Справа № 22ц-133/2010 Головуючий у 1 інстанції Олійник В.П.
Категорія – цивільна Доповідач – Шевченко В.М.
У Х В А Л А
іменем України
25 січня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
у складі:
головуючого – судді: Лакізи Г.П.
суддів: Шевченка В.М., Коренькової З.Д.
при секретарі: Марченко О.О.
з участю : ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 10 листопада 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно, -
В С Т А Н О В И В:
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 10 листопада 2009 року, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні вимог позивача.
ОСОБА_4 апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального права, неповно встановлені обставини, які мають значення для справи.
Зазначає, що суд прийняв від позивача як доказ лише показання свідків ОСОБА_5 (дружини позивача), ОСОБА_6 (рідної сестри дружини) та ОСОБА_4 (двоюрідної сестри), і не взяв до уваги докази з боку відповідачка, зокрема, показання свідків, які спростували показання свідків позивача. Не дослідив суд також і довідку вуличкому та довідку Ніжинської міської ради, не дав їм належної оцінки, але мав це зробити відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України.
Не надав позивач суду жодного письмового доказу на підтвердження своїх доводів, зокрема, оброблення ним земельної ділянки, участі у похованні, проведення ремонту, проведення водяного опалення.
Таким чином, порушив суд норму процесуального права, тобто не навів в рішенні мотиви прийняття доказів позивача, якими є лише показання свідків, та не навів мотиви відмови у прийнятті доказів, наданих відповідачкою.
Оскаржуваним рішенням встановлено факт прийняття ОСОБА_2 спадщини після ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, визнано за ОСОБА_2 право власності на ј частину АДРЕСА_1 в порядку спадкування після ОСОБА_7. Суд прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог позивача.
Вислухавши суддю – доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_7, батька позивача, ОСОБА_2 протягом шести місяців з дня відкриття спадщини вчинив дії по вступу в управління та володіння спадковим майном, зокрема, він здійснював ремонт спадкового будинку (АДРЕСА_1), обробляв земельну ділянку, утримував при собі інструмент, належний спадкодавцеві. Дані обставини фактичного прийняття спадщини протягом встановленого ст. 549 ЦК УРСР (1963 року) строку стверджені, окрім пояснень позивача та показань свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, і визнанням зазначеного факту відповідачем ОСОБА_3
Посилання апелянта на те, що дану обставину, фактичного вступу спадкоємця ОСОБА_2 в управління та володіння спадковим майном, можна встановити лише допустимими доказами до яких належать письмові докази, є безпідставними, тому що відповідно до правил ст. 57 ЦПК України, доказами є будь – які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Виходячи з предмету доказування у справі, відповідачкою не доведено те, що докази, на які послався суд, обґрунтовуючи прийняте рішення, є недопустимими засобами доказування.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про встановлення факту прийняття ОСОБА_2 спадщини після смерті ОСОБА_7, та виходячи із кількості спадкоємців на час відкриття спадщини визнав за позивачем право власності на ј частку житлового АДРЕСА_1 в порядку спадкування.
Виходячи із фактів, які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них, та які мають значення для правильного розгляду справи, не є підставою для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1, її посилання в скарзі на відсутність в рішенні суду міркувань з приводу довідки № 2757 від 02.12.2008 року та довідки голови комітету самоорганізації населення від 31.08.2009 року, в яких зазначено склад сім”ї спадкодавця на день його смерті (а.с. 80-81).
В рішенні суду у відповідності з вимогами ст. 213 ЦПК України, повно відображені обставини, які мають значення для справи, виходячи із сукупності обставин що створюють основу позову ОСОБА_2 та належать до предмета доказування( доказ фактичного вступу у володіння спадковим майном ) не відображення в рішенні змісту зазначених довідок на правильність рішення суду не впливає.
Оскільки спір вирішено відповідно до закону та на підставі досліджених у справі доказів, апеляційну скаргу необхідно відхилити і залишити рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – відхилити.
Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 10 листопада 2009 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: