ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"18" січня 2010 р. справа № 5020-5/337
За позовом: Публічного акціонерного товариства „Сведбанк” (01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 30)
до суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
про стягнення заборгованості в розмірі 169619,71 грн.
Суддя Євдокімов І.В.
Представники сторін:
позивач (Публічне акціонерне товариство „Сведбанк”) - Каптусарова Галина Володимирівна - головний юрисконсульт по роботі з простроченою заборговагістю Кримського міжрегіонального корпоративного центру АТ "Сведбанк" (публічне), довіреність № 672 від 13.10.2009,
відповідач (суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1) - ОСОБА_3 - представник, довіреність № ВМО 637859 від 06.11.2009.
Суть спору:
Позивач, Публічне акціонерне товариство „Сведбанк”, звернувся до суду з позовом до відповідача, суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором № Т08062007К15/08-49 від 14.08.2008 в розмірі 208174,98 грн., з яких: 150465,98 грн. –заборгованість за кредитом, -8807,26 грн. – заборгованість за процентами, 10346,47 грн. –пеня.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов’язань по кредитному договору Т08062007К15/08-49 від 14.08.2008.
В судовому засіданні позивач, у зв’язку із арифметичною помилкою допущеної при підрахуванні суми заборгованості, уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 169619,71 грн., з яких: 150465,98 грн. –заборгованість за кредитом, -8807,26 грн. –заборгованість за процентами, 10346,47 грн. –пеня.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі, та просить надати розстрочку за відповідним графіком.
Представник позивача не заперечує проти надання розстрочки виконання рішення суду
Представникам сторін роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд
ВСТАНОВИВ:
14.08.2008 між Відкритим акціонерним товариством „Сведбанк” правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „Сведбанк” (Банк) та суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (Позичальник), укладений кредитний договір № Т08062007К15/08-49 (а.с. 10-14).
Згідно з умовами даного договору Банк надав Позичальнику грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що поновлюється, в розмірі 20000,00 грн. для поповнення обігових коштів строком на один рік.
Строк користування кредитною лінією з 14 серпня 2008 року по 13 серпня 2009 року (п..1.3 договору).
Плата за користування кредитною лінією у вигляді процентів становить 22,50% річних, 24,50% річних у разі порушення Позичальником п. 6.4 та/або п. 6.6 та /або п.п. 6.7-6.10 договору (п. 1.4 договору.).
Порядок та строки повернення кредиту, порядок нарахування та сплати процентів передбачені п.п 4.1-4.6 договору.
Умовами п.п. 3.1-3.3 договору встановлений обов’язок відповідача сплати відсотки за користування кредитною лінією, а саме: проценти за користування кредитною лінією нараховуються виходячи з розмірі процентної ставки, встановленої п. 1.4 договору, з дня надання кредитної лінії до моменту фактичного повернення кредитної лінії (в тому числі і за період прострочення погашення кредитної лінії). Відсотки за користування кредитною лінією сплачуються Позичальником щомісячно до 10 числа (включно) за попередній місяць і на дату повернення кредитної лінії.
Відповідачем умови кредитного договору виконувались не у повному обсязі, у зв’язку з чим у нього станом на день розгляду спору утворилась заборгованість по кредиту у розмірі 150465,98 грн. та заборгованість по сплаті відсотків, нарахованих за користування кредитом –8807,26 грн.
Зазначене стало причиною для звернення позивача до господарського суду із даним позовом.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.
Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 530 Цивільного кодексу України, визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Докази оплати позивачем наявної заборгованості за кредитом у розмірі 150465,98 грн. на день винесення рішення відсутні, у зв’язку з чим позовні вимоги у цій частині визнані обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню.
Відповідно до пункту 3 статті 346 Господарського кодексу України, кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.
Пунктом 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, також, передбачено, що позичальник при укладенні кредитного договору зобов`язується не тільки повернути кредит, а також сплатити проценти.
Відповідно до розрахунку заборгованості сума прострочених процентів нарахованих за користування кредитними коштами, склала 8807,26 грн. Суд вважає наданий розрахунок заборгованості процентів вірним, а суму заборгованості за відсотками у розмірі 8807,26 грн. такою, що підлягає задоволенню.
Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Відповідно до пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996 передбачено, що розмір пені за прострочення платежу обмежений подвійною обліковою ставкою НБУ.
Відповідно до п. 5.1 договору за порушення строків погашення заборгованості за кредитом та процентів відповідач сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.
Позивачем нарахована пеня в розмірі 10346,47 грн.
Перевіривши розрахунок пені, суд вважає, що вказаний розрахунок здійснений з урахуванням вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.
Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільнюється від відповідальності при неможливості виконання ним грошових зобов'язань.
26.06.2009 за вих. № 901 та 25.08.2009 за вих. № 1242 позивач направив відповідачу претензій в яких пропонував відповідачеві виконати свої зобов’язання за кредитним договором, але зобов'язання за договором залишилися не виконаними.
Таким чином, на даний час за відповідачем числиться заборгованість у розмірі 169619,71 грн., з яких: 150465,98 грн. –заборгованість за кредитом, -8807,26 грн. –заборгованість за процентами, 10346,47 грн. –пеня.
Таким чином, позовні вимоги суд вважає обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідач в порядку ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, звернувся з клопотанням розстрочити виконання рішення суду у зв'язку з важким матеріальним положенням.
Представник позивача не заперечує проти надання відповідачеві розстрочки виконання судового рішення.
Згідно статті 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Позивачем при зверненні до суду із зазначеним позовом сплачено державне мито в сумі 2081,75 грн., відповідно до п. а) ч. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” № 4393 від 30.04.93 зі змінами та доповненнями, ставки державного мита із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарського суду, становлять 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», сплачене державне мито підлягає поверненню у випадку його внесення в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.
Таким чином, надмірно сплачене державне мито в сумі 385,55 грн. (2081,75 грн. –1696,20 грн. = 385,55 грн.) підлягає поверненню позивачу із Державного бюджету України.
Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 1696,20 грн. і інформаційне –технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 82 –85, 115, 116, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 в ПАТ „Сведбанк”, МФО 300164) на користь Публічного акціонерного товариства „Сведбанк” (01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 30, код ЄДРПОУ 19356840, р/р 37395000171103 в ПАТ „Сведбанк”, МФО 300164) заборгованість в сумі 169619,71 грн., з яких: 150465,98 грн. – заборгованість за кредитом, -8807,26 грн. – заборгованість за процентами, 10346,47 грн. –пеня, витрати по сплаті державного мита в сумі 1696,20 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
Розстрочити виконання рішення суду по сплаті заборгованості в розмірі 169619,71 грн. строком на двадцять місяців, оплату проводити в строки:
до 30.03.2010 –8700,00 грн.,
до 30.04.2010 –8700,00 грн.,
до 30.05.2010 –8700,00 грн.,
до 30.06.2010 –8700,00 грн.,
до 30.07.2010 –8700,00 грн.,
до 30.08.2010 –8700,00 грн.,
до 30.09.2010 –8700,00 грн.,
до 30.10.2010 –8700,00 грн.,
до 30.11.2010 –8700,00 грн.,
до 30.12.2010 –8700,00 грн.,
до 30.01.2011 –8700,00 грн.,
до 28.02.2011 –8700,00 грн.,
до 30.03.2011 –8700,00 грн.,
до 30.04.2011 –8700,00 грн.,
до 30.05.2011 –8700,00 грн.,
до 30.06.2011 –8700,00 грн.,
до 30.07.2011 –8700,00 грн.,
до 30.08.2011 –8700,00 грн.,
до 30.09.2011 –8700,00 грн.,
до 30.10.2011 –4319,71 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Повернути Публічному акціонерному товариству „Сведбанк” (01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 30, код ЄДРПОУ 19356840) із Державного бюджету України державне мито в сумі 385,55 грн., надмірно сплачене по платіжному дорученню № 3 від 20.10.2009 (оригінал платіжного доручення знаходиться в матеріалах справи).
Суддя І.В. Євдокімов
Рішення оформлено
згідно з вимогами
ст. 84 ГПК України
та підписано
20.01.2010