Справа №22-2751
Головуючий в 1-й інстанції - Кулікова С. В.
Доповідач - Осипенко M.I.
УХВАЛА
ІМЕНЕМУКРАЇНИ
18 березня 2009 p. Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого Осипенка М. І.,
суддів Слободянюк С. В., Корчевного Г.В.
при секретарі Дима О.І.
розглянувши у відкритому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах ОСОБА_2, та заявами про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26 грудня 2008 р. у цивільній справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Скандинавіан Хаус» до ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Скандинавські землі», Солом'янська районна у місті Києві державна адміністрація, ОСОБА_3 про визнання недійсними довіреності та договору купівлі - продажу, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 26 грудня 2008 р. позов ВАТ «Скандинавіан Хаус» до ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_2 про визнання недійсними довіреності, договору купівлі - продажу задоволений: було постановлено визнати недійсною з моменту вчинення довіреність , видану 30 жовтня 2008 року від імені ВАТ «Скандинавіан Хаус» Головою правління ОСОБА_6 ОСОБА_4 на представництво ВАТ «Скандинавіан Хаус» у всіх державних та недержавних органах, організаціях та установах, перед усіма юридичними та фізичними особами з питань, що стосуються управління та розпорядження корпоративними правами ТОВ «Скандинавські землі», належних Товариству в розмірі та на умовах визначених повіреним самостійно. Визнано недійсним з моменту укладання договір купівлі-продажу частки у статутному фонді ТОВ «Скандинавські землі» у розмірі 99, 9% номінальною вартістю 52447, 50 грн., укладений 30 жовтня 2008 року між ВАТ «Скандинавіан Хаус» в особі ОСОБА_4, якій діяв на підставі довіреності від 30 жовтня 2008 року та громадянином Швеції ОСОБА_6. Зобов'язано ОСОБА_6 повернути ВАТ «Скандинавіан Хаус» частку у статутному фонді ТОВ «Скандинавські землі» у розмірі 99, 9% номінальною вартістю 52447, 50 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_6 , ОСОБА_3, ОСОБА_4 просиь скасувати рішення суду та постановити нове, яким відмовити у позові, посилаючись на те, що суд дав невірну оцінку зібраним по справі доказам та неправильно витлумачив норми матеріального права.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керуючись ст. ст. 11, 13, ч. ч. 1, 3 ст. 92, ст. 97, абз. 1 ч. 2 ст. 98, ч. 2 ст. 99, ст. ст. 159, 161, 203, 215, 232, 238, 241, 244 ЦК України, ст. 89 ГК України, ст. ст. 23, 41 Закону України «Про господарські товариства» виходив з того, що оспорювані довіреність та договір купівлі - продажу частки у статутному фонді ТОВ «Скандинавські землі» вчинені з численними порушеннями норм закону та установчих документів ВАТ «Скандинавіан Хаус», а тому підлягають визнанню недійсними з моменту їх вчинення з зобов'язанням ОСОБА_2 повернути ВАТ «Скандинавіан Хаус» відчужену частку у статутному фонді ТОВ «Скандинавські землі».
Зазначені висновки суду першої інстанції ґрунтуються на вимогах закону, досліджених у судовому засіданні доказах, яким надана належна правова оцінка і є правильними.
Як вбачається із матеріалів справи і це було встановлено судом, що ВАТ «Скандинавіан Хаус», яке є юридичною особою, та ОСОБА_8 стали учасниками ТОВ «Скандинавські землі», що 07.08.2008 р. було зареєстровано Солом'янською районною у місті Києві державною адміністрацією, з розподілом часток 99, 9% та 0, 1% статутного фонду ТОВ «Скандинавські землі» відповідно (номінальною вартістю 52 447, 50 грн. та 52, 50 грн. відповідно), а тому набувши правового статусу учасників створеного ТОВ «Скандинавські землі», ВАТ «Скандинавіан Хаус» та ОСОБА_8 стали власниками часток у його статутному фонді, що є майном в розумінні чинного законодавства України (т. 1, а. с. 7, 8, 9, 20-42, 98 - 117, 201-219, 224, 225, 230-248).
30.10.2008 p. Головою правління ВАТ «Скандинавіан Хаус» ОСОБА_2, за відсутності рішення загальних зборів акціонерів та правління ВАТ «Скандинавіан Хаус» щодо відчуження ОСОБА_2 частки у статутному фонді ТОВ «Скандинавські землі», працівнику цього товариства ОСОБА_4 була видана довіреність на представництво ВАТ «Скандинавіан Хаус» з питань, що стосуються управління та розпорядження корпоративними правами ТОВ «Скандинавські землі», в розмірі та на умовах визначених повіреним самостійно (т. 1, а. с. 95, 120, 147, 148, 150 -153, 154).
30.10.2008 р. за відсутності рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «Скандинавіан Хаус» про відчуження ОСОБА_2 частки у статутному фонді ТОВ «Скандинавські землі», між ВАТ «Скандинавіан Хаус» (Продавець), в особі ОСОБА_4, який діяв на підставі довіреності від 30.10.2008 p., виданої Головою правління ВАТ «Скандинавіан Хаус» ОСОБА_2, та ОСОБА_2 (Покупець), як фізичною особою, було укладено та підписано договір купівлі - продажу частки у статутному фонді ТОВ «Скандинавські землі», яка складає 99, 9% статутного капіталу ТОВ «Скандинавські землі», номінальною вартістю 52 447, 50 грн. (т. 1, а. с. 96, 97, 147, 148).
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Згідно п. п. 7.1., 7.19.7.20., 7.21. Статуту ВАТ «Скандинавіан Хаус» дане товариство має колегіальний виконавчий орган управління - Правління, який створюється за рішенням Загальних зборів акціонерів у кількості 3 членів (голова правління та члени правління) строком на один рік та приймає рішення з питань діяльності цього акціонерного товариства на власних засіданнях (правомочних за наявності 2/3 членів Правління) більшістю від числа присутніх на засіданні членів Правління (т. 1, а. с. 26 -42).
Підпунктом 9 п. 7.4. Статуту ВАТ «Скандинавіан Хаус» передбачено, що до компетенції Загальних зборів акціонерів Товариства належить прийняття рішення про створення та участь Товариства в інших юридичних особах, вирішення питань про прийняття у зв'язку з цим Товариством на себе відповідних зобов'язань (т. 1, а. с. 26 -42).
За змістом підп. 9 п. 7.4. Статуту ВАТ «Скандинавіан Хаус» прийняття рішення про припинення участі ВАТ «Скандинавіан Хаус» у ТОВ «Скандинавські землі» та повне відчуження частки у статутному фонді ТОВ «Скандинавські землі», має відбуватись виключно за рішенням Загальних зборів акціонерів ВАТ «Скандинавіан Хаус», оскільки повне відчуження частки у статутному фонді ТОВ «Скандинавські землі» припиняє статус ВАТ «Скандинавіан Хаус», як учасника ТОВ «Скандинавські землі», а отже й участь у ТОВ «Скандинавські землі».
Згідно п. 40 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» у разі якщо в статуті товариства передбачено, що його виконавчий орган діє у складі кількох осіб, то голова правління не є самостійним органом управління, тому для набуття товариством цивільних прав та обов'язків він на підставі частини другої статті 99 та статті 161 ЦК повинен виносити відповідні питання на розгляд засідання правління чи загальних зборів акціонерів.
Таким чином, колегія суддів вважає, що встановивши факти відсутності рішення загальних зборів акціонерів, передбаченого підп. 9 п. 7.4. Статуту ВАТ «Скандинавіан Хаус», та рішення правління, прийнятого в порядку, передбаченому п. п. 7.18, 7.20, підп. 7 п. 7.21 вказаного Статуту, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що оспорювані довіреність та договір купівлі - продажу частки у статутному фонді ТОВ
«Скандинавські землі» були вчинені з порушеннями вимог підп. 9 п. 7.4., п. п. 7.18, 7.20, підп. 7 п. 7.21 Статуту ВАТ «Скандинавіан Хаус» та ч. ч. 1, 3 ст. 92, абз. 1 ч. 2 ст. 98, ч. 2 ст. 99, ст. 161 ЦК України, що є однією з підстав для визнання їх недійсними.
З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що загальними зборами акціонерів ВАТ «Скандинавіан Хаус» приймалося рішення про припинення участі у ТОВ «Скандинавські землі» та відчуження частки у статутному фонді ТОВ «Скандинавські землі», яка складає 99, 9% статутного капіталу ТОВ «Скандинавські землі», номінальною вартістю 52 447, 50 грн. відповідачами не надано і у справі такі докази відсутні (т. 1, а.с. 147, 148).
Статтею 241 ЦК України передбачено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що належних та допустимих доказів, які б підтверджували те, що загальними зборами акціонерів ВАТ «Скандинавіан Хаус» у наступному схвалювалися оспорювані довіреність та договір відповідачами не надано і у справі такі докази відсутні.
Згідно ст. 232 ЦК України правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним. Довіритель має право вимагати від свого представника та другої сторони солідарного відшкодування збитків та моральної шкоди, що завдані йому у зв'язку із вчиненням правочину внаслідок зловмисної домовленості між ними. З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що на момент укладення оспорюваного договору купівлі - продажу частки у статутного фонді ТОВ «Скандинавські землі» останньому на праві власності належало п'ять земельних ділянок по 1, 5060 га кожна значною ринковою вартістю, що розташовані в С Трибухів, Броварського району Київської області (т. 1, а. с. 10-19, 159-162), але відчуження спірної частки відбулось за її номінальною вартістю, що складає 52 447, 50 грн. (т. 1, а. с. 97).
Голова правління ВАТ «Скандинавіан Хаус» ОСОБА_2 не повідомляв Правління ВАТ «Скандинавіан Хаус» про те, що він є заінтересованою особою в укладанні договору купівлі - продажу частки у статутному фонді ТОВ «Скандинавські землі» у розмірі 99, 9% номінальною вартістю 52 447, 50 грн., і Правлінням не приймалось рішення про укладення оспорюваного договору, чим порушено вимоги п. п. 8.1., 8.2., підп. 1, підп. 4 п. 8.3., п. п. 8.4., 8.5. Статуту ВАТ «Скандинавіан Хаус», що регулюють питання укладення правочинів з заінтересованістю (т. 1, а. с. 147, 148). Докази схвалення оспорюваних довіреності та договору з боку ОСОБА_9 та ОСОБА_10, як членами правління ВАТ «Скандинавіан Хаус», в матеріалах справи відсутні та не були надані при апеляційному розгляді справи.
З огляду на встановлені обставини та наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про наявність зловмисної домовленості між ОСОБА_4, як представником ВАТ «Скандинавіан Хаус» та ОСОБА_2, при укладенні оспорюваного договору купівлі - продажу частки у статутному фонді ТОВ «Скандинавські землі», що є підставою для визнання його недійсним, оскільки: оспорювані довіреність та договір були вчинені за відсутності рішень загальних зборів ВАТ «Скандинавіан Хаус» та Правління цього товариства; при укладанні оспорюваного договору ОСОБА_2 свідомо не надав відомостей про себе як про заінтересовану особу до Правління ВАТ «Скандинавіан Хаус» відповідно до п. .п. 8.1.- 8.5. Статуту цього товариства; ОСОБА_4, з огляду на зайняття ним посади генерального директора у ВАТ «Скандинавіан Хаус», безпосередньо перебував в службовій залежності перед ОСОБА_6, як Головою правління, та діяв виключно в інтересах ОСОБА_2; ОСОБА_4 діяв від імені ВАТ «Скандинавіан Хаус» з перевищенням повноважень, на підставі довіреності, виданої Головою правління ВАТ «Скандинавіан Хаус» ОСОБА_2; другою стороною оспорюваного договору -покупцем спірної частки був безпосередньо ОСОБА_2, який на момент укладення цього
договору був Головою правління ВАТ «Скандинавіан Хаус»; потреби у відчуженні спірної частки та отриманні грошових коштів від його реалізації у ВАТ «Скандинавіан Хаус» не було з огляду на наявність у товариства станом на 30.10.2008 р. 1 026 889, 04 грн., 12 410 дол. США, а також матеріальних активів на суму 36 651439, 75 грн.; спірна частка відчужувалась за номінальною вартістю, хоча ТОВ «Скандинавські землі» мало у власності згідно бухгалтерських документів значний обсяг майна істотною ринковою вартістю; укладення договору обумовило виникнення у Продавця - ВАТ «Скандинавіан Хаус» несприятливих наслідків у вигляді втрати ліквідного майна, яким є спірна частка, в той час як Покупець - ОСОБА_2 отримав вигоду від набуття цього майна за ціною, що значно нижча від його дійсної вартості та отримав повний контроль над ТОВ «Скандинавські землі», що надає йому можливість впливати на всі питання його діяльності (т. 1, а. с. 10-19, 95, 97, 118, 119, 147, 148, 151-154, 159-162).
Доводи апеляційної скарги та заяв про приєднання до апеляційної скарги про те, що спірна частка у статутному фонді ТОВ «Скандинавські землі» не має істотної ринкової вартості з огляду на наявність у ВАТ «Скандинавіан Хаус» зобов'язань перед ТОВ «Інтербудконтакт» грунтуються на припущеннях, але доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 4 ст. 60 ЦПК України). Тому ці доводи не приймаються колегією суддів до уваги.
Суд першої інстанції обгрунтовано не прийняв в якості доказу прийняття загальними зборами акціонерів ВАТ «Скандинавіан Хаус» рішення про припинення участі у ТОВ «Скандинавські землі» і відчуження частки у статутному фонді ТОВ «Скандинавські землі» та наявності відповідних повноважень у ОСОБА_2 протокол Загальних зборів акціонерів ВАТ «Скандинавіан Хаус» б/н від 29.10.2008 p., підписаний ОСОБА_2 та довіреність AT «Рейком Шиппінг Актієболаг» від 04.07.2008 р. (т. 1, а. с 139-141). Оцінка цих доказів судом першої інстанції є цілком правильною та грунтується на вимогах закону.
Також з матеріалів справи вбачається, що згідно рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2009 р. по справі №32/50, що набрало законної сили: визнано недійсними рішення Загальних зборів акціонерів ВАТ «Скандинавіан Хаус», оформлені протоколом Загальних зборів акціонерів ВАТ «Скандинавіан Хаус» б/н від 29 жовтня 2008 p.; стягнуто з ВАТ «Скандинавіан Хаус» на користь AT «Рейком Шиппінг Актієболаг» 85, 00 гривень витрат по оплаті державного мита та 118, 00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В силу ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
З рішення Господарського суду м. Києва від 20.02.2009 р. по справі №32/50 вбачається, що підставою для його прийняття були ряд обставин, встановлені місцевим господарським судом при розгляді справи, зокрема:
повідомлення в місцевій пресі та в офіційному друкованому виданні про проведення загальних зборів акціонерів ВАТ «Скандинавіан Хаус» від 29.10.2008 р. не публікувалось, персональне повідомлення акціонера не здійснювалось, а тому скликання оспорюваних загальних зборів акціонерів відбувалось з порушенням вимог ст. 43 Закону України «Про господарські товариства», п. п. 7.10., 7.11. Статуту ВАТ «Скандинавіан Хаус»;
реєстр акціонерів ВАТ «Скандинавіан Хаус» станом на 29.10.2008 р. не складався, і реєстрація акціонерів на Загальних зборах акціонерів ВАТ «Скандинавіан Хаус» 29.10.2008 р. не проводилась. Протокол Загальних зборів акціонерів ВАТ «Скандинавіан Хаус» б/н від 29.10.2008 р. не містить відомостей про проведення реєстрації акціонерів згідно із реєстром акціонерів ВАТ «Скандинавіан Хаус» станом на 29.10.2008 p., а також посилання на інші документи, які підтверджували б проведення такої реєстрації;
факт відсутності проведення реєстрації акціонерів, які прибули на загальні збори, є порушенням вимог ст. 41 Закону України «Про господарські товариства», абз. 2 ч.1 ст. 159 ЦК України, п. 7.12. Статуту ВАТ «Скандинавіан Хаус» та є підставою для визнання недійсними рішень Загальних зборів акціонерів ВАТ «Скандинавіан Хаус», що проводились 29.10.2008 p.;
зі змісту довіреності AT «Рейком Шиппінг Актієболаг» від 04.07.2008 p., виданої ОСОБА_2 на вчинення всіх необхідних дій від імені довірителя при здійсненні діяльності на території України ВАТ «Скандинавіан Хаус» вбачається, що дана довіреність не надає повноважень на участь у загальних зборах акціонерів ВАТ «Скандинавіан Хаус», а також цією довіреністю не надано право голосування на таких зборах, а отже довіреність не надає права приймати від імені AT «Рейком Шиппінг Актієболаг» участь у загальних зборах акціонерів ВАТ «Скандинавіан Хаус» та приймати будь-які рішення на зазначених зборах;
ОСОБА_2 не мав належних повноважень на участь та прийняття будь-яких рішень на Загальних зборах акціонерів ВАТ «Скандинавіан Хаус» 29.10.2008 р. на підставі довіреності AT «Рейком Шиппінг Актієболаг» від 04.07.2008 p., а тому кворум на цих зборах був відсутній, що порушує вимоги ч. 8 ст. 41 Закону України «Про господарські товариства», п. 7.12. Статуту ВАТ «Скандинавіан Хаус», та з урахуванням зазначеного, також є підставою для визнання недійсними рішень Загальних зборів акціонерів ВАТ «Скандинавіан Хаус», що проводились 29.10.2008 p.;
рішення Загальних зборів акціонерів ВАТ «Скандинавіан Хаус», які оформлені протоколом Загальних зборів акціонерів ВАТ «Скандинавіан Хаус» б/н від 29.10.2008 p., прийняті ОСОБА_2 з перевищенням повноважень, визначених в довіреності AT «Рейком Шиппінг Актієболаг» від 04.07.008 p., з порушенням процедури та порядку проведення загальних зборів акціонерів ВАТ «Скандинавіан Хаус», передбачених законом та статутом ВАТ «Скандинавіан Хаус», а тому підлягають визнанню недійсними з моменту їх прийняття.
Таким чином, колегія суддів вважає, що згідно із рішенням місцевого господарського суду, яке набуло чинності, обставини недійсності рішень загальних зборів ВАТ «Скандинавіан Хаус», які оформлені протоколом б/н від 29.10.2008 p., з моменту їх прийняття, були встановлені за участю ВАТ «Скандинавіан Хаус», яке є стороною в цій справі, та не підлягають доказуванню.
Колегія суддів відхиляє як необгрунтовані доводи апеляційної скарги та заяв про приєднання до апеляційних скарг про те, що довіреність Акціонерного товариства «Рейком Шиппінг Актієболаг» від 04.07.2008 р. (т. 1, а.с. 139-140) надавала ОСОБА_2 право на вчинення оспорюваних довіреності та договору купівлі - продажу частки у статутному фонді ТОВ «Скандинавські землі» також враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 115 ЦК України, ст. 85 ГК України, ст. 12 Закону України «Про господарські товариства» товариство є власником: майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.
Згідно ст. 319 ЦК України власник на власний розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.
Відповідно до ст. 97 ЦК України, ст. 89 ГК України, ст. 23 Закону України «Про господарські товариства» управління товариством здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких здійснюється відповідно до виду товариства.
Права акціонерів ВАТ «Скандинавіан Хаус» передбачені у ст. 116 ЦК України, ст. 88 ГК України, ст. 10 Закону України «Про господарські товариства», розділі 5 Статуту ВАТ «Скандинавіан Хаус» (т, 1, а. с. 26-42) та включають право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених законом; брати участь у розподілі прибутку та одержувати його частку (дивіденди); вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства; мати інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.
Серед цих прав відсутнє право вчинення правочинів від імені господарського товариства, розпорядження майном господарського товариства.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що акціонери ВАТ «Скандинавіан Хаус» безпосередньо не наділені правами на вчинення правочинів від імені господарського товариства, а також щодо здійснення повноважень власника майна цього товариства. ВАТ «Скандинавіан Хаус», як самостійний господарюючий суб'єкт, відповідно до ч. 1 ст. 92 ЦК України набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи ( ст. 97 ЦК України; ст. 89 ГК України, ст. 23 Закону України «Про господарські товариства»), які діють згідно установчих документів та закону.
Згідно ч. 1 ст. 238 ЦК України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.
Зі змісту довіреності від 04.07.2008 р. вбачається, що вона видана юридичною особою Акціонерним товариством «Рейком Шиппінг Актієболаг», яке є акціонером ВАТ «Скандинавіан Хаус» (т. 1, а. с. 139-140), а тому наявність у ОСОБА_2 цієї довіреності на дату укладення оспорюваного договору не дає підстави вважати, що він був наділений законними правами щодо вчинення правочинів від імені ВАТ «Скандинавіан Хаус», а також був уповноважений власником на відчуження майна ВАТ «Скандинавіан Хаус». Акціонер акціонерного товариства не є органом управління такого товариства.
Крім того, довіреність юридичної особи «Рейком Шиппінг АБ» від 04.07.2008 р. не свідчить про дійсність оспорюваного договору купівлі - продажу частки у статутному фонді ТОВ «Скандинавські землі» у розмірі 99, 9% номінальною вартістю 52 447, 50 грн., оскільки згідно ч.3 ст. 238 ЦК України представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.
Наявність довіреності юридичної особи «Рейком Шиппінг АБ» від 04.07.2008 р. не спростовує встановлених судом першої інстанції обставин щодо порушення вимог Статуту ВАТ «Скандинавіан Хаус» при видачі та укладенні оспорюваних довіреності та договору відповідно, а також наявності зловмисної домовленості між ОСОБА_4, як представником ВАТ «Скандинавіан Хаус» та ОСОБА_2, при укладенні оспорюваного договору.
Наведеним вище спростовуються доводи апеляційної скарги та заяв про приєднання до апеляційної скарги про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ВАТ «Скандинавіан Хаус» та неналежну оцінку довіреності AT «Рейком Шиппінг Актієболаг» від 04.07.2008 р. та протоколу Загальних зборів акціонерів ВАТ «Скандинавіан Хаус» б/н від 29.10.2008 р.
Доводи апеляційної скарги та заяв про приєднання до апеляційної скарги про те, що відчуження ОСОБА_2 спірної частки у статутному фонді ТОВ «Скандинавські землі» було обумовлене можливим зверненням стягнення на неї з боку ТОВ «Інтербудконтакт» не приймаються колегією суддів, оскільки вони не заявлялись при розгляді в суді першої інстанції в якості заперечень проти позовних вимог. Крім того, ці доводи не спростовують висновків суду першої інстанції про незаконність та недійсність оспорюваних довіреності і договору.
Статтею 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Згідно зч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції законно та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ВАТ «Скандинавіан Хаус» в повному обсязі.
Колегія суддів відхиляє як необгрунтовані доводи апеляційної скарги та заяв про приєднання до апеляційної скарги про порушення принципів змагальності та рівності осіб, які беруть участь справі у цивільному процесі враховуючи наступне.
З матеріалів справи вбачається, що представник ОСОБА_11 неодноразово ознайомлювався з матеріалами справи та здійснював їх часткову фотозйомку, а саме: 27.11.2008 р. ознайомився з матеріалами справи та здійснив фотозйомку аркушів справи за номерами 43- 46, 48, 53-55 (т. 1, а. с. 72), а 08.12.2008 р. (після відкладення за його клопотанням 03.12.2008 р. попереднього судового засідання) повторно ознайомився з матеріалами справи та здійснив фотозйомку аркушів справи за номерами 75-79, на яких містяться уточнення до позовної заяви ВАТ «Скандинавіан Хаус» від 01.12.2008 р. (т. 1, а. с 75-79, 81, 82, 89).
Згідно ч. 2 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобов'язані подати усі наявні у них докази або повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання.
В силу ч. 1 ст. 131 ЦПК України сторони зобов'язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання у справі.
Згідно ч. 1 ст. 36 ЦПК України сторона, в якої за рішенням суду виникне право заявити вимогу до третьої особи або до якої у такому випадку може заявити вимогу сама третя особа, зобов'язана повідомити суд про цю третю особу.
Представник ОСОБА_11 16.12.2008 р. брав участь в попередньому судовому засіданні та повідомив суд першої інстанції про усі наявні у нього докази для підтвердження заперечень проти позовних вимог, будь - яких заяв про забезпечення або витребування доказів, виклик свідків, про судові доручення щодо збирання доказів, про залучення третіх осіб від нього до суду першої інстанції не надходило, що підтверджується технічним записом попереднього судового засідання та матеріалами справи (т. 1, а. с. 121, 122, 123).
З матеріалів справи вбачається, що в судовому засіданні 26.12.2008 р. представник ОСОБА_11 надав відзив на позовну заяву (з доказами в заперечення проти позову), в якому зазначається, що відповідач уважно ознайомлений з позовною заявою та уточненнями до позовної заяви, (т. 1, а. с. 138 - 141).
Крім того, з матеріалів справи та технічного запису попереднього судового засідання вбачається, що заява ВАТ «Скандинавіан Хаус» про збільшення розміру позовних вимог від 16.12.2008 р. була в судовому засіданні 26.12.2008 р. залишена без розгляду судом першої інстанції за заявою представника ВАТ «Скандинавіан Хаус» (т. 1, а. с. 91 - 92).
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що підстав для відкладення розгляду справи 26.12.2008 р. у суду першої інстанції не було, оскільки позовні вимоги ВАТ «Скандинавіан Хаус» не змінились, з позовною заявою та уточненнями до неї представник ОСОБА_11 був уважно ознайомлений 08.12.2008 р., в попередньому судовому засіданні 16.12.2008 р. заявив про всі наявні докази в заперечення проти позовних вимог, надав в судовому засіданні 26.12.2008 р. відзив з доказами, мав без обмежень повноваження на ведення справи в суді першої інстанції від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яка була залучена судом першої інстанції третьою особою (т. 1, а. с. 73, 249).
Відповідно до ч. 5 ст. 76 ЦПК вручення судової повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається врученням повістки і цій особі. Тому посилання на те, що ОСОБА_3 не була належним чином повідомлена про розгляд справи, не заслуговує на увагу.
Колегія суддів критично оцінює твердження про відсутність повноважень у ОСОБА_11 на ведення справи в суді першої інстанції від імені ОСОБА_3 та припинення дії довіреності, оскільки вони спростовуються матеріалами справи та суперечать нормам чинного законодавства України з наступних підстав.
Повноваження ОСОБА_11 на ведення справи в суді першої інстанції від імені ОСОБА_3 підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю від 21.11.2008 p., копія якої знаходиться в матеріалах справи. Факт представництва інтересів ОСОБА_3 на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 21.11.2008 р. ОСОБА_11 був ним підтверджений в судовому засіданні та підтверджений представником ВАТ «Скандинавіан Хаус» ОСОБА_12 (т. 1, а. с. 249, технічний запис судового засідання).
В силу ч. 2 ст. 44 ЦПК України обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності.
З нотаріально посвідченої довіреності від 21.11.2008 р. (т. 1, а. с. 249), зокрема, вбачається, що обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії в ній не застережені. Цією довіреністю, місцем видачі якої зазначене місто Київ, ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_15С, ОСОБА_16, ОСОБА_3 уповноважила представляти її інтереси в усіх судових інстанціях України, по всіх категоріях справ, та надала усі процесуальні права згідно законодавства України, право здійснювати всі інші дії, необхідні для реалізації прав, наданих цією довіреністю. В цій довіреності зазначено, що кожен із представників має право вчиняти дії, передбачені цією довіреністю, самостійно один від одного. Довіреність видана з правом передоручення та дійсна до 21.11.2011р.
Згідно ч.3 ст. 44 ЦПК України підстави і порядок припинення представництва за довіреністю визначаються статтями 248 - 250 Цивільного кодексу України.
За змістом ст. ст. 248 - 250 ЦК України представництво за довіреністю припиняється у разі: 1) закінчення строку довіреності; 2) скасування довіреності особою, яка її видала; 3) відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю; 4) припинення юридичної особи, яка видала довіреність; 5) припинення юридичної особи, якій видана довіреність; 6) смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності. 7) смерті особи, якій видана довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.
Згідно ч.3 ст. 214 ЦК України відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин. Відтак, дії щодо скасування ОСОБА_3 нотаріально посвідченої довіреності від 21.11.2008 p., що є одностороннім правочином, повинні бути нотаріально оформлені.
Частиною 1 ст. 219 ЦК України передбачено, що у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 ЦК України).
Згідно ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
При розгляді справи в суді першої інстанції, а також при розгляді справи в суді апеляційної інстанції з боку ОСОБА_3 та її представників не було подано нотаріально засвідченої заяви про скасування нотаріально посвідченої довіреності від 21.11.2008 р. на ім'я ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_15С, ОСОБА_16
Згідно ч. 4 ст. 44 ЦПК України про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суд шляхом подання письмової заяви або усної заяви, зробленої у судовому засіданні.
З матеріалів справи та технічного запису судових засідань вбачається, що станом на момент прийняття оскаржуваного рішення до суду першої інстанції не надходило заяв щодо скасування ОСОБА_3 нотаріально посвідченої довіреності від 21.11.2008 р. ОСОБА_11 не заявляв в суді першої інстанції про свою відмову від здійснення представництва ОСОБА_3
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відсутність порушень процесуальних прав ОСОБА_3 при розгляді справи в суді першої інстанції, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції брав участь її повноважний представник ОСОБА_11, який також будучи представником ОСОБА_2, знав про наявність справи та належним чином повідомлявся про день та час її розгляду, був присутній при розгляді справи, ОСОБА_3 була залучена в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача ОСОБА_2, який є її чоловіком, і інтереси якого не суперечать інтересам ОСОБА_3
Доводи про неналежне повідомлення судом першої інстанції ОСОБА_4 про день та час розгляду справи, про інші порушення його процесуальних прав не підтверджені доказами та спростовуються телеграмою ОСОБА_4, що міститься в матеріалах справи (т. 1, а. с. 143), а тому колегія суддів критично оцінює ці доводи. Крім того, представник ОСОБА_11, який діяв в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3, на момент розгляду справи був уповноваженим представником ОСОБА_4 згідно нотаріально посвідченої довіреності від 24.11.2008 р. За даними Повного витягу з Єдиного реєстру довіреностей (перевірка дійсності довіреності) №9850019 від 12.03.2009 р. дана довіреність дійсно видавалась ОСОБА_4 і відомості про її скасування в Єдиному реєстрі довіреностей відсутні.
Посилання на невірне зазначення адреси місця проживання ОСОБА_4 в позовній заяві спростовуються відомостями про місце проживання, що зазначені в його довіреності від 24.11.2008 р. на ім'я ОСОБА_11 та інших осіб, а також в довіреності від 12.01.2009 р., на ім'я ОСОБА_1, а саме місцем проживання ОСОБА_4 є адреса: 03179, АДРЕСА_1.
Рішення суду відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права і доводи апеляційної скарги не містять підстав для його скасування.
Інші доводи апеляційної скарги та заяв про приєднання до апеляційної скарги є необгрунтованими і такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26 грудня 2008 р. залишити без змін.
Ухвала суду може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою Апеляційного суду.