Справа № 11-814/08     Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Бондаренко О.І.

Доповідач: Зайцев В.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого-судді Дудікова В.І.,

суддів: Зайцева В.А., Сороки Л.А.,

за участю прокурора Фінц Д.Г.,

засудженого ОСОБА_2, його захисника ОСОБА_3,

потерпілої ОСОБА_4, її представника - адвоката ОСОБА_5,

розглянула 13 листопада 2008 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальну справу за апеляцією потерпілої ОСОБА_4 на вирок Вінницького районного суду Вінницької області від 23 липня 2008 року, яким

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя м. Вінниці, інваліда 2-й групи, раніше не судимого,

засуджено: за ч.1 ст.119 КК України - до 5-ти років позбавлення волі;

за ч. 1 ст. 185 КК України - до 2-х років позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, остаточне покарання - 5-ть років позбавлення волі.

Відповідно до п. «е» ст.1 Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року ОСОБА_2 звільнений від призначеного покарання.

Вирішена доля речових доказів.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, маючи неприязні відносини з батьком ОСОБА_7, 31 травня 2007 року біля 10 годин, знаходячись в своєму будинку в АДРЕСА_1, під час сварки, яка виникла на побутовому грунті, не передбачаючи настання смерті, хоча повинен був і міг передбачити настання наслідків, штовхнув ОСОБА_8, якій стояв на сходах веранди в ліву частину тіла, від чого останній впав та отримав, згідно висновку СМЄ № 654-680 від 02.10.2007 року, відкриту черепно-мозкову травму у вигляді рани в правій тім»яно-скроневій ділянці, багатоуламкового перелому правої тім»яно-скронево-потиличної ділянки з переходом на середньо-задні черепні ямки, лінійного перелому в правій тім»яній ділянці, субдурального крововиливу справа та субарахноідальних крововиливів, що мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення та стоять в причинному зв»язку зі смертю потерпілого.

Побачивши, що батько помер, ОСОБА_2, з метою приховання тіла, розчленував його в своєму будинку та по частинах на мопеді вивіз і закопав в лісопосадках біля с.Агрономічне Вінницького району Вінницької області.

Крім того, після необережного вбивства внаслідок недбалості, ОСОБА_2 в той же день в тому ж будинку де він проживав з батьком, діючи умисно і таємно, з корисливих мотивів, з метою викрадення чужого майна, під час розчленування тіла потерпілого ОСОБА_8 з четвертого пальця лівої руки викрав перстень з жовтого металу вагою 7, 43 гр., вартістю 669 грн., якій сховав в будинку.

По справі подані апеляції від потерпілої ОСОБА_4 та адвоката ОСОБА_9

Апеляція адвоката ОСОБА_9 відкликана автором за згодою засудженого ОСОБА_8 до початку апеляційного розгляду справи.

Потерпіла ОСОБА_4 в своїй апеляції, не погоджуючись з кваліфікацією дій засудженого за ст.119 ч.1 КК України, просить вирок скасувати та засудити ОСОБА_2 за ст.115 ч.1 КК України.

Заслухавши доповідача, пояснення потерпілої, яка підтримала свою апеляцію, думку прокурора, який заперечував проти апеляції потерпілої ОСОБА_4 та вважав вирок суду законним і обґрунтованим, виступ адвоката ОСОБА_5, яка підтримала апеляцію потерпілої ОСОБА_4, пояснення засудженого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_3, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для ії задоволення.

Відповідно до ст.365 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції.

При розгляді справи судом в повному обсязі дотримано положень ст.22 КПК України щодо всебічного, повного і об»ективного з»ясування всіх обставин справи, а оцінка доказів проведена у відповідності до вимог ст.67 КПК України.

Кваліфікація дій засудженого за ст.119 ч.1 КК України, як вбивство, вчинене через необережність, хоча і оскаржується потерпілою ОСОБА_4, проте є вірною. Кваліфікація його ж дій за ст.185 ч.1 КК України ніким не оскаржується.

Свій висновок по кваліфікації дій винного районний суд переконливо обґрунтував у вироку, ретельно проаналізувавши здобуті і досліджені в судовому засіданні докази, яким надав належну оцінку. Наведені у вироку мотиви щодо кваліфікації дій ОСОБА_2 після зміни прокурором обвинувачення зі ст.115 ч.1 на ст.119 ч.1 КК України, зокрема відсутність умислу на позбавлення життя батька, обставини його падіння зі сходів та механізм отримання тяжких тілесних ушкоджень, наявний причинний зв»язок зі смертю потерпілого, відповідають обставинам справи, підтверджуються висновками судово-медичної експертизи, показами в суді експерта-криміналіста, протоколом відтворення обстановки і обставин події, показами свідків, сукупністю інших об»ективних доказів, а тому є вірними і колегія суддів з ними погоджується.

Таким чином, вина засудженого ОСОБА_2 у скоєному при обставинах, встановлених судом повністю доведена сукупністю досліджених і перевірених судом доказів, які обґрунтовано покладені в основу вироку. Міра покарання призначена у відповідності до вимог ст.65 КК України. Застосування до засудженого Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року є правомірним.

Твердження потерпілої в апеляції про порушення її прав на досудовому слідстві, а також про залишення поза увагою суду показів деяких свідків слід визнати безпідставними, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, а останні, крім того, є неконкретними.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію потерпілої ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Вирок Вінницького районного суду Вінницької області від 23 липня 2008 року стосовно ОСОБА_2 - залишити без змін.