Справа №22ц-196/2010 Головуючий у 1-й інстанції – Іванченко Я.М.
Категорія - цивільна Доповідач – Шевченко В.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 січня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді: Лакізи Г.П.,
суддів: Шевченка В.М., Коренькової З.Д.
при секретарі: Марченко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою головного державного виконавця Новгород-Сіверського РУЮ Чернігівської області на ухвалу судді Новгород-Сіверського районного суду від 11 грудня 2009 року у справі за поданням головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Новгород-Сіверського РУЮ Чернігівської області про встановлення тимчасового обмеження боржнику у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов’язань, -
в с т а н о в и в:
В апеляційній скарзі головний державний виконавець Новгород-Сіверського РУЮ Чернігівської області просить скасувати ухвалу судді Новгород-Сіверського районного суду від 11 грудня 2009 року, якою повернуто подання головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Новгород-Сіверського РУЮ Чернігівської області про встановлення тимчасового обмеження боржнику у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов’язань на підставі ст.ст. 121, 210 ЦПК України, а вирішення питання передати на новий розгляд.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суддя невірно застосував норми процесуального права.
Зазначає, що подання належить розглядати у порядку, передбаченому ст. 373 ЦПК України, оскільки має вирішуватись питання, що виникло у зв'язку з виконанням рішення суду у цивільній справі. Також, ст. 217 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання. Отже, одним із таких заходів може бути тимчасове обмеження особі (боржнику) у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа чи без такого.
Вислухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Повертаючи подання головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Новгород-Сіверського РУЮ Чернігівської області про встановлення тимчасового обмеження боржнику – ОСОБА_5 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов’язань, суддя суду першої інстанції виходив з того, що питання, поставлені для вирішення в поданні не є процесуальними питаннями, пов”язаними з виконанням судових рішень у цивільних справах, що регулюються ЦПК України.
З таким висновком погоджується і апеляційний суд, оскільки ухвала суду відповідає матеріалам справи і вимогам закону.
Як вбачається із змісту подання головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Новгород-Сіверського РУЮ Чернігівської області, воно містить посилання на ст.6 Закону України „Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України”, згідно з якою громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, та може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов’язання, або він ухиляється від зобов’язань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобов’язань. Разом з тим, ст.8 Закону України „Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України” передбачено, що відмова в оформленні паспорта чи продовженні терміну його дії або тимчасове затримання паспорта чи його вилучення можуть бути оскаржені громадянином до суду за місцем його проживання.
Зазначеним Законом, що регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в”їзд в Україну, не передбачено за ухвалою суду тимчасове обмеження виїзду за кордон боржника у виконавчому провадженні до виконання рішення суду.
Законом України „Про Державну прикордонну службу” саме на Державну прикордонну службу покладається запобігання та недопущення в’їзду в Україну або виїзду з України осіб, яким згідно з законодавством не дозволяється в’їзд в Україну, або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України, в тому числі і за дорученням правоохоронних органів (пункт 8 ст.19 Закону). За змістом п.4 ст.20 цього закону, саме на органи прикордонної служби покладено завдання з’ясовувати підстави в’їзду або виїзду з України, не пропускати через державний кордон України осіб, яким за мотивованим рішенням суду (не ухвалою) та правоохоронних органів не дозволяється або тимчасово обмежено право виїзду з України.
Таким чином, виходячи з правової підстави подання, яким головний державний виконавець таке обґрунтовував, колегія суддів вважає що дане подання не підлягає розгляду в суді, тобто непідвідомче суду.
Зважаючи на наведене, ухвала судді постановлена з дотриманням положень матеріального і процесуального закону, а тому колегія суддів вважає, що скасуванню вона не підлягає, в зв”язку з чим апеляційну скаргу належить відхилити.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу головного державного виконавця Новгород-Сіверського РУЮ Чернігівської області – відхилити.
Ухвалу судді Новгород-Сіверського районного суду від 11 грудня 2009 року – залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: