Справа № 214/9478/14-ц

                                                                                2/214/524/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

18 жовтня 2018 року, Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого  – судді Чернової Н.В.,

при секретарі – Звади Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі, цивільну справу 214/9478/14-ц за уточненою позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Саксаганського відділу державної виконавчої служби місто ОСОБА_3 Ріг Головного територіального управльнння юстиції Дніпропетровської області про усунення перешкод в користуванні майном, третя особа – Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії в м. Кривому Розі, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулась до суду із вказаним позовом, який в подальшому уточнила, просить суд скасувати забору на відчуження з усього майна, що належить позивачу, накладений на підставі постанови державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції ОСОБА_4 про арешт майна боржника по виконавчому провадженню ВП № 29141155 від 15.12.2011 року, яка була внесена до державного реєстру речових прав на нерухоме майно за номером запису обтяження № 11967226 від 15.12.2011 року; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

В обґрунтування позовних зазначила, що ОСОБА_2 не може реалізувати своє право щодо користування майном, яке у нього виникло на підставі рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу відповідно до якого визнано за ним право власності на 4 кімнатну квартиру за №90 на першому поверсі 5 поверхового будинку, загальною площею 79,8 кв. м., житловою площею 44,3 кв. м., яка знаходиться по вулиці Співдружності, будинок 80 в м. Кривий Ріг.  Відповідно до відомостей з єдиного реєстру заборони відчуження об’єктів нерухомого майна в графі тип обтяження «арешт майна» за реєстровим номером №12196238, 22.02.2012 р. на підстав постанови про накладення арешту та заборони на відчуження ВП№30443502 Саксаганським ВДВС Криворізького МУЮ накладено обтяження на все нерухоме майно ОСОБА_2, відповідно уточнення стосується саме вилучення зазначених відомостей. Саксаганським відділом державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції накладено арешт на все майно належне на праві власності ОСОБА_2, відповідно наявність арешт позбавляє ОСОБА_1 реалізувати своє право на користування майном.

Позивач у судове засідання не з’явилась, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином.

Представник позивача ОСОБА_5, в судове засідання не з’явилась, надала до суду письмову заяву, в якій позовні вимоги просила задовольнити, розглянути справу у її відсутність.

Представник третьої особи Саксаганського відділу державної виконавчої служби м. Кривого Рогу, в судове засідання не з’явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином.

Представник третьої особи Публічне акціонерне товариство «Державний експерто

імпортний банк України», в особі філії в місті ОСОБА_3 ПАТ  «Державний експерто-імпортний банк України» в судове засідання не з’явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином.

17 вересня 2018 року ухвалою суду було витребувано докази, копію виконавчого провадження.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з такого.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.

Як встановлено судом, відповідно до ухвали Саксаганського районного суду міста ОСОБА_3 по цивільній справі №435/7616/12 суд визнав мирову угоду, укладену між між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, умовами якої квартира квартира №90, розташована у будинку № 80 по в, по вул. Співдружності місті Кривий Ріг відійде на праві приватної власності ОСОБА_1. ( Том №1 а.с.6)

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 14.05.2012 року видане замість договору купівлі-продажу квартири, посвідчено приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_6 19.03.2003, зареєстрованого в реєстрі за №700 на підставі рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради «Про оформлення права власності на об’єкт нерухомого майна» власник є ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1. (Том №1 а.с.8)

06.12.2010 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу було видано виконавчий лист № 2-1956/10 про солідарне стягнення з відповідача ОСОБА_7, ОСОБА_2В.( яка є дружиною позивача), на користь Публічного акціонерного товариства «Державний еспертно-імпортний банк» 472526,53 гривень, заборгованості за кредитним договором та на рівних частинах 3098,81 гривень в рахунок відшкодування судових витрат. (Том №1 а.с.67-68) було відкрито виконавче провадження (а.с.65)

Згідно постанови ВП № 304443502 від 19.12.2011 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження старшим державним виконавцем Лавриненко Н.М. Саксаганського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_2. (Том № а.с.72)

Згідно абзаців першого та другого пункту 1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03.06.2016 року № 5 (далі Постанова № 5), у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов’язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статті 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Згідно абзацу першого пункту другого Постанови № 5, позов про зняття арешту з майна може бути предявлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Позови на захист майнових прав малолітніх та неповнолітніх дітей боржника (засудженого) можуть бути предявлені їхніми законними представниками, а у випадках, встановлених законом, органами та особами, яким надано право захищати права, свободи чи інтереси інших осіб.

