АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2009 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - судді - Кварталової A.M.,
суддів - Галушко Л.А., Станкевича В.А.,
при секретарі - Чебан Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 10 листопада 2008 року , -
встановила:
У серпні 2008 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 і просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 4530, 67 грн. та моральну шкоду в сумі 2000 грн., а всього 6530, 67 грн.
В обгрунтування своїх вимог посилався на те , що 28 вересня 2007 року о 14.30 год., на 16 км+ббОм. автошляху Одеса-Кишинів, він, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись зі сторони м. Одеси, виконуючи маневр повороту наліво на перехресті вул. Тираспольської та вул. Леніна в м. Одесі в сторону с Великий Дальник Біляївського району, зіткнувся з мопедом «Ямаха» під керуванням відповідача, який рухався у попутному напрямку та виконував маневр обгону зліва на перехресті. ДТП сталося з вини відповідача ОСОБА_2, який порушив п. п. 10.1, 12.3 Правил дорожнього руху.
Внаслідок дорожньо- транспортної пригоди (далі ДТП) автомобіль позивача отримав механічні пошкодження, згідно висновку авто - технічного дослідження в зв'язку з пошкодженням автомобіля для його відновлювання необхідно 4076, 87 грн., які він просив стягнути з відповідача.
Крім того, він сплатив судові витрати за проведення експертизи в сумі 417 грн. 60 коп., 20 грн. за послуги банку, та 16, 20 грн. за відправлення телеграми відповідачеві, які просив стягнути з відповідача.
Також йому була заподіяна і моральна шкода, яка полягає в моральних стражданнях, які він зазнав внаслідок пошкодження майна, тобто автомобіля. В зв'язку з ДТП він переніс моральні страждання з приводу пошкодження автомобілю, до теперішнього часу не може його відремонтувати через відсутність коштів, змушений користуватися громадським транспортом, а тому просив у відшкодування моральної шкоди стягнути з відповідача 2000 грн.
Головуючий в 1 інстанції - Трушина О.І. Справа № 22ц-644/2009р
Суддя - доповідач- Кварталова A.M. Категорія ЦП-34
Відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що дорожньо-транспортна пригода сталася не з його вини, а з вини позивача, який, рухаючись у попутному з ним напрямку, ввімкнув лівий поворот і став рухатися вправо. Він почав виконувати маневр випередження автомобілю позивача і сталося зіткнення. Постанову про відмову у порушенні кримінальної справи він не оскаржував.
Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 10 листопада 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволені. Суд стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 4530, 67 грн. та моральну шкоду у розмірі 2000 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати у повному обсязі, посилаючись на те, що судом були порушені норми матеріального і процесуального права, справа розглянута у його відсутність, судом неповно з'ясовані обставини дорожньо -транспортної пригоди, висновки суду не відповідають обставинам справи, та що його вини у ДТП не має.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, яка доповіла колегії суддів зміст оскаржуваного рішення , мотиви і доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог і доводів апеляційної скарги, вислухавши пояснення на неї учасників процесу, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з наступних підстав.
Згідно п.3 ст. 10 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст. П ЦПК України, розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Задовольняючи позовні вимоги позивача в повному обсязі, суд першої інстанції на
підставі ст. ст. 22, 23, 1166, 1167, 1187 ЦК України , виходив з того, що 28 вересня 2007 року
з вини водія мопедом «Ямаха» , який рухався у попутному напрямку та виконував маневр
обгону зліва на перехресті сталося ДТП, а тому слід покласти обов'язок по
відшкодуванню заподіяної позивачу ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі 4530, 67 грн. та моральної шкоди у розмірі 2000 грн.
Колегія суддів погоджується частково з таким висновком суду з наступних підстав.
Судом встановлено, що 28 вересня 2007 року, біля 14.30 год., на 16 км+660 м з дороги «Одеса-Кишинів», на перехресті вул. Леніна і вул. Тираспольської в с Великий Дальиик Біляївського району, відповідач ОСОБА_2, керуючи мопедом «Ямаха» рухаючись зі сторони м. Одеси, виконуючи обгін автомобілю ВАЗ- 21099 держ. номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1, який виконував маневр повороту наліво, допустив з ним зіткнення, внаслідок чого автомобіль позивача отримав механічні пошкодження.
Згідно висновку авто-технічного дослідження щодо встановлення суми матеріальної шкоди, спричиненої автомобілю позивача зазначеним ДТП розмір її складає 4076, 87 грн. та витрат шодо проведення авто-товарознавчого дослідження в сумі 417, 60 грн.(а.с. П-19).
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що ОСОБА_2 порушив правила дорожнього руху і це має прямий причинний зв'язок з наслідками ДТП, що було підтверджено самим відповідачем в суді першої інстанції, а також в його первинних поясненнях, які він дав 28.09.2007р. працівникам ДАІ ( а.с. 18 відмовний матеріал №4973 по факту ДТП про порушення п.п. 10.1;12.3 Правил дорожнього руху).
Тому суд першої інстанції, виходячи із вимог ст. 1166 ЦК України, обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду у сумі 4076, 87 грн.
Колегія суддів вважає, що вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі в цій частині позовних вимог, надані сторонами докази, правильно визначив спірні правовідносини та закон, який їх регулює.
Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
При вирішенні питання щодо розміру відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції не в повній мірі врахував положення п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» із змінами і доповненнями, внесеними від 25 травня 2001 року , відповідно до яких крім урахування характеру та обсягу страждань і немайнових витрат, яких зазнала особа, необхідно виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Висновок суду про відшкодування моральної шкоди ґрунтується на законі, оскільки пошкодження автомобіля потребувало від позивача додаткових фізичних і моральних зусиль, матеріальних витрат, призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагали від позивача додаткових зусиль для організації свого життя.
Однак, враховуючи факт завдання позивачу моральних страждань в зв'язку з пошкодженням майна, що позивачу були заподіяні душевні страждання, пов'язані з порушенням звичного устрою життя, необхідністю застосовувати додаткові зусилля організації, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зменшення розміру компенсації моральної шкоди, що підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача з 2000 грн. до 1000 грн.
Стягнутий розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 1000 грн. на думку колегії суддів в повній мірі відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості.
Крім того, вирішуючи спір, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992р. « Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» із змінами і доповненнями від 24 жовтня 2003р., дано роз'яснення, що постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна , що не може використовуватися за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.
Постановляючи рішення про стягнення на користь позивача відшкодування завданої шкоди, колегія Суддів вважає за необхідне зобов'язати позивача ОСОБА_1 передати відповідачу ОСОБА_2 пошкоджені автомобільні деталі, що не можуть використовуватись за призначенням, але мають певну цінність, які визначені за переліком у висновку авто-технічного дослідження (а.с. 12).
Доводи апелянта про те, що він не порушував Правил дорожнього руху є необгрунтованими, оскільки вони спростовується матеріалами справи, відмовним матеріалом , а також фактичними обставинами, яким суд дав належну оцінку.
Наявність порушення правил дорожнього руху породжує зобов'язання відповідача, як водія транспортного засобу, нести відповідальність за шкоду, завдану керуванням ним джерелом підвищеної небезпеки.
В суді апеляційної інстанції відповідач ОСОБА_2 відмовився від проведення авто - технічної експертизи, яка була йому запропонована колегією суддів.
Доводи апелянта про те, що справа розглянута у його відсутність на увагу не заслуговують, оскільки відповідач 02 жовтня 2008р., 17 жовтня 2008р. був присутній в судовому засіданні, давав пояснення по суті справи, був сповіщений про час і місце судового засідання на 10 листопада 2008р., а тому факт відсутності відповідача не вплинув на об'єктивне встановлення обставин ДТП та вину відповідача у вчиненні ДТП (а.с. 38-45).
Доводи апелянта про те, що ДТП сталося не з його вини, а з вини позивача, який рухався вправо, колегією суддів не беруться до уваги, оскільки відповідач не надав доказів того, що позивач рухався і виконував поворот направо. Зіткнення транспортних засобів виникло на перехресті, після здійснення повороту ліворуч і підтверджено схемою ДТП, а також пошкодженнями автомобіля з лівої сторони.
Доводи апелянта про те, що позивач рухався вправо не знайшло підтвердження в судовому засіданні, а навпаки, сам відповідач підтвердив, що позивач вимкнув завчасно лівий поворот та зупинився на перехресті, після чого здійснив поворот ліворуч і після цього сталося ДТП.
Відповідно до ст. ст. 79, 81, 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню витрати за проведення авто-технічного дослідження в сумі 417, 60 коп., судового збору в сумі 59, 50 та витрати на інформаційне - технічний розгляд справи в сумі 30 грн., що підтверджено відповідними квитанціями(6, 7, 17-20), а інші витрати не підлягають задоволенню, оскільки не є судовими витратами.
Оскільки суд першої інстанції в частині відшкодування моральної шкоди допустив невідповідність висновків суду обставинам справи, то згідно п.3 ч.1 ст. 309 ЦПК України це є підставою для зміни рішення суду.
Враховуючи викладене, підстав для скасування рішення суду і відмову в позові, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 218, 303, 307 ч.1п.3, 309 ч.1п.3, 314 ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області , -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 10 листопада 2008 року змінити, виклавши резолютивну частину в новій редакції.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 4076 (чотири тисячі сімдесят шість) грн. 87 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 1000(одну тисячу) грн.
Зобов'язати ОСОБА_1 після відшкодування заподіяної внаслідок дорожньо - транспортної пригоди шкоди, повернути ОСОБА_2 пошкоджені автомобільні деталі, що не можуть використовуватись за призначенням але мають певну цінність, які визначені у висновку авто-технічного дослідження (а.с. 12).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати за проведення висновку авто-технічного дослідження в сумі 417(чотириста сімнадцять) грн. 60 коп., судового збору в сумі 59(п'ятдесят дев'ять) грн. 50 коп. та витрати на інформаційне - технічний розгляд справи в сумі 30(тридцять) грн.
В іншій частині вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення