Справа № 7391     Головуючий в суді 1 інстанції - Васильєва

Доповідач - Дербенцева

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2008 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах

Апеляційного суду м.  Києва в складі:

Головуючого - Судді Дербенцевої Т.П. Суддів - Шебуєвої В.А. Немировської О.Є. При секретарі Полонській А.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26 лютого 2008 року в справі за позовом Комунального підприємства «Житлово-комунальна контора «НИВКИ» до ОСОБА_2,  ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Шевченківського районного суду м.  Києва від 26 лютого 2008 року постановлено стягнути з ОСОБА_2,  ОСОБА_1 солідарно на користь КП ЖЕК «НИВКИ» заборгованість за житлово-комунальні послуги 22241гр.36 коп. та судові витрати.

7 липня 2008 року відповідачка ОСОБА_1. подала апеляційну скаргу на рішення суду та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Обґрунтовуючи клопотання,  ОСОБА_1. вказала,  що вона не була присутньою при розгляді справи в суді першої інстанції,  про рішення суду дізналася від свого батька,  через хворобу лише 21 березня 2008 року вперше подала апеляційну скаргу на рішення суду,  яка ухвалою судді апеляційного суду м. Києва від 03 квітня 2008 року була залишена без розгляду.

Зазначала,  що ухвалу судді Апеляційного суду вона оскаржувала до Верховного Суду України і після отримання ухвали судді Верховного Суду України з роз»ясненням про можливість повторної подачі апеляційної скарги та заяви про поновлення строку вона подала вдруге апеляційну скаргу.

Посилаючись на ці обставини та на те,  що їй не було зрозуміло зміст ухвали судді апеляційного суду,  просила визнати причини пропуску строку поважними та поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду.

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду,  пояснення осіб,  що з «явилися,  дослідивши матеріали справи,  обговоривши доводи клопотання,  колегія вважає,  що клопотання про поновлення строку не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається,  що первісно ОСОБА_1. подала апеляційну скаргу 21 березня 2008 року. Ухвалою судді Апеляційного суду м. Києва від 03 квітня 2008 року апеляційна скарга була залишена без розгляду у зв»язку з пропущенням строку на

оскарження та відсутністю заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення.

В цій ухвалі від 3 квітня 2008 року було зазначено про право повторного звернення з апеляційною скаргою та заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Ухвала відразу була направлена ОСОБА_1. Разом з тим,  ОСОБА_1. звернулася з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду та повторною апеляційною скаргою лише в липні 2008 року,  тобто через три місяці після отримання ухвали судді апеляційного суду.

Тобто строк пропущений і станом на 21 березня 2008 року,  і на 7 липня 2008 року.

Доказів про поважність причин пропуску строку ОСОБА_1. не надано.

Посилання апелянта на те,  що вона оскаржувала ухвалу судді апеляційного суду м. Києва від 3 квітня 2008 року до Верховного Суду України не можна прийняти до уваги,  оскільки ця обставина не є підставою для поновлення строку.

З огляду на викладене в поновленні строку необхідно відмовити,  а апеляційну скаргу залишити без розгляду з поверненням її апелянту.

Керуючись  ст.  ст. 73 , 294 ЦПК України,  колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26 лютого 2008 року в справі за позовом Комунального підприємства «Житлово-комунальна контора «НИВКИ» до ОСОБА_2,  ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на вказане рішення суду залишити без розгляду та після спливу строку на оскарження повернути апелянту.

Ухвала Апеляційного суду набуває законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набуття законної сили.