСОБА_1 отримав у Банку кредит у розмірі 2000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення,  що відповідає строку дії картки. Однак боржник свої зобов'язання за договором не виконав і станом на 19 березня 2008 року його заборгованість складає 2227, 23грн,  а саме: 1918, 65 грн.-заборгованість за кредитом та 308, 58 грн.- заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Ухвалою судді Балтського районного суду Одеської області від 14 серпня 2008 року у прийнятті заяви Банку про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 кредитної заборгованості відмовлено,  заяву повернуто заявникові.

В апеляційній скарзі Банк просить скасувати ухвалу судді та. передати питання про прийняття заяви на новий розгляд до суду першої інстанції,  посилаючись на порушення суддею норм матеріального ( ст.  ст. 207, 526, 1050, 1054 ЦК України) та процесуального права ( ст. 100 ЦПК України).

Заслухавши доповідача,  перевіривши матеріали справи,  доводи скарги,  колегія суддів вважає,  що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі  ст. 95 ЦПК судовий наказ є особливою формою судового рішення про

стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи,  якій належить право такої вимоги.

Вимоги,  за якими може бути видано судовий наказ,  підстави для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу передбачені статтями 96, 100 ЦПК України.

Головуючий в першій ін-т Наумчак Л.І.     Справа № 22ц-664/09

Доповідач: Федорова А.Є.     Категорія ЦПК

Відповідно до п.1 ч.1  ст. 96 ЦПК судовий наказ може бути видано,  якщо заявлено вимогу,  яка ґрунтується на правочині,  вчиненому у письмовій формі.

Згідно з п.2 ч.1  ст. 100 ЦПК суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу,  якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.

Відмовляючи у прийнятті заяви про видачу судового наказу,  суддя виходив з того,  що заявлені Банком вимоги про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором у розмірі 2227, 23 грн. є спірними,  оскільки в договорі чітко не визначені грошові обов'язки позичальника стосовно сплати відсотків за користування кредитом.

Такий висновок судді є обгрунтованим.

До заяви Банку про видачу судового наказу додані складові частини договору про надання банківських послуг: заява ОСОБА_1. від 28 листопада 2005 року,  загальні умови і правила надання банківських послуг та загальні правила користування платіжною карткою,  однак в них не зазначено строк дії картки та процентну ставку за користування кредитом.  (а.с. 3-3зв.,  4-5,  5зв.)

Тому,  заявлені вимоги Банку про видачу судового наказу про стягнення з боржника заборгованості у розмірі 2227,  23 грн.,  у тому числі 308, 58 грн. за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення,  що відповідає строку дії картки,  не ґрунтуються на договорі і не є безспірними.

За таких обставин суддя обґрунтовано відмовив у прийнятті заяви про видачу судового наказу та повернув її заявникові,  оскільки вимоги Банку не ґрунтуються на вчиненому між ним та ОСОБА_1 договорі,  та із заяви і поданих документів вбачається спір про право. Ухвала судді відповідає вимогам закону і скасуванню не підлягає.

Доводи апеляційної скарги висновків судді не спростовують. До апеляційної скарги також не надані докази безспірності вимог про видачу судового наказу. В засідання апеляційного суду представник Банку,  повідомлений про час і місце судового засідання належним чином,  не з'явився і будь-яких доказів на підтвердження своїх вимог не надав.

Між тим,  зазначена ухвала не перешкоджає Банку звернутися до суду з тими самими вимогами у порядку позовного провадження.

Керуючись  ст.   ст.  307 ч.2 п.1,  312 ч.1 п.1,  313,  315, 317, 319 ЦПК України,  колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ЗАТ комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.

Ухвалу судді Балтського районного суду Одеської області від 14 серпня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.