АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«26» лютого 2009р.     м. Одеса

Колегія Суддів судової палати у  цивільних  справах  апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Троїцької Л.Л.,

суддів - Сидоренко І.П.,  Фальчука В.П.,

при секретарі - Басовій Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1,  що діє в інтересах ОСОБА_2,  на ухвалу Приморського районного суду м.  Одеса від 01 лютого 2005р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про вселення та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою,  що втратила право користування жилим приміщенням,  -

ВСТАНОВИЛА:

03.11.2004р. ОСОБА_3  звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2,  в якому просила вселити її в АДРЕСА_1 та зобов'язати відповідача не перешкоджати їй в користуванні житловою площею.

При цьому посилалась на те,  що вони з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі з 18.04.1998р. по 28.10.2004р.

З березня 1993р. вона проживала у вказаній вище квартирі. Після реєстрації шлюбу,  06.05.1998р. з дозволу чоловіка була зареєстрована по зазначеній адресі. Окрім неї в квартирі зареєстрований і ОСОБА_2

На початку літа 2004р. разом з сім'єю свого сина вона виїхала на дачу. Однак,  повернувшись додому 30.06.2004р.,  не змогла залишитись в квартирі,  оскільки відповідач відібрав в неї ключі та викинув її речі.

В квартирі залишились меблі,  кухонна утварь,  постільні приналежності. На її прохання ОСОБА_2 не реагує,  в квартиру не пускає. Іншого житла в неї немає і вона змушена проживати у родичів.

На підставі викладеного,  просила суд задовольнити вимоги.

Відповідач з позовом не погодився і 22.12.2004р. звернувся з зустрічними вимогами про визнання ОСОБА_3  такою,  що втратила право користування жилим приміщенням.

При цьому зазначив,  що їх сім'я розпалась,  ОСОБА_3  утворила іншу сім'ю і в спірній квартирі тривалий час не проживала. Весь цей час він ніс додаткові витрати по сплаті комунальних послуг. На його пропозицію виписатись з квартири в добровільному порядку,  вона відмовилась.

Оскільки ОСОБА_3  більше 6 місяців не проживає за місцем реєстрації без поважних причин,  ОСОБА_2 просив суд задовольнити його позовні вимоги.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеса від 01 лютого 2005р. по даній справі затверджена мирова угода.

Справа №22ц -917 /2009р.     Категорія ЦП : 7

Головуючий у першій інстанції - Нікітіна С. Й. Доповідач - Троїцька Л.Л.

Згідно угоди ОСОБА_3  відмовилась від своїх позовних вимог про вселення в квартиру АДРЕСА_1,  зобов'язалась ніколи не проживати в даній квартирі і не ставити питання про вселення в цю квартиру за життя ОСОБА_2,  а також не мати до нього ніяких претензій з приводу житла. При цьому вона залишається прописаною в спірній квартирі,  сплачуючи квартплату та комунальні послуги.

В свою чергу ОСОБА_2 відмовився від своїх вимог до ОСОБА_3  та зобов'язувався питання про виписку останньої з квартири не ставити. При цьому він взяв на себе обов'язки нести всі витрати,  пов'язані з ремонтом та утриманням зазначеного житла.

Провадження по справі за їх позовами закрито.

25.12.2008р. ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою на вказану вище ухвалу.

У скарзі апелянт просить ухвалу суду скасувати та задовольнити його зустрічний позов.

При цьому посилався на те,  що ухвала є незаконною,  оскільки підписуючи таку мирову угоду,  він не міг передбачити негативних наслідків,  які будуть обмежувати його права з приводу користування житлом.

ОСОБА_3  погодилась зі скасуванням ухвали,  вважаючи її також незаконною.

Відповідно до ч.1  ст. 30З ЦПК України,  під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення (ухвали) суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог,  заявлених у суді першої інстанції.

Колегія суддів,  заслухав суддю-доповідача,  який виклав доводи апеляційної скарги,  зміст ухвали,  дослідивши матеріали справи,  вважає,  що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Затверджуючи мирову угоду,  суд першої інстанції виходив з того,  що вона не протиріччить закону та не порушує будь-кого охоронювані законом інтереси.

Між тим,  колегія не може погодить з такими висновками,  оскільки одна із сторін мирової угоди - ОСОБА_3 ,  позбавлялась права проживати та користуватись спірною квартирою за життя ОСОБА_2,  при цьому повинна була сплачувати комунальні послуги,  а друга сторона - ОСОБА_2,  в свою чергу не може ставити питання щодо зняття ОСОБА_3  з реєстрації та повинен нести всі витрати по ремонту та утриманню житла.

Колегія вважає,  що така угода цілком порушує конституційні права обох сторін по справі,  а тому ухвала про її затвердження підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд по суті позовні вимоги.

Керуючись  ст. 303,  п.4 ч.2  ст. 307,   ст. 317 ЦПК України,  колегія суддів,  -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1,  що діє в інтересах ОСОБА_2,  задовольнити частково.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеса від 01 лютого 2005р. скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд іншим складом суду.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно,  є остаточна і оскарженню не підлягає.