Справа № 22ц-148/2010 Головуючий у 1 інстанції –
Категорія – цивільна Кулініч Ю.П.
Доповідач – Позігун М.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді: ПОЗІГУНА М.І.
суддів: РЕДЬКИ А.Г., ШЕМЕЦЬ Н.В.
при секретарі:
з участю: Рачовій І.І.
ОСОБА_6, представника відповідача Кулик Н.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 листопада 2009 року у справі за позовом ОСОБА_6 до відкритого акціонерного товариства Банк „Біг Енергія” про стягнення коштів, відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 листопада 2009 року, яким йому відмовлено в задоволенні позовних вимог до відкритого акціонерного товариства Банк „Біг Енергія” в стягненні коштів в зв’язку з простроченням виконання зобов’язання та користування коштами, 2 000 грн. на відшкодування моральної шкоди. Незаконність рішення суду апелянт обґрунтовує невідповідністю висновків суду про відсутність підстав для задоволення позову фактичним обставинам справи та положенням статей 23, 1167, 625, 536, 1061, 1070 ЦК України, ст. 85 Закону України „Про банки і банківську діяльність”.
Заслухавши доповідача, учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд приходить до слідуючого висновку.
Висновок суду про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ґрунтується на матеріалах справи і відповідає вимогам закону, виходячи з наступного.
Так, судом встановлено, що по закінченню дії договору про строковий банківський вклад (депозит) від 11 лютого 2008 року між сторонами 18 лютого 2009 року було укладено договір № 707/09/263 про строковий банківський вклад (депозит) в іноземній валюті до 18 березня 2009 року з виплатою процентів в кінці строку із розрахунку процентної ставки 14.5%. Сума строкового банківського вкладу становила 12 032 доларів США. Згідно пункту 2.1.5 Договору по закінченню строку дії договору, а також у випадку дострокового його припинення, банк зобов’язаний видати Вкладнику банківський вклад та сплатити проценти по ньому відповідно до умов Договору.
Звертаючись до суду з позовом, позивач посилався на невиконання відповідачем зобов’язань по закінченню договору банківського вкладу, в зв’язку з чим і просив стягнути з відповідача суму вкладу, відсотки по вкладу, а також відсотки за користування грошовими коштами після закінчення терміну договору, та просив застосувати до відповідача відповідальність, встановлену ст. 625 ЦК України, стягнути моральну шкоду в зв’язку з порушенням зобов’язання відповідачем, що призвело до моральної шкоди.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Ст. 625 ЦК України встановлена відповідальність за порушення зобов’язання, під яким відповідно до положень ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Згідно пунктів 3.1. та 3.6 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Національного банку України № 516 від 3.12. 2003 року з наступними змінами, банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком.
За договором банківського вкладу (депозиту) незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.
У разі невиконання (неналежного виконання) банком вимоги фізичної особи про повернення вкладу (депозиту) або його частини (документ на переказ/заява про повернення коштів тощо) банк зобов’язаний прийняти вимогу шляхом проставлення на ній: дати отримання підпису уповноваженої особи, відбитки штампа банку та видачі фізичній особі письмового повідомлення про невиконання (неналежне виконання) цієї вимоги із зазначенням причини, дати взяття вимоги на облік, дати видачі повідомлення, прізвища, ім’я та по батькові уповноважених осіб і відбитка печатки банку, взяти вимогу на облік за відповідним позабалансовим рахунком. Банк зобов’язаний виконати вимогу відповідно до умов договору банківського вкладу (депозиту).
Проте, позивачем не надано доказів його належного звернення про видачу готівки після закінчення строку дії договору до 12 травня 2009 року, яку йому було видано в період з 12 травня по 22 червня 2009 року на підставі поданих ним заяв про видачу готівки (а.с.68-79). Про наявність спору відповідачу стало відомо після отримання ним 24.06.2009 року копії ухвали про відкриття провадження від 22 квітня 2009 року та копії позовної заяви, тобто вже після отримання позивачем коштів згідно поданих ним заяв.
Відповідно до частин 2 та 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Оскільки порядок видачі та підстави видачі коштів по банківському вкладу встановлено було договором між сторонами, який відповідає Положенню про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, то звернення позивача зі скаргами до Генеральної прокуратури України, Національного банку України, не є доказом неналежного виконання відповідачем зобов’язань по банківському вкладу.
Якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу (депозиту) із закінченням строку, установленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу (депозиту) внесених на інших умовах повернення, то після настання визначених договором обставин договір уважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором.
Пунктом 5.2.1 Договору встановлено, що якщо вкладник не вимагає повернення суми вкладу (депозиту) по закінченні строку, встановленого договором банківського вкладу (депозиту), то сума вкладу (депозиту) і нарахованих та несплачених процентів обліковуються як вклад на вимогу.
Згідно тарифів банку щомісячна плата банку по залишках коштів на поточних рахунках (вкладах на вимогу) фізичних осіб встановлено нульовий розмір базового тарифу.
Відповідно до пунктів 1.3.5 та 3.4 Договору по закінченню терміну дії Договору нарахування процентів по банківському вкладу припиняється.
За наявності таких умов Договору, посилання апелянта про наявність підстав для нарахування відсотків на грошові кошти після закінчення строку дії Договору відповідно до положень ст. 536, 1061, 1070 ЦК України є безпідставними, оскільки виплата процентів у розмірі облікової ставки Національного банку України проводиться лише у разі, коли такий розмір процентів не встановлено в договорі, а тому, виходячи з аналізу зазначених норм матеріального права, не виключається можливість встановлення нульового розміру базового тарифу.
За таких обставин, оскільки відсутні докази порушення відповідачем Договору, тому відсутні підстави для нарахування відсотків на кошти після закінчення дії договору, застосування наслідків, передбачених ст. 625 ЦК України та стягнення моральної шкоди, а посилання суду на введення мораторію на задоволення вимог кредиторів з 16.03.2009 року у ВАТ Банк „Біг Енергія”, введеного постановою правління НБУ № 134 від 13.03.2009 року не призвело до неправильного вирішення спору.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування рішення суду.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 листопада 2009 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: Судді: