УХВАЛА
Іменем України
19 січня 2010 року м. Ужгород
Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі: головуючого-судді Куцина М. М., суддів: Павліченко С. В., Собослоя Г. Г., при секретарі Плавайко Т. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду 14 жовтня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів,
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2008 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів.
У позові зазначала, що з відповідача по справі за ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 12 жовтня 2005 року, на підставі якої затверджено мирову угоду про стягнення з відповідача на користь позивачки на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно 150 гривень у твердій грошовій сумі до його повноліття.
Однак, в даний час відбулися зміни її матеріального стану, тобто зменшився її дохід, збільшилися витрати на комунальні послуги, на придбання одягу та харчів, діти часто хворіють. Внаслідок погіршення її матеріального становища, необхідні додаткові витрати, а відповідач ухиляється у добровільному порядку надати ці додаткові кошти на утримання дітей. Стягнути аліменти з відповідача на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, 350 гривень у твердій грошовій сумі та збільшення розміру аліментів на сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, 350 гривень у твердій грошовій сумі.
У ході розгляду справи по суті позивачка, в порядку ст.31 ЦПК України. збільшила розмір позовних вимог, а саме: стягнення аліментів з відповідача на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 350 гривень до 500 гривень у твердій грошовій сумі та збільшення розміру аліментів на сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 350 гривень до 500 гривень у твердій грошовій сумі , посилаючись на те, що змінилися обставини її соціально – побутових умов: вона має недостатній заробіток, діти часто хворіють і потребують додаткового лікування . Відповідач займається підприємницькою діяльністю і має достатній заробіток, його матеріальне становище є кращим, а тому просить до досягнення ними повноліття стягнути та збільшити розмір аліментів на утримання дітей.
Крім цього, ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 14 жовтня 2009 року провадження в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 у частині позовної вимоги щодо стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_3, закрито з підстав, передбачених ч.1 п.5 ст.205 ЦПК України, оскільки на підставі ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 12 жовтня 2005 року затверджено мирову угоду про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
Позивачка, посилаючись на зазначені у позовній заяви обставини справи та з підстав, передбачених ст. ст.152,154, ч.4 ст.155, ч.2 ст.157, ст. 180, 181, 182, ст.185 СК України, просить стягнути з відповідача аліменти на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 500 гривень та збільшення розміру аліментів на сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 500 гривень у твердій грошовій сумі.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду 14 жовтня 2009 року позов ОСОБА_2 задоволено .
Збільшено розмір аліментів з відповідача на користь позивачки на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до 500 гривень щомісячно, починаючи з 1 грудня 2008 року до досягнення ним повноліття.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, у зв’язку з чим ставить питання про скасування рішення і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.
В суді апеляційної інстанції відповідач та його представник вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.
Позивачка в суді апеляційної інстанції вважає рішення суду першої інстанції незаконним, оскільки судом не розглянуто позовну вимогу про стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_3.
Заслухавши промови осіб, які взяли участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 311 ЦПК України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додатково рішення судом першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст. 192 Закону України розмір аліментів , визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них.
Із тесту позовної заяви вбачається , що позивачка по справі звернулася до суду з двома позовними вимогами про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2, та збільшення розміру аліментів на сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1
Із ухвали судді Ужгородського міськрайонного від 26 грудня 2008 року про відкриття провадження у даній цивільній справі та ухвали цього суду від 10 березня 2009 року про призначення цивільної справи до судового розгляду вбачається, що провадження у справі відкрито та призначено по суті за позовною вимогою про збільшення розміру аліментів.
Із тексту оскаржуваного рішення Ужгородського міськрайонного суду від 14 жовтня 2009 року вбачається, що місцевим судом розглянуто позов ОСОБА_2 у частині позову щодо позовної вимоги про збільшення аліментів та збільшено розмір аліментів на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
У частині позовної вимоги щодо стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, провадження у цій частині позову закрито ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 14 жовтня 2009 року з підстав, передбачених ч.1 п.205 ЦПК України, оскільки на підставі ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 12 жовтня 2005 року затверджено мирову угоду про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей на наступних умовах: зобов’язано ОСОБА_1 сплачувати щомісячно 150 гривень на утримання однієї дитини з врахуванням взаємозаліку по аліментам між сторонами на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1: аліментні зобов’язання щодо ОСОБА_4 2000 року народження та ОСОБА_7 1990 року народження є взаємозарахованими.
Судова колегія приходить до висновку, що зазначена мирова угода позбавила позивачку права, яке передбачене ст. ст.180, ч.1 ст.192 СК України на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та збільшення розміру стягнення аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення здоров’я когось із них.
Отже, у місцевого суду не було правових підстав для закриття провадження у даній цивільній справі щодо позовної вимоги про стягнення аліментів на доньку ОСОБА_4, 2000 року народження.
За таких обставин, слід визнати, що місцевим судом не розглянуто позовну вимогу про стягнення аліментів на доньку ОСОБА_4, 2000 року народження, і цей недолік не був і не міг бути усунутий ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції п.5 ч.1 ст. 311 ЦПК України, і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і передачі справи на новий розгляд.
Керуючись ст.ст. 307, 311, 313 ЦПК України, колегія суддів, -
Ухвала:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду 14 жовтня 2009 року скасувати і справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим складом суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді: