АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2009 року, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
• - головуючого судді - Заїкіна А.П.,
• - суддів: Процик М. В., Мизи Л.М. , з участю секретаря - Трошина К.С. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеського державного медичного університету Міністерства охорони здоров'я України про визнання звільнення без законної підстави, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2008 року, -
встановила:
03 квітня 2007 р. ОСОБА_13вернулась до суду з позовом до університету про поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди (а. с. 1 - 2), підстави якого змінила заявою від 20.04.07 р. (а. с 10 - 11). Вказала, що вона працювала у Одеському державному медичному університеті Міністерства охорони здоров'я України (далі - «Університет») провідним науковим співробітником Центральної науково-дослідної лабораторії. 12.02.07 р. їй було вручено копію наказу № 53 - л від 01.02.07 р. про її звільнення з 31.01.07 р. за п. 2 ст. 36 КЗпП України - у зв'язку з закінченням строку трудового договору. Вважала, що звільнена з роботи з порушенням вимог ст. ст. 36, 39-1 КЗпП України. Строковий трудовий договір закінчився 31.12.2006 p., що зазначено в наказі по університету № 687-л від 29.12.06 р. Після видання цього наказу вона продовжувала працювати на посаді, роботодавець вимоги про припинення роботи не ставив, а тому з 01.01.2007 р. строковий трудовий договір вважається укладеним на невизначений строк. У травні 2008 року позивачка змінила позовні вимоги (а. с. 82 - 83), відмовившись від вимог про поновлення на роботі (а. с. 85), та просила визнати, що її звільнення з посади відбулося без законної підстави, стягнути з університета на її користь заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 23370, 92 грн. та компенсацію з нанесену моральну шкоду у розмірі 50000 грн.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2008 р. (а. с 101 - 102), позов було задоволено частково. Визнано, що позивачка звільнена з посади без законної підстави. Стягнуто: з університета на користь позивачки моральну шкоду в розмірі 1500 грн.; з університета на користь держави судовий збір у розмірі - 8, 50 грн.; з університета на користь ТУ ДСА в Одеській області витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі - 7, 50 грн. В частині стягнення з університету на користь позивачки середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовлено.
Справа № 22ц-287/09 Категорія - 53
Головуючий у першій інстанції - Бузовський В.В. Доповідач - Заїкін А.П.
В апеляційній скарзі (а. с. 108 - 111) ОСОБА_1 оскаржує рішення в частині: вирішення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу; стягнення відшкодування моральної шкоди; посилання суду у мотивувальній частині рішення на те, що «...трудова книжка видана без затримки, розрахунки із звільненим працівником Медуніверситет здійснив своєчасно...». Просить рішення суду в цій частині змінити. Стягнути з університету середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі - 23370, 92 грн., моральну шкоду у розмірі - 50000 грн. Виключити з мотивувальної частини рішення відомості про те, що «...трудова книжка видана без затримки, розрахунки із звільненим працівником Медуніверситет здійснив своєчасно...», в іншій частині рішення залишити без змін. Вважає, що в оскаржуваній частині рішення постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права: порушено ст. 235 КЗпП України; розмір відшкодування моральної шкоди визначений без врахування тривалості вимушеного прогулу, статусу позивачки та додаткових зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану; неповно з'ясовані обставини справи, що мають значення для справи; недоведені обставини, що мають значення для справи.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які з'явилися у'судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково із таких підстав.
Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 307, п. 2 ч. 1 ст. 309 ЦПК апеляційний суд за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції має право змінити рішення. Підставами для зміни рішення суду першої інстанції є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.
Відповідно до позовної заяви (а. с. 1 - 2), заяви про зміну підстав (а. с. 10 - 11), заяви про зміну позовних вимог (а. с. 82 - 83) позивачка не пов'язувала допущенні відносно неї порушення трудового законодавства із видачею трудової книжки, проведенням розрахунку з нею. Ці обставини суд першої інстанції не досліджував у судовому засіданні. Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про те, що «...трудова книжка видана без затримки, розрахунки із звільненим працівником Медуніверситет здійснив своєчасно...» підлягають виключенню з мотивувальної частини, а рішення суду першої інстанції зміні в цій частині.
Інші доводи апелянта не спростовують висновків суду. Відповідно до ст. 303 ЦПК під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
ОСОБА_1 оскаржила рішення суду в частині вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди. В частині вимог про те, що звільнення ОСОБА_1.3 роботи згідно наказу № 53-Л від 07.02.07 р. було без законної підстави рішення не оскаржено. В суді апеляційної інстанції позивачка та її представник також вважали звільнення незаконним з 31.01.07 р. відповідно до вказаного вище наказу. Клопотань про встановлення іншої дати звільнення, зміну причини звільнення позивачка ні у суді першої інстанції, ні у суді апеляційної інстанції не заявляла. Відповідно до ст. ст. 10, 11, 303 ЦПК цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, в межах заявлених позовних вимог. Апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Приймаючи рішення про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції враховував вимоги ст. 23 ЦК. Підстави для зміни розміру відшкодування відсутні.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні тільки в частині виключення з мотивувальної частини рішення суду першої інстанції висновків про те, що «...трудова книжка видана без затримки, розрахунки із звільненим працівником Медуніверситет здійснив своєчасно...», в іншій частині рішення необхідно залишити без змін.
Керуючись ст. 303, п.3 ч. 1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, ст. ст. 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2008 року змінити.
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати, що ОСОБА_1 звільнена з посади провідного наукового співробітника центральної науково-дослідницької лабораторії Одеського державного медичного університету Міністерства охорони здоров'я України згідно наказу № 53-Л від 07 лютого 2007 року без законної підстави.
Стягнути з Одеського державного медичного університету Міністерства охорони здоров'я України на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн. 00 коп. В задоволені решти позовних вимог про стягнення відшкодування моральної шкоди відмовити.
В частині стягнення з Одеського державного медичного університету Міністерства охорони здоров'я України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.
Стягнути з Одеського державного медичного університету Міністерства охорони здоров'я України на користь держави судовій збір у розмірі 8 (вісім) грн. 50 коп.
Стягнути з Одеського державного медичного університету Міністерства охорони здоров'я України на користь територіального управління державної судової адміністрації в Одеській області витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 7 (сім) грн. 50 коп.
Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в
касаційному порядку до Верховного Суду Украни протягом двох місяців з дня набрання
законної сили.