Справа 22-1143     Головуючий у 1 інстанції-Демидовська А.І.

    Доповідач - Корчевний Г.В.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2009 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м.  Києва в складі:

Головуючого - Корчевного Г.В.

Суддів - Лапчевської О.Ф.,  Осипенка М. І.

при секретарі - Гладун Х.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Солом'янського районного суду м.  Києва від 17 серпня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,  -

встановила:

Позивач звернувся до суду з позовом,  в якому просив розірвати шлюб,  укладений між ним та відповідачкою 17.11.1979 р. Свої вимоги обґрунтовував тим,  що спільне життя з відповідачкою не склалося через безпідставні ревнощі відповідачки,  скандали та сварки,  в зв'язку з чим позивач змушений був залишити сім'ю та змінити своє місце проживання. З вересня 2005 р. сторони спільно не проживають,  спільного господарства не ведуть,  отже,  шлюб фактично розпався.

Заочним рішенням Солом'янського районного суду м.  Києва від 17 серпня 2007 року позов задоволено.

Ухвалою Солом'янського районного суду м.  Києва від 01.12.2008 р. заяву ОСОБА_1 про

перегляд вищевказаного заочного рішення залишено без задоволення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції,  відповідачка подала апеляційну скаргу,  в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права,  просить рішення скасувати.

Заслухавши доповідь судді,  пояснення учасників судового розгляду,  вивчивши матеріали справи і перевіривши доводи апеляційної скарги,  колегія суддів приходить до висновку,  що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи рішення,  суд першої інстанції виходив з того,  що доводи позовної заяви знайшли своє підтвердження в процесі розгляду справи.

Відповідно до ч. 2  ст.  112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу,  якщо буде встановлено,  що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них,  інтересам їхніх дітей,  що мають істотне значення.

З матеріалів справи вбачається,  що судом були вжиті заходи для примирення сторін в зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 4 місяці (протокол судового засідання від 05.04.2007 р. (а.с.  15-16). Про розгляд справи 03.08.2007 р. відповідачка була повідомлена (власноручна розписка,  а.с.  17), проте,  в судове засідання не з'явилась,  в зв'язку з чим розгляд справи було відкладено до 17.08.2007 p.,  про що відповідачку було повідомлено (а.с. 20). зважаючи на дані обставини,  суд правомірно проводив заочний розгляд справи.

Відповідно до  ст.  10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, -на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З матеріалів справи вбачається,  що позивачка не надала суду належних доказів про можливість збереження шлюбу.

Як пояснила відповідачка в суді апеляційної інстанції місце проживання позивача їй не відомо,  тривалий час шлюбних відносин,  спільного господарства з ОСОБА_2  не мають,  неповнолітніх дітей,  майнових спорів не мають.

Крім того,  згідно свідоцтва про шлюб позивач ОСОБА_2  30.01.2008 р. зареєстрував шлюб з ОСОБА_3 Отже,  збереження шлюбу між сторонами є неможливим.

Враховуючи вищевикладене,  колегія суддів приходить до висновку,  що доводи апеляційної скарги суттєвими не є і висновків суду не спростовують,  а тому,  рішення суду першої інстанції відповідає вимогам чинного законодавства і скасуванню не підлягає.

Керуючись  ст.  ст.  303,  304,  307,  308,  312-315,  317 ЦПК України,  колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

 Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Солом'янського районного суду м.  Києва від 17 серпня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту його проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду України протягом двох місяців,  шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.