Пунктом 13 Постанови № 5 розяснено, що при розгляді позову про визнання права власності на арештоване майно та/або зняття арешту з майна судам слід всебічно і повно зясовувати обставини, наведені позивачем на підтвердження своїх вимог.

Підстави та порядок зняття арешту при виконанні рішень суду визначено Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частин першої та другої статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XIV (далі Закон № 606-XIV) в редакції чинній станом на час спірних правовідносин, сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

   Відповідно до п. 4Постанови Пленуму Верховного Суду України N 6 від 27.08.76 «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» «за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним. Аналогічна позиція щодо належних відповідачів при розгляді позовів про зняття арешту ( боржник та особа, в інтересах якої накладено арешт) викладена в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 N 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» в п. 16.

       Відповідачами в справі суд притягує боржника, особу, в інтересах якої накладено арешт на майно, і в необхідних випадках особу, якій передано майно.

       Виходячи з цього, боржник у виконавчому проваджені не може бути позивачем у позовному провадженні про зняття арешту з майна.

        Згідно з ч.5 ст.60 даного Закону у випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

        З даної норми закону випливає, що під час вирішення такого спору зясуванню підлягають обставини щодо підстав набуття права власності на спірне майно, у звязку з чим зазначені вимоги є приватноправовими.

        Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а справи підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства, якщо вони виникають у цивільних правовідносинах.

          В даному випадку є спір щодо набуття права власності на спірне майно, тому вимоги заявлені ОСОБА_1 є приватноправовими, так як він позбавлений змоги в повному об'ємі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.

          Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту. Просить виключити з опису та звільнити з під арешту.

           Згідно ст.41 Конституції  України кожен має право володіти, користуватися і  розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути  протиправно позбавлений права власності.

            Згідно ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм  майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які  дії, які не суперечать закону.

           Згідност.392 ЦК України власник майна  може пред’явити позов про визнання його  права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою  особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Слід також зазначити, що однією із засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом, встановлено, що у зв’язку з тим, що Саксаганським відділом державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції накладено арешт на все майно належне на праві приватної власності ОСОБА_2, позбавляє права позивача реалізувати своє право власності, згідно мирової угоди затвердженої Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу від 06 березня 2013 року між подружжям.

Таким чином, суд проходить до висноку, про необхідність зняття арешту з нерухомого майна належного відповідачу ОСОБА_2.

Питання про судовий збір суд вирішує згідно ст. 141 ЦПК України, та вважає, що оскільки позивачем не заявлялася вимога про стягнення судового збору з відповідача, судові витрати залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.317, 319, 391 ЦК України, ст..ст. 10, 12, 13, 81, 141, 263, 265 ЦПК України,суд, -

УХВАЛИВ:

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Саксаганського відділу Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції про усунення перешкод в користуванні майном, третя особа – Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії в м. Кривому Розі - задовольнити.

Усунути перешкоди в користуванні майном, шляхом зняття арешту накладеного на підставі постанови ВП №30443502 від 19.12.2011 року Саксаганським відділом державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції старшим державним виконавець ОСОБА_8 на нерухоме майно, а саме 4 кімнатної квартири за №90 на першому поверсі 5 поверхового будинку, загальною площею 79,8 кв. м., житловою площею 44,3 кв. м., яка знаходиться по вулиці Співдружності, будинок 80 в м. Кривий Ріг, яка відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить ОСОБА_2.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя                                                                                                         Н.В. Чернова